Книжкові знаки книгозбірень католицьких монастирів Правобережної України XVII-XVIII ст. як інструмент історико-бібліотекознавчих досліджень: види, особливості, інформативність (на примірниках з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадсько

ЗаявникЦіборовська-Римарович Ірина Олегівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 3. Книгознавчі дослідження історико-культурних фондів
Назва доповідіКнижкові знаки книгозбірень католицьких монастирів Правобережної України XVII-XVIII ст. як інструмент історико-бібліотекознавчих досліджень: види, особливості, інформативність (на примірниках з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадсько
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:025.171]:[026:272(477.4)-523.6:930.25:097]
Ціборовська-Римарович Ірина Олегівна,
ORCID: 0000-0002-5025-0767
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Україна, м. Київ,
e-mail: ciborirena@ukr.net

КНИЖКОВІ ЗНАКИ КНИГОЗБІРЕНЬ КАТОЛИЦЬКИХ МОНАСТИРІВ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ XVII–XVIII СТ. ЯК ІНСТРУМЕНТ ІСТОРИКО-БІБЛІОТЕКОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ВИДИ, ОСОБЛИВОСТІ, ІНФОРМАТИВНІСТЬ (НА ПРИМІРНИКАХ З ФОНДІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)

Публікацію присвячено книжковим знакам монастирських бібліотек XVII–XVIII ст. Представлено їх основні види і висвітлено головні функції, які виконують книжкові знаки в історико-бібліотекознавчих дослідженнях.
Ключові слова: книжкові знаки, монастирські бібліотеки, історичне бібліотекознавство

