ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІРМОЛОЇВ У ПЕРЕЯСЛАВСЬКІЙ ЄПАРХІЇ У XVIII СТОЛІТТІ

Тези доповіді

УДК 78.03
Безпалько Владислав Вікторович,
ORCID 0000-0003-3705-3969
науковий співробітник,
Національний музей історії України,
Київ, Україна
podebrad2016@gmail.com

Кузьмінський Іван Юрійович,
ORCID 0000-0002-7873-0965
кандидат мистецтвознавства,
старший викладач,
Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського,
Київ, Україна
kuzminskyi.ivan@gmail.com

ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ІРМОЛОЇВ У ПЕРЕЯСЛАВСЬКІЙ ЄПАРХІЇ У XVIII СТОЛІТТІ

До нашого часу збереглося близько 10 рукописних Ірмолоїв з теренів єпархії, проте їхню поширеність, кількість та практичні способи використання здатні пояснити виключно історичні документи.

Ключові слова: Ірмолой, церкви та монастирі Переяславської єпархії.

Найстарший відомий Ірмолой, який пов’язаний із Переяславом, датується 1651 роком. Він був придбаний у Стефана на прозвисько Переяславський. З огляду на мініатюри та стихири, присвячені святим Антонію та Феодосію, можна припустити, що рукопис був переписаний у Києві, чи на Київщині. Цей рукопис зберігається у фондах Національного музею імені Андрея Шептицького. Інший екземпляр XVII століття з теренів Переяславської єпархії не зберігся. Він належав Троїцькій церкві містечка Золотоноша і містив дату – 1698 рік.
Найстарший актовий документ, де широко освітлено тему використання Ірмолоїв у Переяславській єпархії – це повідомлення 1746 року ревізійно-облікового характеру, в якому описано всі парафіяльні церкви та їхню власність у Переяславській протопопії. Зокрема, з 42 церков лише при 17 храмах були наявні Ірмолої.
Цілий ряд віднайдених окремих повідомлень про наявність та використання Ірмолоїв в Переяславській єпархії датується 1760-1780 роками. Наприклад, у березні 1760 року в описі майна церкви Різдва Богородиці у містечку Домонтів серед церковних книг зазначено чотири Ірмолої. Один був переписаний на місці у 1741 році й дарований міщанином Федором Шапошніковим. Інший – не містив нот і був виданий у 1753 році у друкарні Києво-Печерської лаври. Ще два невеликі Ірмолої охарактеризовані, як «давні», при чому один з них був друкованим. Того ж 1760 року в книзі опису майна Михайлівської церкви села Єрківці зазначено Ірмолой з Києво-Печерської друкарні 1753 року. Ідентичний друкований ненотований Ірмолой зафіксовано у Преображенській церкві села Яшники у 1769 році. Від 1771 року зберігся опис будівель та майна Михайлівського Переяславського монастиря. У переліку книг містяться згадки про п’ять Ірмолоїв, з яких лише один був рукописним. Ще два екземпляри були друковані у Львові у 1700 році, а два інші – у 1753 році у Києві. Того ж 1771 року було описано будівлі та майно Красногірського Золотоноського монастиря, де було згадано три рукописні Ірмолої та один львівського друку. Два інші екземпляри були надруковані у Москві і не містили нот. В описі жіночого Благовіщинського монастиря у Золотоноші було зазначено два друковані Ірмолої (Осьмогласники), один з яких був виданням Києво-Печерської друкарні 1753 року. Єдина згадка нотної книги з середовища Переяславського колегіуму – друкований Ірмолой, який було придбано у Москві спеціально для потреб навчального закладу у 1774 році. Мова про московське видання 1772 року Синодальної типографії. 5 лютого 1777 року було укладено Описну книгу Києво-Межигірського монастиря, з якого ми дізнаємося про два Ірмолоя у Борисоглібській церкві села Дем’янці Переяславської сотні. Один Ірмолой був рукописним нотованим, а другий – друкованим ненотованим. У виписці з книги прибутків та видатків катедральної церкви у Переяславі за 1780 рік значаться видатки на оправу одного невеликого Ірмолоя.
Після буремних подій Коліївщини та першого поділу Речі Посполитої на Правобережжі створюються православні протопопії, які підпорядковувалися Переяславській єпархії. Так, 1772 року було здійснено опис майна 60 церков Білоцерківської протопопії, і у 7 із них зберігалися рукописні та друковані у Львові Ірмолої. У лютому 1778 року було описано Миколаєвський Богуславський монастир. В описі цього закордонного монастиря було зафіксовано два рукописні Ірмолої, один з яких визначили, як такий, що належить до «старої редакції». У січні того ж року було здійснено опис іншого закордонного монастиря – Ржищівського Преображенського, де зберігався друкований ненотований Ірмолой Києво-Печерської друкарні 1769 року. В описах церковного майна цього ж монастиря за 1782 рік згадуються вже два Ірмолої. 31 січня 1780 року було описано майно закордонного Корсунського Онуфрієвського монастиря, де серед книг було два Ірмолої – один рукописний, а інший ненотований з Києво-Печерської друкарні.
До нашого часу збереглося близько 10 рукописних Ірмолоїв XVIII – початку XIX століть з теренів Переяславської єпархії. І лише один з них зберігається в Україні, всі інші перебувають в архівосховищах Російської Федерації.
Загалом Ірмолой, як єдина книга-антологія богослужбових піснеспівів, був основним нотним джерелом для навчання церковного співу дітей священників та церковнослужителів. Наприклад, у 1765 році з канцелярії Переяславської консисторії до протопопій було розіслано указ про складання на місцях списків дітей священиків, які після вивчення «російської» грамоти та ірмолойного співу відправилися б у вересні поточного року на навчання до Переяславського колегіуму.

