Польські канціонали XVII століття як джерело репертуару східнослов’янських рукописних співаників

Тези доповіді

Зосім Ольга Леонідівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7546-094X,
докторка мистецтвознавства, професорка,
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,
Київ, Україна
е-mail: olgazosim70@gmail.com

Польські канціонали XVII століття як джерело репертуару
східнослов’янських рукописних співаників

Висвітлено роль польських канціоналів XVII ст. для розвитку східнос-лов’янського духовнопісенного репертуару XVII–XVIIІ ст. Охарактеризовано канціонал «Pieśni nabożne na święta uroczyste» як важливе текстове джерело схі-днослов’янської традиції. Зазначено необхідність пошуку музичних джерел фо-рмування духовнопісенного репертуару на східнослов’янських землях.
Ключові слова: польська духовна пісенність, східнослов’янська духовнопісенна традиція, канціонали, рукописні співаники.

Східнослов’янська духовна пісня барокової доби значною мірою спирала-ся на польський духовнопісенний репертуар, тому для її дослідження важливо виявлення джерел, а саме аналіз рукописних та друкованих канціоналів з пріо-ритетністю останніх, адже саме друковані джерела як найдоступніші широким верствам населення формують репертуарний канон та національну духовнопі-сенну традицію. Тривалий час польські друковані канціонали XVII ст. не були доступні дослідникам, однак сьогодні завдяки цифровізації науковці отримали унікальну можливість детально заглибитися в історію польської духовної пі-сенності та з’ясувати, якими джерелами могли користуватися піснетворці для формування корпусу східнослов’янських духовних пісень.
Втім, наразі ми ще далекі від того, щоб увести в науковий обіг усі польсь-кі канціонали і співаники, які могли бути підґрунтям для формування східнос-лов’янської духовнопісенної традиції. Проте сьогодні вже можна говорити про реальні результати щодо базових джерел. Парадоксальним є те, що майже всі польські друковані канціонали XVII ст. є ненотованими, тоді як у східнос-лов’янських рукописних співаниках ми знаходимо записи багатьох польських пісень у триголосній («кантовій») фактурі. Аналогічний тип запису пісенних творів зафіксовано і в рукописних польських канціоналах, але лише на початку XVIIІ ст., тоді як східнослов’янські рукописні співаники фіксують мелодії польських пісень на кілька десятиліть раніше. Тож, імовірно, частина запозиче-ного репертуару базувалася на рукописних польських канціоналах, що значно ускладнює пошук першоджерел. Однак аналіз друкованих польських канціона-лів XVII ст. засвідчив їх значення у формуванні східнослов’янської духовнопі-сенної традиції.
Найбільш ранні канціонали межі XVI–XVII ст. були тісно пов’язані з лі-тургічною традицією, де більшість пісенних творів становили перефразовані католицькі богослужбові піснеспіви. Серед них – «Hymny Koscielne Cokolwiek się ich w Brewiarzach teraznieyszych znayduye y niektore insze» (1598) та «Hymny, prozy y cantica Kościelne. Cokolwiek się ich w Brewiarzach y we Mszałech Rzymskich teraz znayduie, y niektore insze z dawnieyszych co przednieysze, zwłaszcza Prozy i Hymny» (1599), перекладені о. Станіславом Гроховським (Stanisław Grochowski). У цих канціоналах ми ще не находимо пісень, що увій-шли до східнослов’янського духовнопісенного репертуару у вигляді перекладів або кириличних транслітерацій. У канціоналах першої третини XVII ст., зокре-ма у «Pieśni nabożne na święta uroczyste według porządku Kościoła Ś. Katolickiego na cały rok z wielką pilnością zebrane. Przydane są niektóre Psalmy Dawidowe ku śpiewaniu ludziom zwyczajne» (1627), ми вже знаходимо чимало пісень, які були популярними на східнослов’янських землях в останню третину XVII ст. Отже, «Pieśni nabożne na święta uroczyste» є першим системним джерелом, яке містить корпус польських пісень, що стали підґрунтям східнослов’янської духовнопі-сенної традиції.
Канціонал «Pieśni nabożne na święta uroczyste» 1627 р. видання містив піс-ні до церковних свят, а також кілька віршованих парафраз Псалтиря із циклу «Psałterz Dawidów» (1579) Я. Кохановського. Багато пісенних творів мали поль-ське походження, інші європейські духовнопісенні традиції представлені чесь-кою та угорською. Оскільки обидві останні репрезентовані друкованими ното-ваними канціоналами середини XVII ст., у нас є можливість пересвідчитися, що оригінальні чеські та угорські мелодії, запозичені через польські джерела, не зазнали істотних трансформацій у процесі рецепції до східнослов’янського се-редовища. Значна частина пісень із канціонала «Pieśni nabożne na święta uroczyste» у вигляді перекладів та транслітерацій були достатньо популярними на східнослов’янських землях до кінця XVII ст.
Не можна не звернути увагу на те, що самі пісні та парафрази із Псалтиря достатньо точно передавали текст оригіналів, однак структура східнос-лов’янських рукописних співаників була вільною і не наслідувала «Pieśni nabożne na święta uroczyste». Такий принцип структурування був характерний для православних пісенників того часу, які не зберігали оригінальну структуру, що була пов’язана з католицьким літургічним календарем. Утім, деякі фрагмен-ти з корпусу різдвяних творів вельми точно наслідують польський канціонал. Так, у польському канціоналі ми бачимо три різдвяні пісні латинською та поль-ською мовою: «Puer natus in Betleem» / «Dzieciątko sie narodziło» (арк. 33–33 зв.), «Puer nobis nascitur de pura Virgine» (арк. 34), «Dzieciątko sie narodziło z czystej Dziewice» (арк. 34–34 зв.), «Colaudemus Christum Regem» (арк. 34 зв.), «Już pochwalmy Krola tego» (арк. 34 зв. – 35). Аналогічний пісенний блок ми знахо-димо в рукописному українському співанику з унійного середовища із зібрання ІР НБУВ (ф. ХХХІІІ (ф. С. Маслова), № 48), переписаний у першій третині XVII ст.: «Puer natus in Bethleem» (арк. 8), «Дѣтятко ся народило» (арк. 8 зв.), «Puer nobis nascitur de pura Virgine» (арк. 8 зв. – 9), «Дѣтятко ся народило з чистой Де-вици» (арк. 9), «Collaudemus Christum Regem» (арк. 9), «Юж похвалме кроля мего» (арк. 9 зв.). Такий збіг не міг бути випадковим, він засвідчує, що саме польський канціонал «Pieśni nabożne na święta uroczyste», який мав багато ви-дань, був одним із найважливіших для формування духовнопісенного корпусу на східнослов’янських землях. Але оскільки цей канціонал є ненотованим, пи-тання щодо джерел мелодій духовних пісень залишається відкритим.

Olga Zosim,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0001-7546-094X,
Dr. Sci. (Arts Studies), Professor,
National Academy of Culture and Arts Management,
Kyiv, Ukraine
е-mail: olgazosim70@gmail.com

Polish cantionals of the 17th century
as a source for the repertoire of east slavic
manuscript song collections

The role of 17th-century Polish cancionals in the development of the East Slavic sacred song repertoire of the 17th–18th centuries is highlighted. The «Pieśni nabożne na święta uroczyste» is characterized as an important textual source of the East Slavic tradition. The necessity of searching for musical sources that shaped the sacred song repertoire in the East Slavic lands is emphasized.
Keywords: Polish sacred song tradition, East Slavic sacred song tradition, cancionals, manuscript songbooks.