Перші видання творів Лесі Українки наприкінці ХІХ століття

ЗаявникУстиновський Дмитро Володимирович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026)
Захід5 Секція. Нові завдання і потенційні можливості української біографіки перед викликами буремного часу
Назва доповідіПерші видання творів Лесі Українки наприкінці ХІХ століття
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіЗавантажити статтю


Тези доповіді

Устиновський Дмитро Володимирович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4242-8254,
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник,
відділ національної бібліографії,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: hazak@fexpost.com

Перші видання творів Лесі Українки наприкінці ХІХ століття

Розглянуто перші друковані видання творів Лесі Українки наприкінці ХІХ ст. Простежено публікацію її творів у періодичних виданнях, альманахах і авторських збірках. Особливу увагу приділено формуванню видавничої історії творчої спадщини письменниці та значенню першодруків у її становленні.
Ключові слова: Леся Українка, першодруки.

Історія перших видань творів Лесі Українки є важливою частиною вивчення її творчої біографії та становлення як письменниці. Вона дає змогу простежити шлях від окремих публікацій у періодиці до підготовки авторських поетичних збірок, а також окреслити коло видань і редакційних середовищ, через які твори молодої письменниці входили до українського культурного простору. Перелік першодруків, покладений в основу цього дослідження, засвідчує широку географію та жанрову різноманітність ранніх публікацій: Львів, Чернівці, Київ, а згодом інші осередки українського друку; літературно-наукові й політичні часописи, дитячі видання, альманахи, збірники та окремі книжкові видання.
Перші відомі публікації Лесі Українки припадають на 1884 р. У львівському часопису «Зоря» було надруковано поезії «Конвалія» і «Сафо». В наступні роки «Зоря» систематично друкувала її поезії та прозові твори. У 1887 р. в альманасі «Першій вінок» з’явилися «Літо краснеє минуло…», «Любка», «На зеленому горбочку…», а також поема «Русалка».
Важливою формою ранньої літературної присутності Лесі Українки була участь у колективних виданнях. Альманах «Перший вінок» став одним із перших книжкових просторів для публікації її творів. Участь у ньому засвідчувала входження молодої письменниці до ширшого кола українських авторів і водночас показувала зв’язок її творчого становлення з жіночим культурним рухом. Поява поеми «Русалка» в альманасі особливо показова, оскільки засвідчує ранній інтерес авторки до ліро-епічних форм і народнопоетичної стилізації.
Протягом 1888–1891 рр. перелік видань, у яких друкувалися твори Лесі Українки, помітно розширюється. У «Зорі» з’являються «Надія», «Жалібний марш», «Чого то часами, як сяду за діло…», «Пісня», «Така єї доля», «Співець», «В’язень», «Святий Вечер!», «До Натури», «На провесні», «Завітання». Поряд із цим окремі твори друкувалися в дитячому журналі «Дзвінок», чернівецьких виданнях. Це свідчить, що вже на ранньому етапі творчий доробок авторки був розрахований на різні читацькі аудиторії.
Особливе місце серед ранніх публікацій посідають твори для дітей. У «Дзвінку» 1890–1891 рр. були надруковані «Метелик», «Мамо, іде вже зіма…», «Вишеньки», «Біда навчить», а в «Ілюстрованій бібліотеці для молоді, міщан і селян» – «Веснянка», «Тішся, дитино, поки ще маленька…» та казка «Лелія». Видавнича історія цих текстів показує, що творчість Лесі Українки для дітей від початку була безпосередньо включена в тогочасний український книжковий і журнальний процес. При цьому казка «Лелія» друкувалась у двох номерах журналу «Ілюстрована бібліотека для молодежи, селян і міщанства».
У 1891 р. в періодиці з’являються також твори, що згодом увійшли до першої авторської збірки. У «Народі» було надруковано низку поезій, зокрема: «Всі наші сльози тугою палкою…», «Сльози-перли», «Сторононько рідна! коханий мій краю!..», «Україно! плачу слізьми над тобою…». Таким чином, історія першодруків дозволяє простежити не лише послідовність появи окремих текстів, а й формування майбутньої книжкової композиції. Періодичний першодрук нерідко ставав попереднім етапом перед авторським відбором і включенням твору до збірки.
Ключовою подією у видавничій біографії письменниці стала поява першої авторської збірки «На крилах пісень». Видання датоване 1892 р., на обкладинці зазначено 1893 р.; рукопис надійшов до видавництва на початку липня 1892 р., а сама книжка вийшла в середині березня 1893 р. Збірка вийшла у Львові накладом авторки в друкарні Наукового товариства імені Шевченка; її наклад становив 600 примірників. До книжки ввійшло 69 поезій і три поеми: «Самсон», «Русалка» і «Місячна легенда». Більшість поетичних текстів було об’єднано в цикли «Сім струн», «Зоряне небо», «Сльози-перли», «Подорож до моря», «Кримські спогади», «В дитячому крузі».
Структура «На крилах пісень» засвідчує перехід від окремих публікацій до авторської систематизації. Якщо в періодиці читач сприймав окремий текст самостійно, то в збірці він набував нового значення завдяки розташуванню поруч з іншими творами, циклізації та внутрішній композиції книги. Відбір матеріалу свідчить про прагнення авторки представити широту власних творчих пошуків: громадянську й інтимну лірику, пейзажні мотиви, кримський цикл, дитячі поезії, ліро-епічні твори. До збірки ввійшли, зокрема, «Досвітні огні», «Contra spem spero!», «Мій шлях», цикл «Сім струн», «Кримські спогади», «Подоріж до моря», «На човні», «Місячна легенда» та інші тексти.