Книжкові знаки стародруків є важливим інструментом в історико-бібліотекознавчих дослідженнях, у т. ч. дослідженні монастирських книгозбірень. Вони є одним з елементів провенієнцій і задокументованим фактом існування тієї чи іншої бібліотеки. До основних видів книжкових знаків відносяться рукописні екслібриси, які традиційно починаються фразами «Ex libris…», «Ex Bibliotheca…», «Pertinet ad Bibliothecam…», екслібриси-наліпки (гербові, шрифтові, вензелеві та ін.), конгревні екслібриси, суперекслібриси, екслібриси-печатки. Джерелознавче дослідження стародруків із фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, що походять із книгозбірень римо-католицьких монастирів Правобережної України XVII–XVIII ст., дало можливість зробити кілька спостережень над їхніми книжковими знаками. Об’єктами книгознавчого дослідження стали стародруки із книгозбірень монастирів луцьких, берестецьких і теофіпольських тринітаріїв, вишневецьких та бердичівських босих кармелітів, берестейських, кременецьких, луцьких, острозьких єзуїтів, любарських і луцьких домініканців, острозьких капуцинів, дедеркальських і кременецьких францисканців-реформатів.
Практично на кожній книжці з монастирської бібліотеки, найчастіше на титульному аркуші, в деяких випадках на форзацах або скрепою на кількох сторінках, трапляються рукописні екслібриси, наприклад: «Pertinet ad Bibliothecam Conventus Berestecensis Ordinis Discalceatorum SSSmae Trinitatis Redemptiones Captivorum», «Pro Biblioteka Conventus Berdiczoviensis Carmelitarum Discalceatorum», «Collegii Cremenecensis Societatis Jesu». Значно рідше оправи монастирських книжок прикрашають суперекслібриси. Ще рідше натрапляємо на екслібриси-печатки у бібліотечних примірниках.
У книгозбірні Бердичівського монастиря босих кармелітів, наприклад, було виявлено стародруки з суперекслібрисами монастирів босих кармелітів у Львові (з текстом: «CO[NVENTUS] LE[OPOLIENSIS] SA[NCTI] MI[CHAELIS] C[ARMELITARUM] D[ISCALCEATORUM]»), та Глибокому (Дисненський повіт Віленської губернії, з текстом: «C[ONVENTUS] G[LEMBOCENSIS] C[ARMELITARUM] D[ISCALCEATORUM]»), на яких зображено емблему цього ордену. Пізніше вони потрапили до фондів бердичівського монастиря, але суперекслібрис бердичівської монастирської книгозбірні не виявлено.
У книгозбірні Острозького єзуїтського колегіуму знаходилися стародруки з донаційним гербовим суперекслібрисом кн. Анни-Алоїзи з Острозьких Ходкевичевої (1603–1654). Очевидно, він мав зберегти пам'ять про щедрий дар єзуїтському колегіуму його фундаторки і покровительки.
Зразки шрифтових екслібрисів-наліпок демонструють примірники стародруків із книгозбірень луцьких і берестецьких тринітаріїв, які розміщувалися на форзацах. Екслібрис Берестецької книгозбірні мав такий текст: «Ex Bibliotheca / Conventus Berestecensis, / PP. Ordinis Excalceat: / SSSmae TRINITATIS / de Redemp: Captivorum / Lit: Num: ». Шрифтовий екслібрис Луцької книгозбірні мав подібний текст: «Ex Bibliotheca / Collegii Luceoriensis / in Volhynia, / PP. Ordinis Excalceat./ SSSmae TRINITATIS / de Redem./ Captivorum./ Lit: Num: ». Шифри книжок на екслібрисах вписано «від руки». Друковані джерела (В. Віттиг, У. Пашкевич) інформують, що шрифтові екслібриси мали стародруки тринітарських монастирів у Львові, Бурштині (нині смт Галицького р-ну Івано-Франківської обл.), на Антоколі та Тринітополі (обидва у Вільнюсі). Шрифтовий екслібрис мали книжки Любарського домініканського монастиря з таким текстом: «Ex Bibliotheca Convenus Lubarensis Ordinis Praedicatorum. 1808».
Рідко трапляються випадки, коли бібліотечний примірник має книжковий знак ченця, бо заборонялося мати ченцю будь-яку власність, тому книжки були у ченців тільки «ad usum». У процесі евристичної роботи з фондом було виявлено шрифтовий екслібрис 18-го пріора Любарського домініканського монастиря Вінцентія Павловського (пріор з 1821 р.; у 1822 р. мав 49 років): «Ad usum Fr. Vincentii Pawłowski F. C. Lub: Ord: Praed: 18 Superioribus Annuentibus», та екслібрис-печатку з текстом «Fr. Clemens Siedlecki». Імовірно книжка належала викладачу моральної теології і латинської мови Луцького домініканського монастиря від 1838 р. Клементію Седлецькому. Після нього вона очевидно залишилася у монастирській книгозбірні.
В історико-бібліотекознавчих та історико-книгознавчих дослідженнях монастирських бібліотек, як при дослідженні будь-якої бібліотеки іншого виду, книжкові знаки виконують такі основні функції: функцію документа, який фіксує факт існування бібліотеки, функцію інструмента при віртуальній і реальній реконструкції бібліотечного фонду чи його частини, а відтак додають можливість глибшого аналізу складу і змісту книжкового фонду, функцію дороговказу на шляху міграцій бібліотечних примірників та шляхів комплектації монастирських книгозбірень і функцію фактографічного джерела в дослідженні соціокультурної ролі того чи іншого видання твору чи наукової праці. У такому випадку виявлення і атрибуція книжкових знаків набувають надзвичайно важливого значення і ставлять на порядок денний актуальність підготовки каталогів книжкових знаків.

UDC 027.54(477-25)НБУВ:025.171]:[026:272(477.4)-523.6:930.25:097]
Tsiborovska-Rymarovych Iryna,
ORCID: 0000-0002-5025-0767
Candidate of Historical Science, Senior Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: ciborirena@ukr.net,

SIGNS OF BOOK OWNERS OF THE CATHOLIC MONASTERIES’ LIBRARIES OF THE XVII-XVIII CENTURY FROM THE RIGHT-BANK UKRAINE AS THE INSTRUMENT OF THE HISTORICAL LIBRARY SCIENCE RESEARCH: TYPES, SPECIALITIES, INFORMATIONS
(FROM THE COPIES IN THE HOLDINGS OF V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE)

The essay deals with the signs of book owners in the monasteries’ libraries XVII-XVIII c.. The main types of them (handwritten exlibris, bookplate, superexlibris, seal) are present, and their functions in the historical library science research has been elucidated.
Key words: signs of book owners, monasteries’ libraries, historical library science