Цифрові практики бібліотек із верифікації інформації в умовах сучасних суспільно-політичних викликів

Тези доповіді

Аулін Олександр Анатолійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7304-7182,
кандидат філософських наук,
старший науковий співробітник,
відділ політологічного аналізу,
Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: sozionik@gmail.com

Цифрові практики бібліотек із верифікації інформації в умовах сучасних суспільно-політичних викликів

Досліджено еволюцію та сучасний стан верифікаційної діяльності національних і наукових бібліотек в умовах цифровізації та гібридних загроз. Проаналізовано український і міжнародний досвід впровадження новітніх інструментів перевірки контенту, зокрема OSINT-технологій та аналізу метаданих. Висвітлено роль книгозбірень у протидії дезінформації через створення медіаосвітніх платформ, інформаційних оглядів та розвиток критичного мислення суспільства. Обґрунтовано напрями партнерства бібліотек із фактчекерами.
Ключові слова: верифікація інформації, цифрові практики бібліотек, фактчекінг, медіаграмотність, інформаційна безпека.

Верифікація інформації є важливою складовою діяльності національних і наукових бібліотек як інституцій суспільної комунікації та інформаційної безпеки. Вона спрямована на забезпечення державних установ, наукової спільноти та громадян достовірною і перевіреною інформацією. В умовах цифрової трансформації, гібридних загроз та поширення дезінформації роль бібліотек як надійних посередників у системі соціальних комунікацій зростає, що актуалізує їхню експертно-аналітичну та верифікаційну діяльність.
Українські бібліотечні установи традиційно відігравали важливу роль у процесах оцінки та систематизації інформаційних ресурсів, поступово еволюціонуючи від центрів бібліографічного опису до сучасних аналітичних структур. Провідні книгозбірні України завжди ставили за мету роботи не лише збереження документів, а й встановлення їхньої автентичності, визначення походження та наукової цінності. Цей підхід формувався протягом тривалого часу й адаптувався до змін інформаційного середовища – від рукописних і друкованих джерел до цифрових ресурсів та мережевих даних. Значний внесок у цей процес зробили фахівці вітчизняних бібліографічних служб, які розробляли методики текстологічного аналізу, вивчали філіграні, штемпелі та видавничі марки для точного атрибутування рідкісних видань, що створило фундамент для сучасної електронної експертизи.
Традиційні та новітні практики верифікації в бібліотечному просторі охоплюють широкий спектр тематичних і технологічних напрямів. Насамперед це перевірка наукового та суспільно-політичного контенту, що залишається однією з базових функцій академічних і публічних бібліотек. Важливим напрямом є також робота з історико-культурною та архівною спадщиною, яка передбачає виявлення фальсифікацій, викривлень і маніпулятивних інтерпретацій історичних подій. Не менш важливим залишається джерелознавчий аналіз інформації, що створює надійну основу для наукових досліджень і прийняття управлінських рішень. Сьогодні цей аналіз виходить за межі паперових носіїв і поширюється на цифрові копії, де об'єктом перевірки стають також метадані файлів, що дозволяє підтвердити час і місце створення документа.
Із кінця ХХ століття, а особливо в умовах сучасних безпекових викликів, інструментарій бібліотечної верифікації суттєво розширилися. Бібліотеки активно долучилися до моніторингу електронних медіа та соціальних мереж, реагуючи на появу маніпулятивних інформаційних кампаній. Окремого значення набула оцінка інформації під час масштабних криз – збройних конфліктів, пандемій та інших надзвичайних ситуацій. У таких умовах бібліотечні аналітичні служби здійснюють відбір, структурування та зіставлення даних з різних джерел, допомагаючи користувачам орієнтуватися в інформаційних потоках. Ця діяльність вимагає від бібліографів навичок роботи з відкритими даними (OSINT-технологіями), оскільки перевірка повідомлень про кризові події часто потребує аналізу супутникових знімків, геолокаційних позначок та первинних стримів.
Експертно-перевірочна діяльність сучасних бібліотек реалізується через систему проєктів і цифрових ресурсів. Серед них – інформаційно-аналітичні огляди, тематичні досьє та електронні бюлетені, які узагальнюють дані з актуальних суспільних питань. Такі матеріали використовуються для інформаційного супроводу діяльності органів влади, наукових установ та інших користувачів, які потребують перевіреної інформації. Складання таких оглядів базується на жорсткому доборі періодики, повідомлень інформаційних агенцій та офіційних звітів, де кожне твердження порівнюється з кількома незалежними джерелами.
