Десять років цифрового поступу: Інститут інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у 2016–2026 рр.

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:004.9(091)"2016/2026"

Гарагуля Сергій Сергійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5564-9494,
кандидат наук із соціальних комунікацій, старший дослідник,
директор,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: garagulia@nbuv.gov.ua

Десять років цифрового поступу:
Інститут інформаційних технологій Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського у 2016–2026 рр.

Мета роботи – визначити ключові напрями розвитку Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у контексті відкритої науки, вдосконалення дослідницької інфраструктури, впровадження новітніх технологій управління знаннями. Методологія дослідження ґрунтується на аналітико-синтетичному опрацюванні планово-звітної документації, яка регламентувала роботу Інституту інформаційних технологій протягом досліджуваного періоду, та емпіричному підході, який полягає в особистому залученні автора в проєкти Інституту як виконавця та керівника науково-дослідних робіт. Наукова новизна. Вперше здійснено огляд ключових проєктів Інституту інформаційних технологій за перші 10 років його існування (2016–2026) у контексті формування комплексної інфраструктури дослідницької інформації. Окреслено перспективні завдання Інституту та конкретні шляхи їхньої реалізації. Висновки. Визначено стратегічні пріоритети, які логічно продовжуватимуть вже пройдений шлях Інституту в царині цифрових трансформацій: інтелектуалізація бібліотечних сервісів, формування єдиного цифрового простору НБУВ, розвиток цифрової інфраструктури підтримки науки, цифрове збереження національної наукової та культурної спадщини, міжнародна інтеграція та інтероперабельність, цифрова стійкість і безпека.
Ключові слова: бібліотечні сервіси, відкрита наука, дослідницька інфраструктура, рекомендаційні системи, управління даними, штучний інтелект