Список використаної літератури

1. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ф. 28. Всеукраїнський історичний музей імені Т. Шевченка (1899-1935). Колекція рукописів 1544-1935 рр.
2. Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф. 990. Переяславська духовна консисторія.
3. Ясиновський Юрій. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 століть. Каталог та кодикологічно-палеографічне дослідження. Львів: видавництво отців василіян «Місіонер», 1996. 622 с.

References

1. Instytut rukopysu Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho, f. 28. Vseukrainskyi istorychnyi muzei imeni T. Shevchenka (1899-1935). Kolektsiia rukopysiv 1544-1935 rr. [Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine, f. 28. Shevchenko all-Ukrainian Historical Museum (1899-1935). Collection of manuscripts of 1544-1935].
2. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy, m. Kyiv, f. 990. Pereiaslavska dukhovna konsystoriia [Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv, f. 990, Pereyaslav Spiritual Consistory].
3. Iasynovskyi, Yurii. (1996). Ukrainski ta biloruski notoliniini Irmoloi 16-18 stolit. Kataloh ta kodykolohichno-paleohrafichne doslidzhennia [Ukrainian and Belarusian musical Irmologions of the 16th-18th centuries. Catalog and codicological-paleographic research]. Lviv, Ukraine. [In Ukrainian].

UDC 78.03
Bezpalko Vladyslav,
ORCID 0000-0003-3705-3969
Research Fellow,
National Museum of Ukrainian History,
Kyiv, Ukraine
podebrad2016@gmail.com

Kuzminskyi Ivan,
ORCID 0000-0002-7873-0965
Candidate of Art Criticism,
Lead Teacher,
Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
kuzminskyi.ivan@gmail.com

HISTORY OF THE USE OF IRMOLOGION IN THE PEREIASLAV EPARCHY OF THE 18TH CENTURY

About 10 manuscripts of Irmologion from the territory of the eparchy have survived to the present day, but their distribution, number and practical methods of use can only be explained by historical documents.

Keywords: Irmologion, churches and monasteries of the Pereyaslav eparchy.