Віктор Андрієвський – Павло Чижевський: дискусії з приводу діяльності соціалістів і побудови соціалізму в Україні (на матеріалах листування)

Тези доповіді

Піскун Валентина Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3817-0852,
докторка історичних наук, професорка,
завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України,
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Національна академія наук України,
Київ, Україна
e-mail: Baturin@ukr.net

Віктор Андрієвський – Павло Чижевський: дискусії з приводу діяльності соціалістів і побудови соціалізму в Україні (на матеріалах листування)

У статті розглянуто взаємини двох відомих громадських діячів на Полтавщині на початку ХХ ст. Віктора Андрієвського та Павла Чижевського. Дискусії з приводу діяльності соціалістів і побудови соціалізму в Україні між діячами відносяться до початку 1920-х років.
Ключові слова: Віктор Андрієвський, Павло Чижевський, дискусії про соціалістів, соціалізм в Україні, листування.
На початку ХХ ст. на Полтавщині активно розгортався український національний рух. Одним із провідних діячів був Віктор Андрієвський. Він народився 11 листопада 1885 р. в м. Полтаві Навчався на природничому факультеті Київського університету, який закінчив у 1907 р., а опісля з 1909 р. викладав хімію та товарознавство в Полтавському комерційному училищі. У 1912 р. став членом «Громади». Із 1913 по 1916 року був гласним Полтавського губернського земства. Брав участь у кооперативному та просвітянському рухах. У 1912 р. став членом «Громади», а в 1913-1916 рр – обирався гласним Полтавського губернського земства. Особливо активним він був з початку розгортання Української революції в 1917 р. Про що згодом уже в еміграції опише у спогадах (Віктор Андрієвський. З минулого : [у 2 т.] . Берлін : Укр. слово, 1921 - 1923. Т. 1 : 1917-ий рік на Полтавщині. 1921. 157, 209,. (Бібліотека "Українського слова"; ч. 6).. Влітку 1917 р. обраний гласним Полтавської міської Думи, а також членом правління губернського учительського союзу (Див.: Т.Пустовіт Сторінки біографії Віктора Андрієвського //Виявлення та дослідження пам'яток національно-визвольних змагань українського народу на Полтавщині (1917-1920 рр.). Полтава, 1995. С. 41-48). Відстоюючи національні інтереси українців жорстко критикував українських соціалістів. Вважав, що Україна як «…класичний зразок краю дрібного господарства з більш як 80% хліборобського населення, яке наскрізь просякнуте інстинктом власности, отже, цілком буржуазним інстинктом – в грунті ворожим всякого рода соціалістичним засадам і соціалістичній ідеології – чому той край одначе одразу виділив та й далі так само терпів соціалістичні уряди, настільки соціалістичні, що не про несоціалістичну опозицію в уряді або парляменті доси навіть мови не було?» (Віктор Андрієвський. З минулого.Т.1. 1917 рік на Полтавщині… С.3-4). Описує епізод, що відбувся під час підготовки й проведення всезагального з’їзду Полтавщини. «Соціялісти нехтували проведенням засідань «Спільного Комітету Українських Поступових Партій та Організацій». З тої причини зайшла якось навіть гостра розмова з представником від С.-Д. Борисом Мартосом. В дальнішім розмова набрала досить гострої форми і хтось із присутніх, здається П.І. Чижевський, – поставив Мартосові питання «руба», як кажуть у нас: – Що Вам дорожче, Україна, чи соціалізм? – А певно, що соціалізм! .. Була проста, ясна й категорична відповідь цього пізніше головного будівничого, стовпа й підпори «Другої» Української Народної Республіки» (Віктор Андрієвський. З минулого.Т.1. 1917 рік на Полтавщині… С.10). Точна дата знайомства двох діячів не відома. Знайомство В.Андрієвського з П.Чижевським відбулося, на нашу думку, в 1912 р. П.Чижевський належав до старшого покоління громадських діячів. Народився 25 серпня 1860 р. в м. Гадячі. У Полтаві свого часу закінчив Петровсько Полтавський кадетський корпус, але військовою справою мало цікавився, тому вступив на природничий факультет Київського університету спочатку як вільний слухач. Згодом також навчався як вільний слухач в Женевському університеті на природничому факультеті. До Полтави переїхав у 1905 році й відтоді став активним громадським діячем. Був одним із організаторів і чільних діячів Товариства Українських Поступовців, депутатом І Державної Думи Російської імперії. А після її «розгону» повернувся на Полтавщину, де став одним із активних громадських діячів. Після створення Української Центральної Ради у березні 1917 р. обраний делегатом до УЦР від Полтавщини. Як земський діяч був причетний до багатьох культурно-освітніх та політичних справ, один із організаторів кооперативного руху. В цей час П. Чижевський жив між Києвом і Полтавою. Усі три його сини: Костянтин, Григорій і Микола стали на захист України. Найбільше побоювався П.Чижевський державного гармидеру в той час, коли потрібно було сконцентрувати всі зусилля на організаційну роботу в армії й серед українського селянства. Представників політичної партії есерів вважав малокомпетентними у справі аграрної реформи й звинувачував їх у підбурюванні до антиукраїнських дій. А це своєю чергою грало на користь російських більшовиків, які розпочали військовий наступ на територію УНР. Військовий переворот П.Скоропадського П.