Цифровий політичний сторітелінг як метод ефективної комунікації інституту президенства України в умовах війни

Тези доповіді

Глущук Євгенія Вікторівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9137-7318,
молодша наукова співробітниця,
інформаційно-аналітичний відділ,
Фонд Президентів України,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: EvgenijaGlu@gmail.com

Цифровий політичний сторітелінг як метод ефективної комунікації інституту президенства України в умовах війни

Досліджено поняття цифрового політичного сторітелінгу та проаналізовано його використання інститутом президенства України як ефективного методу комунікації під час війни. Визначено роль та вплив політичного сторітелінгу інституту президенства на консолідацію суспільства, зміцнення довіри до влади та протидію дезінформації з боку країни-агресора. Обґрунтовано, що використання персоналізованих історій покращують ефективність комунікації інституту президенства та підтримують інформаційну стійкість держави в умовах війни.
Ключові слова: цифровий сторітелінг, інститут президентства, наратив, політичні комунікації, інформаційна стійкість.

Повномасштабна військова агресія Росії проти України стала випробуванням не лише для системи державного управління України, а й для всієї моделі державної комунікації. В умовах війни, постійної інформаційної атаки та загальної невизначеності населення класичні інструменти комунікації, які тривалий час опиралися на офіційні пресрелізи та телемовлення, втрачають свою ефективність. Швидкий розвиток цифрових технологій та специфіка воєнного часу актуалізували потребу в нових механізмах інформування та оповіщення.
Війна внесла свої корективи і у характер політичної комунікації інституту президентства України, як головного комунікатора державної політики. Комунікаційна діяльність інституту президентства України після повномасштабного вторгнення активно використовує цифровий сторітелінг. Такий метод комунікації набув особливого значення, оскільки державна інформаційна політика перетворилась на один із головних фронтів протистояння в умовах російсько-української війни.
Поняття «сторітелінг» (від англ. storytelling – «розповідання історій») – це мистецтво розповіді історій, яке використовується для того, щоб передати деяке повідомлення, переконати слухача чи донести певний зміст. При цьому на відміну від простої передачі інформації, розповідь історій мобілізує наративні ресурси для емоційного та інтелектуального залучення аудиторії. Цей підхід перетворює необроблені факти на структуровані наративи, які сприяють розумінню, сприйняттю та запам’ятовуванню. З розвитком новітніх технологій такі стратегії «оповідування» все частіше починають використовувати штучний інтелект, доповнену реальність для створення персоналізованого контенту, що дозволяє масштабувати цільову аудиторію та впливати на формування стійких переконань. У цьому контексті цифровий політичний сторітелінг – це використання політиками та лідерами держав цифрових платформ (соціальні мережі, блоги, подкасти) для своїх «розповідей» з метою передачі особистих політичних ідей та наративів, які формують громадську думку.
Як зазначають дослідники, цифровий сторітелінг є сучасним мультимедійним інструментом, що поєднує класичні елементи наративу (сюжет, емоції, персонажі) з інноваційними технологічними можливостями, зокрема аудіовізуальними ефектами та інтерактивним залученням користувачів.
Таким чином, сторітелінг уже давно перестав бути виключно маркетинговою технологією. У сучасному політичному середовищі він став способом інтерпретації суспільно значущих подій через людські історії та символічні образи. Такий формат подання інформації краще сприймається авдиторією і стає більш зрозумілим для різних верств населення.
Для інституту президенства такий метод комунікації відкриває нові канали взаємодії з громадськістю, де замість сухого звітування чи інформування вибудовується живий, емоційний зв’язок з громадськістю. Як приклад, від початку війни щоденні відеозвернення Президента України стали не лише джерелом офіційної інформації, а й важливим елементом формування стійкого національного супротиву, що базується на концепціях перемоги України та верховенства права. Цифровий сторітелінг перетворився на стратегічну інформаційну зброю, став ефективним механізмом комунікації та головним інструментом формування національної згуртованості та міжнародної підтримки України.
Практичне використання інститутом президенства України цифрового сторітелінгу зумовлено стрімким розвитком цифрових технологій та соціальних мереж. Офіційний сайт Президента України та сторінки в соціальних мережах (на кшталт Facebook, X (Twitter), Instagram) забезпечують оперативне поширення інформації серед різних верств населення. Завдяки цьому вдається вчасно реагувати на дезінформацію, зменшувати вплив інформаційних вкидів, підтримувати пряму комунікацію з громадянами та міжнародними партнерами. У такому контексті політичний сторітелінг стає не лише способом передачі інформації, а й інструментом забезпечення інформаційної стійкості держави в умовах війни.
Варто зауважити, що в умовах військових дій, під час блекаутів, повітряних тривог чи інших безпекових чинників, саме сучасні медіаплатформи та комунікативні додатки дозволяють підтримувати зв’язок між владою і громадськістю. Будь-який громадянин, який має смартфон, отримує доступ до значної кількості верифікованих джерел державної інформації в режимі реального часу, що може стабілізувати суспільство та заповнювати інформаційний вакуум.
