До питання впливу на мікробіологічний стан повітря бібліотечних приміщень внутрішніх та зовнішніх факторів.
| Заявник | Баляниця Наталія Борисівна (Україна) |
|---|---|
| Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026) |
| Захід | 10 Круглий стіл. Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України |
| Назва доповіді | До питання впливу на мікробіологічний стан повітря бібліотечних приміщень внутрішніх та зовнішніх факторів. |
| Інформація про співдоповідачів | |
| Презентація | не завантажено |
| Текст доповіді | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 614.71:026/027](477)
Баляниця Наталія Борисівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2450-3580,
молодша наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: balanicanatalia2@gmail.com
До питання впливу на мікробіологічний стан повітря бібліотечних
приміщень внутрішніх та зовнішніх факторів
Проведено ретроспективний аналіз даних щодо мікробіологічного стану повітря бібліотечних приміщень впродовж декількох останніх років, розглянуто питання про вплив на цей стан внутрішніх та зовнішніх факторів.
Ключові слова: екологічний моніторинг, загальне мікробне обсіменіння, ретроспективний аналіз даних.
Як один з напрямків системи збереження книжкових пам’яток у Центрі збереження і оцифрування фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського вже більше 30 років проводиться комплекс екологічного моніторингу стану приміщень та бібліотечних фондів, важливою складовою якого є аналіз мікробіологічного стану повітря цих приміщень. Ця робота виконується у відділі наукових технологій збереження фондів за участі Інституту мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України. Планове профілактичне обстеження повітря книгосховищ проводилося 2 рази на рік (у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди).
Визначалися такі показники, як загальна кількість мікроорганізмів у кубічному метрі повітря (загальне мікробне обсіменіння), кількість мікроміцетів у кубічному метрі повітря, здійснювався аналіз видового складу мікроміцетів. За результатами мікробіологічних досліджень чітко простежувалися сезонні коливання концентрації мікроорганізмів, що була мінімальною в зимовий опалювальний період і збільшувалася влітку та восени. Дослідження також показали підвищення кількості мікроорганізмів у повітрі у тих місцях, де спостерігається інтенсивний рух людей та книг, передусім, у читальних залах бібліотеки. Значення кількості мікроміцетів у повітрі для бібліотек не перевищувало загальноприйнятого максимального значення 500 КУО/ м3. У відсотковому співвідношенні кількість мікроміцетів до загальної кількості мікроорганізмів ( мікроміцетів і бактерій) складало від 70% до 95% у фондосховищах, від 70% до 90% у читальних залах та від 50% до 60% у робочих кімнатах, що свідчить про збільшення долі бактерій у місцях знаходження людей.
У останні роки у зв’язку з низкою факторів у всьому світі існує тенденція щодо зменшення читачів, що користуються послугами бібліотеки офлайн. Це також стосується ситуації в НБУВ, на яку ще додатково вплинула спочатку епідемія COVID-19, а потім воєнний стан. Зменшення читацького попиту на паперові документи призводить до зменшення руху книжкових фондів, тому закономірно було б припустити, що кількість мікроорганізмів у повітрі в таких умовах повинна зменшитися. Для перевірки цього припущення було зроблено ретроспективний аналіз даних про мікробіологічний стан повітря за декілька років та порівняння з сучасної ситуацією. Для порівняння було вибрано показник загального мікробного обсіменіння як найбільш наочна характеристика залежності мікробіологічного стану повітря від інтенсивності використання фондів. Для ретроспективного аналізу були вибрані ті ж самі місця проведення забору проб, сезон (а саме літо) та умови їх проведення. Середнє значення по фондосховищу визначалося як середнє арифметичне значення результатів у декількох точках забору проб після виключення найбільшого та найменшого з них. Для порівняння мікробіологічного стану повітря з сьогоденним було вибрано 2006 рік, коли у меншому ступені була розвинута система доступу онлайн до фондів бібліотеки і була фізично наявна відносно значна частина відвідувачів, та 2019 рік – останній рік перед початком епідемії COVID-19 та введенням воєнного стану. Результати наведено у таблиці 1.
Таблиця 1
Загальне мікробне обсіменіння фондосховищ НБУВ
Місце відбору проб повітря Загальне мікробне обсіменіння КУО/ м3 / рік відбору проб
2006 2019 2026
1 Відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій Читальний зал
175,5
70 170
Фондосховища
(середнє значення) 145 53 186
2 Інститут рукопису Читальний зал 116
70 168
Фондосховища
(середнє значення) 210 88 119
3 Відділ стародруків та рідкісних видань Читальний зал 282
55 440
Фондосховища
(середнє значення) 138 68 77
4 Відділ формування музичних фондів Читальний зал
144 80 287
Фондосховища
(середнє значення) 59,3 85 176
5 Відділ образотворчих мистецтв Читальний зал 175 98 665
Фондосховища
(середнє значення) 50 75 114
Як ми бачимо, наше припущення щодо зменшення мікробіологічного забруднення повітря внаслідок зменшення кількості читачів та відповідно зниження інтенсивності руху документних фондів не виправдовується. Якщо у 2019 році така залежність начебто підтверджувалася, то дані, отримані на сьогоднішній час, її спростовують. Це свідчить про те, що поряд з чинником інтенсивності використання фондів існує низка інших факторів, що впливають на мікробіологічний стан повітря. Зокрема, відносне погіршення мікробіологічного стану повітря найвірогідніше спровоковане сукупністю таких чинників, як збільшення вмісту пилу та смогу на вулиці внаслідок воєнних дій та обстрілів міста, багатогодинне провітрювання через спеку, нестача персоналу для своєчасного знепилення фондів. Це підтверджує необхідність інтенсивнішого проведення санітарно-гігієнічних заходів, таких, як знепилення фондів, використання систем очищення внутрішнього повітря апаратами «Hyla», регулярного вологого прибирання. Також вважається доцільним скоригувати режим провітрювання, уникаючи, за можливості, відкриття вікон у вітряну погоду або під час погіршення стану зовнішнього повітря з різних причин. Рекомендовано також відкривати тільки ті вікна, що обладнані антимоскітними сітками, що створюють деякий бар’єр для пилу.
UDC 614.71:026/027](477)
Natalya Balyanitsa,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2450-3580,
Junior Research Fellow,
Department of Scientific Technologies of Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: balanicanatalia2@gmail.com
On the influence of internal and external factors on the microbiological condition of the air in library premises
A retrospective analysis of the microbiological state of the air in library premises over the past few years was conducted, and the impact of internal and external factors on this state was examined.
Keywords: environmental monitoring, total microbial contamination, retrospective data analysis.