Леся Українка у бібліографічному доробку української діаспори: історичний аспект

Тези доповіді

Дзюбич Світлана Андріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2524-6843,
наукова співробітниця,
відділ національної бібліографії,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: lana7422@ukr.net

Леся Українка у бібліографічному доробку української діаспори: історичний аспект

У статті проаналізовано діаспорні бібліографічні видання, в яких зібрана інформація про твори Лесі Українки та її життєвий шлях за матеріалами науково-бібліографічного видання «Леся Українка, 1884–2024» відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Висвітлено джерелознавчий аспект бібліографічних діаспорних видань.
Ключові слова: Леся Українка, українська діаспора, бібліографічні видання.

Розглядаючи постать Лесі Українки у бібліографії, неможливо, не переглянути видання української діаспори, оскільки вони уміщують низку цінних матеріалів репрезентації життя і творчості письменниці за кордоном та позбавлені ідеологічних стереотипів радянської доби. Протягом десятиліть в діаспорі нагромаджено значний доробок праць з лесезнавства видатних українських науковців, письменників, митців. На Заході збережена і зосереджена значна частина документального і архівного матеріалу з історії та культури України, що знаходить відображення у працях дослідників української діаспори: Марти Тарнавської, Богдана Романенчука, Яра Славутича, Оксани Пясецької та ін.
Сьогодні ця тема вимагає глибокого бібліографічного аналізу, систематизизації всього масиву бібліографічної лесіани української діаспори для формування цілісної системи бібліографічного забезпечення лесезнавства з метою всебічного, об’єктивного дослідження життя та творчості письменниці, руйнування заідеологізованих стереотипів сприйняття постаті Лесі Українки в українській культурі.
Особливу увагу рецепції творчості Лесі Українки дослідники приділяли у ювілейні роки. Протягом 1971–1980 рр. Світовим комітетом для відзначення 100-річчя народження Лесі Українки за підтримки наукових центрів української діаспори був виданий під упорядкуванням Богдана Романенчука фундаментальний літературознавчий збірник «Леся Українка. 1871–1971 = Lesia Ukrainka. 1871–1971 : зб. пр. на 100-річчя поетки (Філядельфія, 1971–1980). Значна частина праць збірника, це доповіді на першій Постійній конференції українських студій Гарвардського університету, яка відбулась у 1976 році та відображає рецепцію постаті Лесі Українки за кордоном. Як зазначено у передмові збірника, «автори розглядають творчість поетки у зв’язках з европейською літературою, якої вона є безсумнівною частиною». [с. 6]. Завершується збірник бібліографією, яку зібрав професор Б. Романенчук «Матеріяли до бібліографії про життя і творчість Лесі Українки поза УРСР». У цьому бібліографічному покажчику зібрано газетні, журнальні статті, статті із збірників, зібрань творів, виданих поза межами України: «Сучасність» (Мюнхен), «Гомін України» (Торонто), «Овид» (Чикаго), «Українська думка», «Визвольний шлях» (Лондон), «Наша культура (Варшава), «Українське слово» (Париж), «Промінь» (Вінніпег) тощо від 1945 до 1979 року (350 позицій) та матеріали з деяких періодичних видань 1940–1945 рр., які видавались під час німецької окупації (журнал «Наші дні» (Львів,1941–1944)), які були переглянуті укладачем de visu. Бібліографічні записи упорядковано за роками видання. Доповнює бібліографію Покажчик авторів. Звичайно, це далеко не вичерпна праця, але вона не втрачає цінності і по сьогодні та дає уявлення про дослідження життя і творчості Лесі Українки в 50-80-ті рр. XX ст. лесезнавцями української діаспори.
Важливим джерелом дослідження бібліографічної лесіани української діаспори є ґрунтовні праці Марти Тарнавської (1930–2021), видатної поетеси, літературознавиці, перекладачки та бібліографині, яка активно долучалася до культурного та наукового руху української діаспори у місті Філадельфія (США).
Як зазначила М. Тарнавська у статті «Англомовна літературна україніка», яка була надрукована у журналі «Сучасність» (1981. Ч. 12. С. 16–33) «Тут трапляються не лише солідні інформаційні й критичні огляди поодиноких тем, жанрів чи письменників української літератури, але й справді оригінальні дослідження, що вносять нову думку і нову методику в українське літературознавство» [c. 18]. Огляд україніки доповнює «Бібліографічна підбірка «Англомовна літературна україніка», де у підрозділі «Леся Українка» уміщено чотири видання перекладів творів Лесі Українки (Місця видання: Toronto, Kiev, New York, Westport).
