ПРАЦІ ПРОГРЕСИВНИХ МИТЦІВ ТА ВЧЕНИХ У СКЛАДІ БІБЛІОТЕКИ КОРОЛЯ СТАНІСЛАВА АВГУСТА ПОНЯТОВСЬКОГО

ЗаявникДеменко Людмила Михайлівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 3. Книгознавчі дослідження історико-культурних фондів
Назва доповідіПРАЦІ ПРОГРЕСИВНИХ МИТЦІВ ТА ВЧЕНИХ У СКЛАДІ БІБЛІОТЕКИ КОРОЛЯ СТАНІСЛАВА АВГУСТА ПОНЯТОВСЬКОГО
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:025.171]:[027.1:929.731(438)
Деменко Людмила Михайлівна,
ORCID: 0000-0003-4956-7406,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: demlud@meta.ua

ПРАЦІ ПРОГРЕСИВНИХ МИТЦІВ ТА ВЧЕНИХ У СКЛАДІ БІБЛІОТЕКИ КОРОЛЯ СТАНІСЛАВА АВГУСТА ПОНЯТОВСЬКОГО

Описані примірники рідкісних видань з бібліотеки Станіслава Августа Понятовського, що містять праці винахідників, митців і вчених, відкриття чи фахові видання яких тривалий час зберігали актуальність.
Ключові слова: селенографія, теорія малюнка, теорія машин, скафандр, семафор.

Бібліотека польського короля Станіслава Августа Понятовського (1732–1798), яка наразі зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, у своєму складі має примірники рідкісних видань, що містять праці винахідників, митців і вчених, відкриття чи фахові видання яких тривалий час були актуальними.
Розпочнемо з праці астронома Яна Гевелія (Jan Heweliusz, 1611–1687) «Selenographia: sive Lunae descriptio» («Селенографія: або опис Місяця»), опублікованої в 1647 р. у Гданську. Ян Гевелій – математик та найвідоміший польський астроном після Коперника, який походив із заможної родини гданських пивоварів, був радником та мером головного міста. У 1640 р. він встановив на даху свого будинку астрономічну обсерваторію, у якій спостерігав за положенням планет, комет і зірок, поверхнею Місяця, супутниками Сатурна та Юпітера. Він самостійно виготовив більшість інструментів, необхідних йому для астрономічних досліджень. Видання «Selenographia: sive Lunae descriptio» з бібліотеки Станіслава Понятовського (шифр примірника Reg.III.b.360) містить три великі карти Місяця діаметром 30 см, атлас місячних фаз (40 фігур) та опис його поверхні, які є результатом систематичних спостережень, проведених Гевелієм у 1643–1645 рр. з власної астрономічної обсерваторії. Тут є також опис місячних явищ. Серед гравюр – герб і панорама Гданська, портрет Гевелія. Оправа примірника зі світлого пергаменту, на корінці та кришках орнаментальне золоте тиснення; золотий обріз. Твір приніс Я. Гевелію ім’я творця сучасної селенографії і залишався одним із основних астрономічних текстів з цього питання до кінця ХІХ ст.
Наступним розглянемо примірник видання праці німецького художника-педагога Йогана Прейсслера (Johann Preiszler, 1666–1737). У 1705 р. він став директором Нюрнберзької академії образотворчих мистецтв. 1716 заснував «Zeichenschule» (школу малювання) для дітей з бідних родин. З 1721 р. для студентів цієї школи Й. Прейсслер почав випускати навчальні матеріали, які згодом стали художньо-теоретичним посібником «Die durch Theorie erfundene Practices» (Нюрнберг, 1750). Примірник цього видання з королівської бібліотеки (шифр Reg.III.C.332) зберігся в задовільному стані. Більшу частину видання складають ілюстрації, що передають послідовність створення малюнку людського тіла з різних ракурсів і в русі. Теоретична частина міститься лише на 12 арк. Праця була перекладена кількома мовами та слугувала довідником з малювання для учнів аж до ХІХ ст.
«Theatrum Machinarum Generale» («Загальна теорія машин») німецького фізика, математика, інженера Якоба Лейпольда (Jacob Leupold, 1674–1727) – найбільший і найповніший твір подібного роду. Це був перший систематичний аналіз машинобудування, що складався з 10 ілюстрованих томів; опублікований у Лейпцигу в 1724‒1739 рр. Перший том – розширений вступ до твору; другий і третій томи містять опис гідравлічних машин; наступні два томи стосуються машин для підняття ваги, теорії вирівнювання та інших предметів; шостий містить матеріали про машини, пов’язані з будівництвом мостів; сьомий том має назву «Theatre arithmetico geometrique», де автор розглядає всі інструменти, використані в цих двох науках. Посмертний том під назвою «Theatri machinarum supplementum» редагував уже Йоахим Ернст Шеффлер. Примірник сьомого тому з бібліотеки Станіслава Понятовського (шифр Reg.III.C.433) має оправу з брунатної шкіри, корінець із золотим тисненням та наліпкою з назвою. Для фахівців цінність становлять численні ілюстрації, вміщені в цій праці.
Жан-Батист де Ла Шапель (Jean-Baptiste de La Chapelle, 1710–1792) був французьким математиком, винахідником примітивного водолазного костюма, який він назвав «scaphandre» (скафандр), упровадивши цей термін. Винахід – це костюм з пробки, що дозволив солдатам плавати у воді. У 1775 р. Ла Шапель опублікував книгу про свій винахід під назвою «Traité de la Construction théorique et pratique du Scaphandre ou du Bateau de l’Homme». А в 1776 р. вийшла «Herrn de la Chapelle gründliche und vollständige Anweisung wie man das von ihm neu erfundene Schwimmkleid oder den sogenannten Scaphander» – інструкція з використання скафандра (водолазного костюма), яка містить зображення цього винаходу. Примірник такого видання зберігся в королівській бібліотеці (шифр Reg.III.C.447). Оправа – брунатна шкіра, золоте тиснення і наліпка з назвою на корінці.
Серед видань про винаходи є анонімний німецький буклет (шифр Reg.III.C.438b), який містить опис нової на той час семафорної системи, ілюстрації телеграфу в Парижі, що був результатом роботи Клода Чаппе (1763–1805) – французького вченого, який у 1792 р. продемонстрував її практичне застосування. Така телекомунікаційна система епохи промислової революції врешті охопила всю Францію і застосовувалася до 1850 р., коли її замінили електричні телеграфні системи.
Презентовані п’ять примірників видань є лише частиною тематичних відділів бібліотеки Станіслава Августа Понятовського, які містять цінні праці з різних галузей знань.

UDC 027.54(477-25)НБУВ:025.171]:[027.1:929.731(438)
Demenko Liudmila,
ORCID: 0000-0003-4956-7406,
Junior Research Fellow,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: demlud@meta.ua

WORKS OF PROGRESSIVE ARTISTS AND SCIENTISTS IN THE LIBRARY OF KING STANISLAV AUGUST PONYATOVSKY

Copies of rare editions from the library of Stanislaw August Poniatowski are described, which contain works of inventors, artists and scientists, whose discoveries or professional editions have been relevant for a long time.
Keywords: selenography, drawing theory, machine theory, spacesuit, semaphore.