Питання уніфікації наукових і освітніх спеціальностей через призму документів особового фонду О. М. Боголюбова

Тези доповіді

Ємчук Оксана Ігорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail : vio@ukr.net

Питання уніфікації наукових і освітніх спеціальностей
через призму документів особового фонду О. М. Боголюбова

Розглянуто питання уніфікації наукових і освітніх спеціальностей через призму документів особового фонду О. М. Боголюбова. Висвітлено погляди вченого на об’єднання спеціальностей і підготовку фахівців з історії фізико-математичних наук.
Ключові слова: О. М. Боголюбов, особовий фонд, уніфікація, наукові спеціальності, Інститут архівознавства.

Важливі документи про перші кроки інтеграції України в Єдиний європейський науковий простір відклалися в особових фондах вітчизняних учених і педагогів, серед яких – доктор технічних наук (1966), професор (1972), заслужений діяч науки і техніки України (2001), член-кореспондент НАН України (1969) Олексій Миколайович Боголюбов (1911–2004). Його особовий фонд в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (№ 43) містить актуальні документи про перші етапи реформи системи наукових і освітніх спеціальностей, підготовку фахівців у галузі історії фізико-математичних наук.
О. М. Боголюбов був ученим широкого профілю, автором близько 500 наукових праць, знаним педагогом і фундатором української школи з історії фізико-математичних наук. Протягом 1963–1974 рр. він працював у секторі історії природознавства і техніки Інституту історії АН УРСР (нині – Інститут історії України НАН України), потім до кінця свого життя – в Інституті математики НАН України. З 1956 р. при Інституті математики діяв семінар з історії математичних наук. З 1987 р. семінаром керував О. М. Боголюбов, залучивши до нього багато талановитих дослідників. Семінар став провідною школою з історії фізико-математичних наук і математичного природознавства. Учні О. М. Боголюбова друкували свої праці в «Нарисах з історії природознавства і техніки», а також у збірниках наукових праць, де вчений був відповідальним редактором, наприклад, «Математичне природознавство: фрагменти історії» (1992), «Віхи розвитку математичного природознавства» (1994). Спільна діяльність поєднувала О. М. Боголюбова з доктором фізико-математичних наук Ю. О. Храмовим (1933–2025), який очолював Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України (нині – Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України»).
Багато уваги О. М. Боголюбов приділяв дослідженню історії європейської науки та освіти, інтеграційним тенденціям розвитку науки, міждисциплінарним науковим зв’язкам тощо. Він брав активну участь у міжнародних форумах, на яких розглядали означені питання, і був прибічником розширення співробітництва між вченими, які працювали у дотичних галузях науки. Наприклад, підсумовуючи участь у ХІІІ Міжнародному конгресі з історії науки і техніки (1971), О. М. Боголюбов зазначав, що варто збільшувати кількість таких «енциклопедичних зустрічей» і розвивати співпрацю спеціалістів різних галузей науки.
Під керівництвом О. М. Боголюбова у м. Кам’янець-Подільський відбулися два міжнародні форуми: ІV Всесоюзна школа з історії математики 1990) і І Міжнародна літня школа «Математика та математичне природознавство в Україні в XX ст.» (1999). Високо оцінюючи роботу цих форумів, О. М. Боголюбов прагнув очистити історію науки від «ідеологічного нашарування».
У 1999 р. О. М. Боголюбов виступив проти переведення спеціальності «Історія науки і техніки» до галузі історичних дисциплін і ліквідації її у переліку технічних наук (наказ Вищої атестаційної комісії України від 13.03.1997 № 86). Це був один із перших етапів уніфікації наукових спеціальностей згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.1996 № 726-р щодо усунення «надмірного роздрібнення та дублювання» спеціальностей.
Питання об’єднання наукових спеціальностей О. М. Боголюбов порушував у публічних виступах, статтях та інших документах, що відклалися в особовому фонді. Наприклад, у листі до голови ВАК України М. І. Панчука О. М. Боголюбов писав, що вчені, які працюють у галузі «Історія науки і техніки» обов’язково мають фахову освіту та викладають на відповідних факультетах. Така практика існувала і в зарубіжних університетах. Учений наполягав на тому, щоб захист дисертацій з історії науки і техніки відновили у наукових радах конкретних наук, а не переводили до історичних дисциплін чи наукознавства. Ці погляди він висловив також в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня» 13 серпня 1999 р.
В особовому фонді О. М. Боголюбова збережено проєкт постанови Бюро Відділення математики НАН України «Про забезпечення розвитку досліджень і викладання історії математики в установах НАН України та в вищих учбових закладах України». У документі йшлося про недостатність тільки історичної освіти для підготовки фахівців з історії конкретної науки, про необхідність відновлення спеціальності «Історія математики» у межах фізико-математичних наук. На жаль, у 2000–2001 рр. припинилося фінансування науково-дослідних програм з історії математики та інших наук, перестали видаватися такі масштабні багатотомні видання, як «Історія вітчизняної математики» (1971), за підготовку якої О. М. Боголюбов та інші українські математики отримали престижну медаль імені О. Койре Міжнародної академії історії.
О. М. Боголюбов звертав увагу на проблему узгодження уніфікованих спеціальностей з існуючими класифікаційними системами бібліотечної, бібліографічної, архівної, книговидавничої інформації, – де рубрика історії математики завжди знаходиться в математиці, а не в історії.
Згодом спеціальність «Історія фізико-математичних наук» (шифр 01.06.01) була відновлена в галузі фізико-математичних наук (наказ ВАК від 10.06.1999 № 288), проте пізніше Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України після ліквідації ВАК України скасувало цю спеціальність, як й всі інші аналогічні спеціальності історії конкретних наук (наказ від 21.12.2012 № 1462). Про це рішення О. М. Боголюбову вже не судилося дізнатися. Перелік галузей знань і спеціальностей у подальшому скорочувався на виконання рекомендацій Європейської Комісії про гармонізацію з Міжнародною стандартною класифікацією освіти. Згодом «Історія науки і техніки» реалізувалася в межах спеціальності 032 «Історія та археологія», наразі – у межах спеціальності В9 «Історія та археологія» (наказ МОН України від 19.11.2024 № 1625).
О. М. Боголюбов, як один із кращих дослідників історії європейської науки і освіти, прихильник міжнародної співпраці та розвитку міждисциплінарних зв’язків, виступав насамперед за збереження традицій вітчизняної наукової школи та підвищення рівня підготовки наукових кадрів. Він вважав, що уніфікація спеціальностей, реформи освіти мають низку переваг і недоліків. На перших етапах цих реформ О. М. Боголюбов виступив проти загрози втрати здобутків профільних наукових шкіл як унікального вітчизняного наукового потенціалу.
Звернення до неупереджених поглядів таких авторитетних істориків науки, як О. М. Боголюбов, може сприяти зваженому підходу і фаховій експертизі у подальшому процесі успішної інтеграції України в європейський дослідницький простір.

Oksana Yemchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231,
PhD (History), Senior Researcher,
Department of Archeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: vio@ukr.net

The issue of unification of scientific and educational specialties through the prism of documents from the personal fund of O. M. Bogolyubov

The issue of unification of scientific and educational specialties is considered through the prism of documents from the personal collection of O. M. Bogolyubov. The scientist's views on the unification of specialties and the training of specialists in the history of physical and mathematical sciences are highlighted.
Keywords: O. M. Bogolyubov, personal fund, unification, scientific specialties.