Бібліотечний супровід законодавчої діяльності та євроінтеграційних процесів в Україні: досвід Республіки Польща

Тези доповіді

Маленко Яна Вікторівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0014-3418,
молодший науковий співробітник,
відділ синтезу соціокультурних мережевих ресурсів,
Національна юридична бібліотека,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: malenko_yana_v@ukr.net

Бібліотечний супровід законодавчої діяльності та євроінтеграційних процесів в Україні: досвід Республіки Польща

У тезах досліджено особливості та перспективи впровадження досвіду Республіки Польща у сфері бібліотечно-інформаційного забезпечення законодавчої діяльності та євроінтеграційних процесів в Україні. Проаналізовано структуру, функції та практичний досвід провідних парламентських і спеціалізованих бібліотек Польщі, зокрема, Бібліотеки Сейму Польщі.
Ключові слова: бібліотека, бібліотечний супровід, законодавча діяльність, євроінтеграція, адаптація законодавства, досвід Польщі, парламентські бібліотеки, інформаційно-аналітичне забезпечення, право Європейського Союзу.
Сучасний етап геополітичного розвитку України характеризується інтенсифікацією євроінтеграційних процесів, що вимагає масштабної, швидкої та якісної гармонізації національного законодавства із правом Європейського Союзу (acquis communautaire).
Ефективність законотворчості безпосередньо залежить від її науково-інформаційного та експертно-аналітичного супроводу. У цьому контексті особливого значення набуває трансформація бібліотечних установ – парламентських, академічних та спеціалізованих із пасивних книгосховищ у потужні центри експертної підтримки законотворчості та суб’єкти правової аналітики.
В Україні головними суб’єктами інформаційного супроводу реформ є Дослідницька служба Верховної Ради України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ), низка аналітичних центрів. Проте на заваді максимальній ефективності існують інституційні виклики:
– брак єдиної інтегрованої системи пошуку, яка б поєднувала українське законодавство (бази даних ВРУ) з базами даних ЄС;
– потреба у підвищенні кваліфікації бібліотечних кадрів у сфері європейського права (бібліографічна медіація);
– необхідність посилення оперативної аналітики нормопроєктного процесу.
Аналізуючи євроінтеграційний досвід Республіки Польщі, слід звернути увагу, що саме провідну роль у забезпеченні законодавчого процесу відіграла Бібліотека Сейму (Biblioteka Sejmowa).
Для України вагомо корисними є наступні польські практики:
1. Законодавче регулювання та державні стратегії: Стратегія цифровізації держави до 2035 року (Strategia Cyfryzacji Państwa): оновлена польська стратегія прямо визначає інструменти Національної бібліотеки Польщі (Biblioteka Narodowa) як модельні для розбудови єдиного загальнодержавного простору знань та цифрової стійкості. Програма «Фонди ЄС для цифрового розвитку» (FERC): У 2025–2026 роках Міністерство цифровізації Польщі виділило понад 440 мільйонів злотих на масштабну диджиталізацію та відкриття наукових і культурних ресурсів (зокрема, проєкт Patrimonium), що дозволяє аналітикам та органам влади мати миттєвий доступ до верифікованої інформації.
2. Державна система аналітики та моніторингу: у Польщі ухвалення управлінських рішень на найвищому рівні опирається на систему спеціалізованих інституцій:
– Центр стратегічного аналізу (Centrum Analiz Strategicznych – CAS): діє безпосередньо при Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки Польща. Його ключове завдання – оцінка наслідків ухвалених законів, моніторинг виконання державних програм та підготовка довгострокових прогнозів розвитку країни.
– Аналітика на рівні воєводств (регіонів): Польська реформа децентралізації чітко розмежувала інформаційні потоки. Кожне воєводство має власні аналітичні департаменти, які збирають та обробляють статистичні, економічні та соціальні дані для коригування регіональних стратегій розвитку.
3. Екосистема «мозкових центрів» (Think Tanks): унікальність польського підходу полягає в активному залученні неурядових та академічних аналітичних центрів до формування державної політики:
– державні інститути (наприклад, Польський економічний інститут (PIE), забезпечують уряд незалежною та глибокою аналітикою макроекономічних трендів;
– неурядові організації (наприклад, Центр соціально-економічних досліджень (CASE), Інститут публічних справ (ISP)) регулярно готують для міністерств аналітичні доповіді, альтернативні законопроєкти та проводять аудит державних ініціатив.