Стратегія цифрового сторітелінгу передбачає врахування інститутом президентства специфіки як внутрішньої, так і міжнародної аудиторій. Внутрішньо-політичний вектор як правило спрямований на підтримку морально-психологічної стійкості населення, консолідацію українського суспільства, мобілізацію потенціалів для оборони держави. Історії про героїзм військових, медиків чи рятувальників, успішні операції ЗСУ, звільнення територій підвищує рівень довіри до інституту президенства та влади загалом. Зовнішньо-дипломатичний вектор пов’язаний, в першу чергу, з руйнуванням російських пропагандистських міфів та захистом демократичних цінностей і міжнародного права. В обох випадках складовими методики сторітелінгу є структура, сенс і емоції, які часто підсилені візуальними ефектами та особистістю розповідача. Наприклад, для ефективного поширення меседжів Володимира Зеленського, окрім його безпосереднього виходу в прямі ефіри, в соціальних мережах активно обговорювався документальний серіал «Історія Зеленського» («The Zelensky Story»), в якому зображено його шлях від комедійного актора до одного з найвідоміших світових лідерів. Стрічка показує головні події історії України, зокрема, проголошення незалежності, Революція Гідності та повномасштабне вторгнення Росії, а також зображено трансформацію, яку пройшов Зеленський за останні 5 років. Цей хід став яскравим прикладом політичного сторітелінгу глави держави, який на власному прикладі «оповідає» історію становлення не лише особистості, а й держави та громадянського спротиву за власну незалежність. Окрім цього в риториках Зеленського з міжнародною аудиторією часто використовуються методики історичних паралелей (наприклад, порівняння обстрілів українських міст з бомбардуванням Лондона під час Другої Світової війни) та демонстрація фото- і відео доказів воєнних руйнувань після дроново-ракетних обстрілів України. Така наочність дозволяє, зокрема, ефективно впливати на прийняття рішень щодо виділення фінансової та військової міжнародної допомоги Україні.
Попри кращу залученість аудиторії та загальну позитивну динаміку застосування цифрового сторітелінгу в політичних комунікаціях інституту президентства, існують і деякі негативні аспекти:
- емоційне вигорання аудиторії та суспільства загалом, що особливо актуально в умовах війни, коли медіа простір перенасичений контентом чутливої тематики та трагічними новинами. Виникає інформаційна втома і реципієнт інстинктивно захоче уникати подібних меседжів, тому це важливо враховувати в побудові сторітелінгових стратегій.
– надмірна трансляція виключно позитивних переконань в перемозі чи то завершенні війни здатна сформувати в суспільства завищені очікування від політичних дій представників влади, на які по факту вони поки можуть бути не готові. Це в кінцевому рахунку призводить до розчарування аудиторії, яка буде не готова/не здатна адекватно прийняти реалії війни.
– інтенсивність та частота комунікування глави держави з цільовою аудиторією можуть призвести до надмірної медіатизації політичних рішень, що зміщує акцент уваги суспільства від «історій» про завершення війни та перемогу до реальних дій державних інституцій у вирішенні нагальних питань.
Отже, на сьогодні цифровий сторітелінг в комунікативній стратегії інституту президенства займає одну з головних позицій не лише як метод інформування, а й як ефективний механізм побудови політичних наративів в умовах повномасштабної війни. За умови чіткого моніторингу політичних настроїв аудиторій та детального поетапного планування цифрових комунікативних «сеансів» можливо побудувати дієвий діалог між владою та суспільством, сформувати довіру до владних структур, інтегрувати міжнародну підтримку України, консолідувати суспільство навколо протидії ворожій дезінформації та забезпечити інформаційну безпеку держави. Через поєднання значної кількості ключових факторів соціально-політичного впливу цифровий сторітелінг на сьогодні досліджується більшістю інформаційно-аналітичних інституцій в Україні та за її межами, що дозволяє ефективно працювати над систематизацією цифрових ресурсів та виявляти приховані ворожі наративи, які здатні трансформувати комунікативні конструкти суспільства та породжувати деструктивні насторої. Саме тому на сьогодні більшість досліджень у якості об’єкта наукових пошуків розглядають взаємодію сторітелінгових методів з сучасними технологіями політичних комунікацій, які здатні не лише впливати на сам факт негативних ворожих впливів, а й попереджати будь-які руйнівні інформаційні маневри країни-агресора.

Eugenia Glushchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-9137-7318,
Junior Researcher,
Information and Analytical Department,
Foundation of the Presidents of Ukraine,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: EvgenijaGlu@gmail.com

Digital political storytelling as a method of effective communication for the institution of the presidency of Ukraine in times of war

The concept of digital political storytelling is studied and its use by the Ukrainian presidency as an effective method of communication during war is analyzed. The role and impact of political storytelling by the presidency on the consolidation of society, strengthening trust in the authorities and countering disinformation from the aggressor country are determined. It is substantiated that the use of personalized stories improves the effectiveness of the presidency’s communication and supports the information stability of the state in war conditions.
Keywords: digital storytelling, presidency, narrative, political communications, information stability.