Цифрова репрезентація музичної спадщини України: досвід актуалізації нотної пам’ятки Бориса Лятошинського

Тези доповіді

Росенко Ганна Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3503-6420,
докторка філософії, директорка Міжнародної школи мистецтв «Монтессорі центр»,
президентка громадських організацій: «Монтессорі центр конкурси», «Всеукра-їнська музична олімпіада»,
Національний музичний олімпійський оргкомітет України,
Київ, Україна
e-mail: anna.rosenko@montessori.ua

Цифрова репрезентація музичної спадщини України: досвід актуалізації нотної пам’ятки Бориса Лятошинського

Розглянуто роль цифрової репрезентації музичної спадщини України на прик-ладі актуалізації нотної пам’ятки Бориса Лятошинського, виявленої у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Висвітлено значення бібліотечних фондів як джерела музикознавчих досліджень, окреслено етапи введення маловідомого твору до сучасного наукового й культурного обігу та його популяризації засобами цифрових технологій.
Ключові слова: бібліотечні фонди, Борис Лятошинський, нотні пам’ятки, музи-чна періодика, популяризація культурної спадщини.

У сучасних умовах цифрової трансформації суспільства одним із пріори-тетних напрямів діяльності бібліотек є не лише збереження документальної ку-льтурної спадщини, а й забезпечення її широкої цифрової репрезентації та інте-грації до сучасного наукового й культурного простору. Особливого значення це набуває щодо музичної спадщини України, значна частина якої зберігається у фондах бібліотек у вигляді нотних видань, музичної періодики та інших доку-ментальних джерел, що тривалий час залишалися маловідомими або недоступ-ними для широкого кола дослідників і виконавців.
Виявлення, наукове опрацювання, цифрове представлення та подальша популяризація таких матеріалів сприяють введенню їх до сучасного наукового й культурного обігу, розширюють джерельну базу музикознавчих досліджень і створюють нові можливості для виконавської практики. У цьому контексті осо-бливий інтерес становить досвід актуалізації нотної пам’ятки Бориса Лятошин-ського, виявленої у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), що може слугувати прикладом ефективної взаємодії бібліотечної, наукової та мистецької спільнот у процесі збереження й популяри-зації музичної спадщини.
Одним із важливих напрямів діяльності сучасних бібліотек є не лише комплектування, збереження та наукове опрацювання документальних фондів, а й забезпечення їх доступності засобами цифрових технологій. У сфері музичної культури особливого значення набуває цифрова репрезентація нотних видань, музичної періодики та інших документів, що становлять важливу складову на-ціональної культурної спадщини. Оцифрування бібліотечних колекцій, ство-рення електронних каталогів і цифрових копій документів відкривають нові можливості для музикознавчих досліджень, виконавської практики та популя-ризації маловідомих творів українських композиторів.
Особливе місце у збереженні музичної спадщини України належить музи-чній періодиці першої половини ХХ ст. На відміну від окремих нотних видань, періодичні журнали поєднували наукові, публіцистичні та музичні матеріали, виконуючи водночас інформаційну, просвітницьку й культуротворчу функції. Значна частина таких видань містила нотні додатки, які сьогодні становлять ва-жливі історичні джерела для музикознавчих досліджень.
Одним із таких видань є журнал «Музика мас», що виходив в Україні у 1930-х роках і відображав основні тенденції розвитку музичної культури свого часу. Попри виразне ідеологічне спрямування, журнал зберіг значну кількість нотних матеріалів українських композиторів, частина яких не перевидавалася окремими збірками й залишалася доступною лише у бібліотечних фондах. Саме тому музична періодика цього періоду сьогодні набуває особливого значення як джерельна база для дослідження творчої спадщини українських композиторів.
Під час джерелознавчого пошуку у фондах Національної бібліотеки Укра-їни імені В. І. Вернадського нами було віднайдено нотні матеріали «Урочистого маршу» Бориса Лятошинського, створеного для Першої Всеукраїнської музич-ної олімпіади та опублікованого в додатках до журналу «Музика мас» у 1931 р. На момент виявлення цей твір практично не згадувався у наукових досліджен-нях і був відсутній у сучасному концертному репертуарі. Аналіз бібліотечних фондів дозволив встановити історію його публікації, атрибутувати джерело та визначити його місце у творчій спадщині композитора.
