Документи учасників правозахисного руху української діаспори в архіві Миколи Руденка

Тези доповіді

Уперше представлено короткий огляд документальної спадщини учасників правозахисного руху української діаспори, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, зокрема в особовому архівному фонді Миколи Даниловича Руденка. Розглянуто склад і структуру зібрання за видами документів, авторами, географією та тематикою документів.
Ключові слова: правозахисний рух, українська діаспора, Українська Гельсінська Група, Микола Руденко, архівні документи.

До фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі – ІР НБУВ) надійшли документи громадських діячів правозахисного руху – Левка Лук’яненка, Миколи і Раїси Руденків, Богдана Гориня, Василя Овсієнка, Дарії Гусяк, з яких сформовано особові архівні фонди; наразі вони у стані наукового опрацювання. В особових фондах зазначених діячів відклалися документи, котрі стосуються діяльності Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Української Гельсінської групи, далі – УГГ), її закордонного представництва (далі – ЗП УГГ), Української Гельсінкської спілки (далі – УГС) та документи, пов’язані з правозахисним рухом української діаспори. Варто зазначити, що у 2026 році відповідно до Постанови Верховної Ради України № 14203 «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026–2027 роках» на державному рівні відзначається 50-річчя утворення УГГ – першої легальної правозахисної організації на теренах УРСР, яка відіграла історичну роль в розхитуванні радянського режиму та викритті на міжнародному рівні колоніального характеру СРСР.
Ідейним засновником та першим головою УГГ став письменник Микола Данилович Руденко, який для написання своїх науково-фантастичних романів протягом двадцяти років самотужки вивчав закони діяльності Сонця та його вплив на суспільні явища. Саме М. Руденко намагався спростувати згубну для розвитку економіки ідеологію марксизму. Особовий архівний фонд «Руденко Микола Данилович (1920–2004) – письменник, філософ, правозахисник, голова УГГ, президент ЗП УГГ та ЗП УГС, Герой України» (ф. 438), у якому відклалися документи, що стосуються зв’язків М. Руденка з правозахисниками українського походження різних країн світу, зокрема Аргентини, Великої Британії, Канади, США, Франції, – наразі знаходиться у стані науково-технічного опрацювання.
Окремі документи фонду відображають діяльність Комітету гельсінських гарантій для України (США) – громадської правозахисної організації, заснованої 17 листопада 1976 р. у Вашингтоні для підтримки та захисту членів УГГ, ініціатором створення якої став громадський діяч Осип Зінкевич, голова видавництва «Смолоскип». Так, іще до суду над Миколою Руденком та Олексою Тихим, 38 письменників світу, скоординовані цією організацією, серед яких Артур Кестлер, Фрідріх Дюрренматт, Педді Чаєвський та багато інших, звернулися окремою петицією до Міжнародної конференції письменників, яка відбулася 7–14 червня 1977 р. в Софії (Болгарія), для обговорення Гельсінського Заключного Акту. Своїм зверненням письменники вимагали звільнення М. Руденка з ув’язнення, а для О. Бердника – права виїзду з України.
Окрім того, в архіві відклалися документи про заходи української діаспори на підтримку Миколи Руденка під час його ув’язнення, зорганізовані групами Amnesty International (Міжнародної Амністії), які відбувались у Каннах, Монреалі, Торонто, зокрема виступи генерала Петра Григоренка та Віктора Боровського. Французька філія цієї організації у 1983 р. видала поштівку з портретом Миколи Руденка (художник Ж. Ланглуа), яку розповсюджувала в різних країнах світу та збирала підписи на його підтримку. Канадський осередок Міжнародної Амністії надрукував листівку-звернення з фотографією М.Д. Руденка до Уповноваженого Управління внутрішніх справ м. Горно-Алтайська Горно-Алтайської автономної області з клопотанням про звільнення М. Руденка із заслання. Листівка поширювалася в українських громадах країн-учасниць підписання Гельсінських угод та надсилалася пересічними громадянами до СРСР.
