ВПЛИВ НА РЕЖИМИ ЗБЕРІГАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ ЗМІН КЛІМАТУ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА КАРАНТИНУ

Тези доповіді

УДК 025.7/.9:025.85:[504.4:616.9+504.7]
Крікова Таміла Вальтерівна,
головний бібліотекар,
Національна  бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: krikovatam@ukr.net

ВПЛИВ НА РЕЖИМИ ЗБЕРІГАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ ЗМІН КЛІМАТУ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА КАРАНТИНУ

Зміни клімату, які спричинені глобальним потеплінням, впливають на режими зберігання бібліотечних фондів, як позитивно так і негативно. Запобігти негативним наслідкам  можливо переоснащенням обладнання та дотриманням  режимів зберігання у сховищах Бібліотеки.

Ключові слова: бібліотека, бібліотечні фонди, режими зберігання,  глобальне потепління, карантин.

Базовим для  збереження бібліотечних фондів є забезпечення нормативних режимів їх зберігання: температурно-вологісного, світлового та санітарно-гігієнічного, тому що  порушення  температури, вологості, освітленості, шкідливі домішки в повітрі стимулюють  руйнування матеріальної основи  документів, зменшуючи термін їх можливого використання. В свою чергу, на режими зберігання бібліотечних фондів суттєво впливають  кліматичні умови місцевості, де розташована Бібліотека, особливо, коли мікроклімат в її  фондосховищах є нерегульованим.
Сьогодні клімат зазнає суттєвих змін із-за  глобального потепління. За останні 100 років середня глобальна температура підвищилася з небаченою швидкістю на 0,8оС, а за прогнозами вона може зрости ще на 1,5–2,0оС до 2050 року. В Україні суттєво змінюються термічний та вологісний режими. Клімат України вже став менш континентальним. Вважають, що за останні 130-140 років територія нашої країни змістилася на південь на 300 кілометрів. Зростання температури фіксується протягом усього року, а найбільше взимку та влітку. З кінця 90-х років в Україні не було жодного, що називається, холодного року: середня температура за рік завжди перевищувала середньостатистичну норму. Змінилася тривалість сезонів – холодний період і зима стали значно коротшими і теплішими, а теплий період та літо більш тривалими і спекотнішими. Кліматична тривалість зими в Києві зазвичай становить від 90 до 120 днів, але в останні роки вона зменшилась  до 50–90 днів. В період 2019–2020 рр. метеорологічної зими взагалі не було. Змінився і режим опадів. Взимку при високих температурах все частіше випадає дощ, а не сніг. Кліматична система, яка перебудовується під тренд безперервного температурного зростання, реагує надзвичайно гостро природними катаклізмами та  стихійними явищами, кількість яких протягом останніх двох десятиліть збільшилася майже вдвічі порівняно з попередніми періодами та у багатьох випадках вони є більш інтенсивними. 
У 2020 році відсутність опадів взимку, тривала холодна посушлива весна  зумовили  обміління річок і озер та  пересушування ґрунту, внаслідок чого виникли небачені досі пилові бурі та тривалі масштабні пожежі. Що в свою чергу призвело до накопичування у повітрі великої кількості забруднюючих та шкідливих речовин. Зросла тривалість періодів забрудненості повітря пилом, аерозолями, різними газами та іншими відходами, пов'язаними з господарською діяльністю людини. Ці зміни суттєво впливають на мікроклімат фондосховищ Бібліотеки. Температура зовнішнього повітря впливає на температуру всередині будівлі Бібліотеки, стіни і дах якої нагріваються, поглинаючи сонячну радіацію, і охолоджуються в залежності від стану зовнішніх атмосферних умов і особливостей та стану самої будівлі. Позитивним є те, що завдяки теплій зимі навіть при недостатньому опалюванні  температура у фондосховищах Бібліотеки в середньому була  на 1,0–2,0оС вища ніж зазвичай в цей період.  Негативним є те, що  влітку при відсутності кондиціювання повітря в фондосховищах спека призводить до підвищення температури.
Коливання відносної вологості повітря навколишнього середовища є істотною причиною її коливань всередині фондосховищ  Бібліотеки, особливо при провітрюванні. Влітку стіни, нагріваючись ззовні, віддають частину своєї вологи у внутрішні приміщення, а взимку, охолоджуючись, стіни вбирають в себе вологу приміщень. Процес цей в капітальному будинку з товстими в поперечному перерізі стінами протікає більш рівномірно і повільно. При сильних опадах надмірна волога потрапляє  до приміщень під час порушень гідроізоляції конструктивних складових будівлі Бібліотеки, а саме через протікання даху, цоколю або підлоги. Постійний обмін повітря всередині будівлі Бібліотеки з зовнішнім повітрям відбувається через стіни, двері, вікна, а також в процесі вентиляції і провітрювання. Запилене і забруднене атмосферне повітря при потраплянні до фондосховищ  сприяє руйнуванню матеріальної основи документів: підвищує її кислотність, призводить до  біологічного  та мікологічного ураження.
Особливу небезпеку для бібліотечних фондів навесні 2020 року становило дуже забруднене  повітря  під час пилових бур та тривалих пожеж. Як не дивно, врятувало  введення карантину під час пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-COV-2.  У  зачинених з кінця березня 2020 року сховищах Бібліотеки повітрообмін було зведено до мінімуму, що запобігало потраплянню шкідливих речовин з навколишнього середовища, які перевищували усі допустимі норми. А влітку, з настанням спекотної погоди – не сприяло потраплянню гарячого повітря, що зумовило менше підвищення температури на 1,0–3,0оС у порівнянні з минулими роками. Однак в зачинених фондосховищах стало можливим утворення застійних зон повітря. Проте, завдяки чергуванню відповідальні фондоутримувачі здійснювали періодичні провітрювання за сприятливої погоди.
З такими змінами клімату сучасне покоління стикається уперше і невідомо, що нас чекає в майбутньому.  Несприятливий прогноз на подальше потепління і збільшення інтенсивності та кількості природних катаклізмів, що неминуче вплине на мікроклімат сховищ Бібліотеки, тож рано чи пізно змусить шукати додаткове обладнання  для мінімізування цього негативного впливу на фонди. За цих обставин ще більш стає необхідним забезпечення тепло-,  гідро- та світлоізоляції бібліотечних будівель, оснащення сховищ сучасними  системами кондиціювання (охолодження та очищення)  повітря, біологічного захисту документів і чіткого дотримання нормативних режимів зберігання бібліотечних фондів.

UDC 025.7/.9:025.85:[504.4:616.9+504.7]
Krikova Tamila,
Chief Librarian,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: krikovatam@ukr.net

THE IMPACT OF CLIMATE CHANGE IN UKRAINE IN THE CURRENT CONDITIONS OF GLOBAL WARMING AND QUARANTINE ON THE STORAGE REGIMES OF LIBRARY COLLECTIONS

Climate changes caused by global warming affect the storage regimes of library collections, both positively and negatively. It is possible to prevent negative consequences by re-equipping and observing the storage regimes in the Library storage facilities.

Keywords: Library, library collections, storage modes, global warming, quarantine.