Український Золотий Хрест у США в ХХ столітті: історія організації в друкованих джерелах зарубіжної україніки

Тези доповіді

Антонова Вікторія Дмитрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0788-5505,
молодша наукова співробітниця,
відділ зарубіжної україніки,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: anaisant196@gmail.com

Український Золотий Хрест у США в ХХ столітті: історія організації в друкованих джерелах зарубіжної україніки

Проаналізовано видання з фонду відділу зарубіжної україніки, в яких висвітлено історію діяльності Українського Золотого Хреста та працю її членкинь у Сполучених Штатах Америки. Розкрито історію та причини створення українського організованого жіночого руху поза межами України.
Ключові слова: Український Золотий Хрест, Український Червоний Хрест, жіноча організація.

Історія української еміграції ХХ століття невіддільна від історії українського жіночого руху, важливою складовою якого була діяльність громадських, культурно-освітніх і благодійних організацій. Однією з них став Український Золотий Хрест (далі – УЗХ) у Сполучених Штатах Америки – жіноча організація, яка поєднувала харитативну, культурно-освітню, громадсько-політичну працю.
Реконструкція історії УЗХ можлива не лише за архівними документами, а й за значним масивом друкованих джерел української діаспори. Особливу цінність становлять видання, що зберігаються у фонді відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ: періодика, збірники, ювілейні видання, матеріали жіночих організацій. Вони дають змогу простежити етапи становлення УЗХ, діяльність його місцевих відділів, імена активних діячок, напрями роботи та зв’язки з українськими організаціями США, Канади й Європи.
Перші українські жіночі організації у США виникали як відповідь на потребу збереження національного життя та взаємодопомоги. Серед них відомі «Товариство Св. Ольги», «Негайна Поміч» у Нью-Йорку, «Дочки України», «Жіноча громада» та ін. Новий етап організованого жіночого руху розпочався після створення 1928 р. Організації Державного Відродження України (ОДВУ). Жіноча організація «Дочки України» стала її жіночим відділом, а згодом виникла потреба в окремій структурі, здатній систематично розгорнути жіночу працю.
У 1931 р. у Нью-Йорку було засновано Український Червоний Хрест (УЧХ) ОДВУ. Після великого жіночого віча 1933 р. почалося активне створення його місцевих відділів. Організація поступово перетворилася на розгалужену мережу українського жіноцтва, поєднавши допомогову діяльність із громадсько-політичною та культурно-освітньою роботою. 1940 р. назву Український Червоний Хрест було змінено на Український Золотий Хрест. Першою очільницею була Анна Гладун – колишня медсестра Української Галицької Армії, членкиня Центральної Управи ОДВУ. Серед активних діячок згадуються також Марія Лехицька, Анна Середа, Марія Демидчук та інші.
Важливі статистичні та фактографічні відомості містить публікація Р. Дигдало «Український Золотий Хрест» у збірнику «Українці в Детройті і в Мічіґані» (1988). За наведеними в ній даними, вже 1935 р. УЗХ мав 12 активно діючих відділів у штатах Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Коннектикут, Пенсильванія, Огайо, Іллінойс та ін. Вони збирали кошти на українську визвольну боротьбу, співпрацювали з ОДВУ та Молоддю Українських Націоналістів (МУН). Того ж року УЗХ провів кампанію допомоги голодуючим українцям Західної України.
Важливим джерелом історії УЗХ була власна друкована продукція та публікації в українській періодиці США. 7 вересня 1936 р. на з’їзді відділів УЗХ обрано Головну Управу, покликану координувати діяльність місцевих осередків. У жовтні того ж року в органі ОДВУ «Націоналіст» з’явилася спеціальна сторінка УЗХ, яка виходила двічі на місяць. Після зміни назви видання на «Україна» сторінка продовжила існувати і в цьому часописі.
Періодика української діаспори, зокрема, жіночих організацій, була не лише засобом інформації, а й своєрідним документальним архівом громадського життя. На її сторінках фіксувалися рішення з’їздів, звіти відділів, повідомлення про доброчинні кампанії, імена організаторок, культурні заходи. Отже, часописи виконували важливу функцію збереження історичної пам’яті та сьогодні становлять цінний комплекс джерел з історії українських громадських організацій.
У 1937 р. активістки УЗХ започаткували проведення Днів Української Жінки у співпраці з іншими жіночими організаціями. На той час організація налічувала вже 18 відділів. УЗХ активно реагував і на політичні події в Україні. Після ліквідації польською владою Союзу Українок у Галичині та припинення видання часописів «Жінка» й «Українка» членкині УЗХ провели акцію протесту біля польського консульства в Нью-Йорку та передали петицію з вимогами українців США.
