РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ПОСТКОНФЛІКТНОМУ МИРОБУДІВНИЦТВІ: КОМУНІКАЦІЙНИЙ ВИМІР

ЗаявникЗакірова Світлана Геннадіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» (2020)
ЗахідСекція 4. Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій: міжнародний аспект
Назва доповідіРОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ПОСТКОНФЛІКТНОМУ МИРОБУДІВНИЦТВІ: КОМУНІКАЦІЙНИЙ ВИМІР
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 304:327.5:316.77
Закірова Світлана,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5396-7210,
кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: zakirovasvtl@gmail.com

РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ПОСТКОНФЛІКТНОМУ МИРОБУДІВНИЦТВІ: КОМУНІКАЦІЙНИЙ ВИМІР

Розглянуто роль інформаційно-комунікаційної діяльності ООН і міжнародних організацій у постконфліктному врегулюванні для подолання наслідків конфліктів і відновлення сталого миру у різних державах.

Ключові слова: комунікація, міжнародні організації, комунікаційні стратегії, постконфліктне миробудівництво.

За даними Центру демократичного контролю за збройними силами у Женеві, майже половина всіх держав, що пережили конфлікти різного роду, повертаються до конфліктного стану протягом п’яти років після підписання мирової угоди, що засвідчує недостатність інструментарію міжнародного співтовариства з питань миротворчості порівняно із складними викликами встановлення тривалого стійкого миру в постконфліктних суспільствах [1]. Відтак завданням державної влади у таких країнах є не просто формування моделей припинення військових дій, але і створення дієвої концепції відновлення мирного життя по завершенню конфлікту.
Активну роль у формуванні концепції постконфліктного миробудівництва відіграють міжнародні організації, серед яких провідна роль належить Організації об’єднаних націй. У 2005 р. була створена Комісія ООН з миробудівництва, що зосереджує свої зусилля на формулювання стратегій подолання конфліктних ситуацій і відновлення мирного життя після завершення конфлікту відповідно до умов конкретної держави. З того часу ООН напрацювала достатній досвід участі у створенні специфічних моделей подолання наслідків конфліктних ситуацій у різних країнах світу. Хоча стратегії постконфліктного врегулювання мають відповідати особливим потребам кожної держави, утім практика діяльності ООН свідчить, що існують загальні принципи і завдання, виконання яких сприятиме зменшенню ризику відновлення конфлікту, посиленню інституційних механізмів для подолання його наслідків та встановленню основ для сталого миру.
На сьогодні як в окремих державах, що постраждали від військових, громадянських чи релігійних конфліктів, так і в цілих регіонах світу створюються спеціальні установи та організації. Для вивчення можливостей стратегічних завдань комунікації у постконфліктному миробудівництві, запобіганні терористичним актам у сучасному світі працюють спеціалізовані наукові центри. Так, з 2015 р. функціонує «Оперативна група зі стратегічних комунікацій на Сході (East StratCom Task Force)», що покликана вирішувати завдання ефективної комунікації та просування політики ЄС щодо Східного партнерства; зміцнення медійного простору і сприяння свободі ЗМІ в цих країнах. Левова частка зусиль цієї організації спрямовується на забезпечення ефективного інформаційного супроводу позицій ЄС з питань, пов’язаних із анексією Криму, протистоянням на Сході України, проблем навколо конфліктів у Придністров’ї, Абхазії, Південній Осетії [2].
У 2000 р. за ініціативи Комісії правди і примирення Південної Африки для того, аби усвідомити уроки, здобуті в результаті переходу від апартеїду до демократії, і впровадити можливості для національного зростання у Південній Африці було засновано Інститут справедливості та примирення (IJR) у м. Кейптаун. Натепер географічні межі діяльності IJR охоплюють не лише ПАР, але й увесь регіон Центральної, Східної та Південної Африки.
Головною метою організації є формування національних підходів до правосуддя перехідного періоду і примирення в Африці. Робота організації зосереджена у чотирьох основних програмах: Сприяння миробудівництву; Сталі діалоги; Комунікація, адвокація та стратегія; Дослідження громадської думки і політики. Три з чотирьох напрямків діяльності Інституту справедливості та примирення спрямовано на інформаційну роботу, що лише підкреслює важливість комунікації у концепції правосуддя перехідного періоду і постконфліктного миробудівництва. IJR організовує і мотивує роботу щодо процесу суспільного примирення у різних сферах. Інститут присуджує щорічну Премію примирення окремим особам, громадам або організаціям Південної Африки, які так чи інакше сприяли примиренню. У 2019 р. премією «Мистецтво примирення» відзначили митців, що використовують творчість як інструмент примирення і соціальної згуртованості суспільства [3].
Важливу роль в організації суспільного примирення і відновлення справедливості у постконфліктних країнах відіграє Міжнародний Центр Правосуддя Перехідного Періоду (МЦППП), створений у 2001 р. за ініціативи Фонду Форда для допомоги країнам і суспільствам подолати наслідки різних за причинами походження важких конфліктів. Експерти центру консультують та спрямовують зусилля місцевих організацій і органів влади щодо запровадження правосуддя перехідного періоду в багатьох державах світу, навіть там, де відсутні офіси МЦППП.
Аналіз теоретичних засад і практичних світових кейсів свідчить, що першочерговим завданням постконфліктного повернення до мирного життя є поєднання багатьох елементів, утім стратегічно важливою виявляється роль саме комунікаційної складової. Інформаційно-комунікаційна діяльність міжнародних організацій та установ дозволяє різним державам світу ефективно використовувати світовий досвід подолання наслідків кризових станів, нівелювати гострі кути і болючі питання у постконфліктних суспільствах.

Список використаної літератури
1. A. Bryden, T. Donais and H. Hänggi. Shaping a Security Governance Agendain Post-Conflict Peacebuilding. Geneva: Geneva Centre for the Democratic Control of Armed Forces, 2005. 36 p.
2. Закіров М.Б. Стратегічні комунікації у сучасному світі. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2019. Вип. 52. С. 30. https://doi.org/10.15407/np.52.024
3. Programmes. Institute for Justice and Reconciliation. URL: http://www.ijr.org.za/programmes/.
References
1. Bryden, A., Donais, Т. &Hänggi, Н. (2005). Shaping a Security Governance Agendain Post-Conflict Peacebuilding. Geneva: Geneva Centre for the Democratic Control of Armed Forces. 36 p. [in English].
2. Zakirov, M. (2019). Stratehichni komunikatsii u suchasnomu sviti [Strategic communications in the modern world]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho – Academic Papers of the Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv, issue. 51, pp. 24–34. https://doi.org/10.15407/np.52.024 [in Ukrainian].
3. Programmes. Institute for Justice and Reconciliation. Retrieved from http://www.ijr.org.za/programmes/ [in English]

UDC 304:327.5:316.77
Zakirova Svitlana,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5396-7210,
Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Senior Researcher,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: zakirovasvtl@gmail.com


THE ROLE OF INTERNATIONAL ORGANIZATIONS IN POST-CONFLICT PEACEBUILDING: THE COMMUNICATION DIMENSION

The role of communication activities of the UN and international organizations in post-conflict settlement to overcome the consequences of conflicts and restore lasting peace in different countries are considered.

Keywords: сommunication, international organizations, communication strategies, post-conflict peacemaking.