Вплив джазу на розвиток вокальної техніки естрадного співака

Тези доповіді

Масник Оксана Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/0009-0009-0163-9635,
аспірантка третього року навчання спеціальності 025 «Музичне мистецтво»,
кафедра музичної україністики та народно-інструментального мистецтва,
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника,
викладачка кафедри естрадно-вокального мистецтва,
ЗВО «Університет Короля Данила»,
Івано-Франківськ, Україна
e-mail: oksana.masnyk@ukd.edu.ua

Вплив джазу на розвиток вокальної техніки естрадного співака

Розглянуто вплив джазового мистецтва на формування сучасної вокальної тех-ніки естрадного співака. Визначено характерні виконавські елементи джазового співу як засоби розширення та збагачення музично-виражальної палітри естрад-ного вокалу. Окреслено роль джазової культури музикування у становленні са-мобутнього українського естрадно-джазового стилю.
Ключові слова: джаз, естрадний вокал, імпровізація, вокальна техніка, джазова стилістика.

Розвиток естрадно-вокального мистецтва як жанрово-стильового явища бере початок у практиці народнопісенного музикування. Водночас із минулими музичними традиціями сучасна естрадно-пісенна творчість швидко акумулює прогресивні стильові тенденції, великою мірою інспіровані джазовою культу-рою музикування з типовими для неї прийомами вокального інтонування та ім-провізації. Відтак дослідження джазового впливу на естрадний спів зумовлені вокально-технічним прогресом, що дозволяє глибше зрозуміти закономірності розвитку актуальної вокальної техніки, виконавської стилістики та сучасного естрадно-вокального мистецтва загалом.
Джазова культура музикування впродовж ХХ ст. сприяла формуванню нового типу виконавця, здатного не лише точно відтворювати авторський музи-чний матеріал, а й творчо його інтерпретувати, імпровізувати та вибудовувати індивідуальну систему вокальної виразності. У результаті виникали різноманіт-ні форми взаємодії фольклорної, академічної, естрадної та джазової традицій. Особливо відчутним джазовий вплив став у вокальній сфері. Застосування джа-зових вокальних прийомів кардинально розширило музично-виражальний діа-пазон естрадного співу. Так, однією з найважливіших ознак джазової манери є ритмічна свобода. На відміну від академічного вокального виконавства, де значну роль відіграє точне відтворення метроритмічної організації твору, джа-зовий спів передбачає гнучке ставлення до метричної пульсації. Синкопування, свінгове відчуття, зміщення акцентів, використання пауз та різноманітних рит-мічних патернів сприяють створенню живого, пластичного музичного вислов-лювання. Саме ці засоби стали важливими складовими естрадної вокальної ма-нери. Джазова традиція сформувала розуміння вокаліста як активного учасника творчого процесу. Співак отримує можливість змінювати мелодичну лінію, ва-ріювати ритм, використовувати вокальні прикраси, створювати мелізми та ім-провізаційні вставки. У сучасному естрадному вокалі така свобода виявляється у здатності виконавця відходити від точного повторення мелодії та створювати власну інтерпретацію твору.
Важливим джерелом впливу джазу на естраду стало також застосування блюзової інтонації (пониження III, V, VII ступенів звукоряду). Використання блюзових тонів, мікроінтонаційних відхилень, глісандування, характерного легкого «підтягування» звука, варіювання висоти та тембрового забарвлення розширили виражальні можливості естрадного вокаліста. Такі прийоми дозво-лили передавати складні емоційні стани – ліричний, ностальгічний, драматич-ний, експресивний, напружений та ін.
Якщо академічна школа значною мірою орієнтується на кантилену, сво-боду, рівність звучання впродовж усього діапазону, то естрадно-джазова манера передбачає значно ширший спектр тембрових характеристик. Завдяки застосу-ванню джазових прийомів естрадний вокаліст має змогу використовувати різні види атаки звуку, грудне й головне звучання, новітні способи фразування, різ-номанітні вокальні техніки, такі як субтон, фальцет, белт, фрай, ретл, твенг, край, йодль тощо. Перелічені засоби дають можливість співаку створювати ори-гінальні вокальні образи та реалізовувати власну інтерпретацію твору.