Водночас у 1892 р. в «Зорі» друкуються «Весняні співи», «Самсон», «До мого фортеп’яно». 1894 р. з’являються «Роберт Брюс, король шотландський», оповідання «Жаль», «Притча про чотири перстені», поезія «Хотіла б я піснею стати…». Наступного року в двотижневику «Народ» виходять поезії «Божа іскра», «Ворогам», «До товаришів», «І все-таки до тебе думка лине…», «Мати-невільниця», «Північні думи», «Slavus-sclavus», а також сатиричні й публіцистичні тексти «Беседа», «Безпардонний патріотизм», «Пророчий сон патріота», «Волинські образки».
Цей матеріал засвідчує важливу рису видавничої стратегії письменниці: різні жанри її творчості входили в літературний обіг через різні типи видань. Лірика, поеми, оповідання, казки, публіцистика й сатиричні твори знаходили власне місце в залежності від профілю часопису, читацького призначення й редакційної політики. Тому історія першодруків відображає процес взаємодії авторки з конкретними видавничими майданчиками та механізми формування читацької рецепції її творчості.
У другій половині 1890-х років важливим місцем публікації творів Лесі Українки стає часопис «Житє і слово». Тут у 1896 р. була надрукована «Давня казка», а 1897 р – публіцистична стаття «Не так тії вороги, як добрії люде», «На вічну пам’ять листочкови…», «Слово, чому ти не твердая криця…», «Fiat nox!», «Грішниця», «Хвилина розпачу». У 1898 р. у виданні, присвяченому 25-літньому ювілею літературної діяльності Івана Франка, з’явилися «Поет під час облоги» й «Товаришці на спомин». Того самого року твори письменниці активно друкуються в «Літературно-науковому вістнику»: «Мрії», «Східна мелодія», «Єврейська мелодія», «Зимова ніч на чужині», «Порвалася нескінчена розмова…».
Другу половину 1890-х років характеризує не лише кількісне збільшення першодруків, а й ускладнення жанрової і тематичної структури творчості. Якщо ранні публікації формували переважно образ молодої поетеси, то наприкінці 1890-х рр. видавнича присутність Лесі Українки охоплювала значно ширший жанровий спектр. Саме тому її шлях до другої збірки варто розглядати як поступове накопичення текстів у періодиці, їх авторське переосмислення та нову композиційну організацію.
Такою книгою стали «Думи і мрії» (Львів, 1899). Збірка містила 48 поезій, написаних переважно в 1890-х роках, дві поеми – «Давня казка» і «Роберт Брюс, король шотландський». Значну частину матеріалу було згруповано в цикли «Мелодії», «Невільничі пісні» та «Кримські відгуки». Першодруки окремих текстів передували книжковому виданню, однак сама збірка надавала їм нового композиційного контексту.
До «Дум і мрій» увійшли також «Хотіла б я піснею стати…», «Забута тінь», «Іфігенія в Тавріді», «З пропащих років», «Уривки з листа», «Ave regina!», «To be or not to be?..» та інші твори. Поряд із цим у «Літературно-науковому вістнику» 1899 р. продовжували з’являтися нові першодруки, зокрема, «Весна зимова», «На столітній ювілей української літератури», «У пустині».
Аналіз перших друкованих видань Лесі Українки дозволяє виокремити кілька основних закономірностей її видавничої історії. Ранній етап її літературної біографії нерозривно пов’язаний із періодикою, насамперед львівською «Зорею», яка стала одним із головних майданчиків для перших публікацій. Коло видань поступово розширювалося й охоплювало альманахи, дитячу пресу, політичні й літературно-наукові часописи. Історія першодруків виявляє складний рух тексту від окремої публікації до книжкової збірки, де твір міг бути переосмислений як елемент циклу або ширшої авторської композиції. Видання «На крилах пісень» і «Думи і мрії» стали важливими етапами авторської систематизації вже апробованого в періодиці матеріалу.
Таким чином, перші видання творів Лесі Українки наприкінці ХІХ ст. утворюють складну й динамічну систему. Вона охоплює окремі газетно-журнальні публікації, альманахи, дитячі видання, колективні збірники й авторські книжки. Реконструкція цієї системи дозволяє точніше визначити час і обставини входження конкретних творів у літературний обіг, простежити зміну видавничих середовищ і побачити, як поступово формувався авторський корпус текстів. Першодруки є важливим джерелом не тільки для бібліографічного опису, а й для історико-літературного дослідження: вони фіксують первісний контекст появи твору, його першу читацьку аудиторію та місце в тогочасному культурному процесі.
Поєднання бібліографічного, текстологічного та історико-літературного підходів дасть змогу повніше відтворити видавничу історію творчої спадщини письменниці та уточнити роль першодруків у формуванні її авторського канону.
Dmytro Ustynovskyi,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4242-8254,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
Department of National Bibliography,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: hazak@fexpost.com

The First Editions of Lesya Ukrainka’s Works in the Late Nineteenth Century

The paper examines the first printed editions of Lesya Ukrainka’s works in the late nineteenth century. It traces the publication of her works in periodicals, almanacs, and authorial collections. Particular attention is paid to the formation of the publishing history of the writer’s literary legacy and to the significance of first editions in its development.
Keywords: Lesya Ukrainka, first editions