Серед документів архіву зберігаються інформаційні листи Канської групи Французької секції Міжнародної Амністії до всіх письменників та поетів світу щодо підтримки Миколи Руденка (1977); про арешти в’язнів сумління – членів української, вірменської та московської груп спостерігачів моніторингу виконання Гельсінкських угод (1980), а також запрошення Раїси та Миколи Руденків на прес-конференцію до Канн (1988). Канська група Французької секції Міжнародної Амністії протягом десяти років не припиняла боротьби за звільнення М. Руденка із ув’язнення.
Цікава та інформативна епістолярна спадщина М.Д. Руденка, особливо коли він був на посаді голови ЗП УГГ та президента ЗП УГС. Серед кореспондентів – діячі правозахисного руху української діаспори США, Канади, Франції, Німеччини: Божена Ольшанівська, голова організації «Американці в обороні людських прав в Україні» (Ньюарк, штат Нью-Джерсі); Віра Еліяшевська, голова Іллінойського відділу цієї ж організації (Чикаго) та Роман Трач, член цієї ж організації (Пенфілд, штат Нью-Йорк); Богдан Ясень, голова Комітету сприяння впровадження Хельсінкських угод в Україні (Вашингтон); Осип Зінкевич, голова Видавництва «Смолоскип» (Еллікотт-Сіті, штат Меріленд); Анастасія Харт, голова Об’єднання українських жіночих організацій міста Чикаго й околиць; Олексій Коновал, генеральний секретар Центрального Комітету Української революційно-демократичної партії (Арлінгтон-Гайтс, штат Іллінойс) та інші. Окрім того, в листах згадуються імена Марії-Анни Голод, голови Торонтського відділення Об’єднання українських письменників «Слово»; Ярослава Пеленського, професора Університету Айови, дослідника постання московської імперської ідеології; Христини Бремен, почесної членкині Міжнародного ПЕН-клубу, та багато інших правозахисників українського походженням.
Цікавий блок документів архіву – світлини, які висвітлюють життя подружжя Руденків, висланих наприкінці 1987 р. за межі СРСР, зокрема зустрічі з керівницею Антибільшовицького блоку народів Славою Стецько, діячкою українського культурно-інтелектуального простору української діаспори, літературознавицею Анною-Галею Горбач, доктором Володимиром М’ялковським, українською громадою Німеччини у Мюнхені та Франкфурті-на-Майні (1987); прийом у апостольського екзарха УГКЦ у Німеччині та Скандинавії – Платона Володислава Корниляка (Мюнхен, січень 1988); зустріч у Білому Домі із Президентом США Рональдом Рейганом та багато ін.
У архіві відклалися документи, старанно зібранні подружжям Руденків підчас еміграції в Німеччині і США. Це вирізки окремих статей, авторами яких є учасники правозахисного руху: Микола Вірний (Француженко), Антін Івахнюк, Григорій Костюк, Катерина Кричевська, Леонід Плющ, Мойсей Фішбейн, Данило Шумук та інші, що публікувалися в газетах «Свобода» (Джерсі-Сіті), «Українські вісті» (Детройт), тижневиках націоналістичного спрямування, неофіційних органів Проводу ОУН – «Українське слово» (Париж) та «Новий шлях» (Торонто); місячнику Української Православної Церкви в США «Українське Православне Слово» (Саут-Баунд-Брук); часописі-місячнику Проводу ОУН «Визвольний шлях» (Лондон) тощо.
Отже, дослідження та залучення до наукового обігу документів особового архівного фонду Руденків доповнять та конкретизують знання з історії України та українського суспільно-політичного і культурно-просвітницького життя кінця ХХ – початку ХХІ ст., дадуть змогу по-новому оцінити внесок діячів правозахисного руху, зокрема української діаспори.

Larysa Harbar,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9733-2682,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Departament of Manuscript Heritage Fonds,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: garbar@nbuv.gov.ua

Documents of Participants in the Ukrainian Diaspora Human Rights Movement in the Mykola Rudenko Archive

This article presents the first brief overview of the documentary collection concerning participants in the Ukrainian diaspora’s human rights movement, held within the personal archival fonds of Mykola Danylovych Rudenko at the Institute of Manuscripts of the V.I. Vernadsky National Library of Ukraine. The composition and structure of the collection are examined in terms of document types, authors, geographical scope, and subject matter.
Keywords: human rights movement, Ukrainian diaspora, Ukrainian Helsinki Group, Mykola Rudenko, archival documents.