АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ ЗАКОНОДАВЧОЇ КОМІСІЇ 1767–1768 PP.

ЗаявникМирончук Анатолій Святославович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСемінар. Архівні фонди наукової спадщини України: історія формування, інформаційний потенціал, вектори розвитку в цифрову епоху
Назва доповідіАРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ ЗАКОНОДАВЧОЇ КОМІСІЇ 1767–1768 PP.
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 025.171(094):94(470+571+477)"1767/1768":027.54 НБУВ
Мирончук Анатолій Святославович,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5633-1413
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: myronchuk@nas.gov.ua

АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ
ЗАКОНОДАВЧОЇ КОМІСІЇ 1767–1768 PP.

Досліджується інформаційний потенціал документів з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського для вивчення Законодавчої комісії зі створення нового Уложення 1767–1768 рр.
Ключові слова: Інститут рукопису, інформаційний потенціал, архівні документи, Законодавча комісія 1767–1768 рр.

Спеціалісти не раз відзначали значний інформаційний та дослідницький потенціал комплексу документів, представлених у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ). Вони неодноразово ставали джерельною базою численних та різнопланових наукових досліджень.
У фондах ІР НБУВ представлені різноманітні за походженням, ступенем інформативності, видовими ознаками й змістом архівні матеріали, які можна об’єднати темою Законодавчої комісії зі створення нового Уложення 1767–1768 рр. Наявна в них інформація відзначається доволі широким діапазоном, щоправда деякі з них потребують додаткової атрибуції. Вони не відклались у вигляді цілісного комплексу, а розпорошені по різних фондах. Саме тому розгляд власне архівної складової Законодавчої комісії 1767–1768 рр. може стати об’єктом окремого джерелознавчого дослідження. Переважна більшість цих документів увійшла до відомої з ХІХ ст. колекції старожитностей М. Судієнка і представлена наразі у фонді «Колекція університету св. Володимира» (ф. VІІІ).
Чималу наукову цінність становлять дві частини великого комплексу документів про обрання депутатів до Законодавчої комісії від Малоросії: у першій частині представлено 64 одиниці зберігання загальною кількістю 229 аркушів, а друга частина містить 82 одиниці зберігання на 250 аркушах, усі датовані 1767 р.
У фонді зберігаються рапорти про обрання депутатів від Війська Запорозького (спр. 1110–117); накази депутатам та чолобитні міських жителів, списки осіб, що брали участь у виборах, тексти присяги депутатів (спр. 254/127/); рапорти полкових та сотенних канцелярій (спр.1117–1126/124/); накази та чолобитні депутатам Лубенського, Гадяцького, Миргородського и Полтавського полків (спр.1641–1642/116/); зауваження та заперечення українських депутатів на внесені на розгляд Комісії законопроекти (спр. 1583–1594/120/); пропозиції малоросійського духовенства для включення в єдиний наказ від Синоду (спр. 1582/120/).
Окремі документи, дотичні до Законодавчої комісії знаходяться в колекції О. М. Лазаревського (фонд І). Зокрема тут зберігаються копії указів Малоросійської колегії про виявлені порушення під час виборів (спр. 58123/55/), чернетки історичних записів депутата від Лубенського шляхетства Г. Полетики, написані ним, очевидно, в час його роботи в Законодавчій комісії (спр. 58240/59/), а також оригінальний примірник його зауважень на проект нового Уложення (спр. 61411/83/) та листи вдячності за обрання його депутатом (спр. 61412–61414/83/).
