Бачення концепції перехідного правосуддя у наукових працях провідних фахівців

Тези доповіді

Спіріна Світлана Валентинівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8962-0550,
молодша наукова співробітниця,
відділ обслуговування інформаційними ресурсами,
Національна юридична бібліотека,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
e-mail: piligrim1715@ukr.net

Бачення концепції перехідного правосуддя у наукових працях провідних фахівців

Подається стисла історія започаткування процесу перехідного правосуддя у світі, визначення самого поняття «перехідне правосуддя» Генеральним секретарем ООН. Звертається увага на причини, що спонукали звернутися до практики впровадження процесу перехідного правосуддя в Україні та бачення варіантів впровадження цього процесу науковцями, які підтримують сам процес перехідного правосуддя, відзначаючи необхідність адаптованого до українських реалій варіанту.
Ключові слова: перехідне правосуддя, відшкодування заподіяної шкоди, репарації, переслідування винних, інституційні реформи.

Процес перехідного правосуддя, як відомо, набув поширення наприкінці 80-х років XX століття у зв’язку з падінням диктатури і авторитаризму у Латинській Америці, зокрема таких країнах як Аргентина та Чилі, а згодом і у країнах Східної Європи та Південно-Африканській Республіці.
У 2004 р. Генеральний секретар ООН подав визначення поняття «перехідне правосуддя» та його складові частини: процеси і механізми, що пов’язані з намаганням суспільства забезпечити контроль, проведення правосуддя та досягнення примирення після масштабних зловживань в минулому. Тобто, до перехідного правосуддя належать як судові так і несудові варіанти захисту права, а саме: відшкодування заподіяної шкоди або репарації, переслідування винних, інституційні реформи та пошук правди. А вже у 2010 р. Генеральний секретар ООН назвав «чотири стовпи» міжнародної правової системи, на якій базується перехідне правосуддя – це міжнародне гуманітарне право, міжнародне кримінальне право, міжнародне право біженців та міжнародне право прав людини. На сьогодні понад 12 документів ООН та ЄС визначають різного роду процеси та механізми застосування перехідного правосуддя.
Аби з’ясувати, як відбувається запровадження механізмів перехідного правосуддя в Україні, варто звернутися до історичних подій 2014 р., які спонукали державу і суспільство заговорити про дану концепцію. Зокрема, збройне захоплення Кримського півострова та східних територій України найманцями ерефії, зумовили керівництво держави та активної громадськості вдатися до пошуків вирішення даного конфліктного питання.
Вперше в Україні принципи перехідного правосуддя були ініційовані Гельсінською спілкою з прав людини у 2015 р. Ініціативу правозахисників підтримала академічна спільнота. Зокрема, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка створив у 2016 р. Центр постконфліктного врегулювання, а Український католицький університет започаткував проєкт «Перехідне правосуддя та примирення в Україні».
А вже наступного 2017 р. академічні кола у співпраці з громадським сектором започаткували роботу над створенням термінологічного апарату, моделей та підходів перехідного правосуддя у правовій сфері української науки. Зокрема, серед таких можна назвати першу національну монографію «Базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні», яка була підготовлена міжнародними науковцями, фахівцями Національного університету оборони України, органами юстиції та адвокатури. У даній монографії проаналізовано досвід інших країн у запровадженні моделей реалізації правосуддя перехідного періоду, а також тут вперше розглядаються механізми реалізації правосуддя перехідного періоду у контексті переходу українського суспільства від авторитарного до демократичного, від військового конфлікту до постконфліктного стану. З огляду на соціально-культурну відмінність кожної країни, де застосовувалися моделі перехідного правосуддя, відзначається важливість обережного і диференційованого підходу до запозичення моделей правосуддя перехідного періоду для України (https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/05/Tekst-monohrafiji-perehidne-pravosuddya.pdf).
