Використання штучного інтелекту в бібліотечній діяльності та впровадження його елементів у забезпечення процесів іноземного комплектування та міжнародного книгообміну в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Тези доповіді

УДК 027.021(477-25):021.85:005.56
Степанова Майя Сергіївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3144-1648,
молодша наукова співробітниця,
відділ іноземного комплектування
та міжнародного книгообміну,
Національна бібліотека імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: stepmaja211@gmail.com

Використання штучного інтелекту в бібліотечній діяльності та впровадження його елементів у забезпечення процесів
іноземного комплектування та міжнародного книгообміну в
Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Проаналізовано можливість упровадження штучного інтелекту в роботу відділу іноземного комплектування та міжнародного книгообміну Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з урахуванням практичних аспектів його застосування. Розглянуто основні ініціативи, які сприятимуть оптимізації процесів обміну, підбору партнерів, прогнозуванню попиту на видання. Наведено приклади використання штучного інтелекту в бібліотеці Конгресу США та Смітсонівському інституті.
Ключові слова: штучний інтелект, бібліотечна діяльність, міжнародний книгообмін, автоматизація процесів, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Сучасні бібліотеки стоять на перетині традицій та інновацій. З одного боку, вони зберігають культурну спадщину, бібліографічні ресурси, знання, покладаючись на усталені принципи і методи роботи, з іншого – в умовах швидкого розвитку технологій вони стають одними з перших, хто впроваджує новітні технології, такі як штучний інтелект (далі ШІ), використання якого в бібліотечній діяльності не лише сприяє оптимізації процесів доступу до інформації, але й розширює межі взаємодії з користувачами, створюючи нові можливості для інформаційних запитів і досліджень.
Одними зі світових лідерів у впровадженні ШІ для оцифрування, систематизації, забезпечення доступу до культурної та наукової спадщини є бібліотека Смітсонівського інституту і бібліотека Конгресу США. Обидві інституції дотримуються принципу етичного використання технології та збереження контролю з боку людини (human-in-the-loop).
Бібліотека Конгресу США має у своєму складі інноваційний підрозділ LC Labs, який розробив ініціативу AI Planning Framework, що фокусується на використанні ШІ задля покращення бібліотечних процесів і послуг.
Смітсонівський інститут використовує ШІ для аналізу великих обсягів наукових даних і вдосконалення цифрового обслуговування відвідувачів музеїв і бібліотек. Наприклад, створення за допомогою ШІ альтернативного опису зображень для своїх вебсайтів і сторінок у соцмережах, що забезпечує доступність колекцій для людей із порушенням зору. Також Smithsonian Data Science Lab використовує ШІ для наукової класифікації в біології, зокрема для сортування тисячі фотографій біологічних зразків, що значно оптимізує процес і підвищує ефективність досліджень. Слід зазначити, що всі результати, отримані за допомогою ШІ, ретельно перевіряються людьми.
Запровадження ШІ в роботу відділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) дасть змогу автоматизувати рутинні задачі, підвищити точність обробки інформації, що сприятиме адаптації до сучасних вимог інформаційного середовища.
На прикладі роботи відділу іноземного комплектування та міжнародного книгообміну (далі ВІКМКО) НБУВ можна проаналізувати, у який спосіб співробітники використовують ШІ у своїй діяльності. Зокрема, вони за допомоги ШІ здійснюють переклад списків партнерів з японської, корейської, китайської, фінської мов, що значно спрощує комунікацію та співпрацю, а також прискорює сам процес вибору літератури і внесення її до бази даних. Крім того, завдяки технологіям ШІ є можливість швидко дізнаватися зміст запропонованої літератури, її ціну, актуальність. Наприклад, Смітсонівський інститут пропонує широкий вибір літератури, присвяченій періоду Холодної війни та Перебудови, де західні дослідники розглядали різні аспекти життя в Радянському союзі («Quality of life in soviet Union», 1987; «Perestroika and Soviet Women», 1992; A. Inkeles, R. Bauer «The Soviet Citizen», 1968; V. Lasky «The Ugly Russian», 1965; «Soviet Youth Culture», 1989; M. Parenty «Blackshirts and Reds: Rational Fascism and the Overthrow of Communism», 1987; Smith G. B. «Soviet Politics: Continuity and Contradiction» та інші). Ці матеріали слугують важливим джерелом для вивчення соціокультурних, політичних умов того часу, але потребують перевірки на предмет актуальності для сучасної України і етичності матеріалів у зв’язку з воєнною агресією Росії проти України.