Загалом же фонди ІР НБУВ є надзвичайно репрезентативними для розкриття діяльності в Комісії депутата від Лубенського шляхетства Г. Полетики, оскільки ця сторона його біографії ще не стала предметом спеціального вивчення.
У фонді VIII знаходиться оригінал листа Лубенського шляхетства, адресований Г. Полетиці та його відповідь (власноручна чернетка), текст наказу Лубенського шляхетства та дві копії чолобитної, якими той послуговувався під час засідань Комісії (спр. 105–109).
Під час роботи Законодавчої комісії Г. Полетика уклав об’ємну збірку правових документів задля обґрунтування претензій Гетьманщини на автономне існування, які представлені у фонді VIII (спр. 2682; 1643–1647).
У фонді VIII міститься чимало джерел, що відносяться до періоду роботи Г. Полетики у Великих зборах Комісії та у приватній комісії «Об образе сборов и образе расходов», які маловідомі сучасним дослідникам: кілька його записок правового характеру та представлень у Комісію (спр. 1631–1637/116/), копії законодавчих пропозицій та документів нормативно-правового характеру (спр.1629/116), невідомий раніше лист Г. Полетики до головуючого Великих зборів Комісії О. Бібікова (спр. 1583–1594/120), а також чернетка його заперечень на зауваження депутата м. Воронежа С. Савостьянова (спр. 1624/116/).
Отож, документальні матеріали, що стосуються діяльності Г. Полетики в роботі Комісії як цілісний наукововартісний комплекс, вже давно потребують спеціального дослідження.
На увагу дослідників Законодавчої комісії 1767–1768 рр. заслуговує також і фонд 40 (М. П. Василенка), в якому передусім знаходяться праці історика, присвячені Комісії (спр. 315; 528) та кілька документів, що відображають перебіг виборчого процесу (спр. 560; 603).
У фонді «Дисертації студентів КДА» (ф. 304) нам вдалося відшукати дисертаційну роботу студента церковно-історичного відділення Київської духовної академії М. Славіна, датовану 1884 р. і присвячену аналізу проектів Законодавчої комісії стосовно духовенства (спр. 968).
Для дослідників Законодавчої комісії безперечно будуть також цікавими оригінальні видання Наказу, опубліковані типографією Сенату та Академії наук у проміжку 1767–1796 рр., що зберігаються у Відділі стародруків та рідкісних видань.
В архівосховищах ІР НБУВ збереглася хоча й незначна за кількістю, але дуже змістовна частина матеріалів Комісії, яка за наповненістю різноманітними матеріалами, інформативністю, хронологічним охопленням, є однією з найкращих і представляє широкі можливості для дослідження будь-яких аспектів Законодавчої комісії зі створення нового «Уложення» 1767–1768 рр.
Перспективи розширення дослідження історії Законодавчої комісії вбачаються шляхом залучення до історіографічного контенту фондових матеріалів Інституту рукопису НБУВ, що дозволить істотно збагатити вітчизняну історіографію; дасть змогу врахувати специфіку всіх представлених у Комісії українських земель не лише на регіональному рівні, а й на рівні Україна–Росія; проаналізувати склад українського депутатського корпусу; сприятиме створенню цілісного образу Г. Полетики.
UDC 025.171(094):94(470+571+477)"1767/1768":027.54 НБУВ
Myronchuk Anatolii,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5633-1413
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: myronchuk@nas.gov.ua