Десять років – достатній часовий відрізок для того, щоб побачити не окремі технологічні нововведення, а цілісну траєкторію розвитку. Для Інституту інформаційних технологій (далі – ІІТ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ) це десятиліття стало періодом послідовного переходу від сегментованого розвитку окремих електронних ресурсів і сервісів до формування комплексної інтегрованої цифрової інфраструктури наукових знань.
Сьогодні НБУВ є одним із ключових елементів цифрової інфраструктури знань. Бібліотека не лише забезпечує доступ до інформаційних ресурсів, а й створює цілісне технологічне середовище для їх пошуку, опрацювання, поширення, аналізу та повторного використання. Електронні репозитарії, цифрові колекції, наукові бази даних, портальні рішення, бібліометричні сервіси та платформи підтримки дослідницької діяльності поступово сформували нову модель бібліотеки – активного учасника наукової комунікації, інтегратора мультиформатних ресурсів, провайдера верифікованих знань.
Актуальність теми дослідження зумовлена потребою проаналізувати результати діяльності ІІТ НБУВ за перше десятиріччя його існування та запропонувати концептуальний вектор і конкретні перспективи подальшого розвитку цього структурного підрозділу Бібліотеки.
Аналіз досліджень і публікацій. Становлення та розвиток електронних ресурсів і сервісів НБУВ досліджували О. П. Бодак, О. П. Желай, О. З. Клименко, Л. Й. Костенко, К. В. Лобузіна, Т. П. Павлуша, О. Л. Сокур. У працях цих авторів висвітлено основні етапи впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у бібліотечну діяльність, формування електронних каталогів і повнотекстових ресурсів, створення цифрових колекцій та інформаційних порталів. Значну увагу приділено технологіям організації знаннєвих ресурсів, тематичному пошуку, інтеграції електронних ресурсів і розвитку дистанційного бібліотечно-інформаційного обслуговування. Окремий напрям становлять дослідження цифрових бібліотечних проєктів, семантичних вебтехнологій та інформаційних сервісів, орієнтованих на забезпечення доступу до наукових і культурних ресурсів.
Мета роботи – визначити ключові напрями розвитку ІІТ НБУВ у контексті відкритої науки, вдосконалення дослідницької інфраструктури, впровадження новітніх технологій управління знаннями.
Методологія дослідження ґрунтується на аналітико-синтетичному опрацюванні планово-звітної документації, яка регламентувала роботу ІІТ протягом досліджуваного періоду, та емпіричному підході, який полягає в особистому залученні автора в проєкти ІІТ як виконавця та керівника науково-дослідних робіт.
Виклад основного матеріалу дослідження. Підґрунтя становлення ІІТ НБУВ заклали впроваджені протягом 2000–2010-х років технології: формування загальнонаціональної реферативної бази даних «Україніка наукова», застосування системи автоматизації бібліотек «Ірбіс-64», заміна традиційного карткового каталогу електронним й започаткування корпоративної каталогізації в мережі бібліотек установ НАН України (сьогодні в системі, крім НБУВ, працює 36 установ), постання бази даних «Наукова періодика України», яка на сьогодні є найбільшим повнотекстовим ресурсом нашої держави (1,62 млн статей з фахових журналів із глибиною ретроспекції до 1967 р.).
Потреба сконцентрувати зусилля фахівців НБУВ у межах спільних науково-дослідних робіт актуалізувала запит на появу нового інституту в структурі наукових підрозділів Бібліотеки. З 1 листопада 2016 року веде свій відлік Інститут інформаційних технологій НБУВ.
Під керівництвом першої директорки ІІТ НБУВ К. В. Лобузіної новостворений Інститут взяв курс на впровадження інтегрованих рішень в організації наукових ресурсів [4]. У 2016 р. було започатковано портал «Наука України: доступ до знань» (http://irbis-nbuv.gov.ua/Sci_Lib_UA/), який став якісно новим кроком у розвитку дослідницької інформаційної інфраструктури. Ідея створення такого ресурсу була зумовлена потребою наукової спільноти України в консолідованому інформаційному середовищі, здатному представити в єдиному вікні доступу широкий спектр ресурсів дослідницької інфраструктури. З появою порталу відбувся перехід від логіки окремого електронного ресурсу до логіки інтегрованого доступу. Його завданням стало об’єднання електронних баз даних дослідницької інформації, наукових публікацій, електронних бібліотек, ресурсів відкритого доступу та інших компонентів наукової інформаційної інфраструктури.
Важливим етапом стало створення у 2020 р. Бібліотечного порталу НАН України LibNAS UA (https://libnas.nbuv.gov.ua/), який продемонстрував можливості технологічної інтеграції бібліотечних ресурсів на рівні академічної спільноти. Фактично LibNAS UA став першим загальноакадемічним ресурсом, який об’єднав в єдиній точці доступу три шари інформації: дослідницьку інформацію про установи, про науковців Академії та повні тексти публікацій. Принципово важливим стало те, що LibNAS UA розвивався не ізольовано від глобального інформаційного середовища. Одним із його завдань була взаємодія національних наукових платформ із міжнародними базами та репозитаріями, що сприяє підвищенню видимості українських досліджень і входженню України до міжнародного наукового інформаційного простору. Портал також реалізує важливу функцію цифрової навігації. У ситуації, коли наукова інформація розподілена між численними установами, ресурсами та платформами, користувачеві необхідний не просто доступ до даних, а зрозумілий маршрут до них. У цьому сенсі цифровий розвиток бібліотеки дедалі більше переходить від статичної концепції «електронне сховище» до динамічної концепції «навігатор у просторі знань» [3].
У 2020-х роках цифровий розвиток НБУВ вступив у нову фазу – фазу інтегрованої підтримки дослідницької діяльності. Центральним проєктом цього етапу стала цифрова платформа підтримки досліджень ResearchUA (http://research.nbuv.gov.ua/). Її поява означає важливу зміну акцентів. Якщо традиційний бібліотечний цифровий сервіс відповідав передусім на запитання «де знайти документ?», то сучасна платформа підтримки досліджень має відповідати на значно ширше коло запитань: де знайти інформацію, як її оцінити, як простежити наукові зв’язки, як представити результати дослідження, як підвищити їх видимість і як інтегрувати їх у міжнародний науковий простір. ResearchUA позиціонується як національна цифрова платформа підтримки досліджень, яка об’єднує наукові електронні бібліотечні ресурси Бібліотеки, консолідує доступ до інформації та інтегрує різні ресурсні модулі. Її концептуальна цінність полягає в орієнтації на всеукраїнський цифровий науковий простір. Йдеться вже не просто про створення чергового вебресурсу, а про акумуляцію, інтеграцію та ефективне використання наукових електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів України.
