Архівна спадщина Олега Микитенка як джерело з історії української літератури і журналістики ХХІ ст. (з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім В. І. Вернадського)
| Заявник | Міцан Тетяна Володимирівна (Україна) |
|---|---|
| Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026) |
| Захід | 4 Секція. Рукописна спадщина України: сучасний стан та інноваційні дослідження |
| Назва доповіді | Архівна спадщина Олега Микитенка як джерело з історії української літератури і журналістики ХХІ ст. (з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім В. І. Вернадського) |
| Інформація про співдоповідачів | |
| Презентація | не завантажено |
| Текст доповіді | Завантажити статтю |
Тези доповіді
Подано інформацію про життя та творчість українського літературознавця, перекладача, сценариста, журналіста і видавця, головного редактора часопису «Всесвіт» Олега Івановича Микитенка.
Ключові слова: літературознавство, журналістика, українські часописи, фонди ІР НБУВ.
Протягом 2012–2018 років на зберігання до ІР НБУВ надійшов родинний архів Микитенків, значна кількість документів якого належить Олегу Івановичу Микитенку – літературознавцю, перекладачу, видавцю, члену Спілки журналістів і Спілки письменників України, сину українського письменника, прозаїка та драматурга Івана Кіндратовича Микитенка.
Народився Олег Іванович Микитенко 1928р. у Харкові, закінчив з відзнакою слов’янське відділення філологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1952), потім аспірантуру при КДУ під керівництвом академіка О.І. Білецького (1958). У 1974р. захистив дисертацію на тему «Міжнародні зв’язки української літератури у 1917–1930рр.».
Свою діяльність почав з посади завідувача відділу листів і літконсультації журналу «Барвінок» (1950–1951), згодом викладав українську і російську літературу в Малинському лісотехнікумі (1952–1954).
Під час роботи редактором і завідувачем редакцією української дожовтневої літератури у видавництві «Дніпро» (1954–1958) був організатором серій «Українська дожовтнева література» та «Антологія української поезії». На посаді головного редактора видавництва «Мистецтво» (1963–1968) заснував книжкові серії «Пам’ятки естетичної думки», «Спогади. Щоденники. Листи» (про діячів української культури) та ін.
Більше 50-ти років життя О. Микитенко присвятив роботі в редакції часопису «Всесвіт» – спочатку як заввідділом художньої літератури (1958–1963), пізніше як відповідальний секретар журналу «Всесвіт» (1970–1971), заступник головного редактора (1971–1986), головний редактор та голова редакційної колегії (1986–2012), редактор-консультант журналу (з 2012). У 1997р. році очолив ТОВ «Видавничий дім “Всесвіт”».
Значення роботи редакції журналу неоціненне. Саме завдяки зусиллям О.І Микитенка часопис «Всесвіт» по праву можна назвати епохальним, адже до 1994 р. лише цей журнал надавав читачу змогу ознайомитись з творами письменників різних країн у перекладі саме українською мовою. Тільки після публікації у «Всесвіті» книжкові видавництва «Дніпро» і «Молодь» друкували ці твори. Журнал «Всесвіт» на той час не просто знайомив із іноземною літературою, а й відкривав для читачів творчість самих письменників.
О.І. Микитенко – автор цілої низки видань, статей та книг, серед яких «В червоних лавах. З історії міжнародних зв’язків української радянської літератури» (1974), «Шляхами дружби» (1984), «Журнал “Всесвіт” у ХХ ст. Бібліографічний покажчик змісту» (2004); «Дарчі написи в бібліотеці Івана Микитенка» (у співавторстві з відомим українським істориком С.І. Білоконем; 2007). Переклав, у співавторстві, 22 книги різних авторів з чеської, словацької, російської, італійської та санскриту. Упорядник і редактор понад 30-ти книг.
Він вільно володів чеською, польською, англійською, німецькою мовами. Часто бував у закордонних відрядженнях, зокрема до Індії, Китаю, Італії, США, Канади, Азербайджану, Болгарії, Бельгії, Вірменії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Франції.
Довгі роки був членом Президії Українського товариства дружби і культурних зв’язків із зарубіжними країнами (УТКЗ) та Української Ради Миру. Один із засновників і довголітній член президії Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, член редколегії журналу «Пам’ятки України»; член ради і правління Товариства «Україна і світ».
Нагороджений орденами «Дружби народів» (1985), «За заслуги» ІІІ ст. (2008) та «За заслуги» ІІ ст. (2016). За перекладацьку діяльність нагороджений преміями імені Миколи Лукаша (1999) та імені Максима Рильського (2005), мав почесне звання «Заслужений працівник культури України» (2001).
Близько двадцяти років (1950–1970) Олег Іванович та його мати, Зінаїда Григорівна, спільно працювали над реабілітацією імені батька й чоловіка, Івана Кіндратовича Микитенка. Також О.І. Микитенко докладав усіх зусиль для популяризації творчої спадщини свого батька: упорядкував і видав понад 45 видань його творів різними мовами, виступав упорядником його багатотомних видань, збірників п’єс та публіцистики, а також консультував дослідників та кінематографістів при створенні біографічних матеріалів та стрічок про батька – «Слово про письменника й громадянина» (1967) та «Іван Микитенко» (1969).
Комплекс документів О.І. Микитенка наразі процесі наукового опрацювання. Після детальної систематизації виділено матеріали біографічного характеру, щоденники, записні книжки, свідоцтва, перепустки; оригінали й чернетки перекладів; нотатки, записки, робочі документи до видань та публікацій; окремі папки містять документи відряджень, зокрема нотатки й виступи на конференціях тощо. Значну групу складають документи діяльності журналу «Всесвіт». Виокремлено доволі великий масив листування приватного та офіційного характеру як з відомими літературними діячами і науковцями, так і з редакціями видавництв, журналів, інших інституцій та ін.
Олег Іванович Микитенко був відданий українській літературі, всю свою діяльність повністю присвятив становленню та збагаченню українського слова, зробивши неоцінений внесок у популяризацію його краси і на Батьківщині, і поза її межами. Документи О. Микитенка є багатозмістовним джерелом для вивчення літературного процесу та журналістики України 50–70-х років ХХ століття.
Mitsan Tetiana,
ORCID: https://orcid.org/ 0000-0002-2757-6654,
PhD (History), Senior Research Fellow,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: t.mitsan@gmail.com
The Archival Heritage Oleh Mykytenko of as a source for the history of Ukrainian literature and journalism of the 21st century
(from the collections of the Institute of Manuscripts
of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine)
This publication provides information about the life and work of the Ukrainian literary critic, translator, screenwriter, journalist and publisher, member of the Union of Journalists and the Union of Writers of Ukraine, editor-in-chief of the magazine «Vsesvit» Oleg Ivanovich Mykytenko.
Keywords: literary studies, journalism, Ukrainian periodicals.