ARCHIVAL DOCUMENTS FROM THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT
OF THE V. I. VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE
IS AN IMPORTANT COMPONENT OF THE SOURCE BASE
OF LEGISLATIVE COMMISSION OF 1767–1768
The information potential of documents from the funds of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine for study the Legislative Commission to create a new Code of 1767–1768 is explored.
Key words: Institute of Manuscripts, information potential, archival documents, Legislative Commission of 1767–1768.


УДК 027.54:004.735(510)
Арсеєнко Тетяна Іванівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3996-1289
завідувач відділу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: iranlib@ ukr.net
Мирончук Анатолій Святославович,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5633-1413
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: myronchuk@nas.gov.ua

МОБІЛЬНА БІБЛІОТЕКА НА ПЛАТФОРМІ WECHAT –
ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ КИТАЮ

Розглянуто досвід Національної бібліотеки Китаю із впровадження мобільної бібліотеки на основі соціальної мережі WeChat. Проаналізовано основні функції та переваги такого виду бібліотечних послуг.
Ключові слова: мобільна бібліотека, соціальна мережа, WeChat, Національна бібліотека Китаю.

В епоху глобальних трансформацій міжнародного інформаційного простору особливого значення набуває здатність бібліотечних установ оперативно реагувати на зміни, що відбуваються в суспільстві за умов інтенсивного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.
У цьому контексті надзвичайно актуальним є вивчення діяльності провідних зарубіжних бібліотек, визначення можливостей і шляхів використання позитивного досвіду у практиці роботи вітчизняних бібліотек.
Стрімкий розвиток технологій мобільного зв’язку зумовив впровадження нових форм діяльності Національної бібліотеки Китаю (НБК) – заклав підвалини для побудови бібліотечних мобільних сервісів на базі нових мобільних систем та соціальних мереж.
Важливою інформаційною платформою НБК є новий засіб масової інформації WeChat (дослівно з кит. «мікроповідомлення») – мобільна комунікаційна система для передачі текстових і голосових повідомлень, розроблена китайською компанією Tencent в 2011 р. Додаток доступний для усіх популярних мобільних платформ, має версію для ПК та веб. Станом на 2019 р. у WeChat було зареєстровано 1,151 млрд активних користувачів.
WeChat підтримує текстові повідомлення, передачу голосових повідомлень, масові розсилки, дає можливість ділитися фотографіями і відео, обмінюватися контактами. Сервіс інтегрований з соціальними мережами і є найбільш поширеним засобом масової інформації в Китаї, функціональність якого з кожним роком розширюється.
Ідею створення мобільної бібліотеки, яка задумувалася як додаток до цифрової, НБК висунула ще задовго до початку реалізації проекту національної цифрової бібліотеки. В 2010 р. НБК вперше в Китаї створила додаток для смартфонів під назвою «Національна бібліотека на долоні», встановивши 193 мобільних бібліотечних платформ. Зараз офіційний мікроблог НБК нараховує понад 205 тис. передплатників, а офіційний акаунт у WeChat – близько 109 тис. користувачів [2].
Сьогодні мобільна платформа WeChat НБК пропонує близько 70 тис. електронних книг, 1 тис. електронних періодичних видань, 30 тис. зображень, 1 тис. відеодокументів, короткометражних фільмів та окремі ресурси регіональних публічних бібліотек [1].
Серед переваг використання бібліотекою загальнодоступної платформи WeChat для розвитку мобільних послуг відзначимо: залучення великої кількості користувачів за короткий проміжок часу; низька вартість послуг – реєстрація та публікація інформації на WeChat є безкоштовними; офіційно сертифікований обліковий запис WeChat є багатофункціональною сервісною платформою, що забезпечує можливість розповсюдження та поширення інформації для широкої аудиторії. Окрім того, служби автоматичного реагування та довідкова служба самодопомоги, встановлені у WeChat, дозволяють читачам шукати інформацію на платформі без обмежень місця та часу. Ключовим моментом у побудові мобільних послуг є функція замовлення книг, подовження терміну їх використання. Індивідуальне просування ресурсів забезпечує персоналізовану послугу рекомендацій відповідно до вікових категорій, досвіду, захоплень та уподобань читачів. Платформа WeChat забезпечує приватність спілкування у кіберпросторі, особисту конфіденційність та уможливлює уникнення розголошення консультаційної інформації. Шляхи обміну інформацією на WeChat є досить різноманітними за формою: текст, зображення, аудіо та відео. Це робить функцію мобільної бібліотеки більш всеосяжною та зручною для користувачів [3].
Ефективність мобільної бібліотеки полягає у тому, що НБК здійснює цей проект у співпраці з публічними бібліотеками різного рівня, у тому числі університетськими, які завдяки платформі WeChat стають взаємопов’язаними між собою, формуючи таким чином суцільну мережу мобільних бібліотек, що значно розширює функції бібліотеки з вдосконалення мобільних послуг. Сьогодні понад 500 публічних бібліотек усіх рівнів та 40 бібліотек провідних китайських університетів мають свої офіційні облікові записи у WeChat.
Досвід НБК свідчить, що використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій дозволяє впроваджувати інноваційні бібліотечні послуги серед широких верств населення, залучати нових користувачів та відкривати нові можливості з просування бібліотечних послуг.

Список використаної літератури
1. Чен Ян. Национальная библиотека Китая как научный и методический центр для публичных библиотек. Научные и технические библиотеки. 2019. № 10. С. 77-86.
2. Annual report of the National Library of China. 2017. URL: https://www.ndl.go.jp/en/cdnlao/meetings/pdf/AR2017_China.pdf
3. Fang Tu. A study on mobile library services through WeChat public platforms in the university. Proceedings of the 2nd International Conference on Economy, Management and Education Technology – ICEMET (Chongqing, China, 28-29 May 2016). Chongqing, 2016. Р. 1392-1395.
References
1. Chen Yan (2019). Nacional’naya biblioteka Kitaya kak nauchnyj i metodicheskij centr dlya publichnyh bibliotek [National Library of China as a scientific and methodological center for public libraries]. Nauchnye i tekhnicheskie biblioteki, 10. 77-86 [in Russian].

UDC 027.54:004.735(510)
Arseienko Tetiana,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3996-1289
Head of Department, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: iranlib@ ukr.net
Myronchuk Anatolii,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5633-1413
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: myronchuk@nas.gov.ua

MOBILE LIBRARY ON WECHAT PLATFORM –
AN IMPORTANT TOOL OF MODERNIZATION AND DEVELOPMENT OF THE NATIONAL LIBRARY OF CHINA
The experience of the National Library of China in implementing a mobile library based on the WeChat social network is considered. The main functions and advantages of this type of library services are analyzed.
Keywords: mobile library, social network, WeChat, National Library of China.