Цифрові інструменти бібліотек у протидії дезінформації та маніпуляціям в медіапросторі

Тези доповіді

Ауліна Олена Валеріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7988-4974,
кандидатка політичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ оперативної інформації,
Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: elena_aulina@ukr.net

Цифрові інструменти бібліотек у протидії дезінформації та маніпуляціям в медіапросторі

Обґрунтовано роль сучасних бібліотек у протидії дезінформації та маніпуляціям в електронному середовищі. Висвітлено трансформації класичних бібліографічних функцій у цифрові практики курування контенту й інформаційного захисту. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід застосування інтерактивних путівників, фактчекінгових методик (зокрема CRAAP-тесту) та елементів штучного інтелекту. Визначено значення медіаосвітніх програм для зміцнення інформаційної стійкості різних поколінь.
Ключові слова: медіапростір, дезінформація, цифрові інструменти бібліотек, фактчекінг, медіаграмотність.

Протидія дезінформації та маніпуляціям є важливим напрямом діяльності сучасних бібліотек як суспільних інституцій, що забезпечують доступ до достовірної інформації. Вона спрямована на формування навичок критичного сприйняття інформації та розвиток медіаграмотності населення. В умовах цифровізації суспільства, стрімкого поширення інформації через соціальні мережі та зростання кількості фейкових повідомлень роль бібліотек у забезпеченні доступу до перевірених знань і фактів суттєво посилюється.
Українські бібліотеки традиційно відігравали важливу роль в інформаційній освіті населення. Ця функція логічно виросла з класичної довідково-бібліографічної роботи та діяльності служб наукової інформації, які десятиліттями здійснювали реферування та аналітико-синтетичне перероблення першоджерел. Від надання доступу до книжкових фондів вони поступово перейшли до виконання ширших інформаційних та освітніх функцій. Бібліотекарі допомагають користувачам орієнтуватися в інформаційних ресурсах, оцінювати якість джерел та працювати з різними видами інформації. Сьогодні ці завдання набули особливого значення через активне використання цифрових технологій і збільшення обсягів інформації в мережі. У вітчизняному просторі цей досвід безпосередньо спирається на розробки профільних відділів національних та обласних універсальних наукових бібліотек, які трансформували традиційні інформаційні бюлетені у динамічні електронні бази верифікованих знань.
Сучасні практики протидії маніпуляціям у бібліотеках охоплюють різні технологічні та освітні напрями. Насамперед це використання інструментів перевірки фактів, створення добірок надійних джерел та інформаційних ресурсів, а також проведення навчальних заходів з медіаграмотності. Важливим напрямом є розробка електронних путівників і рекомендацій щодо оцінювання інформації, які допомагають користувачам швидко знаходити перевірені джерела та уникати сумнівного контенту. Окреме місце тут посідає курування цифрового контенту – процес, за якого бібліограф виступає сертифікованим фільтром, відсікаючи маніпулятивні медіаматеріали ще на етапі формування замовлень та наповнення відкритих електронних репозиторіїв.
З поширенням цифрових комунікацій можливості бібліотек у цій сфері значно розширилися. Багато установ використовують онлайн-платформи, електронні каталоги, тематичні вебресурси та інтерактивні сервіси для інформування користувачів. Окрему увагу приділяють питанням цифрової безпеки та кібергігієни. Бібліотеки знайомлять відвідувачів із правилами безпечної роботи в мережі, навчають перевіряти достовірність новин і розпізнавати маніпулятивні повідомлення.
Важливим інструментом стали електронні путівники з медіаграмотності та фактчекінгу. Такі ресурси містять рекомендації щодо перевірки джерел, аналізу інформації та виявлення ознак фейкових повідомлень. Вони допомагають користувачам краще орієнтуватися в інформаційному просторі та самостійно оцінювати достовірність отриманих відомостей.
Крім того, бібліотеки все частіше використовують інтерактивні форми роботи. Серед них онлайн-курси, вебінари, віртуальні тренінги та навчальні симуляції. Завдяки таким інструментам користувачі можуть отримати практичний досвід аналізу інформації та навчитися виявляти маніпулятивні прийоми, які застосовуються в сучасних медіа. Подібні заходи сприяють розвитку критичного мислення та відповідального ставлення до споживання інформації.