1938 р. став одним із найактивніших періодів діяльності УЗХ: кількість відділів зросла до 69. Організація популяризувала українську культуру, мистецтво, інформувала американське суспільство про Україну та її визвольні прагнення, брала участь у відзначенні 25-х роковин смерті Лесі Українки та у Світовій виставці в Нью-Йорку.
Особливого значення набула діяльність на підтримку Карпатської України. УЗХ підтримав Комітет Оборони Закарпаття, організовував демонстрації в українських громадах США. 15 тисяч українців пройшли вулицями Нью-Йорка до Манхеттен-центру на всенародне віче; серед них були сотні членкинь УЗХ. За допомогу Карпатській Україні організація 3 листопада 1938 р. отримала телеграму-подяку від прем’єр-міністра Карпатської України Августина Волошина. 1940 р. УЗХ став одним із членів-засновників Українського конгресового комітету Америки (УККА).
Період Другої світової війни став складним етапом для організації. Попри несприятливі політичні обставини, УЗХ отримав дозвіл Президентського комітету у Вашингтоні на збір коштів і речей для допомоги Європі. Після припинення виходу друкованих органів ОДВУ, де УЗХ мав власну сторінку, його матеріали регулярно публікувалися в органі Організації Українок Канади ім. Ольги Басараб «Жіночий світ». Багаторічний комплект цього часопису за 1955–2000 рр., що зберігається у фонді відділу зарубіжної україніки НБУВ, є важливим джерельним масивом для вивчення діяльності УЗХ у другій половині ХХ століття.
Важливим напрямом стала допомога українцям, які внаслідок війни опинилися поза межами України. УЗХ долучився до діяльності Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК), увійшов до його Координаційної комісії з питань збору допомоги. Після війни відділи організації надсилали посилки українцям у Європі, допомагали переміщеним особам та сприяли їхньому переселенню до США. Партнерство з Американським Червоним Хрестом також засвідчило інтеграцію українського жіночого руху в ширший гуманітарний простір американського суспільства.
Повоєнний період приніс нову хвилю української еміграції та розширення діяльності УЗХ. Організація підтримувала українців у Німеччині й Австрії, дитячі садки та школи, літні табори, культурно-освітні заходи, допомагала українським дисидентам та їхнім родинам. 1948 р. у Філадельфії створено Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), до якої увійшов і УЗХ. Важливим друкованим джерелом цього періоду є орган СФУЖО «Українка в світі», на сторінках якого висвітлювалася діяльність УЗХ у 1950–1970-х роках.
У наступні десятиліття відбувалася трансформація діяльності УЗХ – від переважно допомогової до культурно-освітньої, виховної та організаційної. 1957 р. започатковано літній табір для українських дітей на Оселі ім. Ольжича у Лігайтоні (Пенсильванія), а з 1963 р. УЗХ опікувався «Світличкою» у Філадельфії. 1959 р. Головну Управу перенесено до Детройта, головою організації обрано Марію Квітковську, яка згодом очолила СФУЖО. 1967 р. під керівництвом УЗХ почав діяти Комітет Оборони й Допомоги (КОД) для підтримки політичних в’язнів та їхніх родин.
Особливе місце серед друкованих джерел посідає ювілейний збірник «50-ліття Українського Золотого Хреста в ЗСА: 1931–1981». У ньому висвітлено історію діяльності відділів УЗХ у 15 містах США, подано відомості про організаційну структуру, місцеві осередки, активісток та основні напрями роботи. Видання має важливе історико-книгознавче значення як своєрідний консолідований документ пам’яті організації та українських громад США. Цінним є також опублікований у ньому гімн УЗХ – слова Ганни Черінь, музика Мирона Федоріва, з нотним текстом.
Отже, історія Українського Золотого Хреста у США в ХХ столітті є важливою складовою історії українського жіночого руху та української діаспори. Видання, що зберігаються у фонді відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, дають можливість простежити еволюцію УЗХ від жіночого відділу ОДВУ до розгалуженої організації, пов’язаної з українськими громадськими, допомоговими та жіночими структурами США, Канади й Європи.

Victoria Antonova,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0788-5505,
Junior Research Fellow,
Department of Foreign Ukrainian Studies,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: anaisant196@gmail.com

Ukrainian Gold Cross in the USA in the 20th century: history of the organization in printed sources of Foreign Ukrainian Studies
The publications from the collection of the Department of Foreign Ukrainian Studies, which highlight the history of the Ukrainian Gold Cross and the work of its members in the United States of America, are analyzed. The history and reasons for the creation of the Ukrainian organized women's movement outside of Ukraine are revealed.
Keywords: Ukrainian Gold Cross, Ukrainian Red Cross, women's organization.