Впровадження адресних рекомендацій для збереження нових надходжень

Тези доповіді

УДК 025.171:025.7/.9
Волосатих Людмила Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9862-8626,
молодша наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: volluda7@gmail.com

Впровадження адресних рекомендацій для збереження нових надходжень

Розглянуто питання зберігання стародрукованих документів в умовах бібліотек з аналізом їх фізичного стану та факторів ризику, які впливають на їх неушкодженість. Надано рекомендації щодо покращення збереження особливо цінних документів у подальшому.
Ключові слова: стародруковані документи, збереження фондів, екологічний моніторинг, умови зберігання, відновлення.

Збереження власних зібрань залишається постійним першочерговим завданням для всіх бібліотек. Тому у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського упродовж багатьох років діє комплексна програма екологічного моніторингу приміщень та фондів. Одним з важливих аспектів цієї програми є науково-прикладні обстеження фактичного фізичного стану бібліотечних документів. Збереження фондів являє собою комплекс заходів, якими забезпечується неушкодженість й цілісність документів. Одним з напрямків такої роботи є обстеження нових надходжень до Бібліотеки. Книги, що передаються на комплектування, особливо з обмінно-резервного фонду, усілякі дарунки, архівні справи й рукописи, що надходять на постійне зберігання та які часом перебували в несприятливих умовах, обов’язково оглядаються спеціалістами відділу наукових технологій збереження фондів (НТЗФ).
Тому з метою запобігання подальшого погіршення фізичного стану стародрукованих видань цього року до НБУВ був переданий на постійне зберігання масив бібліотечних документів з наукової бібліотеки Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. Згідно з планом науково-дослідної роботи, співробітники ВНТЗФ упродовж 2015–2019 років двічі проводили моніторинг стану приміщень та фондів цієї бібліотеки, який включав огляд стану приміщень бібліотеки, мікробіологічне дослідження повітря приміщень, контроль параметрів температурно-вологісного режиму, а також фіксування фактичного фізичного стану найбільш цінних документів. Обстеження фактичного фізичного стану документів передбачали проведення органолептичних та інструментальних досліджень їхньої матеріальної основи, визначення кислотності та вологості паперу, а також виявлення наявності мікробіологічного ураження та ентомологічного пошкодження.
Зазначені фонди наукової бібліотеки Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України зберігалися у пристосованій частині адміністративної будівлі, спорудженої наприкінці ХIХ ст. При обстеженні приміщення було з’ясовано, що технічний стан покриття його стін, стелі та підлоги є частково незадовільним після останньої аварії, пов’язаної з протіканням даху. Бібліотека розташовувалася на першому поверсі, бібліотечні документи зберігалися у сховищах на стелажах, а особливо цінні примірники — у шафах. Санітарно-гігієнічний режим фондів було визначено як загалом задовільний, але санітарно-гігієнічний режим приміщення — незадовільний, оскільки було зафіксовано сліди замокань на стелі та відшарування штукатурки на стінах. Тому, на виконання доручення Президії НАН України, для унеможливлення подальшого погіршення умов зберігання бібліотечних фондів колекцію стародруків наукової бібліотеки Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України було передано на постійне зберігання в умовах фондосховищ Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Після приймання установою документів на зберігання, вони обов’язково проходять етап так званого «карантину» та акліматизацію: документи обов’язково розкладають на стелажах чи столах у відокремленому приміщенні. Практично одразу починається візуальне обстеження кожного примірника, щоб виявити документи з підвищеною вологістю, ураженням біологічними шкідниками, або з пошкодженням матеріальної основи та значною запиленістю. У разі виявлення документів з підвищеною вологістю їх витримують до повного набуття нормативних показників вологості матеріальної основи документів (6–8%). За виявлення на поверхні документів ознак мікологічного забруднення (плісняви) вони вилучаються з основного фонду та піддаються додатковим лабораторним дослідженням, за результатами яких вирішується питання щодо необхідності дезінфекційних заходів. Дуже запилені документи знепилюють. Після проведення комплексу контрольно-профілактичних заходів документи передають до сховища на постійне зберігання.