У 1991 р. вийшла стаття М. Тарнавської, надрукована у англомовному журналі «Ukraine»(Київ) «Lesia Ukrainka in the Ukrainian diaspora». Ця стаття про Лесю Українку в українській діаспорі, про видання її творів та переклади їх на англійську мову, пам’ятники письменниці та інсценізації її драматичних творів у США і Канаді. Стаття супроводжується ілюстраціями (пам’ятник у Торонто, світлина титульної сторінки збірки перекладів «Spirit of Flame» тощо) (Ukraine. 1991. № 2.С. 30–32).
У 1996 р. вийшов передрук цієї статті у журналі «Наше життя», який видає Союз українок Америки у Нью-Йорку з приміткою редакції, де зазначалося, що М. Тарнавська була 25 років членом редколегії журналу та першодрук статті уміщено у журналі «Ukraine» (Київ, 1991) (Наше життя=Our Life. 1996. № 9. С. 18–20).
У статті здійснено огляд низки видань: «Lesia Ukrainka: Chronology of Life and Works» ; «Lesia Ukrainka: Life and Work by Constantine Bida: Selected Works Translated by Vera Rich», яка була надрукована у 1968 р. University of Toronto Press та ін. Публікацію доповнюють два переклади поезії «Contra spem spero!» у виконанні Віри Річ та П. Канді. Варто відзначити величезний внесок М. Тарнавської у вивчення і популяризацію доробку українських письменників за кордоном, зокрема Лесі Українки.
Бібліографічні матеріали про Лесю Українку М. Тарнавської можна знайти у її «Автобібліографії», що вийшла друком у видавництві Мости (Філядельфія) у 1998 р., та охоплює перелік всіх її матеріалів, збережених у її архіві за 1946–1996 рр. Видання супроводжується «Іменно-предметним покажчиком», де включені рубрики «Леся Українка» українською та англійською мовами, які налічують 9 позицій (Тарнавська М. Автобібліографія. Філядельфія, 1998 248 с.).
Варто відзначити серед бібліографічних джерел української діаспори, фундаментальну працю «Bibliography of Ukrainian Literature in English and French: Translations and Critical Works (1950–1986)» Оксани Пясецької (1944–2024), української канадської літературознавиці, бібліографині, яка була опублікована Видавництвом Оттавського університету у 1989 р.
Ця бібліографія уміщує розділ, присвячений Лесі Ураїнці «Ukraїnka, Lesia (Larysa kosach-Kvitka, 1871–1913)». Інформація у ньому подається за підрозділами: Антології і книги (Anthologies and Books) (5 позицій); Окремі твори (Individual Work), де твори розміщені за абеткою (119 позицій); Критика (Critical Works) (64 позиції). Ця робота цінна тим, що кожний твір письменниці виокремлений окремо, і під ним подані переклади у різних джерелах, що надає можливість провести кількісний аналіз перекладів спадщини Лесі Українки.
Важливим джерелом бібліографічної інформації є українська періодика за кордоном. У журналах, газетах, календарях регулярно з’являлися матеріали про життя та творчість письменниці, які репрезентують Лесю Українку у різні історичні періоди.
Значні масиви бібліографічної інформації про Лесю Українку сьогодні уміщено в електронних бібліотеках («DIASPORIANA.ОRG.UA: електронна бібліотека», Електронна бібліотека «Україніка»), що дає змогу дослідникам працювати з матеріалами української діаспори, залучаючи їх до джерельної бази лесезнавства.
Отже, варто зауважити, що бібліографічна лесіана української діаспори є значною та різноманітною за видами, жанрами та є ґрунтовною базою для досліджень з лесезнавства, сприяє популяризації творчості Лесі Українки за кордоном та збереженню культурної ідентичності.

Svitlana Dziubych,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2524-6843,
Research Fellow,
Department of national bibliography,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: lana7422@ukr.net

Lesya Ukrainka in the Bibliographic Output of the Ukrainian Diaspora: A Historical Perspective

The article analyzes diasporic bibliographic publications that collect information about Lesya Ukrainka's works and her life path based on the materials of the scientific and bibliographic publication "Lesya Ukrainka, 1884–2024" of the National Bibliography Department of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The source-based aspect of bibliographic diasporic publications is highlighted.
Keywords: Lesya Ukrainka, diaspora publications, bibliographic editions.