Поява таких сервісів знаменує ще один якісний перехід: бібліотека починає працювати не лише з документом, а й з даними про наукову діяльність. Це принципово важливо для сучасної науки. Науковий результат сьогодні – це не тільки стаття або монографія. Це також якісно впорядкований авторський профіль, мережа цитувань, публікаційна активність, цифровий ідентифікатор, репозитарій, набір даних, зв’язки між дослідниками та установами – цей принцип, зокрема, могли відзначити науковці під час реєстрації в Національній системі дослідників улітку 2026 р. Отже, цифрова бібліотека дедалі більше працює з інформаційними зв’язками, а не тільки з інформаційними об’єктами.
Окремо варто зупинитися на участі Інституту в розробленні дослідницької інфраструктури відкритої науки, що відповідає актуальним і довгостроковим тенденціям управління знаннями. З 2023 р. саме фахівці ІІТ НБУВ (керівники теми – К. В. Лобузіна, пізніше – С. С. Гарагуля) входять до Робочої групи НАН України з питань відкритої науки, яка на цей час напрацювала нормативно-методологічну базу й розбудувала багатосегментну інтероперабельну інфраструктуру даних на загальноакадемічному рівні (https://openscience.nas.gov.ua/).
Поглянувши на список завдань, які вирішує ІІТ НБУВ у 2026 р., варто відзначити їхню багатовекторність і спрямованість на максимально ефективне залучення бібліотечних ресурсів у всіх сферах наукового та соціального життя, а форми реалізації цих завдань відповідають сучасним трендам розвитку бібліотечних інформаційних технологій. Так, цьогоріч Інститут долучився до створення загальнобібліотечного плану управління дослідницькими даними та Центру колективного користування науковим обладнанням. Створюється новий вебсайт НБУВ із віртуальним кабінетом користувача та ШІ-асистентами для максимальної персоналізації й гнучкості бібліотечних послуг. Фахівцями ІІТ НБУВ реалізовано співпрацю з польською антиплагіатною системою StrikePlagiarism – відтепер перевірка дотримання академічної доброчесності виконується на широкому (1,62 млн статей) масиві текстів БД «Наукова періодика України». Масив реферативної інформації (понад 860 тис. текстів) інтегровано в навчальні алгоритми Національної великої мовної моделі «Сяйво» (https://llm.thedigital.gov.ua/) – завдяки цьому «український ШІ» заговорить якісною науковою мовою. Співробітники ІІТ залучені до ряду проєктів у царині цифрової гуманітаристики, зокрема шведського проєкту з управління даними Open GLAM (https://openglam.org/), для якого оцифровується й вводиться в науковий обіг раніше недоступне історико-культурне надбання. Інститутом упроваджується нове програмне забезпечення – фахові видання Бібліотеки переходять на загальновизнану інтероперабельну платформу Open Journal Systems, а для реалізації Репозитарію наукових текстів НАН України було обрано її технологічного сиблінга – платформу Open Monograph Press [2]. І це лише верхівка айсберга щоденної кропіткої та винахідливої праці команди Інституту.
Наукова новизна. Вперше здійснено огляд ключових проєктів ІІТ НБУВ за 2016–2026 рр. у контексті формування комплексної інфраструктури дослідницької інформації.
Висновки. Сьогодні цифрова трансформація входить у принципово нову фазу. Якщо попередні етапи були пов’язані передусім із переведенням ресурсів у цифрову форму, їх інтеграцією та забезпеченням віддаленого доступу, то тепер на перший план виходить інтелектуалізація інформаційних сервісів.
Одним із найбільш перспективних напрямів тут є використання технологій штучного інтелекту. Для бібліотеки штучний інтелект – це не самоціль і не просто ще один технологічний тренд. Його значення полягає у можливості перейти від пошуку за формальними характеристиками документа до більш інтелектуальної роботи зі змістом. Перспективними тут є семантичний пошук, автоматичне тематичне опрацювання документів, інтелек-туальне формування метаданих, автоматизована обробка оцифрованих матеріалів, рекомендаційні системи, аналіз великих масивів наукової інформації (наукова Big Data), мультимовний пошук та інтелектуальні помічники користувача. Особливо важливим є застосування ШІ до великих цифрових колекцій. Масиви, які традиційними методами опрацьовувалися б роками, можуть ставати об’єктом автоматизованого аналізу, класифікації та виявлення нових зв’язків [1].
Водночас цифрове майбутнє бібліотеки не можна зводити лише до штучного інтелекту. Не менш важливими залишаються інтероперабельність, відкритість, цифрове збереження, інформаційна безпека та стійкість інфраструктури. На мою думку, можемо говорити про такі стратегічні пріоритети, які логічно продовжуватимуть вже пройдений шлях Інституту в царині цифрових трансформацій:
1. Інтелектуалізація бібліотечних сервісів – упровадження ШІ-інст-рументів, рекомендаційних систем та інтелектуального аналізу цифрових ресурсів.
2. Формування єдиного цифрового простору НБУВ – інтеграція каталогів, цифрових колекцій, баз даних, репозитаріїв і дослідницьких сервісів у взаємопов’язану екосистему на засадах відкритої науки та євроінтеграційних практик.
3. Розвиток цифрової інфраструктури підтримки науки – розширення функціоналу платформи ResearchUA та сервісів наукової аналітики, бібліометрії, відкритої науки й управління дослідницькими даними.
4. Цифрове збереження національної наукової та культурної спадщини – масштабування оцифрування, довготривале зберігання цифрових об’єктів, створення надійних резервних копій та забезпечення їх доступності.
5. Міжнародна інтеграція та інтероперабельність – узгодження цифрових ресурсів НБУВ із європейськими та світовими інформаційними платформами, стандартами й протоколами обміну даними, уніфікація описових метаданих й упровадження API.
6. Цифрова стійкість і безпека – забезпечення безперервності роботи інформаційних систем, захисту даних, систем довготривалого збереження, технологічної незалежності та готовності інфраструктури до кризових викликів.
Впевнений, наступні 10 років роботи Інституту інформаційних технологій НБУВ принесуть вагомі результати для прогресу української науки та гармонійного розвитку суспільства.

