«Літературна газета»: створення, видавнича структура, публікаційний репертуар (1927–1941)

Тези доповіді

Яременко Лідія Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X ,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ пресознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua

«Літературна газета»: заснування, видавнича структура,
публікаційний репертуар (1927–1941)

Окреслено віхи становлення та перших років публікаційної діяльності «Літературної газети» – першого україномовного періодичного видання в галузі літератури. Здійснено видавничий аналіз випусків за 1927–1941 рр., відтворено проблематику тематичних розділів, особливості їх текстового наповнення, що допомагає у визначені основних тенденцій розвитку спеціалізованої літературної газетної періодики України першої половини ХХ ст., розкритті джерельного ресурсу у дослідженні загальних процесів українського літературознавства.
Ключові слова: літературна газетна періодика України, «Літературна газета», джерела до історії українського літературознавства першої половини ХХ ст.

Питання специфіки та особливостей літературно-мистецької періодики представлено в низці наукових публікацій (І. Бучарська, Л. Василик, М. Гдакович, О. Іванова, І. Моторнюк, Л. Темченко, О. Хобта, В. Шейко), статтях в енциклопедіях (Л. Тарнашинська), каталогах НБУВ (О. Залізнюк, І. Швець) з загальною довідковою інформацією про газети цього напряму. Однак ще недостатньо уваги приділено дослідженням започаткування, формування, розвитку і особливостей української літературно-мистецької преси як історичного джерела відображення літературних процесів у взаємозв’язку з загальними суспільно-політичними подіями в державі певного хронологічного періоду. Тому актуальним є питання вивчення ранньої історії, становлення та розвитку видавничої структури, публікаційного репертуару «Літературної газети» – першої всеукраїнської спеціалізованої літературознавчої газети, яка в наступному 2027 році відзначатиме своє 100-річчя.
Україномовна «Літературна газета» (далі – «ЛГ») заснована 21 березня 1927 р. літературною організацією Всеукраїнська спілка пролетарських письменників (далі – ВУСПП) у період просування в республіці політики українізації (1923–1931). У подальшому фактична зміна статусу ВУСПП впливала на статус засновника газети. В кінці 1920-х рр. дискусії літературних організацій з протилежними поглядами на сучасні завдання української літератури під тиском засуджуваних політичних рішень влади призвели до закриття та ліквідації значної кількості літоб’єднань, що сповідували шляхи відродження національної літератури, розвитку її за західноєвропейськими зразками, без російського впливу. На початку 1930-х рр. бувші члени цих організацій та тих, що ще існували, для продовження своєї літературної діяльності змушені були об’єднатися на засадах ВУСПП у Федерацію об’єднань радянських письменників України. І 30 грудня 1930 р. «ЛГ» вже виходила як орган цієї Федерації, до редколегії газети увійшов і М. Хвильовий, після розпуску у 1928 р. Вільної академії пролетарської літератури (далі – ВАПЛІТЕ), яку він очолював. 23 квітня 1932 р. виходить сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) «Про перебудову літературно-художніх організацій», що призвела до ліквідації всіх діючих літературних установ з метою їх об’єднання у єдину, підпорядковану державі організацію. На виконання постанови, у травні 1932 р. замість ліквідованої Федерації створюється Оргкомітет Спілки радянських письменників України з підготовки до І з’їзду письменників СРСР. З червня 1932 р. «ЛГ» стає органом цього Оргкомітету. 12 серпня 1934 р. у Києві відбувся І Всеукраїнській з’їзд письменників, на якому офіційно засновано Спілку радянських письменників України, а «ЛГ» стала органом правління Спілки.
Видавалась «ЛГ» у Києві – з березня 1927 р. по липень 1930 р. та з жовтня 1934 р. по 4 липня 1941 р., а також у Харкові – з липня 1930 р. по вересень 1934 р. У період 1927–1929 рр. це був двотижневик, з чітко прописаними датами виходу газети – 5 та 20 числа кожного місяця; у 1930–1933 рр. виходить щодекадно, з 1934 р. – щотижня. Також 25 жовтня 1936 р., 20 серпня 1937 р., 9 травня та 13 червня 1941 р. виходять спецвипуски «ЛГ» без надання газетам поточних номерів в якості додатків як «Сторінка молодого автора».
