Оцифрування польських періодичних видань громадських і релігійних товариств (кінець XIX – перша чверть XX ст.)

Тези доповіді

Приходько Микола Миколайович
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7428-8540
кандидат історичних наук, докторант
кафедри всесвітньої історії та археології
Українського державного університету
імені Михайла Драгоманова
Київ, Україна
e-mail: prihod@ukr.net

Оцифрування польських періодичних видань громадських і релігійних товариств (кінець XIX – перша чверть XX ст.)
Простежено процес оцифрування періодичних видань як ключовий чинник трансформації бібліотечних ресурсів у цифрову епоху. Проаналізовано значення оцифрування для вивчення діяльності громадських рухів кінця XIX – початку XX ст., зокрема польської преси громадських, освітніх і релігійних організацій. Виявлено, що оцифрування розширює доступ до малодоступних джерел, створює нові дослідницькі інструменти та змінює методологію історика, переводячи джерельну базу в цифрове середовище гуманітаристики.
Ключові слова: оцифрування польської періодики, громадські товариства, релігійні товариства, цифрова гуманітаристика.
Важливе місце у процесі збереження та цифрового представлення історичної періодики посідає Ягеллонська бібліотека (https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra), яка здійснює систематичне оцифрування значного масиву друкованих видань минулих століть. Створена нею цифрова бібліотека забезпечує віддалений доступ до численних польських часописів XIX–XX ст., зокрема видань громадських, культурних, наукових і релігійних організацій. Переведення таких матеріалів у цифрову форму не лише сприяє їх збереженню, а й істотно розширює можливості їх використання у наукових дослідженнях. Дослідники можуть працювати з рідкісними та малодоступними примірниками незалежно від місця їхнього фізичного зберігання, здійснювати пошук за окремими словами й темами та порівнювати матеріали різних років і видань.
Провідним загальнопольським ресурсом для роботи з оцифрованою історичною спадщиною є POLONA (https://polona.pl/) — цифрова бібліотека Національної бібліотеки Польщі. Платформа об’єднує мільйони оцифрованих матеріалів різних типів, серед яких книги, газети, журнали, графічні матеріали, рукописи та інші історичні документи. Значний масив польської періодики, представлений у POLONA, охоплює різні історичні періоди та тематичні напрями. Важливою перевагою ресурсу є можливість дистанційного пошуку й перегляду джерел, що значно полегшує роботу дослідників та сприяє залученню до наукового обігу рідкісних і малодоступних видань.
Важливим регіональним ресурсом є Великопольська цифрова бібліотека (https://www.wbc.poznan.pl/dlibra), створена на основі цифрових колекцій бібліотек, архівів, музеїв та наукових установ Познані й Великопольщі. Її фонди містять значну кількість регіональної преси, історичних книг, видань наукових і громадських товариств, а також інших документів, пов’язаних із суспільним та культурним розвитком регіону. Для істориків особливу цінність становлять матеріали, які дають змогу досліджувати діяльність місцевих організацій, розвиток освіти, культури та громадського життя.
Цифрове Мазовше (https://cyfrowemazowsze.pl/dlibra) є регіональною цифровою платформою, орієнтованою на збереження та популяризацію культурної спадщини Мазовії. У її колекціях представлені періодичні видання, книги, архівні документи, фотографії та матеріали, пов’язані з діяльністю місцевих установ і громадських організацій. Оцифровані джерела дозволяють простежувати особливості суспільного, культурного й освітнього життя Мазовії, а також досліджувати історію окремих населених пунктів та організацій.
Значний масив історичних матеріалів представлений у Куявсько-Поморській цифровій бібліотеці (https://kpbc.umk.pl/dlibra), яка функціонує на базі Університету Миколая Коперника в Торуні у співпраці з іншими культурними та науковими установами регіону. Ресурс містить історичну пресу, книги, документи, матеріали наукових товариств та регіональні видання. Особливе значення ці колекції мають для дослідження історії Куявсько-Поморського регіону, діяльності місцевих товариств і розвитку громадських та культурних ініціатив.
Окремим прикладом цифрової кооперації є Цифрова бібліотека -Biblioteka Cyfrowa (https://www.bibliotekacyfrowa.eu/dlibra), яка забезпечує доступ до цифрових колекцій, сформованих на основі фондів різних польських бібліотек та інших установ. На платформі представлені книги, періодичні видання, документи, фотографії та інші матеріали культурної й історичної спадщини. Її використання дає можливість комплексно працювати з різними типами джерел, зіставляти матеріали окремих установ і регіонів та розширювати джерельну базу досліджень з історії польського суспільства.
Поморська цифрова бібліотека (https://pbc.gda.pl/dlibra) спеціалізується на збиранні та оцифруванні матеріалів, пов’язаних з історією Помор’я, включаючи місцеві газети, журнали та документи громадських організацій.
Завдяки таким ініціативам відбувається:
• збереження рідкісних і старих друкованих видань;
• зменшення фізичного зношення оригіналів;
• відкритий доступ до джерел для дослідників у всьому світі;
• формування цифрових архівів як нової форми історичної пам’яті.
Сучасний етап розвитку польської періодики характеризується переходом багатьох видань у цифровий формат уже на етапі публікації. Це означає, що нові випуски одразу доступні онлайн без необхідності паперового тиражу або подальшого сканування.
