Взаємодія культурних інституцій: досвід популяризації творчої спадщини Володимира Івасюка

Тези доповіді

Дубровіна Ірина Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6676-4789,
кандидатка педагогічних наук, доцентка,
наукова співробітниця,
відділ музичних фондів,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: i.dubrovina@nbuv.gov.ua
Логінова Олена Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0009-0009-4883-231Х,
наукова співробітниця,
українська поетеса, журналістка, лауреатка літературної премії
імені Івана Бажанського,
Чернівецький обласний меморіальний музй Володимира Івасюка,
Чернівці, Україна
e-mail: lohinovaolena5@gmail.com

Взаємодія культурних інституцій:
досвід популяризації творчої спадщини Володимира Івасюка

Обґрунтовано співпрацю музею й бібліотеки як просторів культурної пам’яті на прикладі популяризації спадщини композитора Володимира Івасюка. Окресле-но модель взаємодії культурних інституцій (музей–бібліотека). Акцентовано увагу на різноманітності використання методологічних підходів у роботі Черні-вецького меморіального музею Володимира Івасюка та відділу музичних фон-дів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: музей, бібліотека, культурна пам’ять, Володимир Івасюк, попу-ляризація вітчизняної естрадної пісні.

В умовах повномасштабної війни музеї і бібліотеки дедалі більше поста-ють не як статичні сховища архівних артефактів, а як комунікативні простори, що формують культурно-інформаційне середовище нації та зберігають її колек-тивну історичну пам’ять.
Теоретичні засади розгляду архівів, бібліотек і музеїв як інституцій націо-нальної пам’яті розглядали В. Жуков, Т. Костирко, О. Ліба, О. Мілашовська, К. Мовчан, Т. Павленко, Г. Пристай, О. Рибачок, М. Слободяник, А. Соляник, Є. Хаєцький, С. Шемаєв та ін. Дослідники окреслювали різні аспекти взаємодії, кооперації установ, проведення ними спільних досліджень, виконання наукових проєктів. Перед бібліотеками і музеями стоять схожі завдання, які охоплюють вивчення, збереження, використання, поширення інформаційних матеріалів з метою задоволення потреб користувачів, залучення до вивчення й використання надбань національної і світової культурної спадщини.
Метою є обґрунтування ідеї про співпрацю музеїв та бібліотек як просто-рів культурної пам’яті на прикладі популяризації спадщини Володимира Івасю-ка – композитора, поета, Героя України, лауреата Національної премії імені Та-раса Шевченка, одного із засновників української естрадної пісні. Для розв’язання цього завдання застосовано методи кейс-стаді (на прикладі проєкту «Три віхи творчої долі» та концерту в Музичній вітальні Національної бібліоте-ки України імені В. І. Вернадського), порівняльний аналіз функцій музею й біб-ліотеки та джерелознавчий метод опрацювання архівних і пресових матеріалів.
Наукова новизна дослідження полягає у побудові моделі взаємодії куль-турних інституцій: музей постає джерелом автентики (атрибуція творів, збере-ження й публікація первинних документів), бібліотека – майданчиком рецепції та бібліографічного супроводу.
Методологічною основою дослідження стали біографічно-історичний, ку-льтурологічний та аналітичний методи щодо аналізу взаємодії Чернівецького меморіального музею та відділу музичних фондів НБУВ, а також джерелознав-чий аналіз архівних матеріалів, музейних документів та бібліографічних арте-фактів.
Музей визначають як науково-дослідний і науково-освітній заклад, що зби-рає, вивчає, зберігає й популяризує пам’ятки історії, матеріальної та духовної культури, тоді як бібліотека постає культурно-освітнім закладом, що комплек-тує, зберігає й популяризує писемну культуру. Обидві інституції виконують спільну функцію осередків національної пам’яті. Показовою формою їх збли-ження є творчі проєкти до ювілеїв митців і концертні заходи, що поєднують бі-бліотечні й музейні функції: збереження документа й нотних збірників (бібліо-тека) та речі-свідка епохи, фотографій (музей). Сучасні бібліотеки й музеї вико-нують спільну функцію інституцій національної пам’яті, а формування сприят-ливого культурно-комунікативного середовища зближує ці установи й підно-сить їхню роль у суспільному житті (https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua/article/view/15820). Показовою формою такого зближення є творчі проєкти до ювілеїв митців, концертні заходи, що поєднує бібліотечні й музейні функції, здійснює просвітницькі, наукові й дозвіллєві програми. Саме в такому міждисциплінарному перетині збереження документа, нотних збірників (бібліотека) і збереження речі-свідка епохи, фотографій (музей) відбувається найповніше розкриття спадщини митців України.
