ОПЕРА «КРЕОНТ» ДМИТРА БОРТНЯНСЬКОГО В УКРАЇНСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ: ДВІ ВИКОНАВСЬКІ ВЕРСІЇ

Тези доповіді

Шуміліна Ольга Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-2615-1208,
докторка мистецтвознавства, професорка,
професорка кафедри теорії музики,
Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка,
Львів, Україна
e-mail: shumili2016@gmail.com

Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського
в українському культурному просторі: дві виконавські версії

Розглянуто дві виконавські версії першої опери Дмитра Бортнянського «Кре-онт», яка була написана і поставлена у Венеції у 1776 році, а зараз відроджуєть-ся на українській сцені. Дві команди виконавців – Kyiv Classic Orchestra та Open Opera Ukraine – мають різні погляди на принципи роботи з матеріалом опери Бортнянського, що безпосередньо позначається на кінцевому результаті вико-навської інтерпретації.
Ключові слова: оперна творчість Дмитра Бортнянського, опера «Креонт», руко-писна партитура, наукової реконструкції нотного тексту, концертне і сценічне виконання, історично інформоване виконавство.

Повернення і концертно-сценічне відродження української музичної кла-сики є одним з актуальних і важливих завдань сьогодення. У цьому напрямку є багато напрацювань, однак не всі твори віднайдено й ідентифіковано, і це стає перешкодою для їхньої концертної та сценічної інтерпретації. Ситуація усклад-нюється в умовах повномасштабної війни, коли суспільство опікується питан-нями виживання, а культура відходить на другий план. Однак і зараз на цьому шляху є важливі зрушення. Одним із них стало повернення в Україну опери «Креонт» Дмитра Бортнянського.
Творчість видатного українського композитора другої половини ХVІІІ ст. Дмитра Степановича Бортнянського відома нам передусім за потужним дороб-ком у галузі духовної музики та значними досягненнями у жанрі хорового кон-церту. Однак не менш важливим у творчості митця був світський напрям, пред-ставлений багатьма різножанровими творами оперної, оркестрової, камерно-вокальної та камерно-інструментальної музики.
Опера «Креонт» (1776, Венеція, театр Сан-Бенедетто) є першою оперою Дмитра Бортнянського. Вона написана за трагедією «Антігона» видатного дав-ньогрецького драматурга Софокла, автор лібрето – італієць Марко Кольтелліні. Протягом тривалого часу рукописна партитура опери «Креонт» вважалася втра-ченою, однак унаслідок тривалих пошуків з’ясувалося, що вона зберігається в бібліотеці Ажуда в Лісабоні (Biblioteca da Ajuda, Lisbon, 44-IV-1, 44-IV-2).
У 2023 р. музикознавиця Ольга Шуміліна привезла копію рукописної партитури з Португалії в Україну з метою багатобічного дослідження, наукової реконструкції нотного тексту, визнання, пошуку можливостей подальшого ви-конання і видання. Кінцева мета полягала у включенні опери «Креонт» у репер-туар одного з провідних оперних театрів України.
Станом на сьогоднішній день кінцевої мети не досягнуто, однак оперу взяли в роботу дві команди виконавців, кожна з яких має власний погляд на принципи роботи з нотним матеріалом. Це Kyiv Classic Orchestra – відомий ук-раїнський симфонічний та камерний оркестр, заснований для популяризації класичної музики та українського мистецтва у світі, та Open Opera Ukraine – не-залежна українська культурна платформа, яка займається популяризацією ран-ньої музики, ґрунтуючись на принципах історично інформованого виконавства.
Завданнями кожної команди є концертне виконання, сценічна постановка, запис опери і видання партитури.
Команда Kyiv Classic Orchestra підготувала:
1) концертне виконання опери «Креонт», яке відбулося 11 листопада 2024 р. у приміщенні Дипломатичної академії України при МЗС;
2) сценічну постановку опери у Чернівецькому академічному обласному Українському музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянсь-кої, 3 і 5 жовтня 2025 р.;
3) запис опери;
4) видання партитури.
Команда Open Opera Ukraine підготувала:
1) концертне виконання опери «Креонт», яке відбулося 9 серпня 2026 р. в Національній філармонії України;
2) запис опери;
3) видання партитури.
Сценічна постановка наразі готується.
Щодо виконавських підходів, вони є кардинально різними. Якщо Kyiv Classic Orchestra усіма своїми діями намагається створити сенсацію і довести, що вони є першими, то Open Opera Ukraine дотримується більш раціонального підходу, намагаючись відтворити особливості виконавської стилістики часів Бортнянського. Це виявляється на багатьох рівнях – від принципів реконструк-ції нотного тексту до обрання музичного строю, виконавців, інструментів тощо. Різними є також принципи висвітлення події у ЗМІ та джерела фінансування – виконавські проєкти Kyiv Classic Orchestra фінансуються коштами меценатів, тоді як проєкт Open Opera Ukraine підтримано УКФ.
Перша опера 25-річного Дмитра Бортнянського є надзвичайно зрілим і ці-лісним твором. Вона вкотре доводить, що український митець був різносторон-ньо обдарованим композитором і не обмежувався лише жанрами духовної му-зики. Матеріал опери «Креонт» дає багаті можливості для різних музичних ін-терпретацій, свідченням чого є виконавські версії Kyiv Classic Orchestra і Open Opera Ukraine.

Olha Shumilina,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-2615-1208,
Doctor of art history (Dr. Hab.), professor,
Professor from the Department of Music Theory,
Mykola Lysenko Lviv National Music Academy,
Lviv, Ukraine
e-mail: shumili2016@gmail.com

Opera «Creonte» by Dmytro Bortniansky
in the Ukrainian cultural space: two performance versions

The report will discuss two performance versions of Dmytro Bortniansky’s first opera, «Creonte», which was written and staged in Venice in 1776 and is now being revived on the Ukrainian stage. The two performing teams – Kyiv Classic Orchestra and Open Opera Ukraine – have different views on the principles of working with the material of Bortniansky’s opera, which directly affects the final result of the performance interpretation.
Keywords: opera work of Dmytro Bortniansky, opera «Creonte», manuscript score, scientific reconstruction of musical text, concert and stage performance, historical performance.