Прикладами таких видань є:
Przewodnik Katolicki (1895–донині) (https://www.przewodnik-katolicki.pl/). Przewodnik Katolicki є одним із найстаріших католицьких тижневиків Польщі, який безперервно функціонує з кінця XIX ст. Сьогодні видання трансформувалося у сучасний мультимедійний інформаційний портал, що поєднує традиційну журналістику з цифровими форматами.
Його сайт виконує кілька функцій:
• публікація актуальних новин і коментарів;
• архівування вибраних матеріалів;
• поширення релігійної, соціальної та культурної публіцистики;
• інтеграція мультимедійного контенту (відео, подкасти, аналітика).
У цифровому вимірі це приклад трансформації класичного друкованого тижневика в гібридну медіаплатформу, яка поєднує традиційну католицьку публіцистику з сучасними комунікаційними технологіями.
Przegląd Powszechny (1884–донині) (https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/383471/przeglad-powszechny). Przegląd Powszechny — інтелектуальний та культурно-філософський журнал із довгою традицією, історично пов’язаний із колами католицької інтелігенції та академічного середовища. Сьогодні значна частина його історичних випусків доступна через цифрові ресурси, зокрема Jagiellonian Digital Library (JBC). Це дозволяє дослідникам працювати з повними архівами видання без необхідності доступу до фізичних фондів.
Його цифрова присутність характеризується:
• збереженням повної історичної спадщини журналу;
• інтеграцією у наукові цифрові бібліотеки;
• використанням як джерела для гуманітарних досліджень (філософія, богослов’я, історія ідей);
• високим рівнем архівної систематизації.
Таким чином, журнал функціонує як класичне науково-інтелектуальне видання, яке в цифровій формі стало важливим ресурсом для академічної спільноти.
Gość Niedzielny (1923–донині) (https://www.gosc.pl/) Gość Niedzielny є одним із найвпливовіших католицьких тижневиків у Польщі та важливим елементом сучасного медіаландшафту. Видання активно адаптувалося до цифрової епохи та сьогодні функціонує як потужний новинно-аналітичний портал.
Основні риси цифрової платформи:
• оперативне оновлення новинної стрічки;
• аналітичні матеріали з релігійної, суспільної та політичної тематики;
• інтеграція мультимедійних форматів (відеоінтерв’ю, репортажі, подкасти);
• активна присутність у соціальних мережах.
У цифровому середовищі Gość Niedzielny виконує роль не лише релігійного видання, а й суспільного комунікатора, який формує громадську думку серед католицької аудиторії та ширшого кола читачів.
Таким чином, оцифрування періодичних видань польських громадських і релігійних товариств є важливим напрямом збереження історико-культурної спадщини та розвитку сучасної джерельної бази гуманітарних досліджень.
Завдяки діяльності національних і регіональних цифрових бібліотек значна частина періодики кінця XIX – першої чверті XX ст. стала доступною в електронному форматі, що суттєво розширює можливості її використання в науковій роботі. Проведений огляд показує, що процес оцифрування відбувається у двох взаємопов'язаних напрямах: оцифрування історичних друкованих випусків, які зберігаються у фондах бібліотек та архівів, і створення цифрових версій сучасних видань безпосередньо на етапі їх публікації. Поєднання цих процесів формує цілісну цифрову екосистему польської періодики, яка забезпечує безперервність інформаційного потоку від історичних джерел до актуальних медіаресурсів.
Відкритий доступ до цифрових колекцій не лише сприяє збереженню оригіналів від фізичного зношення, але й створює нові можливості для історичних, соціологічних, культурологічних досліджень. Використання електронних архівів дозволяє здійснювати пошук за ключовими словами, проводити контент-аналіз публікацій, вивчати еволюцію суспільних ідей, діяльність організацій та особливості громадського життя в різні історичні періоди.
Отже, оцифрування періодичних видань польських товариств виступає не лише інструментом збереження документальної спадщини, а й важливим чинником модернізації наукових досліджень. Воно сприяє інтеграції історичних джерел у глобальний інформаційний простір та розширює можливості їх використання в межах сучасної цифрової гуманітаристики.

Mykola Prykhodko
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7428-8540
PhD in History, Doctoral Student
Department of World History and Archaeology
Dragomanov Ukrainian State University
Kyiv, Ukraine
e-mail: prihod@ukr.net

Digitization of Polish Periodicals Published by Civic and Religious Societies (late 19th century – first quarter of the 20th century)
Digitization of periodicals has been studied as a key factor in the transformation of library resources in the digital age. The significance of digitization for research on the activities of social, church, and cultural movements of the late 19th – early 20th centuries has been analyzed, particularly regarding the Polish press of social, educational, and religious organizations. It has been found that digitization expands access to previously hard-to-reach sources, creates new research tools, and changes the methodology of historians by transferring the source base into a digital humanities environment.
Keywords: digitization, polish periodicals, civic societies, religious societies, digital humanities.