Науковець Галина Дідківська: з когорти українських берегинь

ЗаявникСолонська Наталія Гаврилівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026)
Захід11 Круглий стіл. Українська діаспора: історичний досвід та виклики сучасності
Назва доповідіНауковець Галина Дідківська: з когорти українських берегинь
Інформація про співдоповідачівБорисович Галина Олександрівна, молодша наукова співробітниця
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіЗавантажити статтю


Тези доповіді

Солонська Наталія Гаврилівна,
ORCID https://orcid. org/0000-003-144-9354,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
м. Київ, Україна
e-mail: solonska.n@ukr.net

Борисович Галина Олександрівна,
ORCID: https:// orcid. org/0009-0644-049Х,
молодша наукова співробітниця,
відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
м. Київ, Україна
e-mail: t.borisovich@ukr.net

Науковець Галина Дідківська: з когорти українських берегинь

Здійснено спробу розкрити та відтворити деякі сторінки життя філологині, бібліографині, книгознавиці, учасниці правозахисного руху в Україні Галини Григорівни Дідківської (1940–2022), старшої наукової співробітниці відділу зарубіжної україніки, дружини правозахисника Є. В. Пронюка, української берегині, що зі своїм чоловіком поділила тягар радянських політичних репресій і його утримання у концтаборах.
Ключові слова: українські берегині, український правозахисний рух.