У зазначений період видання не мало визначеної організаційної структури подачі матеріалу, чітко окреслених постійних розділів, за винятком публікації на останній сторінці розділу хроніки, який текстово постійно змінювався. Здійснений змістовно-описовий та кількісний аналіз публікацій дав можливість встановити основні напрями та тематику статей і сформувати їх комплекси за низкою умовних розділів. Серед них зазначимо наступні з їх вибірковим текстовим наповненням.
1. Передові статті, публіцистика, критика, полеміка про стан та розвиток сучасного українського літературознавства. Редакційна політика «ЛГ» початкового періоду щодо наповнення видання загалом і, в першу чергу, цього розділу будувалась на засадах партійних настанов щодо класових завдань пролетарської літератури. Значна частина публікацій фактично виражалася у критиці до письменників інших поглядів, які не входили до ВУСПП і не поділяли її завдань в літературі. Основні завдання новоствореної «ЛГ» та подальше їх втілення відображені в низці публікацій – «Наші завдання» (21.03.27), «Рік "Літературної газети"» (25.03.28), «"Літературна газета" на культурному фронті» (01.11.28). На сторінках газети також були оприлюднені Декларація ВУСПП (07.01.28), матеріали Другої світової конференції революційних літераторів (20.12.30). Публікувалися і матеріали про актуальні теоретичні та практичні аспекти розвитку літератури («До законів еволюції літератури», 21.04.27; «До проблеми стилю епохи» (10.03.28) тощо. Надруковано цикл дискусійних статей про розбіжності між ВУСПП та ВАПЛІТЕ в літературному процесі, критичні статті щодо поглядів М. Хвильового та його однодумців (06.04.27; 21.04.27; 10.10.27; 25.10.27; 15.05.28), а 10 березня 1928 р. вміщено лист М. Хвильового про визнання своїх помилок і підтримку утворення Федерації радянських письменників. Треба зазначити, що у 1920-ті роки перші шпальта газети все ж були присвячені саме питанням шляхів розвитку української літератури, хоча й в дуже критичному форматі, а вже на початку 1930-х років, після суцільної політизації всіх процесів у суспільстві та початку терору української інтелігенції, перші сторінки видання заповнені директивами партії та інших органів радянської влади, виступами їх головних керівників.
2. Огляд та аналіз життєпису, літературної діяльності, творів українських письменників. Головним чином висвічувалась діяльність сучасних письменників, які підтримували політику революційної пролетарської літератури, але, меншою мірою, були і публікації про представників інших літературних течій. Про творчість В. Сосюри (04.10.40); А. Кримського (28.06.40; 17.01.41); М. Рильського (04.04.40; 10.04.40); П. Тичини (28.01.41); підбірка «Пам’яті Марка Черемшини» (21.05.27); єврейського письменника П. Маркіша, розстріляного 1952 р. (21.06.28).
3. Нові опубліковані твори української літератури та вміст літературних періодичних видань: огляд / аналіз / критика. В основному це публікації молодого покоління літераторів, які ставали на шлях соціалістичного реалізму або публікації досвідчених письменників, які потроху перебудовували свою творчість за тогочасними викликами і реаліями, але були й огляди творів іншого спрямування, наприклад, огляди збірки оповідань «День Новий» Л. Первомайського (06.06.27), двох книг віршів В. Сосюри (06.06.27), збірки поезій «За всіх скажу» О. Влизька (06.05.27) та роману В. Підмогильного «Місто» (30.05.28) – представників доби розстріляного відродження.
4. Про класиків української літератури: знахідки неопублікованих рукописів, перевидання творів, заходи з відзначення ювілеїв, вшанування пам’яті. Інформація висвітлена окремо як на основних сторінках газети, так і в рубриках розділу хроніки. Багато місця відведено публікаціям про Т. Шевченка (06.05.27; 20.01.35; 24.03.35; 30.03.35; 12.04.35; 24.08.35; 12.12.35; 06.01.36; 20.02.36; 12.03.36 – весь номер; 05.09.36; 29.04.40; 11.04.41; 07.03.41 – майже весь номер; 14.03.41 – знайдено перше видання «Кобзаря» 1840 р.); І. Франка (06.06.27, 19.07.28; 30.08.39; 10.01.40; 04.02.40; 27.05.41 – майже весь номер, маловідомі фото), М. Коцюбинського (25.04.28); С. Маслова (22.11.40).
5. Огляд життєпису, літературної діяльності, творів зарубіжних письменників з підрубрикою публікацій з нагоди їх ювілеїв. Статті про французьких письменників Ж. Дюамеля і Л. Дюртека (06.04.27), Р. Ролана (30.01.36), А. Барбюса (30.08.39), літературознавчі огляди нових видань польських (08.07.27), американських (08.07.27), болгарських (10.01.34) письменників, про літературу Німеччини (20.01.28). Додатково про стан зарубіжної літератури повідомляла рубрика «За кордоном» розділу хроніки, де є інформація з Німеччини, Франції, Бельгії, Америки, Польщі, Італії, Австрії, Угорщини, Єгипту, Туреччини, Китаю та інших країн.
