Концептуальний погляд на розвиток архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів

ЗаявникВласюк Тарас Іванович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026)
Захід10 Круглий стіл. Актуальні проблеми збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України
Назва доповідіКонцептуальний погляд на розвиток архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:025.5:004.9
Власюк Тарас Іванович,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0009-1818-9239,
кандидат технічних наук,
науковий співробітник,
відділ наукових технологій і збереження фондів,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: taras518@gmail.com

Концептуальний погляд на розвиток архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів

Розглянуто питання розвитку архітектури інформаційної системи НБУВ, в якості складових якої пропонується пошукова платформа VuFind, як надбудова, традиційна АБІС, репозитарій DSpace та Islandora, як архів і цифрова бібліотека оцифрованих рукописів, карт і фотографій. Надано візуалізація архітектури агрегованої системи на базі НБУВ.
Ключові слова: архітектура інформаційної системи, пошукова платформа, АБІС, репозитарій DSpace, цифрова бібліотека Islandora.

НБУВ є крупною академічною бібліотекою до послуг користувачів якої надається не тільки традиційні фонди друкованих видань, а і рукописи, ноти, стародруки, образотворчі, аудіовізуальні матеріали, архіви, інформаційні ресурси тощо. Кожен вид цих систематизованих ресурсів описується характерним набором метаданими. І у разі обробки таких метаданих різної структури в межах однієї БД унеможливлює швидкий пошук ресурсу.
Отже доцільним, з точки зору швидкості пошуку по БД, має бути використання однієї структури метаданих. Слушно, що мають бути застосовані і сховища під відповідні структури метаданих. Це, наприклад, стосується переліку бібліотечних процесів: каталогізації, комплектування, управління періодикою, обробка метаданих видачі, повернення друкованого фонду, також реєстру дисертацій, наукових статей, оцифрованих стародруків, фото, медіа, аудіо, 3D-об'єктів.
Дійсно, каталогізація, систематизація, опис, реалізація пошуку тощо в окремих прикладах наведеного переліку – роботи, виконувані працівниками бібліотеки, зокрема щодо фондів друкованих видань можна використати доступні на ринку і життєздатні автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС). Вибір останніх широкий, наприклад, сучасні системи Alma (від Ex Libris / ProQuest) + Primo (від Clarivate), глобальна хмарна бібліотечна платформа WMS (WorldShare Management Services), що не має відкритого коду. Проте, вони вже належать до систем нового покоління - платформ бібліотечних сервісів LSP (Library Services Platform). Але головна проблема у тому, що пропрієтарні системи ліцензовані і потребують чималих коштів для їх придбання і супроводу з наданням серверів для зберігання інформації, а також існує ризик юридичного характеру – чия інформація і питання щодо її захисту. В якості альтернативи існує ряд АБІС з відкритим кодом. І, якщо таку систему, наприклад Koha, є можливість встановити у бібліотеці навіть без IT-фахівця, то встановлення і підтримка системи Evergreen, як і системи FOLIO, яка суттєво випереджає Evergreen за всіма параметрами, характерними для бібліотеки наукового-інформаційного типу, потребує штату IT-працівників і серверного обладнання в разі її реалізації на локальній платформі. Додамо, що в останні роки активізувалася тенденція надання споживачеві - бібліотекам програмного забезпечення як послуги SaaS (Software as a Service послуга) за щорічну або щомісячну абонентську плату, де фірма бере на себе відповідальність за обслуговування бібліотечного закладу на серверному обладнанні розробника, забезпечує і підтримує платформи хмарного сервісу для автоматичного архівування, операційну систему та адміністрування мережі. А саме працівники бібліотечного закладу, як користувачі, працюють у своєму програмному забезпеченні через інтернет у звичайному браузері. На сьогоднішній період існує можливість встановити систему FOLIO на двох платформах - локальній і хмарний сервіс SaaS.
Зазначимо, що епоха використання ПЗ з відкритим кодом в Україні закладена правовою основою - розпорядженням і постановою КМУ у 2009-2011 роках нині переживає сплеск активності серед іншого і у бібліотечній справі. Держпрограма має на меті: створення технічної бази для переходу держорганів на ПЗ з відкритим кодом, зниження залежності від іноземних розробників пропрієтарного ПЗ, підвищення рівня захисту інформації у інформаційних системах, оптимізацію витрат бюджетних коштів на закупку і підтримку пропрієтарного ресурсу.
Управління цифровими архівами бібліотечного закладу, як наукової установи, пропонується здійснювати через платформи DSpace та Islandora - інституційні репозиторії (архіви), які служать для збору, зберігання і поширення інтелектуальних праць та обидві використовуються паралельно, адже мають різну спеціалізацію. Обробку метаданих таких ресурсів як дисертації, наукові статті, PDF файли пропонується проводити з використанням інтерфейсу репозитарію Dspace – працівник бібліотеки завантажує файл, за міжнародним стандартом Dublin Core заповнює форму опису (автор, назва, рік), а система підвищує індексацію та цитованість праць.
З метою обробка метаданих нетекстових матеріалів (цифрові колекції медіаархівів, оцифрованих стародруків, фото, медіа, аудіо, 3D-об'єктів тощо) здійснюється через інтерфейс Islandora. Останній підтримує критичні для унікальних документів складні стандарти опису (MODS, METS, RDF). Цифрові зв'язки між майстер-копіями об'єкта, фіксуються у сховищі даних Fedora Repository.
З практичного досвіду – сучасний читач припиняє пошуки на сайті бібліотеки, якщо пошуковий інтерфейс складний, незрозумілий, відсутній сервіс ШІ-підказок, а пошук затяжний. На Рис. 1. Представлена візуалізація архітектури єдиної агрегованої інформаційної системи НБУВ на базі «open source» ресурсів. В якості інтерфейса «єдиного зовнішнього вікна» пошукового






























порталу, власний зовнішній індекс якого збирає метадані з трьох систем одночасно, пропонується сховище індексованих метаданих за технологією Discovery Layer – наприклад, Vufind з вбудованим сервером Apache Solr, який є надбудовою над вказаними спеціалізованими платформами. Отже після входу на вебсторінку НБУВ читачеві для пошуків фондів пропонується зайти на сторінку для запиту у пошуковому вікні Vufind. На противагу звернення до класичної бази даних, система відразу опитує Solr, яка повертає релевантні результати, і відображає їх в інтерфейсі VuFind. Таким чином Solr не тільки сховище, а створює швидкий пошуковий індекс, функціонально забезпечує зручний повнотекстовий і фасетний пошук, індексує дані, підсвічує результати.

UDC 027.54(477-25)НБУВ:025.5:004.9
Taras Vlasiuk,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0009-1818-9239,
candidate of technical sciences,
Research Associate,
Department of Scientific Technologies for Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: taras518@gmail.com

A conceptual perspective on the architectural development of the VNLU’s unified aggregated information system based on open-source resources

This paper examines the architectural development of the VNLU information system, proposing the integration of the VuFind search platform (as a discovery layer), a traditional ILS, the DSpace repository, and Islandora (serving as an archive and digital library for digitized manuscripts, maps, and photographs). A visualization of the aggregated system's architecture is provided.
Keywords: information system architecture, search platform, ILS, DSpace repository, Islandora digital library.