Г. Г. Дідківська впродовж усієї динамічної, насиченої правозахисної діяльності свого чоловіка, Є. В. Пронюка була підтримкою йому, почесному голові Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, Герою України, народному депутату Верховної Ради України (1994–1998), науковцю, автору наукових праць, але ніколи не полишала власну наукову роботу.
У 1972 р. Г. Дідківська захистила кандидатську дисертацію з лексикології, працювала науковим співробітником у відділі лексикографії Інституту мовознавства АН України, брала участь в укладанні й підготовці до друку 11-томного тлумачного "Словника української мови". У тому ж році
вчену звільнили з Інституту разом із групою науковців, яких було причислено КДБ до вільнодумців. Довелося Галині Григорівні працювати редактором у видавництві "Здоров'я".
Є. Пронюка у 1973 р. засудили за нібито антирадянську діяльність. Звільнився лише в 1984 р. Г. Дідківська могла залишити чоловіка, але вона подарувала йому трьох синів: Мирослава (1969 р. нар.), Григорія (1980 р. нар.), Добромисла (1982 р. нар.).
Надкоротка інформація про життя цієї дивовижної жінки розкидана по різних джерелах. Так, Галина була в групі жінок, які організовували вітання з Днем народження, святкування Нового року, Шевченківських свят тощо. Галина Дідківська та її мама Галина Полікарпівна активно підтримували родини заарештованих правозахисників, допомагали поширювати інформацію про репресії радянської влади, брали участь у правозахисному русі. Репресованим, які не мали родичів, жінки-берегині посилали бандеролі, посилки з продуктами, одягом, гроші на передплату преси тощо.
У 1988 р. Г. Г. Дідківську прийняли на роботу в ЦНБ ім. В. І. Вернадського (нині НБУВ) на посаду старшого наукового співробітника відділу національної бібліографії. Вона швидко підключилася до праці й зробила помітний внесок у науково-бібліографічну справу.
Насичено творчою була подальша робота Галини Григорівни у відділі зарубіжної україніки (нині – відділ Інституту книгознавства).
Завдячуємо Р. С. Ждановій, яка зібрала бібліографію праць Г. Дідківської. Оприлюднемо ще раз цей науковий доробок: Бібліотечні колекції. Вип. 1: Б. Д. Грінченко: [Каталог] / упоряд.: І. Г. Шовкопляс, М. А. Воробей, Г. Г. Дідківська; відп. ред. М. І. Сенченко. Київ, 1988; Бібліографія зарубіжної україніки. Вісн. АН України. 1992. № 12. С. 103–105 (у співавт.); Все про Україну й українців: [Про роботу Залу зарубіжної] україніки]. Укр. слово. Париж, 1993. 7 бер. (у співавт.); Зарубіжна україніка в ЦНБ АН України. Укр. діаспора. Київ, 1993. № 3. С. 139–142; Сторінки фондів „Україніка”. Бібл. вісн. 1993. № 5/6. С. 29–31; Україніка в Бібліотеці Конгресу США. Бібл. вісн. 1997. № 2. С. 17–19; Джерельна база Україніки. Слово і час. 1998. № 9/10. С. 27–29; Творчий вечір поета [і бібліографа] Івана Діденка. Бібл. вісн. 1998. № 3. С. 49; Фонд відділу зарубіжної україніки. Бібл. вісн. 1998. № 2. С. 36–39 (у співавт.); Огляд літератури про український правозахисний рух. Слово і час. 2000. № 2. С. 81–83; Український правозахисний рух: [Огляд літ-ри]. Вісн. Кн. палати. 2000. № 3. С. 12–14; Фонд відділу зарубіжної україніки Бібліотеки. Наук. пр. НБУВ. Київ, 2001. Вип. 6. С. 70–76 (у співавт.); Професор Рудницький – мовознавець і патріот. Дивослово. 2002. № 7. С. 58–61; Через усе життя. Укр. культура. 2003. № 7. С. 6–7. [Українські бібліографи. Біографічні відомості. Професійна діяльність. Бібліографія. Вип. І Автори-укладачі: Р. С. Жданова Н. І. Абдуллаєва, В. О. Кононенко. Київ, 2008].
Додамо до цього списку: Матеріали Міжнародного конгресу політичних в'язнів комуністичних режимів, Київ, 7– 8 листопада 1995 року / Всеукр. т-во політ. в'язнів і репресованих; упоряд.-ред. Г. Дідківська, О. Лук'янчук. Київ: Редакційно-вид. центр НБУВ, 2001. 300 с. Тут читаємо статтю Г. Дідківської «Лице людини перед лицем терору. С. 57–68.
У періодичних виданнях української діаспори, що зберігаються у фонді відділу зарубіжної україніки є згадки про життя і діяльність Галини Дідківської (Розправа з Євгеном Пронюком. Вісник: Суспільно-політичний місячник. 1974. № 2. С. 18; Переслідують родини політв`язнів і репресованих [З українського життя] Українське Православне Слово. 1975. Т. XXVI, Ч. 3. С. 15.; Дружини політв’язнів з дітьми. Українка в світі: Бюлетень Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. 1979. № 3 (63). С. 5)
Ті, хто працював з Галиною Григорівною, пам`ятають її добрий характер, вміння не обтяжувати колектив своїми особистими проблемами, гумор. Вона була людиною, з якою було легко і приємно спілкуватися. Таких особистостей, як Г. Г. Дідківська, поет і правозасник Є. Сверстюк відносив до «світлих голосів життя».

Natalia Solonska,
ORCID https://orcid.org/0000-003-1444-9354,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Foreign Ukrainica,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: solonska.n@ukr.net

Galyna Borisovych,
ORCID https://orcid.org/0009-0644-049Х,
Junior Research Fellow,
Department of Foreign Ukrainica,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: t.borisovich@ukr.net

Scientist Halyna Didkivska: from the cohort of Ukrainian beregyny

An attempt has been made to reveal and recreate some pages of the life of the philologist, bibliographer, book critic, and participant in the human rights movement in Ukraine, Halyna Hryhorivna Didkivska (1940–2022), senior research associate at the Department of Foreign Ukrainian Studies (now the Department of Foreign Ukrainian Studies of the Institute of Book Studies of the National Library of Ukraine), wife of human rights activist Yevhen Vasylyovych Pronyuk, a Ukrainian Beregyna who shared with her husband the burden of Soviet political repressions and his detention in concentration camps.
Keywords: Ukrainian Beregyny, Ukrainian human rights movement.