Дослідження історії української літератури в Австралії: Літературна освіта в українсько-австралійському літературному полі

Тези доповіді

Мицак Софія Степанівна,
докторка філософії,
наукова співробітниця,
Центр європейських студій,
Австралійський національний університет,
Канберра, Австралія
e-mail: sonia.mycak@anu.edu.au

Дослідження історії української літератури в Австралії: Літературна освіта в українсько-австралійському літературному полі

Досліджено роль літературної освіти у виробництві, розповсюдженні та споживанні українсько-австралійської літератури. Період часу охоплює роки з повоєнного приходу українських «переселенців» у 1949 р. до 1991. Обговорюється декілька аспектів.
Ключові слова: рідне шкільництво, літературна освіта, українська діаспора, українська громада в Австралії, українсько-австралійська література, українська література в Австралії.

Як дослідниця української діаспори, я зосереджуюсь на українській писемності та видавничій справі. Пишу книгу, яка розповідатиме про історію української літератури в Австралії від 1949 до 1991 року.
Метою цієї роботи є документування художньої літератури, створеної українськими іммігрантами в Австралії, та пояснення основних авторів та їхніх публікацій.
Особлива увага приділяється не лише історії літературних видань та їхніх авторів, а й діяльності літературно-культурних організацій. Саме першими українськими емігрантами у післявоєнний час було створено різні організації та об’єднання, що сприяли популяризації українського літературного слова.
Після Другої світової війни близько 21 000 українців прибули до Австралії як біженці. Вони одразу ж сформували мережеву спільноту та організували соціальні та культурні установи та інфраструктуру. Також процвітало жваве літературне життя. Автори, багато з яких почали писати ще до прибуття до Австралії, писали переважно рідною українською мовою. Вони писали в усіх жанрах, створюючи поезію, прозу, романи, п’єси, мемуари та есеї з багатьох тем та стилів. Літературні тексти створювалися, поширювалися та споживалися в українській громаді, і розвивалася динамічна літературна культура, що включала асоціації письменників та книжкові клуби, концерти та літературні заходи, конкурси, а також видавництво періодичних видань та книг.
У моїй презентації буде розглянуто літературну освітау як засіб українсько-австралійського літературного поля. Вона зосереджена на одному з трьох напрямків літературної освіти: рідне шкільництво. Громадське шкільне навчання, яке переважно мало форму суботніх шкіл, розвивалося виключно в межах української громади в Австралії та впроваджувалося виключно через інфраструктуру громади. Це був один із способів введення потенційних читачів в українсько-австралійську літературу.
Часові рамки охоплюють період від прибуття українських повоєнних іммігрантів у 1949 році до 1991 року, коли Україна здобула незалежність. Показано, що роль громадського шкільного навчання в літературній освіті та популяризації українсько-австралійської писемності виявлялася у шести напрямках: підручниками, навчальними програмами, концертами, даруванням книг, бібліотеками та ініціативами Української Центральної Шкільної Ради в Австралії, такими як «Два місяці української преси та книжки».

Sonia Mycak,
Doctor of Philosophy,
Research Fellow,
Centre for European Studies,
Australian National University,
Canberra, Australia
е-mail: sonia.mycak@anu.edu.au

Researching the history of Ukrainian literature in Australia: The role of literary education in the Ukrainian-Australian literary field

Literary education as an institution within the Ukrainian-Australian literary field is examined. This focuses upon one of three streams of literary education: community schooling. Community schooling, which mainly took the form of Saturday schools, was developed exclusively within the Ukrainian community in Australia and implemented solely through community infrastructure. This was one way in which potential readers could be introduced to Ukrainian-Australian literature through literary education. The time frame covers the period from the arrival of Ukrainian post-war immigrants in 1949 until 1991, the year Ukraine gained independence. It is shown that the role of community schooling in literary education and the promotion of Ukrainian-Australian writing was evident in six ways: textbooks, curriculum, concerts, gifting of books, libraries, and initiatives undertaken by the Ukrainian Council of Education in Australia such as the “Two Months of the Ukrainian Press and Book”.
Keywords: Ukrainian community, community schooling, Saturday schools, Ukrainian diaspora, authors, publishers, Ukrainian-Australian literature, Ukrainian literature in Australia.