Вибір технологічного циклу консервації документів бібліотеки на підґрунті матеріалознавчих та біологічних досліджень

Тези доповіді

УДК 025.85:002.1-049.35]:025.171
Затока Любов Петрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7970-1875,
наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: lubsat@ukr.net

Вибір технологічного циклу консервації документів бібліотеки на підґрунті матеріалознавчих та біологічних досліджень

Описано основні етапи відновлення раритетних документів з урахуванням вимог міжнародних стандартів та основ матеріалознавства.
Ключові слова: папір, матеріал, стандарт, реставрація

Зазвичай заходи для відновлення документів розробляються з урахуванням вимог стандарту ДСТУ EN ISO 11799:2022, що повністю відповідає міжнародному стандарту (ISO 11799 Information and documentation – Document storage requirements for archive and library materials (Інформація і документація. Вимоги до зберігання архівних і бібліотечних матеріалів). Цей міжнародний стандарт застосовується для нормування довготривалого зберігання архівних та бібліотечних документів, враховуючи фактор постійного доступу до них, тобто використання читачами. За цим стандартом може бути прийнятним деякий компроміс відносно до ідеальних умов такого зберігання. Щодо вимог стандарту, то першочергово закладені вимоги до конструкції будівель бібліотеки, його безпека, кліматична інерція, внутрішня структура, обладнання та устаткування, системи пожежогасіння, освітлення, вентиляція та якість повітря, мікроклімат, розміщення при зберіганні та інші положення, що стосуються стабілізації документів – дезінфекція, виставкова діяльність тощо. Якщо спроектувати вимоги стандарту на практичну діяльність, вони можуть сприяти послідовному впровадженню превентивної (профілактичної) консервації, тобто забезпечення збереження документів шляхом підтримання режимів зберігання, стабілізації, реставрації та виготовлення копій та перспективної консервації для реалізації заходів, що спрямовані на зниження темпів природного старіння матеріальної основи документів, зокрема паперу. Окрім спеціально виготовленого так званого довговічного паперу, що використовується не завжди (ДСТУ EN ISO 9706:2022 Інформація та документація. Папір для документів. Вимоги до довговічності), у якості матеріальної основи бібліотечних документів використовується газетний, друкарський, офсетний, глибокого друку, ілюстраційний, обкладинковий, форзацний, картографічний та інші види паперу. Ознаки природного старіння, тобто зменшення потенційної міцності документів, для яких у якості матеріальної основи використано наведені види паперу, зовнішньо проявляються стосовно двох факторів - механічного та біологічного. Стосовно механічного фактора вибирається цикл необхідних реставраційних операцій з урахуванням фактичного фізичного стану матеріальної основи документа: властивостей паперу, виду пергамену чи іншого носія інформації. Для удосконалення реставраційного процесу використовуються різноманітні електронні бази даних технологій, методів, матеріалів та обладнання для уповільнення процесів старіння оригіналів найбільш цінних бібліотечних документів. Найбільш оптимальною версією відновлення друкованого видання чи рукопису є реалізація однієї консерваційної технологічної операції чи здійснення одного реставраційного циклу, де необхідною операцією стають матеріалознавчі дослідження основи (блоку) документа, що реставрується. До прикладу у 2026 р. у відділі реставрації Центру збереження і оцифрування фондів НБУВ серед інших раритетів було відреставровано два документи, на яких можна зупинитися більш детально. На реставрацію надійшов фотоальбом з Відділу фонду юдаїки Інституту рукопису з вкрай ослабленою матеріальною основою (картон), слідами мікологічного ураження, тож відновлення потребувало проведення додаткових біологічних досліджень. Для виявлення життєздатних грибів було відібрано три проби – з форзаца, з картону, на який кріпляться фото, безпосередньо з фотографії. З досліджених зразків виділено та ідентифіковано ряд мікроскопічних грибів. Зокрема, мікобіота зразка № 1 (форзац) представлена трьома штамами: Aspergillus brasiliensis, Penicillium expansum, Alternaria alternata. Із зразка № 3 було виділено один штам ідентифікований як Penicillium expansum та показаний ріст бактеріальних колоній. На зразку № 2 (фото) не зафіксовано росту колоній мікроміцетів. Отже відновлення фотоальбому було здійснено з урахуванням цих результатів. Реставрація альбому включала відновлення шкіряної оправи та картонних аркушів, на яких кріпляться