Також варто звернути увагу на проведення круглого столу «Проблеми імплементації правосуддя перехідного періоду в Україні», який відбувся у рамках Першого Харківського міжнародного юридичного форуму «Право та проблеми сталого розвитку у глобалізованому світі». Доповіді учасників круглого столу стосувались практичного впровадження правосуддя перехідного періоду в Україні. Зокрема, йшлося про впровадження ключових дилем правосуддя перехідного періоду у судовій системі, зверталася увага на проблемі судового захисту, а також на відновленні порушених прав внутрішньо переміщених осіб в Україні (https://www.helsinki.org.ua/articles/na-harkivskomu-mizhnarodnomu-yurydychnomu-forumi-vidbuvsya-kruhlyj-stil-z-pravosuddya-perehidnoho-periodu/).
Про важливість запровадження концепції перехідного правосуддя на теренах України для подолання наслідків збройного конфлікту, покарання винних у скоєнні злочинів і забезпеченні відновлення порушених прав постраждалих людей, а також запровадження широкого комплексу заходів, що сприятимуть державі та суспільству перейти до сталого миру і верховенства права, розробки моделі верифікації даних громадян, які перебувають на окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей, йдеться у статті «Концепція перехідного правосуддя в умовах збройного конфлікту в Україні» (https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.3.51).
Правники-науковці також звертають увагу на необхідність глибшого вивчення нюансів моделі перехідного правосуддя, наявну різноманітність наукових поглядів щодо впровадження концепції перехідного правосуддя в Україні та відсутність належного нормативно-правового законодавства, яке мало б увібрати всі нюанси порядку введення механізму перехідного правосуддя, зокрема, питання створення комісій з примирення та встановлення історичної справедливості (https://doi.org/10.32840/1813-338X-2022.1.13).
З огляду на повномасштабну війну росії проти України постали нові виклики, які мають бути відображені у законодавчому забезпечені державної політики перехідного періоду, зокрема теми деокупації та подолання наслідків війни. Зазначається необхідність усунення на законодавчому рівні неузгодженостей у термінах та підходах до процесу подолання наслідків збройного конфлікту, деокупованих територій, визначення статусу населення з окупованих територій тощо. Про це йдеться у матеріалах Регіональної науково-практичної конференції, яка проходила на базі Дніпровського державного університету внутрішніх справ, – «Проблемні питання законодавчого забезпечення державної політики перехідного періоду щодо деокупації та подолання наслідків збройної агресії проти України» (https://er.dduvs.edu.ua/bitstream/123456789/15489/1/10.pdf).
Підключилася до теми впровадження механізму перехідного правосуддя і НБУ ім. В. І. Вернадського, зокрема Реферативний огляд наукових досліджень з конституційно-правової тематики «Конституціоналізм і війна», здійснений науковцями Національної юридичної бібліотеки та Центру досліджень соціальних комунікацій НБУВ, висвітлює правові аспекти оборонної функції України, з акцентом на повоєнному відновленні та миробудівництві, з огляду на процес перехідного правосуддя, також розглядається міжнародна практика застосування перехідного правосуддя (https://surl.li/wmnomy).
Тож, можна зробити висновок, що наукова спільнота підтримує процес і методи введення перехідного правосуддя, але при цьому відзначається необхідність визначення єдиної термінології, опрацювання єдиних алгоритмів дій держави у процесі деокупації та інтеграції колишній окупованих територій, законодавчі механізми покарання колаборантів та інші дії щодо кримінальних правопорушень на окупованих територіях, відновлення справедливості щодо внутрішньо переміщених осіб та осіб, які перебували на окупованих територіях.

Svitlana Spirina,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8962-0550,
Junior Researcher,
Information Resources Service Department,
National Law Library,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: piligrim1715@ukr.net

The vision of the transitional justice concept in the scholarly works of leading experts

The article presents a brief history of the emergence of transitional justice globally and the definition of the concept itself provided by the UN Secretary-General. It highlights the reasons prompting the move toward implementing transitional justice in Ukraine, as well as the perspectives of scholars who support the process regarding potential implementation models, emphasizing the need for an approach adapted to the Ukrainian context.
Keywords: transitional justice, compensation for harm suffered, reparations, prosecution of perpetrators, institutional reforms.