ОРГАНІЗАЦІЯ ОНЛАЙНОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ КОЛЕКЦІЙ УКРАЇНІКИ
Заявник | не знайдено |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020) |
Захід | Секція 2. Цифрові проекти наукових бібліотек |
Назва доповіді | ОРГАНІЗАЦІЯ ОНЛАЙНОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ КОЛЕКЦІЙ УКРАЇНІКИ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 025(477):004+930.25(477):004
Лобузін Іван Володимирович
ORCID: 0000-0002-0540-4923
старший науковий співробітник
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
м. Київ, Україна
e-mail: loboozin@nbuv.gov.ua
ОРГАНІЗАЦІЯ ОНЛАЙНОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ КОЛЕКЦІЙ УКРАЇНІКИ
Визначенно структуру опису електронної колекції та його складові елементи. Розроблено систему принципів та технологію формування електронних колекцій україніки, з урахуванням сучасних вимог до бібліотечних вебресурсів.
Ключові слова: електронна колекція, опис бібліотечних електронних колекцій, україніка, бібліотечні вебресурси
Історико-культурна частина цифрових ресурсів порталу НБУВ орієнтована на створення загальнодоступних електронних колекцій, організацію доступу до цифрових об’єктів документальної культурної спадщини, на розкриття змісту унікальних фондів, які зберігають найбільш повне в Україні зібрання пам’яток слов’янської писемності, рукописні книги, архіви, книжкові колекції видатних діячів української та світової науки і культури [2]. Одним з дієвих способів надання доступу до масштабних електронних бібліотечних ресурсів є організація їх у окремі історико-культурні колекції: тематичні, персональні, установ, видавничі тощо. Під електронною колекцією (е-колекцією), ми будемо розуміти систематизовану сукупність електронних ресурсів, об'єднаних за тематичною або будь-якою іншою формальною ознакою (персоналія, хронологія, мова тощо) відповідно до обґрунтованого обрання основного поняття, яке є змістовим ядром інформаційного масиву, що дає змогу здійснювати цілеспрямований добір документів та забезпечує комфортний доступ для користувачів [1].
На підґрунті інтегрованих підходів до формування джерельної бази української документальної архівної, рукописної та книжкової спадщини, міжнародних стандартів описування колекцій, з урахуванням сучасних тенденцій пов’язаних даних семантичних вебтехнологій для сегменту «Електронні колекції» е-бібліотеки «Україніка» було розроблено структуру даних для подання інформації про колекцію. Структура даних має таку ієрархічну будову:
• Ідентифікатор колекції
• Назва колекції
• Тип колекції:
o тематична;
o книжкові пам'ятки та рідкісні видання;
o історичний фонд, бібліотека, зібрання;
o видавнича;
o персональна;
o установи;
• Опис (анотація);
• Пов'язані колекції:
o Вищого рівня;
o Нижчого рівня;
o Інше;
• Презентаційне зображення (логотип колекції);
• Рубрики (рубрикація матеріалів колекції);
o Основні рубрики (так, для персональної колекції типовими рубриками будуть: «праці», «бібліографія», «біографічні матеріали», «матеріали про діяльність», «вшанування пам'яті»);
o Додаткові, пов’язані матеріали;
o Електронні виставки (пов’язані з колекцією електронні виставки, що репрезентують фонди НБУВ);
• Корисні посилання (довідкові ресурси: енциклопедії, довідники, бібліографія, каталоги; новини з відповідним тегом; предметні рубрики електронного каталогу тощо);
• Авторитетний запис (ідентифікатор авторитетного файлу);
• Довідник (ідентифікатор довідника е-бібліотеки «Україніка»);
• Карта (посилання до карти, пов’язаної з колекцією, на Google Map);
• Авторський колектив (автори текстів, куратори з підбору матеріалів, організатори контекстних зв’язків тощо);
• Життєвий цикл (дати та виконавці створення, переформатування актуалізації, редагування матеріалів колекції).
Всі інші необхідні елементи опису, що характеризують матеріали колекції формуються автоматично відповідно до масиву документів, які складають інформаційний фонд колекції. В описі кожного документа зазначається відповідна назва колекції та рубрика. Кожен документ може входити у декілька колекцій. Із відповідних записів документів можна автоматично отримати таку інформацію (із зазначенням відповідної кількості документів):
• обсяг (кількість документів в колекції);
• тип ресурсу (архівні документи, аудіо матеріали, відео матеріали, газети, інтернет-ресурси, карти, книги, ноти, образотворчі матеріали, періодика, рукописи, статті, фрагменти публікацій, фотоматеріали);
• вид документів (альбоми, бібліографічні покажчики, біографічні матеріали, збірники документів, збірники праць, листування, мемуари, нормативно-правові акти, щоденники тощо);
• мова документів;
• країни видання (написання);
• розподіл документів за рубриками колекції;
• розподіл документів за розділами знань;
• хронологічний розподіл документів за роками (для зручності користувача, роки вказуються відповідно до останніх рекомендацій з описування документів для бібліографічних баз даних: арабськими цифрами з точністю до двох перших знаків (позначення сторіччя), якщо інші цифри встановити неможливо, то вони замінюються знаком питання "?").