6. Публікації сучасних творів прози та поезії: 04.03.1940 р. опубліковано невідомі «Чотири листи» В. Стефаника до В. Морачевського; також «ЛГ» надрукувала і нові твори письменників, які увійшли згодом до покоління розстріляного відродження – уривки з поеми «Блудний син» Г. Косяченка (06.05.27), його ж вірш «Південний край» (21.05.27); оповідання «Увірваний голос» С. Жигалка (08.07.27); оповідання В. Підмогильного «З життя будинку» (27.06.33).
7. Діяльність літературно-мистецьких установ, творчих об’єднань. Відкриття першої Всеукраїнської виставки Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ) за участі 138 художників (06.05.27).
8. Про театр, кіно, музику. Багато публікацій присвячено Театру ім. І. Франка (06.04.27; 24.08.27; 31.03.30; 28.02.30; 30.05.36), є про Одеський театр революції (30.01.34), харківські театри (30.01.34), Донецький театр опери та балету (10.02.34); про розвиток українського кінематографу (30.01.34; 28.03.41; 04.04.41); про творчість українських композиторів (30.01.34; 10.02.34; 28.03.40).
9. Актуальна інформація у форматі хроніки про події, що відбувалися у літературному житті України і зарубіжних країн, бібліографія та списки літературно-мистецьких творів, інформація про заходи, роботу книжкових видавництв. Листи читачів подавались на останній сторінці як окремий розділ «Літературна хроніка» (1927) / «З літературного життя УСРР» (1928) / «Літературно-мистецька хроніка» (1930). Назви і текстове наповнення рубрик також часто змінювались: «В літорганізаціях» – про організацію Асоціації революційних єврейських письменників України, «Серед письменників / Майстерня письменника» – про конкретну поточну персональну роботу письменників, «За кордоном», «Книжкова полиця» – структурована інформація по видавництвах з переліком книжок, що вийшли, і окремим списком, що готуються до друку; спеціальний розділ «Читач про літературу» / «Читач і література», де вміщено статистику актуального читацького попиту, про роботу і фонди бібліотек України різного рівня; «Нове в журналах».
10. Фотографії, шаржі та ілюстративний матеріал. Фото здебільшого представлені портретами літераторів, про які йшла мова у розділах 2, 4–5, фотознімками сцен театральних вистав, ілюстраціями з нових видань. Є маловідомі знімки, які можна віднести до фотоархіву української культурної спадщини.
11. Оголошення, анонси, реклама. Перші роки стосувались переважно питань передплати на «ЛГ» та інші видання ВУСПП, пізніше додались анонси змісту літературних журналів.
На підставі фактичного опрацювання матеріалів «Літературної газети» (1927–1941) з’ясовано історію створення та перших років її виходу, здійснено аналіз випусків газети за цей період, вперше відтворено проблематику основних тематичних розділів, особливості їх текстового наповнення, що допомагає у відтворенні тенденцій розвитку спеціалізованої літературної газетної періодики України першої половини ХХ ст., розкритті її джерельного потенціалу, визначенні місця і ролі у розвитку загальних літературних і літературознавчих процесів. Водночас це спонукає до необхідності розширення хронологічних рамок подальших досліджень складної історії розвитку «ЛГ» як учасника процесу відродження національної української культури.

Lidiia Yaremenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X,
PhD (History), Senior Research Associate,
Senior Research Associate,
Department of Press Studies,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua

"Literary Newspaper": foundation, publishing structure,
publication repertoire (1927–1941)

The milestones of the establishment and the first years of publishing activity of "Literary Newspaper" - the first Ukrainian-language periodical in the field of literature - are outlined. The publishing analysis of issues for 1927–1941 was carried out, the problems of thematic sections, the peculiarities of their text content were reproduced, which helps to determine the main trends in the development of specialized literary newspaper periodicals of Ukraine in the first half of the 20th century, and to reveal the source resource in the study of the general processes of Ukrainian literary studies.
Keywords: literary newspaper periodicals of Ukraine, «Literary Newspaper», sources for the history of Ukrainian literary studies of the first half of the 20th century.