Концептуальний погляд на розвиток архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів
| Заявник | Власюк Тарас Іванович (Україна) |
|---|---|
| Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026) |
| Захід | 10 Круглий стіл. Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України |
| Назва доповіді | Концептуальний погляд на розвиток архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів |
| Інформація про співдоповідачів | |
| Презентація | не завантажено |
| Текст доповіді | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 027.54(477-25)НБУВ:025.5:004.9
Власюк Тарас Іванович,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0009-1818-9239,
кандидат технічних наук,
науковий співробітник,
відділ наукових технологій і збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: taras518@gmail.com
Концептуальний погляд на розвиток архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів
Розглянуто питання розвитку архітектури інформаційної системи НБУВ, в якості складових якої пропонується пошукова платформа VuFind, як надбудова, традиційна АБІС, репозитарій DSpace та Islandora, як архів і цифрова бібліотека оцифрованих рукописів, карт і фотографій. Надано візуалізація архітектури агрегованої системи на базі НБУВ.
Ключові слова: архітектура інформаційної системи, пошукова платформа, АБІС, репозитарій DSpace, цифрова бібліотека Islandora.
НБУВ є крупною академічною бібліотекою до послуг користувачів якої надається не тільки традиційні фонди друкованих видань, а і рукописи, ноти, стародруки, образотворчі, аудіовізуальні матеріали, архіви, інформаційні ресурси тощо. Кожен вид цих систематизованих ресурсів описується характерним набором метаданими. І у разі обробки таких метаданих різної структури в межах однієї БД унеможливлює швидкий пошук ресурсу.
Отже доцільним, з точки зору швидкості пошуку по БД, має бути використання однієї структури метаданих. Слушно, що мають бути застосовані і сховища під відповідні структури метаданих. Це, наприклад, стосується переліку бібліотечних процесів: каталогізації, комплектування, управління періодикою, обробка метаданих видачі, повернення друкованого фонду, також реєстру дисертацій, наукових статей, оцифрованих стародруків, фото, медіа, аудіо, 3D-об'єктів.
Дійсно, каталогізація, систематизація, опис, реалізація пошуку тощо в окремих прикладах наведеного переліку – роботи, виконувані працівниками бібліотеки, зокрема щодо фондів друкованих видань можна використати доступні на ринку і життєздатні автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС). Вибір останніх широкий, наприклад, сучасні системи Alma (від Ex Libris / ProQuest) + Primo (від Clarivate), глобальна хмарна бібліотечна платформа WMS (WorldShare Management Services), що не має відкритого коду. Проте, вони вже належать до систем нового покоління - платформ бібліотечних сервісів LSP (Library Services Platform). Але головна проблема у тому, що пропрієтарні системи ліцензовані і потребують чималих коштів для їх придбання і супроводу з наданням серверів для зберігання інформації, а також існує ризик юридичного характеру – чия інформація і питання щодо її захисту. В якості альтернативи існує ряд АБІС з відкритим кодом. І, якщо таку систему, наприклад Koha, є можливість встановити у бібліотеці навіть без IT-фахівця, то встановлення і підтримка системи Evergreen, як і системи FOLIO, яка суттєво випереджає Evergreen за всіма параметрами, характерними для бібліотеки наукового-інформаційного типу, потребує штату IT-працівників і серверного обладнання в разі її реалізації на локальній платформі. Додамо, що в останні роки активізувалася тенденція надання споживачеві - бібліотекам програмного забезпечення як послуги SaaS (Software as a Service послуга) за щорічну або щомісячну абонентську плату, де фірма бере на себе відповідальність за обслуговування бібліотечного закладу на серверному обладнанні розробника, забезпечує і підтримує платформи хмарного сервісу для автоматичного архівування, операційну систему та адміністрування мережі. А саме працівники бібліотечного закладу, як користувачі, працюють у своєму програмному забезпеченні через інтернет у звичайному браузері. На сьогоднішній період існує можливість встановити систему FOLIO на двох платформах - локальній і хмарний сервіс SaaS.
Зазначимо, що епоха використання ПЗ з відкритим кодом в Україні закладена правовою основою - розпорядженням і постановою КМУ у 2009-2011 роках нині переживає сплеск активності серед іншого і у бібліотечній справі. Держпрограма має на меті: створення технічної бази для переходу держорганів на ПЗ з відкритим кодом, зниження залежності від іноземних розробників пропрієтарного ПЗ, підвищення рівня захисту інформації у інформаційних системах, оптимізацію витрат бюджетних коштів на закупку і підтримку пропрієтарного ресурсу.
Управління цифровими архівами бібліотечного закладу, як наукової установи, пропонується здійснювати через платформи DSpace та Islandora - інституційні репозиторії (архіви), які служать для збору, зберігання і поширення інтелектуальних праць та обидві використовуються паралельно, адже мають різну спеціалізацію. Обробку метаданих таких ресурсів як дисертації, наукові статті, PDF файли пропонується проводити з використанням інтерфейсу репозитарію Dspace – працівник бібліотеки завантажує файл, за міжнародним стандартом Dublin Core заповнює форму опису (автор, назва, рік), а система підвищує індексацію та цитованість праць.
З метою обробка метаданих нетекстових матеріалів (цифрові колекції медіаархівів, оцифрованих стародруків, фото, медіа, аудіо, 3D-об'єктів тощо) здійснюється через інтерфейс Islandora. Останній підтримує критичні для унікальних документів складні стандарти опису (MODS, METS, RDF). Цифрові зв'язки між майстер-копіями об'єкта, фіксуються у сховищі даних Fedora Repository.
З практичного досвіду – сучасний читач припиняє пошуки на сайті бібліотеки, якщо пошуковий інтерфейс складний, незрозумілий, відсутній сервіс ШІ-підказок, а пошук затяжний. На Рис. 1. Представлена візуалізація архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів. В якості інтерфейса «єдиного зовнішнього вікна» пошукового
порталу, власний зовнішній індекс якого збирає метадані з трьох систем одночасно, пропонується сховище індексованих метаданих за технологією Discovery Layer – наприклад, Vufind з вбудованим сервером Apache Solr, який є надбудовою над вказаними спеціалізованими платформами. Отже після входу на вебсторінку НБУВ читачеві для пошуків фондів пропонується зайти на сторінку для запиту у пошуковому вікні Vufind. На противагу звернення до класичної бази даних, система відразу опитує Solr, яка повертає релевантні результати, і відображає їх в інтерфейсі VuFind. Таким чином Solr не тільки сховище, а створює швидкий пошуковий індекс, функціонально забезпечує зручний повнотекстовий і фасетний пошук, індексує дані, підсвічує результати.
UDC 027.54(477-25)НБУВ:025.5:004.9
Taras Vlasiuk,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0009-1818-9239,
candidate of technical sciences,
Research Associate,
Department of Scientific Technologies for Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: taras518@gmail.com
A conceptual perspective on the architectural development of the VNLU’s unified aggregated information system based on open-source resources
This paper examines the architectural development of the VNLU information system, proposing the integration of the VuFind search platform (as a discovery layer), a traditional ILS, the DSpace repository, and Islandora (serving as an archive and digital library for digitized manuscripts, maps, and photographs). A visualization of the aggregated system's architecture is provided.
Keywords: information system architecture, search platform, ILS, DSpace repository, Islandora digital library.