Літературні твори українських вчених «нелітературних» спеціальностей

Тези доповіді

Кіржаєва Ірина Григорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0147-8711,
наукова співробітниця,
відділ археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-maіl: irkir@ukr.net

Літературні твори українських вчених «нелітературних» спеціальностей

У дослідженні проаналізовано літературну спадщину академіків і членів-кореспондентів НАН України, представлену в особових фондах Інституту архівознавства НБУВ. Увагу приділено документам тих учених, для яких літературна творчість не була основним фахом і становила форму інтелектуального захоплення, але в окремих випадках перетворилася на другу професію.
Ключові слова: Микола Феофанович Кащенко, Михайло Васильович Птуха, Микола Михайлович Амосов, Микола Миколайович Щербак, Інститут архівознавства НБУВ.

Деякі особові фонди академіків і членів-кореспондентів НАН України, які зберігаються в Інституті архівознавства НБУВ, містять літературні твори, хоча сфера діяльності цих учених не мала стосунку до письменництва. Для когось із цих науковців літературна творчість була інтелектуальним захопленням, а для декого стала другою професією. Цей аспект їхньої позаакадемічної діяльності поки що недостатньо досліджений. Саме тому ця робота має на меті привернути увагу наукової громадськості до відповідних архівних документів і розширити завдяки їм портретні характеристики українських учених.
Одним із академіків – засновників УАН у 1918 р. був Микола Феофанович Кащенко (1855–1935). Він народився на хуторі Веселий (нині Запорізька обл.), закінчив медичний факультет Харківського університету (1880). У 1888–1912 рр. у професорському званні перебував на різних посадах у Томському університеті. Повернувшись в Україну, завідував кафедрою зоології сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту (1912–1921). Водночас учений започаткував і очолив Акліматизаційний сад у Києві (1915–1933). До того в академії М. Кащенко займав посади голови Фізико-математичного відділу (1918–1919), завідувача кафедри акліматизації та Зоологічного кабінету УАН (1918–1921), став засновником і першим директором Зоологічного музею ВУАН (1919–1926).
Сферою наукової діяльності М. Кащенка була зоологія, ембріологія, ботаніка, але серед його особових паперів окрім наукових праць відклалося 12 різноманітних за жанрами прозаїчних творів, а також добірка віршів за 1870–1880-ті, 1920-ті роки та без означення дати.
До літературного комплексу документів входять 4 п’єси: комедії «Ротонда» і «Зачарований лист», драма «Просвітителі» та текст опери за сюжетом давньогрецької міфології з невизначеною назвою. Також маємо оповідання «Таємниче», «Біблейська родина», «Клямка», «Паштет», «Два Попова». Серед літературних напрацювань М. Кащенка є ще дві фантастичні повісті «Міражі» та «Через тисячу років. Оповідання Ніла Зарубіна».
Треба зазначити, що ці літературні твори М. Кащенка досі не були опубліковані. У 2019 р. український учений-літературознавець, академік НАН України М. Сулима розпочав підготовчу роботу з видання фантастичної повісті М. Кащенка «Через тисячу років. Оповідання Ніла Зарубіна». Нам невідомо, чи продовжилася ця справа після смерті академіка.
У художній формі написана й автобіографія М. Кащенка за 1913–1927 рр. Попри те, що вона називається «коротка автобіографія», її обсяг – 69 аркушів.
Літературним словом володів і Михайло Васильович Птуха (1884–1961), академік УАН з 1920 р. за спеціальністю «статистика». Він народився 7 листопада 1884 р. у м. Остер. Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету (1910). У 1913–1937 рр. викладав у багатьох вищих навчальних закладах Києва. А головне у 1919–1938 рр. був незмінним директором Демографічного інституту УАН (згодом Інститут демографії й санітарної статистики АН УРСР). Після ліквідації у 1938 р. цього інституту М. Птуха працював старшим науковим співробітником Інституту суспільних наук АН УРСР (1941–1942), завідувачем відділу статистики Інституту економіки АН УРСР (1940–1950).
В архіві вченого зберігається його 26-сторінкове біографічне есе. У ньому М. Птуха в художній формі згадує про своє захоплення риболовлею та мисливством, яке зародилося ще в дитинстві й сприяло залюбленості в мальовничу природу Чернігівщини, про полохливі зустрічі з білогвардійцями та червоноармійцями в лісі під час бурхливих подій 1919 р.