Значна увага приділяється роботі з різними категоріями населення. Для школярів і студентів проводяться заняття з основ медіаграмотності, під час яких розглядаються способи перевірки інформації та особливості роботи соціальних мереж. Для людей старшого віку організовуються консультації та навчальні програми, що допомагають безпечніше користуватися цифровими сервісами та уникати поширених інформаційних маніпуляцій. Цей підхід дозволяє нівелювати явища цифрового та когнітивного розриву між поколіннями, за якого саме літні люди найчастіше стають об'єктом таргетованих психологічних впливів у месенджерах та мережевих пабліках.
Досвід зарубіжних бібліотек також свідчить про зростання уваги до проблеми дезінформації. Бібліотеки США, Великої Британії та країн Європейського Союзу реалізують освітні програми з медіаграмотності, навчають користувачам перевіряти джерела інформації та критично оцінювати медіаконтент. Одним із відомих інструментів є CRAAP-тест, який використовується для оцінювання актуальності, достовірності та авторитетності інформаційних ресурсів. Українські фахівці успішно адаптують ці критерії, поєднуючи їх із національними стандартами бібліографічного опису та методиками аналізу текстових джерел.
У багатьох країнах бібліотеки співпрацюють із закладами освіти, громадськими організаціями та дослідницькими установами. Така взаємодія дає можливість створювати спільні освітні проєкти, проводити тренінги та розробляти навчальні матеріали з медіаграмотності. Завдяки цьому бібліотеки стають не лише місцями зберігання інформації, а й активними учасниками освітнього процесу. Межі суто бібліотечного простору розширюються через інтеграцію з університетськими та академічними дослідницькими мережами.
Важливим напрямом залишається використання новітніх цифрових технологій. Сучасні програмні засоби дозволяють аналізувати великі масиви інформації, виявляти підозрілі джерела та відстежувати поширення недостовірних повідомлень. Окремі технології, пов’язані зі штучним інтелектом, можуть використовуватися для попереднього аналізу текстів і допомагати фахівцям швидше знаходити сумнівний контент. Проте остаточна оцінка достовірності інформації все одно потребує участі людини та критичного аналізу. Машинні алгоритми здатні лише маркувати аномальну активність чи повторюваність наративів, тоді як верифікація контексту та виявлення прихованого підтексту залишаються сферою відповідальності кваліфікованого аналітика.
Для України розвиток цифрових інструментів бібліотек має особливе значення. В умовах постійних інформаційних викликів бібліотеки виступають центрами поширення перевіреної інформації та підвищення рівня медіаграмотності населення. Ефективне використання цифрових сервісів дає змогу розширити доступ до якісних інформаційних ресурсів і зробити освітні програми доступними для ширшої аудиторії. Це є елементом захисту національного інформаційного суверенітету, де бібліотечна мережа виконує роль базової інфраструктури безпеки.
Отже, цифрові інструменти стали важливою складовою діяльності сучасних бібліотек у сфері протидії дезінформації. Вони допомагають користувачам перевіряти інформацію, розвивати навички критичного мислення та орієнтуватися в сучасному медіапросторі. Для українських бібліотек актуальним залишається подальше впровадження технологій фактчекінгу, розвиток цифрових сервісів і розширення програм медіаосвіти. В умовах інформаційних загроз це сприяє підвищенню рівня медіаграмотності населення та зміцненню інформаційної стійкості суспільства.

Olena Aulina,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7988-4974,
PhD (Political Science), Senior Researcher,
Operational Information Department, SIAS,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kiev, Ukraine
e-mail: elena_aulina@ukr.net

Libraries' digital tools for countering disinformation and manipulation in the media landscape

The role of modern libraries in countering disinformation and manipulation in the digital environment is substantiated. The transformation of traditional bibliographic functions into digital practices of content curation and information security is examined. The article analyses domestic and international experience in the use of interactive guides, fact-checking methods (in particular the CRAAP test) and elements of artificial intelligence. It identifies the importance of media literacy programmes in strengthening the information resilience of different generations.
Keywords: media space, disinformation, digital library tools, fact-checking, media literacy.