Біологічна безпека працівників бібліотек

Тези доповіді

УДК 613.5:026/027](477)
Куява Людмила Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: kuyavalm@ukr.net

Біологічна безпека працівників бібліотек

Висвітлено сучасні дослідження щодо впливу біологічних, фізичних, хімічних та ергономічних чинників бібліотечного середовища на професійне здоров'я працівників бібліотек. Узагальнено результати сучасних міжнародних досліджень, присвячених оцінюванню професійних ризиків у бібліотеках.
Ключові слова: біологічна безпека, професійне здоров'я, книжковий пил, біоаерозолі, мікробіологічний моніторинг.

Забезпечення збереження історико-культурної спадщини є основним пріоритетним напрямком діяльності сучасних бібліотек, що потребує відповідного дотримання нормативних показників температури, вологості повітря, освітлення, зокрема запобігання їх фізичному, хімічному та біологічному пошкодженню, а також упровадження сучасних технологій превентивної консервації. Проте, основна увага науковців була зосереджена на вивченні процесів природнього старіння паперу, впливу параметрів мікроклімату, розвитку мікроміцетів і комах-шкідників, удосконаленні методів реставрації та моніторингу стану документів. Водночас питання професійного здоров'я працівників бібліотек, які щоденно забезпечують комплектування, наукове опрацювання, консервацію, реставрацію та зберігання бібліотечних фондів, досі не було достатньо висвітлено. Сучасні міжнародні дослідження свідчать, що спеціальне середовище бібліотек не можна розглядати виключно як простір зберігання документів. Це середовище являє собою складну біолого-екологічну систему, у якій взаємодіють бібліотечні фонди, фактори навколишнього середовища та людина. Саме тому оцінювання стану бібліотечного середовища має здійснюватися не лише з позицій збереженості документної спадщини, а й з урахуванням потенційного впливу шкідливих факторів на здоров'я працівників. Такий підхід відповідає сучасним міжнародним тенденціям розвитку превентивної консервації та професійної медицини, у яких дедалі більше уваги приділяється взаємозв'язку між станом довкілля, біологічними факторами та здоров'ям людини. Бібліотечне середовище характеризується поєднанням низки факторів, дія яких має переважно тривалий і кумулятивний характер. Одним із найбільш характерних компонентів такого середовища є книжковий пил, який утворюється внаслідок природного старіння паперу, руйнування палітурних матеріалів, механічного пошкодження документів та накопичення органічних і мінеральних частинок. На відміну від звичайного побутового пилу, книжковий пил містить значну кількість біологічних компонентів, серед яких спори мікроміцетів, бактерії, кліщі домашнього пилу, фрагменти комах і продукти їх життєдіяльності. Під час переміщення документів, санітарного очищення фондів або проведення реставраційних робіт ці частинки трансформуються у повітря, утворюючи біоаерозолі, які можуть потрапляти до організму інгаляційним шляхом. Слід зауважити, що пилові екстракти з книг можуть мати помірну або високу цитотоксичність безпосередньо для клітин легень людини, що свідчить про потенційний ризик для дихальних шляхів. Вагоме значення серед біологічних факторів мають мікроскопічні гриби родів Penicillium sp., Aspergillus sp. та Cladosporium sp., Alternaria, які беруть участь не лише у процесах пошкодження документів, але і є поширеними аероалергенами. За постійної взаємодії вони можуть сприяти виникненню зумовлених розладів стану здоров'я, насамперед алергічного риніту, кон'юнктивіту, бронхіальної астми, подразнення слизових оболонок і хронічного кашлю. Однак, за результатами досліджень, які проводяться щорічно співробітниками відділу наукових технологій збереження фондів було виявлено окремі види мікроміцетів, які є потенційними представниками мікобіоти приміщень і сховищ НБУВ. Ці види здатні продукувати мікотоксини, що потребує подальших досліджень щодо оцінювання їхнього можливого довготривалого впливу на здоров’я працівників бібліотек. Крім того, не менш важливу роль бібліотечного середовища відіграє бактеріальна мікрофлора, видовий склад і концентрація якої залежать від санітарного стану приміщень, параметрів мікроклімату, частоти використання документів та підтримки ефективності системи вентиляції. Хоча більшість бактерій, що виявляються на поверхні документів і в повітрі сховищ, належать до сапрофітної мікрофлори, але за умови систематичної безперервної професійної комунікації вони можуть утримувати хронічне подразнення слизових оболонок, погіршувати перебіг алергічних реакцій, а також інтенсивно впливати на функціональні показники системи органів дихання. У такому випадку необхідно дотримуватися регулярного мікробіологічного контролю не лише для бібліотечних фондів, але й повітря