Прийменник із у юдео-слов’янській мові Сефер га-хешек Гіллеля Бааль Шема

Тези доповіді

Корн Софія Вадимівна,
ORCID https://orcid.org/0009-0008-0711-1842,
магістерка, асистентка,
катедра історії,
факультет гуманітарних наук,
Національний університет «Києво-Могилянська академія»,
Київ, Україна
e-mail: mudra.kukurudza@gmail.com

Прийменник із у юдео-слов’янській мові «Сефер га-хешек» Гіллеля Бааль Шема

«Сефер га-хешек» Гіллеля Бааль Шема – рукописна книга чар і ліків із українських земель 1730-х рр., що нині зберігається у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Книга написана переважно гебрейською, але є й пам’яткою східної юдео-слов’янської мови. Однією з особливостей слов’янської мови «Сефер га-хешек» є нетипове для навколишніх слов’янських діалектів уживання прийменника איז (із), а саме його значення й поєднання з відмінками.
Ключові слова: Сефер га-хешек, Гіллель Бааль Шем, східна юдео-слов’янська мова, їдиш, XVIII ст., прийменник, відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

«Сефер га-хешек» (у перекладі українською – «Книга бажання») (Відділ фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, фонд 321, опис 5, од. зб. 40) – рукописна книга чар і ліків, написана мандрівним бааль шемом (практичним кабалістом, цілителем) Гіллелем близько 1730-х років. Мандрував Гіллель переважно Галичиною, Волинню, Підляшшям. Основна мова «Сефер га-хешек» – гебрейська, проте часто трапляються замовляння їдишем і юдео-слов’янською.

Юдео-слов’янську мову (далі – ЮС), яку євреї називали ханаанською, поділяють на західну, у Богемії та Моравії, та східну, на Русі. Попри те, що ашкенази з’явилися на Русі вже на початку ХІІІ століття, місцеві євреї не відразу асимілювалися й перейшли на їхню мову – їдиш. Ще в XVII столітті були євреї, які спілкувалися ЮС. Східна ЮС досліджена значно менше за західну через нестачу джерел. «Сефер га-хешек» – пізнє, але досить велике й важливе джерело для дослідження цієї мови.

«Сефер га-хешек» використовує численні джерела, не всі з яких відомі. Неєврейське джерело наразі знайдено лише одне, його дублюють інші джерела, і воно не пов’язано з замовляннями ЮС. Натомість більшість замовлянь ЮС – на арк. 362а-368а, у розділі без вступу, вказаного джерела, зв’язку з попереднім і наступним текстом. Цей розділ цілком складається з замовлянь ЮС, подекуди прокоментованих гебрейською. Можна припустити, що замовляння на арк. 362а-368а походять із одного джерела, а решта – з інших. Проте всі мовні особливості, які є в інших замовляннях, є також і на арк. 362а-368а. Отже, помилки, нерегулярності, риси різних діалектів свідчать не про різне походження замовлянь, а про спільний для всіх або якихось із них діалект.

ЮС «Сефер га-хешек» притаманні польські та східнослов’янські риси; риси, притаманні західній ЮС та їдишу; риси, притаманні мовам, утвореним внаслідок контакту. У цьому дослідженні розглянуто особливості граматичної ролі прийменника איז \ איש (із) та відмінків, яких він вимагає.

У східнослов’янських і польській мові прийменник із (і його варіанти й відповідники) є результатом злиття псл. *sъn, що вимагає орудного відмінка й указує на спільність із предметом; і псл. *iz, що вимагає родового відмінка й указує на напрямок назовні з предмета. У сучасних мовах із має багато варіантів (укр. з, із, зі, зо; бр. з, с, са; пл. z, ze), і всі вони вживаються з обома відмінками й мають обидві групи значень.

«Сефер га-хешек» використовує варіант איז /iz/ із одним винятком – איש /is/, що є результатом асиміляції: איש צים /is tsim/ < */iz tsim/.

У більшості випадків із ужито з очікуваним відмінком, але є помилки, що вказують на особливості мовлення Гіллеля, його оточення чи безпосередніх джерел. У кількох випадках із ужито з відмінком, що не відповідає його значенню:
מאצני באזע אבראן מנע איז מאייע זאנע אי דזיצי אי איז מאייך וויסטקיך זיליך
Сильний Боже, борони мене з *моєї *жінки, *діти і з *моїх *усіх *жилах...

Форми מאייע זאנע /zone/ можна було б пояснити редукцією флексії, характерної для польської мови, - z moją żoną. Проте דזיצי /dzetsi/ – у родовому відмінку, як пол. р. в. мн. dzieci (пор. пол. ор. в. мн. dziećmi). Також як родовий відмінок можна тлумачити מאייך וויסטקיך /mojix vsitkix/ - пол. moich wszystkich. זיליך /zilex/ – у місцевому відмінку, імовірно, через схожість флексій у מאייך וויסטקיך זיליך. Отже, там, де контекст передбачає орудний відмінок (з моєю жінкою, дітьми і з моїми всіма жилами), ужито родовий, а через формальну подібність – і місцевий відмінок.
איז מאצנים באזעם אי זיווים באזעם צינוי
... із сильним Божим і живим Божим *чину...
Тут צינוי /tsinu/ в родовому відмінку не узгоджується з прикметниками מאצנים /motsnim/, באזעם /bozem/ i זיווים /zivim/ в орудному відмінку.

