ОСОБЛИВОСТІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ЦИКЛУ «СІМ СТРУН» ЛЕСІ УКРАЇНКИ В ЕЛЕКТРОННИХ НОТНИХ КАТАЛОГАХ

Тези доповіді

УДК 784
Літвінова Світлана Анатоліївна,
ORCID 0000-0003-0687-9450,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
litvinova@nbuv.gov.ua

ОСОБЛИВОСТІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ЦИКЛУ «СІМ СТРУН» ЛЕСІ УКРАЇНКИ В ЕЛЕКТРОННИХ НОТНИХ КАТАЛОГАХ

Розглянуто особливості науково-бібліографічних описів творів українських композиторів на тексти поетичного циклу «Сім струн» Лесі Українки у відділі музичних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: творчість Лесі Українки, поетичний цикл, нотний каталог, бібліографія.

Творчість Лесі Українки є значним явищем української культури та її невід’ємною частиною. Ліричні та драматичні твори поетеси стали вербальною основою численних музичних інтерпретацій. Тематика творів та їх особлива поетична мова актуальні у соціокультурному просторі України вже більш ніж сто років – вони постійно функціонують у репертуарі драматичних, музичних, оперних театрів, у концертних репертуарах сольних виконавців, вокальних ансамблів та хорових колективів.
Як відомо, все життя Лесі Українки було тісно пов’язане з музикою, і це яскраво відображено у назвах поетичних збірок, циклах поезій та багатьох віршах поетеси, які відповідають певним музичним асоціаціям або звуковим образам, зокрема – збірка «На крилах пісень» (1893); цикли – «Ритми» (1901), «Мелодії» (1893–1894), «Невільничі пісні» (1895–1896) та ін.; поезії – «Стояла я і слухала весну» (1893–1894), «Хотіла б я піснею стати» (1893–1894), «Не співайте мені сеї пісні» (1893–1894), «Єврейська мелодія» (1896) та ін.
Особливої уваги українські композитори приділили циклу «Сім струн» (1890 р., з першої збірки поетеси, виданої при житті, – «На крилах пісень», 1893). Цей поетичний цикл пронизує музика на всіх рівнях: 1) у назвах; 2) у тематиці та поетичних образах поезій, які підкреслюються та підсилюються поетичними тропами (порівняння, епітети тощо); 3) у римобудові віршів, що потім відіб’ється на музичних ритмо-інтонаційних конструкціях у творах композиторів.
Поетичному циклу «Сім струн» присвячено літературознавчі дослідження, однак, не зважаючи на постійне функціонування в музичному просторі творів написаних на ці тексти, саме музичні образи та символи поезій, ще не були предметом музично-теоретичних досліджень.
Поетичний цикл представляє собою зашифровану вказівку на тональність всього циклу – До мажор, на що вказує перша назва кожної з семи поезій – щаблі від першого до сьомого звуків До мажору. Друга назва кожного вірша має позначку його музичного або літературного жанру в перших шістьох поезіях: четверта – «Fа. Сонет» у Лесі Українки написана за класичною формою літературного сонету та п’ята – «Sol. Rondeau» має також класичну форму літературного рондо, але ці позначення відносяться як до літературного, так і до музичного жанру. Для перших двох поезій циклу («Do» та «Re») поетеса у назвах наголошує на темпах – Grave та Brioso, третя («Mi») – має позначення способу виконання – Arpeggio, сьома – «Si. Settina» сприймається вже як епілог та резюме всього поетичного циклу. Поезії циклу мають позначення жанру, темпу, ритму, форми та навіть засобу виконання.
У фонді відділу виявлено значну кількість творів українських композиторів, основою яких є поетичний цикл «Сім струн» Лесі Українки. Повністю цикл представлено у творах Івана Вовка («Сім струн»: цикл пісень для голосу з фортепіано) та Віктора Герасимчука («Сім струн»: цикл для жіночого хору a cappella). Окремі поезії циклу знайшли музичне втілення у творах таких українських композиторів: «Do» – Тетяни Димань; «Re» – Людмили Левітової, Мирослава Стефанишина, Михайла Довганича; «Mi» – Анатолія Авдієвського, Михайла Довганича, Юрія Іщенка, Юдіфі Рожавської, Якова Степового, Мирослава Стефанишина, Сергія Яременка (Єременка); «Sol» – Василя Безкоровайного, Віталія Кирейка, Тамари Сидоренко-Малюкової; «La» – Миколи Дремлюги, Володимира Скуратовського, Мирослава Стефанишина; «Si» – Юлія Мейтуса, Сергія Лібацького. Музичні жанрові втілення поезій – солоспіви у супроводі фортепіано та хорові твори (жіночий хор a cappella та з супроводом).
У процесі роботи над науковими бібліографічними описами музичних творів, вербальною основою яких є поезії Лесі Українки, в БД ІРБІС VFMF (Електроний каталог ВФМФ) проводиться глибинне індексування, де багаторівневість додаткових точок доступу забезпечує оперативний та багатоаспектний запит читача-науковця. Зокрема, в Електронному каталозі ВФМФ зазначається не тільки спеціальна інформація для музикантів про звуко-висотний діапазон вокального твору та склад виконавці, але і додаткові тематичні та предметні рубрики, де подаються не тільки літературні інципіти та літературне першоджерело, а і рубрики з назвами збірки чи поетичного циклу у Лесі Українки, особливо у випадках, коли композитором така інформація не зазначена.
UDC 784
Litvinova Svitlana,
ORCID 0000-0003-0687-9450,
Junior Research Fellow,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
litvinova@nbuv.gov.ua

THE PECULIARITIES OF PRESENTATION OF THE POETIC CYCLE
«SEVEN STRINGS» BY LESYA UKRAINKA
IN ELECTRONIC MUSIC CATALOGS

The peculiarities of scientific bibliographic descriptions of the works by Ukrainian composers to the texts of poetic cycle «Seven Strings» by Lesya Ukrainka in the department of music funds of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine are considered.
Key words: Lesya Ukrainka’s works, poetic cycle, music catalogs, bibliography.