4. Створення Осередків європейської документації (Ośrodki Dokumentacji Europejskiej – ODE): на базі Бібліотеки Сейму розгорнуто профільні підрозділи, які накопичують офіційні друковані та електронні матеріали інституцій ЄС. Вони забезпечили законодавцям прямий доступ до перших реляційних баз даних європейського права (CELEX, згодом – EUR-Lex), мінімізуючи часові витрати на пошук першоджерел.
5. Впровадження реферативно-аналітичних сервісів: інформаційні служби бібліотеки залучили експертів-юристів для підготовки: порівняльно-правових оглядів (аналіз досвіду імплементації конкретних директив ЄС іншими державами-членами); тематичних досьє до законопроєктів, які виносилися на розгляд Сейму; експрес-довідок щодо ризиків невідповідності європейським стандартам.
6. Інтеграція систем: поляки одними з перших у Східній Європі об’єднали електронні бібліотечні каталоги із внутрішньою автоматизованою Сеймовою інформаційною системою (System Informacyjny Sejmu), що дозволило депутатам бачити релевантну наукову літературу безпосередньо в картці законопроєкту.
7. Інноваційні цифрові сервіси:
– Система Academica: запущена Національною бібліотекою Польщі цифрова платформа дозволяє отримати доступ до сотень тисяч сучасних наукових публікацій, зокрема, у сфері політичних та соціальних наук, навіть з найменших регіональних бібліотек, забезпечуючи рівний доступ до політичної експертизи.
– Цифрова цивільна оборона (Obrona cywilna): сучасні польські бібліотечні конгреси (наприклад, під егідою FRSI) інтегрують у роботу бібліотек функції управління кризовими інформаційними процесами та кібербезпеку, навчаючи аналітиків працювати в умовах кіберзагроз.
8. Боротьба з дезінформацією та розвиток медіаграмотності: Міністерство культури та національної спадщини Польщі активно використовує мережу публічних бібліотек для захисту інформаційного суверенітету:
– платформа критичного мислення: На базі бібліотек розгорнуто державні програми навчання громадян медіаграмотності (включаючи ідентифікацію російських ІПСО та фейків). Бібліотеки офіційно визнані «місцями суспільної довіри».
– Концепція «Бібліотека 5.0»: наукова спільнота Польщі (зокрема, Асоціація польських бібліотекарів – SBP) у 2026 році активно впроваджує стандарти штучного інтелекту для автоматичного аналізу та фільтрації інформаційного шуму і маніпуляцій.
9. Кадровий розвиток: реалізовано програми стажування польських бібліотекарів у структурах Європарламенту та Суду ЄС, що трансформувало їх у фахових консультантів (інформаційних брокерів).
Перспективні напрями розвитку бібліотечного супроводу з огляду на польський досвід наступні:
1. Цифрова інтеграція: створення на базі провідних бібліотек України єдиного цифрового вікна доступу до європейських правових ресурсів, інтегрованого з автоматизованими системами ВРУ.
2. Формування інституту «вбудованих бібліотекарів» (Embedded Librarians): інтеграція бібліотечних аналітиків безпосередньо у робочі групи парламентських комітетів, що займаються питаннями євроінтеграції.
3. Правова просвіта громади: бібліотеки мають стати провідниками євроінтеграції не лише для законодавців, а й для суспільства, забезпечуючи публічний доступ до роз’яснень щодо адаптації українських законів до стандартів ЄС.
Рецепція успішного досвіду модернізації Бібліотеки Сейму Польщі дозволить Україні оптимізувати інформаційне забезпечення законотворчості. Трансформація українських бібліотек на активних суб’єктів аналітичного супроводу є критично важливою умовою для прискорення та підвищення якості адаптації вітчизняного законодавства до норм Європейського Союзу.

Yana Malenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0014-3418,
Junior Researcher,
department of synthesis of socio-cultural network resources,
National Law Library,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: malenko_yana_v@ukr.net

Library Support for Legislative Activity and European Integration Processes in Ukraine: the Experience of the Republic of Poland

This paper examines the features and prospects of implementing the experience of the Republic of Poland regarding library and information support for legislative activities and European integration processes in Ukraine. It analyzes the structure, functions, and practical experience of leading parliamentary and specialized libraries in Poland, particularly the Libraries of the Polish Sejm. Keywords: library, library support, legislative activity, European integration, legislative approximation, Poland’s experience, parliamentary libraries, information and analytical support, European Union law.