Збереження пошкоджених документів: прогнозування необхідних умов та уникнення ризиків

ЗаявникЗатока Любов Петрівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСемінар. Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіЗбереження пошкоджених документів: прогнозування необхідних умов та уникнення ризиків
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОШКОДЖЕНИХ ДОКУМЕНТІВ: ПРОГНОЗУВАННЯ НЕОБХІДНИХ УМОВ ТА УНИКНЕННЯ РИЗИКІВ

Розглянуто способи вимірювання змін властивостей різних видів документів. Висвітлено інформацію про неруйнівні методи дослідження пошкоджених водою бібліотечних документів та результати експериментів з модельними зразками паперу.

Ключові слова: документ, старіння, папір, експеримент.

Актуальною складовою діяльності бібліотеки сьогодення у справі забезпечення збереження фондів є аналіз екологічного та техногенного впливу на фактичний фізичний стан матеріальної основи документів на паперових носіях. Для здійснення цього аналізу необхідна детальна інформація про глибину та інтенсивність змін фізико-хімічних властивостей конструктивних складових документів, що відбулися внаслідок дії постійних чи тимчасових факторів навколишнього середовища. Слід додати, що складний процес впливу зовнішніх чинників пов’язаний із різноманітними формами їх дії.
Наразі відсутні єдині способи вимірювання змін властивостей різних видів документів. Однак відомо, що навіть неруйнівні методи не завжди можуть бути застосовані для бібліотечних документів. Хоча переваги неруйнівних методів дослідження, порівняно з руйнівними, очевидні – за використання цих методів відповідні показники визначаються навіть для незначних змін. Під час же дослідження паперу з використанням руйнівних методів, фіксуються тільки найбільш міцні структурні зв’язки, які поглинають слабші зв’язки – тож повної картини глибини та інтенсивності процесів старіння не вдається встановити. На нашу думку, більш повну картину стану паперу бібліотечних фондів можна отримати, якщо врахувати і висновки експериментальних досліджень штучного старіння модельних зразків цього виду паперу і результати органолептичного та інструментального обстеження конкретного документа. Під час експериментів зі штучного старіння модельних зразків нами було встановлено, що ці процеси впливають на різноманітні властивості паперу. Змінюються хімічні властивості матеріалу – концентрація іонів водню (одиниці рН), мідне число; фізико-механічні – опір зламуванню, опір роздиранню тощо; структурні – показник пожовтіння, щільність.
Проблема збереження раритетних документів, які уже зазнали колись негативного впливу, полягає в тому, що ці примірники не вилучаються для окремого зберігання у оптимальних для них умовах. Адже бібліотечні документи зберігаються не за характеристикою фактичного фізичного стану, а за прийнятими у відділі, де вони зберігаються, правилами. Тому так важливо підтримувати необхідні превентивні заходи, що спрямовані на зниження темпів природного старіння усього масиву документів. Це є основною запорукою стабілізації документів стосовно усіх трьох факторів впливу – біологічного, механічного, хімічного. У наш час для забезпечення усіх необхідних превентивних заходів стратегічного значення набуває економічна складова. Можна стверджувати, що усі заходи та методи відновлення бібліотечних фондів і створення відповідних умов для їх зберігання є затратними тією чи іншою мірою. Однак завжди існує альтернатива для вибору. Так, зазвичай на підтримання нормативного температурно-вологісного режиму необхідні значні витрати, адже він потребує процесів автоматичного кондиціювання повітря, осушування чи навпаки його зволоження. Проте своєчасне провітрювання сховищ, книжкових та каталожних шаф чи сейфів, де зберігаються рукописи, книги, мапи, газети, журнали тощо є не надто затратним, а отже цей нескладний процес стає необхідним для підтримання нормативного температурно-вологісного режиму.
Ще одним мало затратним способом уповільнення старіння паперу документів є дотримання нормативів світлового режиму. Оскільки у бібліотеках часто на показники світлового режиму, зокрема, у сонячний день не занадто звертається увага, це вкрай негативно позначається на фактичному фізичному стані паперової основи документів. Адже ультрафіолетове опромінення значно інтенсифікує процеси природного старіння паперу документів. Тож рекомендації щодо необхідності оснащення сховищ різноманітними світлозахисними засобами, насамперед вікон бібліотеки, які виходять на сонячну сторону, особливо актуальні для документів XIX–XX ст., тобто тих документів, композиційний склад паперу яких містить короткі целюлозні волокна, а саме деревну масу, сульфітну целюлозу з листяних пород деревини тощо.
Доцільно ще раз застерегти, що всі превентивні заходи, спрямовані на уповільнення процесів старіння паперу документів, нівелюються за умови виникнення в установі надзвичайної ситуації з тих чи інших причин. Тому профілактика аварій, обізнаність персоналу з окремими найнеобхіднішими навиками відновлення нормального ритму роботи бібліотеки є першочерговим завданням для забезпечення збереження фондів. Слід зазначити, що за цих обставин особливої уваги також потребують окремі категорії документів. По-перше, це рукописи, книги друковані до початку-середини XIX ст. на ганчір’яному папері з високим показником пухлості, які мають ознаки попереднього надмірного зволоження. Часто ці документи уже мають ознаки також біологічного та ентомологічного пошкодження. Тож ці примірники відразу мають бути виокремлені відразу з метою якнайшвидшої стабілізації, бо наступний етап погіршення їх стану – хімічна деструкція призведе до незворотної втрати інформації. Наступна категорія документів, що потребують особливого підходу з уникнення ризиків – це архівні справи, образотворчі матеріали, фотодокументи. Вони мають перебувати на контролі консерваторів та фондотримачів через властивість сильного діагонального короблення та скручування після надмірного зволоження. Сучасні газети вбирають вологу швидше та більшу кількість через композицію, складовою якої є деревинна маса, навпаки нотний папір (машинного способу виготовлення) – більш стабільній завдяки відповідному композиційному складу (вибілена сульфітна целюлоза хвойних та листяних порід деревини з додаванням волокон бавовни). Отже, обов’язковою умовою уникнення ризиків з метою забезпечення достатнього рівня та своєчасного запровадження необхідних профілактичних заходів для довготривалого зберігання бібліотечних фондів, використання їх читачами, а також переведення в цифровий формат є оптимальне поєднання статистичної складової (кількість досліджених документів; частота та перелік параметрів комплексних обстежень документів і сховищ, де вони зберігаються) та високої якості цієї діяльності.
UDC 025.7/.9:025.85+676.2.017.019.3
Zatoka Liubov,
ORCID 0000-0002-7970-1875
Research Worker,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: lubsat@ukr.net

PRESERVATION OF DAMAGED DOCUMENTS: FORECASTING NECESSARY CONDITIONS AND RISK AVOIDANCE

Methods of measuring changes in the features of different types of documents are considered. Information on non-destructive research methods of water-damaged library documents and results of experiments with samples of paper are covered.

Keywords: document, aging, paper, experiment.