Концертні програми «музичної вітальні» відділу музичних фондів Націона-льної бібліотеки України імені В. І. Вернадського показують, що звучання му-зики у приміщенні бібліотеки психологічно відмінне від виконання в концерт-ній залі: у свідомості слухача виникає «ефект суміщення» почутого й побачено-го – поєднання музики з бібліотечною експозицією або з тематичною літерату-рною добіркою, підготовленою бібліотекарями. Поглибленню тематизму сприяє залучення музейних працівників, фахівців-музикознавців, культурологів (https://doi.org/10.24919/2308-4863.1/24.176714). Тому камерність таких заходів і те, що поєднання статичного експонування пам’яток зі звучанням живої музики створює своєрідний «вибуховий ефект» сприйняття, максимально повно розк-ривають мистецький потенціал культурного простору. Ці висновки безпосеред-ньо підтверджують і збагачують тезу про музей та бібліотеку як єдиний культу-рний пласт.
Показовим прикладом реалізації культурно-освітнього потенціалу музею є діяльність Чернівецького обласного меморіального музею Володимира Івасю-ка. До 65-річчя від дня народження композитора музей ініціював публікацію матеріалів у газеті «Рідний край» та в «Буковинському журналі», де на основі особистого архіву митця розкрито його творчу співпрацю з понад двадцятьма поетами-піснярами – від батька Михайла Івасюка до Дмитра Павличка, Рос-тислава Братуня, Романа Кудлика, Богдана Стельмаха, Юрія Рибчинського. Це засвідчує, що музей виконує не лише охоронну, а й дослідницько-атрибуційну функцію, без якої подальша бібліотечна й публічна репрезентація спадщини митця була б неможливою.
Системним є пісенний проєкт музею «Три віхи творчої долі Володимира Івасюка», що з 2019 р. послідовно розкриває три періоди творчості митця – Кі-цманський, Чернівецький і Львівський, поєднуючи архівно-дослідницьку робо-ту з живим виконавським мистецтвом лауреатів конкурсів, викладачів і учнів музичних шкіл. Аудиторію заходів свідомо розширено за рахунок внутрішньо переміщених осіб похилого віку з Харкова, Запоріжжя, Донецька, Маріуполя, Бахмута і Бучі. Це дає підстави твердити, що музейний простір у воєнних умо-вах набуває соціально-реабілітаційної функції: залучення переміщених осіб до культурної пам’яті батьківщини є терапевтичним засобом підтримки їхньої іде-нтичності.
Взаємодоповнюваність музейного й бібліотечного просторів яскраво проі-люстровано концертом пам’яті Володимира Івасюка 27 листопада 2025 р. у Му-зичній вітальні НБУВ за участю учнів і викладачів Київської дитячої академії мистецтв імені Михайла Чембержі. На заході бібліотеці було подаровано книги «Золота карета. Буковинські казки у записах Михайла Івасюка» та «Інструмен-тальні твори» Володимира Івасюка. Приклад демонструє модель, за якою біблі-отека надає майданчик і документальний фонд, а музей – експертний ресурс; разом вони формують цілісний культурний пласт (https://www.nbuv.gov.ua/node/6981/).
Володимира Івасюка одностайно визначають одним із засновників україн-ської естрадної музики: за коротке творче життя він написав близько 100 пісень і 50 інструментальних творів, а пісня «Червона рута» (вперше виконана 13 вере-сня 1970 р. в Чернівцях) здобула міжнародне визнання й сприймається як мис-тецький символ української нації у світі. Системна музейно-бібліотечна робота з архівом Івасюка є дослідженням витоків цілого напряму національної музич-ної культури.
Проведений аналіз підтверджує, що музей і бібліотека є просторами куль-турної пам’яті: музей забезпечує доступ до першоджерел і здійснює атрибуцій-но-дослідницьку роботу, бібліотека розширює аудиторію й документальний контекст. Спільна реалізація ювілейних проєктів та концертних заходів дають змогу відвідувачам системно поглиблювати знання про митця, ставати співуча-сниками збереження культурної пам’яті. В умовах війни музейно-бібліотечний простір стає інструментом утвердження національної ідентичності. Перспективу подальших досліджень убачаємо в порівняльному вивченні моделей взаємодії культурних інституцій на прикладі вивчення спадщини інших українських мит-ців.

Iryna Dubrovina,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6676-4789,
PhD (Pedagogical), Associate Professor, Research Fellow,
Department of Music Funds,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: i.dubrovina@nbuv.gov.ua
Olena Loginova,
ORCID https://orcid.org/0009-0009-4883-231Х,
Research Fellow,
Ukrainian poet, journalist, laureate of the Ivan Bazhansky Literary Prize,
Chernivtsi Regional Memorial Museum of Volodymyr Ivasyuk,
Chernivtsi, Ukraine
e-mail: lohinovaolena5@gmail.com

Interaction of Cultural Institutions: The Experience of Popularizing the Creative Legacy of Volodymyr Ivasyuk

The article substantiates the cooperation between the museum and the library as spaces of cultural memory, using the example of popularizing the legacy of composer Volodymyr Ivasyuk. A model of interaction between cultural institutions (museum–library) is outlined. Particular attention is paid to the diversity of methodological approaches used in the work of the Chernivtsi Memorial Museum of Volodymyr Ivasyuk and the Department of Music Funds of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.
Keywords: museum, library, cultural memory, Volodymyr Ivasyuk, popularization of Ukrainian pop song.