Список бібліографічних покликань

1. Гарагуля С. С. Наукові бібліотеки в інформаційному суспільстві: ключові тенденції та перспективи. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2025. Вип. 76. С. 46–64. https://doi.org/10.15407/np.76.046
2. Гарагуля С. С. Репозитарій наукових текстів Національної академії наук України: поточний стан та перспективи розвитку. Бібліотечний вісник. 2025. № 1. C. 3–13. https://doi.org/10.15407/bv2025.01.003
3. Дубровіна Л. А., Гарагуля С. С., Ковтанюк Ю. С. Забезпечення доступу до академічних публікацій. Відкрита наука в Україні: візія НАН України : [кол. монографія]. Київ : Академперіодика, 2025. С. 155–174. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.555.121
4. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського в науково-інформаційному просторі (2000–2018) : монографія / відп. ред. В. М. Горовий. Київ : НБУВ, 2019. 344 с. https://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0003516

References

1. Harahulia, S. S. (2025). Naukovi biblioteky v informatsiinomu suspilstvi: kliuchovi tendentsii ta perspektyvy. [Scientific libraries in the information society: Key trends and prospects]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho – Academic Papers of V. I. Vernadskyi National Library of ukraine, 76, 46-64. https://doi.org/10.15407/np.76.046
2. Harahulia, S. S. (2025). Repozytarii naukovykh tekstiv Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy: potochnyi stan ta perspektyvy rozvytku [Repository of scientific texts of the National Academy of Sciences of Ukraine: Current state and development prospects]. Bibliotechnyi Visnyk – Library Bulletin, 1, 3-13. https://doi.org/10.15407/bv2025.01.003
3. Dubrovina, L. A., Harahulia, S. S., & Kovtaniuk, Y. S. (2025). Zabezpechennia dostupu do akademichnykh publikatsii [Providing Access to Academic Publications]. In Vidkryta nauka v Ukraini: viziia NAN Ukrainy [Open science in Ukraine: The Vision of the National Academy of Sciences of Ukraine] (pp. 155-174). Kyiv, Ukraine: Akademperiodyka. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.555.121
4. Horovyi, V. M. (Ed.). (2019). Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho v naukovo-informatsiinomu prostori (2000–2018) [The V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine in the scientific and information space (2000–2018)]. Kyiv, Ukraine: V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. https://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0003516


UDC 027.54(477-25)НБУВ:004.9(091)"2016/2026"

Serhii Harahulia,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5564-9494,
PhD (Social Communications), Senior Researcher,
Director,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: garagulia@nbuv.gov.ua

Ten years of digital progress:
Institute of Information Technologies of V. I. Vernadskyі National
Library of Ukraine in 2016–2026

The purpose of the work is to identify key areas of development of the Institute of Information Technologies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine in the context of open science, improvement of research infrastructure, implementation of the latest knowledge management technologies. The leading projects of the Institute of Information Technologies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine for the first 10 years of its existence (2016–2026) are analyzed. The research methodology is based on the analytical and synthetic processing of planning and reporting documentation that regulated the work of the Institute of Information Technologies during the studied period, and the empirical approach, which consists in the personal involvement of the author in the Institute of Information Technologies projects as an executor and manager of scientific and research works. The promising tasks of the Institute and specific ways of their implementation are outlined. Conclusions. Strategic priorities have been identified that will logically continue the path already taken by the Institute in the field of digital transformations: intellectualization of library services, formation of a single digital space of the National Library of Ukraine, development of digital infrastructure to support science, digital preservation of national scientific and cultural heritage, international integration and interoperability, digital sustainability and security.
Keywords: library services, open science, research infrastructure, recommender systems, data management, artificial intelligence