Суттєвим є також вплив джазу на роботу вокаліста з мікрофоном. Про-гресивний розвиток електроакустичної техніки поступово змінив характер ест-радного співу. Мікрофон дав змогу використовувати значно ширший діапазон динамічних і тембрових відтінків. Відстань до мікрофона, кут його розташу-вання, зміна сили звука та використання близького звучання стали важливими елементами виконавської майстерності. Джазові вокалісти одними з перших ак-тивно використовували ці можливості як засіб художньої інтерпретації та само-бутнього творчого самовираження.
В естраді джазові елементи поступово перестали бути виключно ознакою джазового репертуару. Вони проникли у популярну пісню, рок-музику, мюзикл та сучасний поп. Джазова гармонія, синкопована ритміка, блюзова інтонація, імпровізаційність та відповідна вокальна орнаментика стали універсальними засобами музичної виразності. Тож на сучасному етапі цей процес посилюється завдяки глобалізації музичного інформаційного простору та розвитку цифрових технологій. Вокалісти мають безпосередній доступ до світових зразків джазу, соулу, R&B, фанк- та поп-музики. Все це сприяє швидкому засвоєнню нових виконавських прийомів. Водночас актуальним стає завдання не механічного ко-піювання зарубіжних моделей, а їх творчого переосмислення відповідно до на-ціональної вокальної традиції. Особливо перспективним є поєднання джазової вокальної техніки з українською народнопісенною культурою. Багато яскравих постатей української вокальної естради, таких як Джамала, Злата Огнєвіч, Jerry Heil продемонстрували здатність виконувати пісенні твори різних стильових і жанрових напрямків, професійно застосовувати різноманітні вокально-технічні прийоми й джазові елементи. Тож використання джазової гармонії, синкопу-вання, імпровізації та сучасного звуковидобування створює передумови для фо-рмування самобутнього українського естрадно-джазового стилю. У цьому кон-тексті джазовий вплив варто розглядати не як запозичення чужої музичної мо-ви, а як дієвий механізм творчого оновлення національної вокальної культури.
Отже, джазовий вплив став одним із важливих чинників трансформації ес-традно-вокального мистецтва. Джаз збагатив естрадний спів ритмічною свобо-дою, імпровізаційністю, блюз овою інтонацією, тембровим різноманіттям, нові-тніми способами фразування та культурою взаємодії вокаліста з мікрофоном. У результаті сформувався тип виконавця, для якого технічна майстерність поєд-нується з творчою свободою, індивідуальністю та здатністю до безпосереднього музичного висловлювання. Тож, сучасне естрадно-вокальне мистецтво є резуль-татом складної взаємодії різних музичних традицій, в тому числі й джазу, який значно розширив горизонти для пошуку індивідуального саунду (звучання) та новітніх засобів самовираження.

Oksana Masnyk,
ORCID https://orcid.org/0009-0009-0163-9635,
Third-year graduate student in the 025 “Musical Arts” program at the Department of Ukrainian Music Studies and Folk Instrumental Arts,
Vasyl Stefanyk Carpathian National University,
Lecturer in the Department of Popular Vocal Arts
King Danylo University,
Ivano-Frankivsk, Ukraine
e-mail: oksana.masnyk@ukd.edu.ua

The Influence of Jazz on the Development of a Pop Singer's Vocal Technique

This paper examines the influence of jazz on the development of contemporary vocal technique among pop singers. It identifies characteristic performance elements of jazz singing as means of expanding and enriching the musical and expressive palette of pop vocals. The role of jazz music culture in the development of a distinctive Ukrainian pop-jazz style is outlined.
Keywords: jazz, pop vocals, improvisation, vocal technique, jazz style.