Роль української діаспори у збереженні документальної спадщини: історичний досвід, сучасні виклики та стратегії цифрової трансформації

Тези доповіді

Палієнко Марина Геннадіївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9098-1142,
докторка історичних наук, професорка,
завідувачка кафедри архівознавства та спеціальних
галузей історичної науки, історичний факультет,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
провідна наукова співробітниця,
відділ зарубіжної україніки, Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
Київ, Україна
е-mail: mpaliienko@knu.ua

Роль української діаспори у збереженні
документальної спадщини: історичний досвід, сучасні виклики
та стратегії цифрової трансформації

Досліджено роль української діаспори у збереженні документальної спадщини як важливого чинника формування та збереження історичної пам’яті й національної ідентичності. Визначено пріоритетні напрями вивчення та репрезентації документальної спадщини, що передбачають розвиток міжінституційної взаємодії, розроблення державної стратегії, уніфікованих підходів до описування та репрезентації колекцій, реалізацію спільних наукових проєктів, а також залучення грантової підтримки для створення інтегрованих інформаційних ресурсів зарубіжної україніки.
Ключові слова: українська діаспора; документальна спадщина; зарубіжна україніка; історична пам’ять; інформаційні ресурси.

Українська діаспори відіграє надзвичайно важливу роль у збереженні документальної спадщини, створенні архівних, музейних та бібліотечних осередків, а також у формуванні документальних колекцій при наукових центрах, університетах і громадських організаціях у різних країнах світу. Можна говорити про феномен інтегрованих інституцій – архівів, музеїв і бібліотек, заснованих українцями упродовж ХХ ст. на різних континентах. Ці установи виконували місію центрів національної культури, сприяли збереженню історичної пам’яті та національної ідентичності в умовах бездержавності й панування радянського тоталітарного режиму. Водночас вони набули значення своєрідних національних репозиторіїв, у яких було зосереджено спадщину української еміграції, матеріали різних громадських, політичних, наукових та культурних організацій, а також особові колекції українських діячів.
Після відновлення державної незалежності українськими науковими, архівними, бібліотечними та музейними установами було реалізовано низку проєктів з виявлення, описування, підготовки науково-довідкових видань зарубіжної україніки. Водночас спостерігалась відсутність системної підтримки архівних, бібліотечних і музейних установ української діаспори на державному рівні.
На межі 1990-х – 2000-х рр. у середовищі української діаспори посилилася увага до необхідності координації діяльності зі збереження та описування архівів. Зокрема, професори Л. Винар, Д. Штогрин, Я. Розумний неодноразово порушували це питання у своїх публікаціях та виступах на міжнародних конференціях. Під час 21-ї Українознавчої конференції в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн (2002 р.) було створено Комісію для координування українських архівів Північної Америки, що мала зібрати інформацію про всі існуючі архівні осередки та їх колекції.
Науковці усвідомлювали важливість інституційної підтримки архівних програм, реалізація яких була можливою переважно завдяки створенню благодійних фондів. Так, у Канаді помітну роль у цьому процесі відіграла С. Букачевська-Пастушенко, яка 1985 р. пожертвувала Канадській фундації українських студій 100 тис. амер. доларів; на ці кошти Канадський інститут українських студій (CIUS) заснував фонд архівних стипендій (Stephania Bukachevska-Pastushenko Archival Endowment Fund), спрямований на підтримку архівних осередків, збирання, каталогізацію та дослідження документальних зібрань з історії України та української діаспори у Канаді. Згодом завдяки грантовій програмі провінції Альберта фонд було збільшено втричі. У 2016 р. CIUS у співпраці з бібліотечними підрозділами та Центром мистецьких ресурсів Альбертського університету започаткував цифровий архів (https://cius-archives.ca/about).
Впродовж останніх років установи української діаспори поступово стають більш «видимими» в онлайн-просторі. Окремі інституції репрезентують інформацію про свою діяльність та зібрання на власних вебсайтах: Українська бібліотека імені Симона Петлюри в Парижі (http://bibliotheque-petlura.com/ua/), Український національний музей у Нью-Йорку (https://www.theukrainianmuseum.org/about-the-museum/), Український національний музей у Чикаго (https://ukrainiannationalmuseum.org/), Український музей-архів у Клівленді (http://umacleveland.org/) тощо. Інформація про низку важливих архівних та бібліотечних осередків стисло наведена на ресурсах установ й організацій, у структурі яких вони функціонують: Бібліотека та архів імені Шевченка у Лондоні має підрозділ на вебсайті Союзу українців у Великій Британії (https://augb.co.uk/about-us-and-our-community/shevchenko-library-archive), Архів УВАН – на вебсайті академії (https://uvan.org/from-our-archives/).
Найактивніше репрезентаційну діяльність здійснює Архів ОУН Української інформаційної служби, Лондон, який на своєму вебсайті (https://ounuis.info), оприлюднює описи, каталоги, окремі повнотекстові документи з коментарями, оцифровані видання з бібліотеки, музейні експонати. Нещодавно користувачі отримали також онлайн доступ до описів архівних зібрань Наукового товариства ім. Шевченка у Нью-Йорку (https://archives.shevchenko.org/repositories/2).
Позитивну тенденцію у налагодженні міжінституційної співпраці з оцифрування колекцій зарубіжної україніки простежуємо у діяльності компанії «Архівні інформаційні системи» (АІС), яка, зокрема, спільно з Ukrainian Studies Fund провела роботу з оцифрування документів з фондів архіву УВАН у Нью-Йорку. Нині на Міжархівному пошуковому порталі представлений перелік фондів Архіву УВАН у Нью-Йорку (https://searcharchives.net.ua/archives/18/) – загалом 373 фондів, з яких документи 14 фондів оприлюднено у повнотекстовому форматі.
Разом з тим відзначимо нагальну потребу у поглибленні співпраці між архівними, бібліотечними й музейними установами України й української діаспори. Досвід інших держав засвідчує, що ефективна робота зі збереження документальної спадщини за межами країни потребує довгострокової державної політики та цільових програм підтримки. У якості позитивного прикладу можна розглядати досвід Польщі, яка реалізує комплексні програми, спрямовані на виявлення, облік, оцифрування та наукове опрацювання полоніки.
В умовах війни особливого значення набуває взаємодія у питаннях збереження національної документальної спадщини в Україні та за кордоном, реалізація спільних проєктів з підготовки інтегрованих інформаційних ресурсів за участі та координування Державної архівної служби України та Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Формування державної стратегії збереження зарубіжної україніки, налагодження системної співпраці з установами та організаціями української діаспори має створити підґрунтя для консолідації розпорошених документальних ресурсів, розширення доступу та збереження української документальної спадщини у світі.

Maryna Paliienko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9098-1142,
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Head of the Department of Archival Studies
and Special Branches of Historical Science, Faculty of History,
Taras Shevchenko National University of Kyiv,
Senior Research Fellow,
Department of Foreign Ukrainica, Institute of Book Studies,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: mpaliienko@knu.ua

The Role of the Ukrainian Diaspora in Preserving Documentary Heritage: Historical Experience, Contemporary Challenges,
and Digital Transformation Strategies

The paper examines the role of the Ukrainian diaspora in preserving documentary heritage as a vital component of historical memory and national identity. It identifies key priorities for the study and preservation of this heritage, including strengthening institutional cooperation, developing a comprehensive state strategy, establishing common approaches to the description and representation of collections, implementing joint research projects, and securing grant support for the development of integrated information resources on foreign Ukrainica.
Keywords: Ukrainian diaspora; documentary heritage; foreign Ukrainica; historical memory; information resources.