Поряд із цим розробляються електронні навігатори перевірених джерел, спеціалізовані бібліографічні бази даних та медіаосвітні платформи. Інтерактивні путівники вебресурсами містять рекомендації щодо оцінювання достовірності сайтів, акаунтів у соціальних мережах та інших цифрових джерел. Такі інструменти сприяють розвитку навичок фактчекінгу та критичного аналізу інформації серед користувачів. Вони виконують роль «білих списків» інтернету, куди потрапляють лише ті сайти, які дотримуються журналістських стандартів та розкривають структуру власності.
Провідні національні бібліотеки світу активно інтегрують цифрові практики верифікації у свою діяльність. Аналіз досвіду Бібліотеки Конгресу США, Британська бібліотеки та Національної бібліотеки Франції свідчить про зростання значення перевірки інформації та розвитку цифрових сервісів у бібліотечній сфері.
Ці установи використовують різноманітні інструменти оцінювання якості інформації в цифровому середовищі. Наприклад, Бібліотека Конгресу США у межах програм вебархівування здійснює відбір і каталогізацію значних масивів мережевих ресурсів, що становлять цінність для майбутніх досліджень. Фахівці цієї установи консервують первинний вигляд веб-сторінок, захищаючи їх від подальших виправлень або видалення. Британська бібліотека через свої цифрові сервіси поширює методики критичного аналізу текстів і візуальних матеріалів. Національна бібліотека Франції пропонує користувачам електронні гіди та довідкові ресурси, які допомагають працювати з інформацією в цифровому середовищі, зокрема розпізнавати технічні сліди ретушування або монтажу на фотографіях у пресі.
Особлива увага міжнародної бібліотечної спільноти приділяється формуванню критичного мислення в різних соціальних групах. Бібліотеки створюють онлайн-курси, навчальні модулі та інтерактивні тренажери для молоді, а також адаптовані програми для людей старшого віку. Такі ініціативи допомагають розпізнавати дезінформацію, маніпулятивний контент і поширені форми шахрайства в мережі. У межах таких занять користувачам пояснюють психологічні механізми впливу фейків, які часто апелюють до емоцій страху, гніву чи подиву, щоб змусити людину поширити неперевірену новину.
У контексті сучасних викликів важливим напрямом є розвиток партнерської взаємодії. Бібліотеки дедалі частіше співпрацюють із фактчекінговими організаціями, науковими установами та медіа. Вони беруть участь у дослідженнях дезінформації, створюють освітні ресурси з медіаграмотності та сприяють поширенню практик критичного аналізу інформації. Ця кооперація дозволяє об'єднати глибокі джерелознавчі знання бібліографів зі швидкістю журналістів-фактчекерів, що значно пришвидшує процес виявлення та спростування недостовірних відомостей.
Аналіз діяльності українських бібліотек та досвіду провідних світових установ свідчить про важливість подальшого розвитку верифікаційних практик. Бібліотеки залишаються авторитетними джерелами перевіреної інформації та відіграють важливу роль у формуванні стійкого інформаційного середовища.
Водночас актуальним є впровадження сучасних цифрових інструментів верифікації, розширення програм із медіаграмотності та розвиток міжнародної співпраці. Це сприятиме підвищенню ефективності бібліотечної діяльності в умовах сучасних інформаційних викликів. Окрему увагу слід приділити вивченню іноземного досвіду створення відкритих реєстрів спростованих фейків, що дозволить координувати зусилля різних відомств.
З огляду на актуальні суспільно-політичні виклики, доцільним є посилення участі бібліотек у проєктах із фактчекінгу, використання інструментів автоматизованого аналізу інформації та підвищення кваліфікації фахівців у сфері медіааналітики. Подальші дослідження можуть бути пов’язані з розробкою підходів до оцінювання ефективності бібліотечних практик верифікації інформації та їхнього впливу на розвиток інформаційної культури суспільства, зокрема через вивчення динаміки медіаграмотності постійних користувачів бібліотечних інтернет-центрів.

Oleksandr Aulin,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7304-7182,
Candidate of Philosophical Sciences,
Senior Research Fellow,
Political Science Analysis Department, SIAS,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sozionik@gmail.com

Libraries’ digital practices for verifying information in the context of contemporary socio-political challenges

This paper examines the evolution and current state of verification activities carried out by national and academic libraries in the context of digitalisation and hybrid threats. The study analyses Ukrainian and international experience in implementing the latest content verification tools, in particular OSINT technologies and metadata analysis. It highlights the role of libraries in countering disinformation through the creation of media literacy platforms, information reviews and the development of critical thinking within society. It also sets out the rationale for partnerships between libraries and fact-checkers.
Keywords: information verification, digital library practices, fact-checking, media literacy, information security.