Чижевський не підтримав, вважав його недоречним і провокативним. Після створення Національного союзу допомагав у його діяльності. Великі надії покладав на новоутворений уряд Директорії та проведення Всеукраїнського конгресу, як органу, який визначить стратегію розвитку України. У січні 1919 р. П.Чижевського уряд Директорії призначив Головою Торговельної місії до Франції, Італії, Швейцарії. Відтоді розпочалася його дипломатична діяльність за кордоном. Підтримував Симона Петлюру в його діяльності зі створення Державного Центру УНР в еміграції. Був членом Ради Республіки та міністром фінансів ДЦ УНР в еміграції в один із найскладніших періодів його становлення в 1922 р. А В. Андрієвський після приходу до влади більшовиків у 1919 р. залишив Полтаву та виїхав до Галичини. Деякий час працював у культурно-просвітницьких організаціях у таборах для інтернованих. Від 1922 р. – директор гімназії та референт з культури української громади в Каліші. У червні 1941 р. був обраний другим заступником голови Українського Національного Комітету у Кракові. Після Другої світової війни жив у Німеччині.
Листування між В.Андрієвським і П.Чижевським відноситься до 1924 -1925 рр. На сьогодні відомо три листи П.Чижевського В.Андрієвському і один лист та листівка В.Андрієвського до П.Чижевського. Перший лист П.Чижевського датується 13.08.1924 р. «По останнім відомостям, які я маю про Вас, Ви тепер є професором професійної школи в Мукачеві. Заздрю Вам бо як не як, а Ви працюєте все ж серед свого люда і в сфері своєї спеціальності. Що ж до мене, то я після кількарічних мандрівок по Австрії, Чехії та Польщі знову опинився в Швайцарії таким же хворим калікою як і був. Тільки торік дав мені Є.Х. Чикаленко прочитати Ваші спомини. Прочитав я їх з великим інтересом хоча, звичайно, з деякими міркуваннями Вашими я не погоджуюся. Прочитавши книжку, я також налаяв Вас за те, що Ви не прислали її мені в подарунок яко нагороду за перебування на протязі багатьох тижнів в моїм ріднім гнізді не схоронило Вас тоді од большевицької напасті. З великим зацікавленням прочитав я в споминах ті кілько сторінок що присвячені споминам перебування Вашого у нашому селі. Отже, Ви повинні спокутувати свій гріх і прислати мені Вашу книжку» (ЦДАВО України. Ф.3877. Оп.І, Спр.21, арк.1). В.Андрієвський 27.ІІ.1925 р писав Павлу Івановичу про те, що вислав йому свої книжки й наголошував: «Соціялізм усякий стремить до вивласнення знаряддів продукції, – і взагалі до всяких «вивласнень», – а я усяке «вивласнення» уважаю за злочин і грабіж, а дозволяю його не для «усуспільнення» знарядь продукції – а лише як певен malum necessarium ( латин. – необхідне зло) для поширення права приватної і нічим необмеженої власности на як більшим число людей! (Парцеляція за гроші поміщицьких маєтків для безземельних селян не у спільне соціалістичне, а тільки приватне власницьке користування!!). Всякі ж «усуспільнення» капіталів, фабрік і т.п. уважаю за звичайний грабіж, і усіх, хто те проповідує за грабіжників! Тому усіх соціялістів я уважаю за нещирих і лукавих, коли вони не роблять послідовно того, як большевики, то в програмі кожного соціаліста стоїть сей грабіж, т. як большевицький» (ЦДАВОУ. Ф.3877. Оп.І, Спр.21, Арк.6 – 7). Другий лист П.Чижевського від 12/ІІІ-1925 р. у ньому він дискутує з В.Андрієвським з приводу визначення поняття «соціалізм». «Ждучи одержання книжок це б то нагоди «лаяти Вас» за Ваш твір, – я поки що відповім Вам, або краще напишу з приводу Вашого контр соціалістичного листа від 27/ІІ. Ви писали мені, що ні один з родів ста п’ятдесяти понять соціалізму не може ні дійти до Вашого світогляду на справу соціалізму, але непереборимі закони людського життя, по мірі його ускладнення, непереборимо тягнуть людей до «соціалізації» – иноді проти їх волі й бажання. – примушують їх працювати на досягнення мети. От візьмемо для прикладу так званий соціалізм «державно-муніципально-кооперативний». Він і тепер уже значну частину людської продукції; засобів руху особового й товарного, пошта, телеграф і багато дечого іншого і тепер уже цілковито в руках деяких держав; в руках переважно муніципалітетів: вода, електрична енергія – це б то вуличний рух, освітлення і т.д. Далі участь в цих сферах мусить збільшуватись». І далі наголошує: «Але звичайно все це є не той безглуздий соціалізм, який хотіли накинути мов петлю на шию, наші «мартовські» соціалісти». (ЦДАВОУ Ф. Ф.3877. Оп.І Спр.21, Арк.11). Отже, попри деякі розбіжності у поглядах на «соціалізм» і його особливості В.Андрієвський і П.Чижевський були однодумцями у відстоюванні незалежності України й поділяли думки, щодо приватної власності як основи свободи й незалежності людини.

Valentyna Piskun,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3817-0852,
Doctor of Historical Science, professor,
Head of department of M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies,
National Academy of Sciences of Ukrainе,
Kyiv, Ukrainе
e-mail: Baturin@ukr.net

Viktor Andriievskyi – Pavlo Chyzhevskyi: Discussions on the Activities of Socialists and the Building of Socialism in Ukraine (Based on Their Correspondence)
The article examines the relationship between two prominent public figures in the Poltava region in the early 20 century, Viktor Andriievskyi and Pavlo Chyzhevskyi. Their discussions concerning the activities of socialists and the building of socialism in Ukraine date back to the early 1920-s.
Keywords: Viktor Andriievskyi, Pavlo Chyzhevskyi, discussions on socialism, socialism in Ukraine, correspondence.