Для запобіганню дублюванню зусиль на введення додаткової інформації про колекцію ефективно використовується система пов’язаних даних, коли вже введена фахівцями (експертами) авторитетна інформація автоматично залучається відповідно до потреб користувача.
Так, за даними авторитетного файлу імен осіб для персональної колекції виводяться дати життя та альтернативні форми імені автора.
Додатково користувач може провести пошук за всіма зазначеними формами імені в електронному каталозі НБУВ видань, наявних у фонді НБУВ, пов’язаних з життям і творчістю видатного вченого, за відповідними посиланнями «Праці» та «Література». До інформації з електронного каталогу НБУВ долучаються інші інформаційні джерела бібліотеки, де наявні відповідні ресурси: архівний фонд НАН України, рукописний фонд НБУВ, інформаційний портал «Наука України: доступ до знань», довідник про персоналії НАН України на порталі НБУВ.
Колекція пов’язана також із зовнішніми інформаційними джерелами, завдяки зазначеним в авторитетному файлі міжнародним ідентифікаторам ISNI (міжнародний ідентифікатор стандартних імен, за яким, для В. І. Вернадського наводиться 52 форми імені різними мовами світу), VIAF (віртуальний міжнародний авторитетний файл, який наводить всі форми імені наявні в каталогах бібліотек світу); WorldCat (ідентифікатор найбільшого зведеного міжнародного каталогу OCLC, за яким можна продовжити пошук видань у каталогах бібліотек світу), WikiData (ідентифікатор бази даних Вікіпедії, за яким можна отримати інформацію щодо відповідних статей про особу у Вікіпедіях різними мовами, стислу дефініцію про особу різними мовами, зображення особи гарної якості із Вікісховища, посилання до наявних довідкових ресурсів із різних інформаційних джерел, факсіміле підпису тощо). За наявності меморіальних геоінформаційних ресурсів, таких як користувацькі карти на Google Map, є можливість за відповідним кодом візуалізувати для користувачів таку інтерактивну картографічну інформацію. Все це пов’язує оцифровану історичну спадщину із фондів бібліотек з сучасними способами глобальної цифрової комунікації.
Приклад електронної бібліотеки «Україніка» демонструє важливість формату колекцій як альтернативного інструменту тематичної організації гуманітарних даних – зручність в оперуванні інформацією, потенціал до комбінування матеріалу разом з різними темами, спрощення користувацького пошуку та можливість актуалізації важливої проблематики.
Список використаної літератури
1. Лобузін І. В. Цифрові бібліотечні проєкти: технологічні рішення та управління життєвим циклом колекцій. Київ, 2016. 216 c. DOI: https://doi.org/10.15407/nbuv.0002130.
2. Лобузіна К., Перенесієнко І., Вощенко О. Система організації тематичних зв'язків предметно-довідкового апарату електронної бібліотеки "Україніка" // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2019. Вип. 55. С. 220 230. DOI: https://doi.org/10.15407/np.55.220.
References
1. Lobuzin; I. V. (2016) Tsyfrovi bibliotechni proekty: tekhnolohichni rishennia ta upravlinnia zhyttievym tsyklom kolektsii [Digital library projects: technological solutions and collection lifecycle management]. Kyiv. 216 p. DOI: https://doi.org/10.15407/nbuv.0002130. [In Ukrainian].
2. Lobuzina, K., Perenesiienko, I., Voshchenko, O. (2019) Systema orhanizatsii tematychnykh zviazkiv predmetno-dovidkovoho aparatu elektronnoi biblioteky «Ukrainika» [The system of organization of thematic relations of the subject-reference apparatus of the electronic library «Ukrainica»]. Naukovi praci Nac. b-ky Ukrajiny imeni V. I. Vernadsjkogho [Academic Papers of Vernadsky National Library of Ukraine]. 2019. Is. 55, pp. 220 230. DOI: https://doi.org/10.15407/np.55.220. [In Ukrainian].
UDC 025(477):004+930.25(477):004
Lobuzin Ivan Volodmyrovych
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0540-4923
Candidate of Social Comminication
Senior Researcher
Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: loboozin@nbuv.gov.ua
ORGANIZATION OF ONLINE ELECTRONIC COLLECTIONS OF UKRAINICA
The structure of the electronic collection description and its constituent elements are determined. A system of principles and technology for the formation of electronic collections of Ukrainica has been developed, taking into account modern requirements for library web resources.
Keywords: electronic collection, description of library electronic collections, ukraine, library web resources
Ми в соціальних мережах