Однак, слід зазначити, що при цьому співробітники ВІКМКО здійснюють доступ до ресурсів переважно за допомогою власних гаджетів. Це ставить питання про необхідність забезпечення належної технічної підтримки та безпеки даних, а також про важливість адаптації бібліотечних систем до сучасних умов роботи.
Спираючись на досвід упровадження ШІ в роботу провідних бібліотек США, ВІКМКО може застосовувати ШІ в таких напрямах:
– розумний підбір партнерів для книгообміну. AI matching system: Штучний інтелект має змогу аналізувати каталоги партнерських бібліотек, виявляти «дефіцитні» видання та автоматично пропонувати обмін;
– автоматизація каталогізації. Smart cataloging: розпізнавання ISBN, автоматичний переклад назв, стандартизація бібліографії;
– пошук за змістом у фондах. Ai search layer: пропонує не просто результати за запитом, наприклад, «історія України», а й тематичні зв’язки, суміжні фонди та релевантні іноземні видання;
– прогнозування попиту на видання. Demand forecasting AI: аналіз запитів партнерів, визначення, яка література буде затребуваною, для точнішого складання списків і пошуку відповідних видань;
– автоматизація переговорів обміну. Формує пропозиції, підказує баланс (що і в якій кількості надіслати / замовити) та створює шаблони для комунікації з партнерами;
– аналітика міжнародної співпраці. Library intelligence dashboard: відслідковує активність країн, найпопулярніші напрями для обміну, прогалини у фондах.
У контексті цифрової трансформації бібліотечної діяльності ШІ виконує функцію підтримки, забезпечуючи автоматизацію рутинних операцій без заміщення професійної діяльності бібліотечних працівників. Це дає змогу підвищити ефективність міжнародного книгообміну й упорядкувати робочі процеси.
З метою впровадження ШІ в роботу відділу необхідно:
1. Установити популярні безкоштовні інструменти ШІ на робочі комп’ютери співробітників: LibreTranslate (open-source) – автоматичний переклад назв книг і анотацій, Wikidata + OpenRefine – уніфікація даних про авторів, OpenSearch / Elasticsearch (безкоштовні версії) – пошук за змістом, а не за ключовими словами, Koha (Open Source ILS) – єдина цифрова платформа, яка керує всіма процесами обміну між бібліотеками (від обліку книги до її відправлення).
2. Організувати практичні заняття з консультантом у галузі ШІ.
3. Надати можливість цифровізації основних картотек та обмінного фонду відділу.
4. Збільшити надходження вітчизняних нових видань до обмінного фонду.
Незважаючи на виклики, пов’язані з технологічною адаптацією, такі заходи, як автоматизація рутинних процесів, удосконалення каталогізації, можуть суттєво розширити горизонти бібліотечних послуг і забезпечити конкурентоспроможність установи на національному та міжнародному рівнях.

Maya Stepanova,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3144-1648,
Junior Research Associate,
Department of Foreign Acquisitions and International Book Exchange,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: stepmaja211@gmail.com

The Use of Artificial Intelligence in Library Activities and the Implementation of Its Elements in Supporting Foreign Acquisition Process and International Book Exchange at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine

This paper analyzes the potential implementation of artificial intelligence in the Foreign Acquisitions and International Book Exchange Department of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. It examines initiatives to optimize exchange processes, identify partners, and forecast demand for publications, with examples from the Library of Congress and the Smithsonian Institution.
Key words: artificial intelligence, library activities, international book exchange, process automation, V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine.