Листування українських і європейських вчених: сюжетні лінії та інформаційний потенціал

Тези доповіді

Шаповал Андрій Іванович,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1188-5142,
доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
директор,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: shai196@ukr.net

Листування українських і європейських вчених:
сюжетні лінії та інформаційний потенціал

На основі аналізу листування українських та європейських науковців, що зберігається у фондах особового походження в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, відображено основні сюжетні лінії епістолярних діалогів між українськими і європейськими вченими та розкрито їхній інформаційний потенціал.
Ключові слова: листування, міжнародна наукова співпраця, особовий фонд, Інститут архівознавства.

У фондах особового походження видатних учених України, що зберігаються в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, відклався великий комплекс епістолярних документів, значна частина яких стосується листування між українськими та європейськими науковцями. Найбільші масиви листування зберігаються у фондах академіків НАН України, фізіолога П. Г. Костюка (ф. 106), хіміка Л. М. Марковського (ф. 297), математиків С. Н. Бернштейна (ф. 231), М. М. Крилова (ф. 111) і Ю. О. Митропольського (ф. 125), геолога М. П. Семененка (ф. 162), механіка Г. М. Савіна (ф. 158) та ін.
Листування між українськими вченими і науковцями країн Європи має давні традиції, воно є багатосюжетним і велося з широкого кола питань, що засвідчує тривалу та різноманітну міжнародну наукову співпрацю українських і європейських дослідників. Аналіз епістолярних діалогів українських і європейських вчених дає можливість окреслити основні сюжетні лінії їхнього листування та визначити його інформаційний потенціал.
Перш за все, вивчення епістолярної спадщини провідних вітчизняних науковців дає змогу визначити коло європейських вчених, з якими велося листування, та встановити наукові інституції, які вони представляють. Листи містять інформацію про посади та науковий статус кореспондентів і адресатів, а також відомості про специфіку діяльності наукових установ, у яких вони працюють. Зазвичай, у листах розкривається історія знайомства вчених, зміст і особливості їхньої співпраці у конкретний хронологічний період. Епістолярні документи містять відомості біографічного характеру про осіб, які беруть участь у листуванні, дані про членів їх сімей, а також про наукове середовище, що оточує вчених, їхніх співробітників і колег.
Найбільш важливими у листуванні українських і європейських вчених є сюжетні лінії, які стосуються їхньої наукової творчості, розгляду наукових проблем, ідей, теорій, гіпотез, над якими вони працюють. Як правило, у листах йдеться про конкретні наукові праці вчених та наводяться думки, пов’язані з їхнім аналізом, пропонуються варіанти подальших досліджень та удосконалення наукових праць. Вчені висловлюють побажання щодо обміну науковою літературою з конкретних проблем. У листах містяться й пропозиції українським дослідникам щодо підготовки спільних наукових робіт, перекладу їхніх праць іноземними мовами та публікації розвідок у європейських наукових журналах або їх друку у видавництвах країн Європи. При цьому наводиться й інформація про умови та особливості публікації у європейських видавництвах.
Цінними у епістолярних документах є відомості про вплив українських вчених на розвиток окремих наукових напрямків в іноземних країнах, їх роль у формуванні окремих наукових інституцій країн Європи. Нерідко українські вчені зі світовим ім’ям запрошувалися закордонними академічними або державними установами як консультанти або експерти під час планування розвитку наукових галузей у європейських країнах, при створенні наукових установ чи центрів, для розробки науково-дослідних програм, надання допомоги окремим вченим і науково-дослідним колективам. До українських вчених зверталися з проханням надати відгуки про науково-дослідну діяльність іноземних вчених при отриманні останніми посад у наукових установах чи при висуненні їх на нагородження.
В епістолярних документах йдеться й про нагородження українських вчених академічними та державними відзнаками країн Європи за видатні наукові досягнення та плідну науково-організаційну діяльність, присвоєння їм закордонними науковими інституціями та товариствами почесних вчених звань. Як правило, у листах містяться й привітання від іноземних колег з високими нагородами.
Цікавими є сюжетні лінії, що стосуються участі українських вчених у діяльності європейських науково-громадських і науково-культурних комісій, комітетів, центрів, організацій та товариств. У листах йдеться про налагодження наукового співробітництва з вченими європейських наукових інститутів та університетів, проведення спільних наукових досліджень, обопільного наукового стажування, розробку необхідного обладнання для облаштування лабораторій та проведення спільних експериментів, обмін дослідними матеріалами та результатами досліджень. Окремі сюжетні лінії в епістолярних документах розкривають діяльність українських та іноземних вчених зі створення спільних фірм і підприємств з метою комерціалізації результатів наукових досліджень та реалізації їх на ринках країн Європи.
В особових фондах українських вчених міститься листування щодо отримання грантів європейських наукових програм чи грантів наукових програм окремих країн Європи або європейських наукових установ чи закладів вищої освіти. Аналіз епістолярних документів цієї тематики дає змогу розкрити широкі взаємозв’язки українських і європейських вчених, висвітлити участь українських дослідників у актуальних європейських наукових програмах.
У багатьох листах міститься інформація про викладацьку діяльність українських вчених у європейських університетах та інших закладах вищої освіти, читання ними курсів лекцій та проведення практичних семінарів у міжнародних наукових центрах, літніх наукових школах та під час організації одноразових навчальних заходів. Тут можна знайти відомості про професорський і викладацький склад університетів країн Європи, їх зв’язки та співпрацю з українськими науковцями, наявність українознавчих курсів у програмах кафедр європейських університетів. В архівах українських вчених відклалося й листування з іноземними аспірантами, що містить сюжетні лінії, пов’язані з наданням допомоги молодим європейським науковцям у підготовці дисертаційних досліджень та подальшою співпрацею з ними. Українські вчені запрошувалися й як офіційні опоненти при захисті іноземними науковцями дисертаційних робіт.
Традиційною у листуванні українських та європейських вчених обговорюються питання організації та проведення міжнародних наукових з’їздів, конгресів, конференцій, симпозіумів та інших наукових форумів в Україні та країнах Європи. Аналіз епістолярних документів з цієї тематики дає змогу уточнити міжнародні наукові заходи, у яких брали участь українські вчені, список їхніх доповідей, виголошених на форумах, а також коло іноземних дослідників, з якими контактували або познайомилися вітчизняні науковці під час заходів. Інколи у листах вказуються причини, що завадили вченим взяти участь у роботі міжнародних наукових форумів. Ця інформація може бути використана для визначення пріоритетів науковців у означений період. Як правило, у листах згадуються й події культурного чи туристичного характеру, цікаві поїздки або зустрічі, що відбувалися під час роботи наукових форумів.
Найбільш емоційними у листуванні є сюжетні лінії, у яких йдеться про неформальне міжособистісне спілкування українських і європейських вчених та членів їхніх сімей. Зазвичай тривала професійна співпраця науковців супроводжується дружніми стосунками. Оскільки вчені мешкали у різних країнах, то вони запрошували один одного відвідати міста їхнього проживання та роботи. В епістолярних документах містяться спогади про такі візити, неформальні зустрічі та огляди історичних, культурних, архітектурних і природних пам’яток. У листах можна знайти й сюжети, пов’язані з відпочинком вчених, їхніми туристичними поїздками або відвідинами культурних, спортивних чи інших заходів у різних країнах Європи.
Таким чином, листування між українськими та європейськими вченими є цінним архівним ресурсом з дослідження їхньої міжнародної наукової діяльності та різнобічної співпраці. Воно багато на сюжетні лінії, що стосуються наукової творчості вчених, проведення спільних наукових досліджень і публікацій їх результатів, участі у роботі міжнародних наукових інституцій чи наукових установ і закладів вищої освіти країн Європи, організації та проведення міжнародних наукових і громадсько-культурних заходів, міжособистісного спілкування.

Andrii Shapoval,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1188-5142,
Doctor of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Director,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: shai196@ukr.net

Correspondence between Ukrainian and European scientists:
storylines and information potential

Based on the analysis of correspondence between Ukrainian and European scientists, stored in the personal archives of the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine, the main plot lines of epistolary dialogues between Ukrainian and European scientists are reflected and their information potential is revealed.
Keywords: correspondence, international scientific cooperation, personal fund, Institute of Archival Studies.