Загальновідомим фактом є те, що знаний лікар, академік НАН України Микола Михайлович Амосов (1913–2002) був до того ж талановитим літератором і входив до Спілки письменників СРСР. Він народився 6 грудня 1913 р. у с. Ольхове (нині – РФ). Закінчивши Архангельський медичний інститут (1939) і Всесоюзний заочний індустріальний інститут (1940), отримав медичну та інженерну освіти.
У 1952 р. М. Амосов переїхав до Києва, де очолив клініку серцевої хірургії Київського інституту туберкульозу і грудної хірургії ім. Ф. Г. Яновського (1952–1955), у 1952–1968 рр. завідував кафедрою хірургії Київського інституту удосконалення лікарів. Водночас у 1958–1988 рр. М. Амосов перебував на різних посадах Інституту кібернетики АН УРСР, а також у 1983–1988 рр. був директором Інституту серцево-судинної хірургії, з 1988 р. до смерті – почесним директором цього інституту.
Наукові дослідження вченого присвячено вивченню регулюючих систем організму, питанням хірургічного лікування легень, серця, моделювання мислення і психічних функцій мозку, створення штучного інтелекту, формування моделей особистості та суспільства.
Окрім монографій, статей, доповідей і науково-популярних праць М. Амосова в його особовому фонді відклалося чимало рукописів літературних творів. Серед них «Думки і серце» (1962–1964), «Записки із майбутнього» (1967), «ППГ-2266. Записки військового хірурга» (1975), «Книга про щастя та нещастя: Щоденник із спогадами та відступами» (1984) та ін. Ця літературна спадщина М. Амосова вже давно опублікована. Але його рукописи цікаві тим, що мають декілька варіантів творів, а також фрагменти, які не увійшли до книг.
Член-кореспондент НАН України за спеціальністю «зоологія хребетних» Микола Миколайович Щербак (1927–1998) був також автором низки літературних творів. Він народився 31 жовтня 1927 р. у м. Київ. Під час навчання на біологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка у 1948 р. був безпідставно заарештований за «участь у банді українських буржуазних націоналістів» за статтями «зрада Батьківщини» та «участь у контрреволюційній організації» та протягом 1948−1954 рр. відбував покарання у Дубравлагу. М. Щербак, вийшовши на волю, зміг поновитися в університеті та закінчити його у 1957 р. З 1958 р. і до кінця життя вчений працював в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України на різних посадах: старший лаборант відділу зоології хребетних, старший науковий співробітник відділу зоології, завідувач відділу систематики хребетних і завідувач Зоологічного музею Національного науково-природничого музею НАН України. М. Щербак став засновником української школи систематиків-герпетологів, описав низку нових родів, видів і підвидів земноводних і плазунів. Із підліткових років і до кінця життя М. Щербак вів щоденникові записи, у яких фіксував власні враження від подій. І це стало початком його літературної діяльності. Його письменницький доробок охоплює спогади про перебування в таборах, роздуми щодо політичних репресій та історичної долі України. В архіві вченого зберігаються автографи невеликих творів: «Спогади про поета Леоніда Бондар-Дністрового», «Про зустріч з митрополитом Йосипом Сліпим», «Розстріляна біологія», «Україна як жертва російського імпершовінізму» та ін. М. Щербак активно працював у Всеукраїнському товаристві політичних в’язнів та репресованих, у виданні якого з назвою «Зона» він публікував свої твори.
Введення до наукового обігу малодосліджених архівних документів із літературної спадщини окремих українських учених, що зберігаються в Інституті архівознавства НБУВ, дає змогу повніше відтворити їхні творчі біографії.

Iryna Kirzhaieva,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0147-8711,
Researcher Fellow,
Department of Archaeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: irkir@ukr.net

Literary works by Ukrainian scientists of “non-literary” fields

The study explores the literary heritage of academicians and corresponding members of the National Academy of Sciences of Ukraine, which are kept in their personal archival collections the Archival Institute of the Vernadsky National Library of Ukraine. It highlights documents belonging to scholars for whom creative writing was not a day job, but an intellectual passion, though in some cases, it grew into a second vocation.
Keywords: Mykola Feofanovych Kashchenko, Mykhailo Vasyliovych Ptukha, Mykola Mykhailovych Amosov, Mykola Mykolayovych Shcherbak, the Archival Institute of the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine.