Інформаційні технології як виклик для бібліотекаря та користувача

Тези доповіді

УДК 004.77:001.89+024
Ясінська Олександра Андріївна,
ORCID 0000-0003-0809-2483,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
yasinska@nbuv.gov.ua

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРЯ ТА КОРИСТУВАЧА

Дослідження присвячено ролі бібліотекаря, його професійним компетентностям, а також інформаційній грамотності користувачів сучасної бібліотеки в умовах розвитку інформаційних технологій.

Ключові слова: цифровий бібліотекар, професійні компетентності, інформаційна грамотність, користувач, пошукова діяльність.

Інтенсивний розвиток інформаційних технологій зумовлює нові вимоги до бібліотекаря та його професійних компететностей, а також до інформаційної грамотності користувачів. Сучасні технологічні новинки – мобільні гаджети та застосунки, 3D-технології, віртуальна й доповнена реальність – у поєднанні з інформаційним потоком є справжнім викликом та потребує цілеспрямованої підготовки особистості до грамотного та особливо безпечного їх використання. Тому, головним завданням сучасної бібліотеки є відповідний рівень підготовки бібліотечних фахівців, які могли б навчати читачів грамотно використовувати сучасні інформаційні технології. У цьому процесі доцільно запроваджувати різноманітні сучасні проєкти та інноваційні програми, які формують інформаційну грамотність в суспільстві.
Цілком погоджуємося з думкою І. В. Лобузіна щодо визначення ключових компетентностей сучасного бібліотекаря: «бібліотечний спеціаліст нової генерації – це цифровий бібліотекар (digital librarian, DL) – фахівець, який уміє керувати і організовувати матеріали електронної бібліотеки, виконувати завдання оцифрування та зберігання цифрових матеріалів, надавати електронні довідкові та інформаційні послуги, координувати електронний інформаційний пошук, володіти навичками контент-менеджменту та медіаменеджменту» [1, c. 20].
Проблема дослідження інформаційної грамотності користувачів складна та багатогранна. Її вивчають представники різних галузей науки: філософії, культурології, соціології, педагогіки, психології, інформатики, лінгвістики, логіки. Це дозволяє стверджувати, що у визначенні інформаційної грамотності синтезується досвід різних наукових галузей. Однак незалежно від того, що кожна з наук розглядає окремі аспекти, всі вони об'єднані спільним знаменником, що характеризує багатовимірне явище взаємодії особи та інформації [2].
Найбільш повне розкриття ознак інформаційно грамотної особистості, дає американська дослідниця Christina S. Doyle. Вона вважає, що інформаційно грамотна людина, перш за все :
– визнає, що точна і повна інформація є основою для інтелектуального прийняття рішень;
– визнає потребу в інформації;
– формулює питання на основі інформаційних потреб;
– визначає потенційні джерела інформації;
– розробляє успішні стратегії пошуку;
– доступ до джерел інформації, включаючи комп'ютерну та іншу
новітні технології;
– оцінює інформацію;
– організовує інформацію для практичного застосування;
– інтегрує нову інформацію в існуючий масив знань;
– використовує інформацію з критичної точки зору та у вирішенні проблем [3].
Наукову роботу сучасних вчених не можна уявити без активної пошукової діяльності, що передбачає взаємозв’язок процесів отримання, збереження, швидкого та ефективного пошуку наукової інформації. Основним орієнтиром у цьому виді діяльності є міжнародний досвід колег. У даному контексті роль бібліотекаря, його професійних компетентностей та інформаційної грамотності є особливо актуальною, адже для успішної реалізації наукових досліджень важлива співпраця вченого та бібліотечного фахівця.
Бібліотека, як центр наукового та культурного розвитку, у співпраці з неурядовими та державними організаціями і установами, сприяє зміцненню свого статусу, як надійного, творчо активного партнера. Ефективними формами роботи щодо підвищення інформаційної грамотності користувачів бібліотек може бути, зокрема, залучення фахівців з інформаційних технологій до співпраці, освоєння нових програм та розробка сучасних проектів з операторами мобільного зв'язку, видавництвами тощо. Це може стати ключем до подальшого ефективного розвитку інформаційної грамотності у бібліотечній сфері.

Список використаної літератури
1. Лобузін І. Цифрові бібліотекарі доби е-науки та семантичних веб-технологій. Бібліотечний вісник. 2019. № 6. С. 18-24. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2019_6_5.
2. Стеценко І. Комп'ютерна грамота? Інформаційна культура! Дошкільне виховання. 2015. № 2. С. 13-17.
3. Doyle C. S. Information Literacy in an Information Society: ERIC Clearinghouse on Information & Technology.Syracuse University. New York/ ERIC Clearinghouse on Information and Technology. 1994. 82p.

References
1. Lobuzin, I. (2019). Digital librarians of the e-science and semantic web technologies era. [Tsyfrovi bibliotekari doby e-nauky ta semantychnykh veb-tekhnolohiy]. Library Journal, 6, 18-24. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2019_6_5.
2. Stetsenko, I. (2015). Computer literacy? Information culture! [Komp'yuterna hramota? Informatsiyna kulʹtura!]. Doshkilʹne vykhovannya,2, 13-17.
3. Doyle, C. S. (1994). Information Literacy in an Information Society: ERIC Clearinghouse on Information & Technology.Syracuse University. New York/ ERIC Clearinghouse on Information and Technology.

UDC 004.77:001.89+024
Yasynska Olexandra,
ORCID 0000-0003-0809-2483,
Junior Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine

INFORMATION TECHNOLOGIES AS A CHALLENGE FOR LIBRARIAN AND USER

The study is devoted to the role of the librarian, his professional competencies, as well as information literacy of users of the modern library in the development of information technology.

Keywords: digital librarian, professional competencies, information literacy, user, search activity.