фото. Дивлячись на те, що самі фото не реставрувалися, виконані заходи значно покращили не лише зовнішній вигляд альбому, а й в цілому стабілізували фактичний фізичний стан документа. Вкрай цікавою з позицій матеріалознавства є реставрація стародруку 1659 р. «Галятовський Іоаникій. Ключ разумения с[вя]щенником законным и свeцким належачый», оскільки відновлення документа стосувалося декількох матеріалів з різними фізико-хімічними характеристиками. Матеріальна основа аркушів – папір ганчір’яний природного світло коричневого кольору. Оправа тверда, дерев’яна, обгорнута пергаменом. Для стародруку були характерні такі пошкодження: ослаблення пергаменової оправи, відокремлення її від книжкового блоку, розбитість книжкового блоку, значне пошкодження аркушів першого і останнього зшитків, забруднення й заплямованість аркушів стародруку. Реставрація стародруку реалізувалася за такою схемою: обстеження документа, визначення й опис його стану; сухе механічне очищення аркушів від пилу, бруду; наскрізна нумерація аркушів; зняття оправи; розплетення книжкового блоку на окремі зшитки; промивання аркушів (завершальне промивання дистильованою водою), зняття паперових латок, сушіння книжкових аркушів; доповнення втрачених частин аркушів, зведення розривів, зміцнення ветхих аркушів; пресування аркушів; обрізання зайвих реставраційних клаптиків паперу; фальцювання аркушів, складання їх у зшитки, повторне пресування; зшивання книжкових зшитків у книжковий блок на шнурах; кругління корінця, обклеювання його папером та зміцнення тканиною; виготовлення та кріплення капталу; очищення пергаментної оправи; вставлення книжкового блоку в оправу; пресування книги під гнітом; виготовлення індивідуального засобу для зберігання – папки з клапанами та зав’язками. Як видно зі сказаного, реставрація включала застосування і різноманітних операцій, і різноманітних речовин та матеріалів. До прикладу – зведення розривів, доповнення втрат паперової основи, зміцнення ветхих аркушів тобто реставрація аркушів здійснювалася підібраними реставраційними паперами виробництва Японії, 9 та 50 г/м2, кислотністю в одиницях pH 6,7 із застосуванням 3 % -го борошняного клею. Для виконання названих реставраційних операцій були задіяні спеціальне обладнання та інструменти: поліграфічне вовняне сукно, лавсановий папір, картон, дошки, гніт, скальпель, щетинний пензель, ножиці, верстат СШБ-35, голка, нитки, картонорізальний верстат тощо. Для унеможливлення погіршення фактичного фізичного стану відреставрованого документа було рекомендовано зберігати стародрук у закритому стані, вкладеним у щільно закриту папку, поставлену на нижній обріз. У приміщенні, де постійно зберігається стародрук, повинна підтримуватися температура повітря (18±2) ° С, відносна вологість повітря (55±5) %.
Отже, необхідні відновлювальні заходи поділяються на такі основні етапи – дореставраційні дослідження, мікроскопічні дослідження волокон та фотофіксація, реставрація, що включає, за необхідності, виготовлення якихось спеціальних індивідуальних засобів для зберігання. Отже, зазвичай реставрації передують комплексні обстеження, що включають неруйнівні інструментальні матеріалознавчі дослідження матеріальної основи та складових оправи, а також спеціальні мікробіологічні дослідження для встановлення життєздатності відібраних з цих документів мікологічних проб. Насамкінець слід підкреслити, що враховуючи набутий упродовж багаторічних обстежень досвід, насамперед невідкладних зміцнювальних реставраційних операцій потребують документи, у яких зафіксована деструкція матеріальної основи (папір, пергамен тощо). Далі необхідно запланувати стабілізацію книжкових блоків документів, що зазнали одночасного впливу і механічного (розриви, тріщини, отвори тощо), і біологічного (ознаки цвілі, пігментація) факторів. І наостанок потрібно запланувати та здійснити реставрацію документів з незначними механічними пошкодженнями книжкових блоків та оправ для забезпечення їх довготривалого зберігання.

UDC 025.85:002.1-049.35]:025.171
Liubov Zatoka,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7970-1875,
Research Associate,
Department of Scientific Technologies of Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: lubsat@ukr.net

Selection of a technological cycle for library document preservation based on materials science and biological research

The main stages of restoring rare documents are described, taking into account the requirements of international standards and the fundamentals of materials science.
Keywords: paper, material, standard, restoration.