У деяких випадках із вжито ні з родовим, ні з орудним, ні з формально подібним на жоден із них відмінком.

וואוחאדי איז טעבאלאטע
Виходь із *те *болото...
איז מאייאי גלאווי איז וושיטקיך צטירי שטראני גלאווי
... із моєї голови, із усіх *чотири *сторони голови...
טשערווארניך קרעב באלא נע פיט איז פאלצי איז פאזורי וֻואוּ חאדי
... червоної крові було не пити з пальця / *пальці, із пазуря / *пазурі виходь...
פאלצי /paltsi/ або /paltse/ й פאזורי /pazuri/ або /pazure/ можна тлумачити як родовий відмінок однини (укр. пальця, пазуря), де голосний флексії зазнав характерної для ЮС і їдишу редукції кінцевих ненаголошених голосних. Проте іменники на позначення пальців і пазурів зазвичай вживаються в множині, а в попередньому прикладі в подібній ситуації י /i/ є флексією називного відмінка множини –צטירי שטראני /tstiri stroni/, чотири сторони. Це свідчить на користь цього прикладу як ілюстрації називного відмінка з прийменником із.

Прийменник із добре ілюструє занепад системи відмінювання в ЮС «Сефер га-хешек». Значення відмінків утрачено. Їхні форми також зникають, але ще не зникли остаточно, що видно з виражених флексій родового й місцевого відмінків замість орудного. Спрощення граматичної системи характерне для мов, що виникли в результаті контакту дорослих мовців. Окрім того, у східному їдиші збереглися три відмінки, не зберігся ні родовий, ні орудний, усі прийменники незалежно від значення вимагають давального, а іменники втратили відмінкові флексії. Граматична структура їдишу могла вплинути на спрощену систему відмінювання ЮС.

У деяких випадках із ужито в не характерних для слов’янських мов, але характерних для їдишу значеннях. Для ілюстрації приклади перекладено їдишем, відповідники із, מיט і פֿון, виділено.
із ужито на позначення інструментального зв’язку, наприклад, у таких випадках:
• איז זלאטאם אי איז סרעבראם וואו סִיווַלַא
... *із золотом і *із сріблом вишивала...
זי פֿלעגט אױסנײען מיט גאָלד און מיט זילבער...
• קאנטעטוייאו איז סוואיימי פאזנאחצמי... קאנטעטויא איש צים מַאם...
... контентую *із своїми нігтями... контентую, *із чим маю...
איך באַפֿרידיק [דיך] מיט מײַנע נעגל... איך באַפֿרידיק [דיך] מיט װאָס איך האָב
із ужито на позначення приналежності в таких випадках:
• וואלאסי איז גאלאווי
волосся *з голови (на голові)
די האָר פֿונעם קאָפּ
• קאסצי איז וושיטקא צאלא
кості *з усього тіла (в усьому тілі)
די בײנער פֿונעם גאַנצן גוף
Один раз із ужито на позначення заперечення:
נע בענדזא ניץ ניגדזיא איז חאוואניץ
Не буде зовсім ніде *із хованиць (хованиця – слов’янська домашня чортиця (чоловічий відповідник – хованець).

У цьому випадку немає їдишського відповідника. Проте вплив їдишу можна простежити. Оскільки їдишська система відмінювання недостатньо розвинена, щоб самостійно виражати велику кількість значень, цю роль виконують прийменники. Мові «Сефер га-хешек» у цьому випадку також не вистачає відмінка, щоб позначити заперечення, вона також звертається до прийменника. Це є результатом і впливу їдишу, і занепаду системи відмінювання.

Роль прийменника із у ЮС «Сефер га-хешек» відрізняється від навколишніх слов’янських мов. По-перше, плутаються два відмінки, яких вимагає із, а може не бути жодного з них. По-друге, із має нехарактерні для слов’янських мов функції. Деякі з них характерні для їдишу, деякі – компенсують семантичну неповноцінність системи відмінювання. Це вказує на занепад ЮС системи відмінювання під упливом їдишу та як характерну рису мов, що утворилися внаслідок контакту дорослих мовців.

Sofiia Korn,
ORCID https://orcid.org/0009-0008-0711-1842,
Master, Assistant,
History Department,
Faculty of Humanities,
National University of Kyiv-Mohyla Academy,
Kyiv, Ukraine
e-mail: mudra.kukurudza@gmail.com
The Preposition iz in the Judeo-Slavic of Sefer ha-Heshek by Hillel Baal Shem
Sefer ha-Heshek by Hillel Baal Shem is manuscript charm and remedy book from the territory of Ukraine written in the 1730-s which is now preserved in Vernadskyi National Library of Ukraine. The book is mostly in Hebrew, but it also attests Eastern Judeo-Slavic. One of the features of the Slavic of Sefer ha-Heshek is its use of the preposition איז /iz/ (from, out of, or with) diverging from the surrounding Slavic dialects, namely its meaning and the cases it governs.
Keywords: Sefer ha-Heshek, Hillel Baal Shem, Eastern Judeo-Slavic, Yiddish, the 18th century, pronoun, Judaica Department of the Institute of Manuscript of the Vernadskyi National Library of Ukraine.