Виявлення нотного джерела стало лише першим етапом його актуалізації. Наступним кроком було створення цифрової копії видання, що забезпечило можливість його подальшого наукового опрацювання, використання у виконав-ській практиці та поширення серед дослідників. Цифрова репрезентація доку-мента дала змогу працювати з ним незалежно від місця зберігання оригіналу, що значно розширило можливості його використання в науковій та культурній діяльності.
На основі виявленого у фондах НБУВ нотного джерела було відновлено партитуру та оркестрові голоси «Урочистого маршу» Бориса Лятошинського, а також здійснено його перекладення для камерного симфонічного оркестру. Аранжування для камерного оркестру було виконано за ініціативи генерального директора і головного диригента Національного ансамблю солістів «Київська камерата», народного артиста України Валерія Матюхіна. Під керівництвом ав-торки дослідження організовано перше після багаторічної перерви виконання твору, яке відбулося 19 листопада 2017 р. на гала-концерті XII Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос Країни» на сцені Київського столичного університе-ту імені Бориса Грінченка. За наявними джерелами, до цього «Урочистий марш» публічно не виконувався з часу його створення та публікації у 1931 р., тому концерт 2017 р. став фактичним поверненням твору до сучасного музич-ного обігу. Відтоді марш є офіційним музичним символом Всеукраїнської му-зичної олімпіади та звучить під час її урочистих заходів, демонструючи успішну актуалізацію нотної пам’ятки й інтеграцію бібліотечного джерела до сучасного культурного простору.
Таким чином бібліотечний документ перестав бути лише архівним матері-алом і набув нового життя у виконавській практиці. Цей приклад переконливо демонструє, що цифрові технології сприяють не лише збереженню музичної спадщини, а й її практичній актуалізації. Введення до обігу «Урочистого мар-шу» Бориса Лятошинського серед нотних додатків журналу «Музика мас» за-свідчує, що періодичні видання можуть містити маловідомі або фактично втра-чені музичні твори, які не увійшли до академічних зібрань творів композиторів. У цьому контексті цифрова репрезентація музичної періодики набуває особли-вого значення, оскільки забезпечує можливість не лише збереження документів, а й їх повторного наукового осмислення, атрибуції та повернення до сучасного культурного обігу.
Досвід роботи з фондами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського переконує, що системне оцифрування музичних періодичних видань створює передумови для виявлення нових нотних пам’яток, розширення джерельної бази музикознавчих досліджень і популяризації української музич-ної спадщини серед науковців, виконавців та закладів мистецької освіти. Прак-тика актуалізації «Урочистого маршу» Бориса Лятошинського демонструє, що сучасна цифрова репрезентація музичної спадщини не починається з оцифру-вання документа. Її першим етапом є виявлення музичного джерела у бібліотеч-них фондах, другим – його наукова атрибуція, третім – створення цифрової ко-пії, четвертим – реконструкція та підготовка до виконання, п’ятим – концертна презентація, а завершальним – інтеграція твору до сучасного культурного прос-тору. Саме така послідовність забезпечує повноцінне повернення музичних пам’яток до наукового та мистецького обігу.

Hanna Rosenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3503-6420,
Ph.D., director of the Art School International «Montessori Center», President of the public organizations «Montessori Center Competitions», «All-Ukrainian Music Olympiad»,
National Music Olympic Organizing Committee of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: anna.rosenko@montessori.ua

Digital representation of Ukraine’s musical heritage: the experience of revitalizing a musical heritage source by Boris Liatoshynskyi

The paper examines the role of the digital representation of Ukraine’s musical heritage through the example of revitalizing a musical manuscript by Boris Liatoshynskyi, discovered in the collections of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. It highlights the significance of library collections as a source for musicological research, outlines the stages of introducing a little-known musical work into contemporary scholarly and cultural circulation, and considers its popularization through digital technologies.
Keywords: library collections, Borys Liatoshynskyi, musical heritage, music periodicals, sheet music, cultural heritage promotion.