Перевірка стану документів здійснюється відповідно до вимог комплексу заходів щодо забезпечення збереження документів, які надійшли на державне зберігання, передбачених національним стандартом України ДСТУ 8889:2019 «Документи з паперовими носіями. Правила зберігання національного архівного фонду» та ДСТУ EN ISO 11799:2022 «Інформація та документація до зберігання архівних та бібліотечних матеріалів».
Таким чином одразу після отримання цієї колекції співробітники відділу НТЗФ почали науково-прикладні обстеження на рівні кожної одиниці зберігання. Загалом масив документів має задовільний стан. Здебільшого це книжковій фонд, але є також картографічні документи та картонні папки з аркушевим матеріалом. Переважна частина документів має формат «В» та «С», але зустрічаються великоформатні екземпляри. Відносна вологість матеріальної основи книжок відповідає нормативним показникам. Документи видані у різній період з середини ХVI ст. (найстаріший примірник датовано 1576 роком) до середини та кінця ХIХ ст. (1840–1893 рр.), також зустрічаються документи початку ХХ ст. (1900–1913 рр.). Відповідно до цього вони мають різноманітні види оправ: м’які паперові, пергаменні, шкіряні та напівшкіряні, повністю виготовлені з тканини, паперу або коленкору. Як матеріальна основа документів використовується папір різних видів: ганчір’яний декількох технологій виробництва, друкарський, з покриттям, ватман. Кришки оправи виготовлені з картону, а зверху оздоблені або шкірою, або тканиною та папером. Книжкові блоки — переважно паперові, але є також поодинокі примірники з пергамену, частина паперових блоків — з необрізаними краями та нерозрізаними сторінками, з фарбованими або позолоченими обрізами. У багатьох документів зафіксовано ознаки природного старіння матеріальної основи (пожовтіння паперу). Під час візуального огляду виявлені випадки деструкції паперу різного походження (крихкість та ламкість), фоксінги, короблення аркушів та сліди попереднього замокання, яким, можливо, і було спричинено мікробіологічне забруднення книжок. Крім того зустрічаються документи з ознаками ентомологічного пошкодження та зі слідами діяльності гризунів. Особливу увагу при обстеженні було приділено документам, які потребують додаткових відновлювально-реставраційних заходів: примірникам без оправ або з відсутністю однієї з кришок оправ, з розбитим блоком, з випаденням аркушів та відривом корінців від блоків. У таких випадках проводились консультації зі спеціалістами-реставраторами з метою узгодження подальших дій. На даний час таке обстеження здійснено для 637 документів і воно продовжується. Для документів, що зазнали впливу мікробіологічного фактора (34 од. зб.) проведено дезінфекційне оброблення в умовах дезкомплексу НБУВ.
У подальшому для оптимізації умов зберігання документів після закінчення обстеження усього масиву отримуваного фонду планується провести ряд відновлювальних та стабілізаційних заходів, зокрема:
— поетапну необхідну реставрацію або ремонт конструктивних елементів оправи для документів з механічними пошкодженнями;
— виготовлення індивідуальних засобів захисту для особливо цінних документів з ослабленою матеріальною основою;
— постійний контроль дотримання нормативних режимів зберігання бібліотечних документів із залученням фахівців відділу НТЗФ.

UDC 025.171:025.7/.9
Volosatykh Lіudmyla,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9862-8626,
Junior Research Associate,
Department of Scientific Technologies for Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: volluda7@gmail.com

Implementation of targeted recommendations for the new acquisitions’ preservation

The issue of storing old printed documents in libraries is considered with an analysis of their physical condition and risk factors that affect their integrity. Recommendations are provided for improving the preservation of especially valuable documents in the future.
Keywords: old printed documents, preservation of collections, environmental monitoring, storage conditions, restoration.