бібліотечного простору. Поряд із біологічними чинниками суттєве значення має вплив хімічних факторів внутрішнього середовища на стан здоров’я працівників. У багатьох бібліотечних фондах досі можуть зберігатися залишкові концентрації речовин, які традиційно використовувалися для захисту документів від комах-шкідників, зокрема дихлордифенілтрихлоретану (ДДТ), нафталіну та парадихлорбензену. Незважаючи на припинення їх застосування, окремі сполуки здатні тривалий час поглинатися папером і палітурними матеріалами, повільно переходячи до сірого нальоту, що вкриває поверхню бібліотечних документів. Додатковим джерелом хімічного забруднення є продукти природного старіння паперу, клеїв, лаків і палітурних матеріалів, що виділяють леткі органічні сполуки. При недостатньому повітрообміні вони можуть накопичуватися в повітрі сховищ і спричиняти подразнення слизових оболонок, викликати головний біль, зниження працездатності та відчуття хронічної втоми. Окрему групу професійних ризиків становлять ергономічні чинники. Щоденне переміщення бібліотечних фондів, робота з великоформатними документами, використання пересувних драбин, тривале перебування у вимушеному положенні та багаторазове повторення однотипних рухів формують значне навантаження на опорно-руховий апарат. Такі порушення не лише погіршують стан здоров’я та якість життя працівників, а й негативно позначаються на їх професійній діяльності. Не менш важливими є психосоціальні фактори. Робота з особливо цінними та рідкісними документами, висока відповідальність за їх збереження, необхідність дотримання бездоганного виконання, здійснення одноманітних операцій, значне інформаційне перенапруження можуть сприяти розвитку відчуття емоційного та фізичного виснаження, інтелектуальна й емоційна дистанція, зниження професійної ефективності. Всі ці чинники у комплексі формують комплексне професійне навантаження, яке потребує системного оцінювання. Аналіз сучасних міжнародних досліджень свідчить, що питання професійного здоров'я працівників бібліотек та архівів набуває дедалі більшої актуальності. Особливу увагу приділяють оцінюванню аерозолів, молекулярній ідентифікації мікроміцетів, визначенню токсигенних штамів, дослідженню мікотоксинів, контролю параметрів мікроклімату та використанню цифрових технологій для прогнозування біологічних ризиків. Водночас більшість опублікованих робіт присвячена окремим чинникам фізичного простору. На жаль, на сьогоднішній день поки що недостатньо комплексних наукових досліджень, які б одночасно інтегрували екологічний моніторинг сховищ, мікробіологічне оцінювання документів і аналіз професійного здоров'я працівників. Насамперед, це стосується бібліотек України, де такі мультидисциплінарні підходи до вирішення проблем лише починають формуватися. На наш погляд, всебічна сучасна система превентивного збереження історико-культурної спадщини зобов’язана визначати оцінювання не лише біологічного стану документів, а й рівня біологічної безпеки бібліотечного середовища. Поняття біологічної безпеки працівників ̶ комплекс організаційних, санітарно-гігієнічних, екологічних, мікробіологічних та медико-профілактичних заходів, спрямованих на попередження несприятливого впливу біологічних чинників бібліотечного середовища на здоров'я працівників. Такий підхід включає контроль мікроклімату, моніторинг біоаерозолів, мікробіологічне дослідження фондів, оцінку запиленості, ентомологічний моніторинг, використання засобів захисту під час роботи з пошкодженими документами та періодичні, щорічні медичні огляди працівників.
Важливо підкреслити, що забезпечення довготривалого збереження бібліотечних фондів тісно пов'язане зі створенням безпечних умов праці для працівників бібліотек. Комплексна оцінка бібліотечного середовища має здійснюватися одночасно за двома взаємопов'язаними критеріями, зокрема не нести небезпеки для бібліотечних фондів і створювати безпечні умови для людини. Саме інтеграція біологічного, екологічного та медико-профілактичного моніторингу закладає підґрунтя для формування сучасної системи біологічної безпеки бібліотек.

UDC 613.5:026/027](477)
Liudmyla Kuiava,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
Research Associate,
Department of Scientific Technologies of Conservation of Funds,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: kuyavalm@ukr.net

Biological safety of library workers

The article highlights current research on the impact of biological, physical, chemical and ergonomic factors of the library environment on the occupational health of library workers. The results of current international research on the assessment of occupational risks in libraries are summarized.
Keywords: biological safety, occupational health, book dust, bioaerosols, microbiological monitoring.