Книги з бібліотеки О. Я. Кониського з фонду відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

ЗаявникБондарчук Анна Володимирівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026)
Захід8 Секція. Давнє книговидання в світлі вивчення видань і примірників
Назва доповідіКниги з бібліотеки О. Я. Кониського з фонду відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Текст доповідіне завантажено


Тези доповіді

Бондарчук Анна Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9120-2457,
молодша наукова співробітниця,
відділ стародруків та рідкісних видань
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: bondarchuknbuv@ukr.net

Книги з бібліотеки О. Я. Кониського
з фонду відділу стародруків та рідкісних видань
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Дослідження розглядає особливості примірників із бібліотеки Олександра Кониського. Серед них публікації творів Тараса Шевченка, Івана Франка, Якова Головацького. Всі книг мають авторські автографи, екслібриси й власницькі оправи, вони надійшли до бібліотеки, напевне, в складі збірки Українського наукового товариства в Києві.
Ключові слова: рідкісні видання, О. Я. Кониський.

Під час створення Всенародної бібліотеки України (ВБУ, нині НБУВ) значною частиною сформованого фонду стали приватні книгозбірні. Лише невелику частину цих бібліотек вдалося зберегти у вигляді цілісних зібрань. Після вливання в загальний фонд переважна більшість збірок розпорошувалась між відділами. Подібна доля не оминула і бібліотеку О. Я. Кониського.
Олександр Якович Кониський (1836–1900) – український громадський діяч, юрист, видавець і письменник, меценат, один із найактивніших представників національно-визвольного руху ХІХ ст. і суспільної думки, які заклали основи українського дискурсу на майбутнє. Автор численних прозових творів і поезій, серед яких «Молитва за Україну» 1885 р. Покладений на музику Миколою Лисенком, цей твір вважається духовним гімном України. О. Кониський багато часу приділяв просвітницько-педагогічній діяльності, зокрема, активно долучився до становлення шкільної освіти в Україні: відкривав школи, випускав підручники, відстоював право навчатись українською. Він був одним із засновників київського видавництва «Вік» і Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові (далі НТШ). Впродовж свого життя О. Кониський вів активне листування з видатними представниками української науки і культури – М. С. Грушевським, М. І. Костомаровим, П. О. Кулішем, І. Я. Франком та багатьма іншими. Велика епістолярна спадщина О. Кониського дозволяє краще зрозуміти його вплив на події другої половини XIX ст.
Друг і виконавець заповіту О. Кониського, український політичний діяч, науковець, письменник, співзасновник видавництва «Вік» Олександр Ігнатович Лотоцький у своїх мемуарах «Сторінки минулого» 1932 р. згадував: «Я не знав людини, що більше, ніж він, жила життям батьківщини, страждала її горем, була щаслива з її щастя». Згідно з заповітом О. Кониського, його гроші, а саме 25000 карбованців, призначалися різним громадським і науковим організаціям, а книгозбірня мала поповнити бібліотеку НТШ або Академії наук, яку, на сподівання письменника, невдовзі мали створити. З епістолярних джерел відомо, що частину книг він все ж таки встиг переслати до НТШ. Повністю виконати плани стосовно своєї бібліотеки письменник не встиг. Після його смерті дружина не визнавала заповіт і двічі оскаржувала останню волю О. Кониського у суді. Судове рішення затягнулося до революційних подій 1917 р., і більшість призначень з розподілу коштів втратила свою актуальність. Зрештою, у 1923 р. бібліотеку О. Кониського придбала Всенародна бібліотека України (тодішня назва НБУВ), частину книги було передано для поповнення І відділу Академії наук України.
М. С. Грушевський, який був частим гостем київської оселі О. Кониського, у своїх мемуарах згадував його «читацький клуб» так: «Великим атракціоном була його бібліотека, зложена головно з українських видань – російських і закордонних: у нього було майже все, чого не можна було знайти ніде більше – але на шафах, де вона містилась, – причіплені були папірці з написами, що книжки можна читати, скільки хоч на місці, але додому вони не позичалися нікому». Враховуючи, що у 1862 р. О. Кониський під час проживання в Полтаві влаштував у своїй квартирі народну бібліотеку, можна зробити висновок, що його метою було не лише збереження, а й популяризація української книги, і надання широкого доступу до неї.
У відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ зберігається три книги з бібліотеки О. Я. Кониського. Про це свідчать екслібриси на форзацах книг у вигляді прямокутної наліпки з декоративною рамкою по краю, з написом у центрі «Библіотека / А. Я. Кониського / № / шафа». Оправи представлених примірників обклеєні мармуровим папером, корінець шкіряний, у центральній частині корінця відтиснута назва, в нижній – ініціали «А. Я. К.». Це свідчить, що оправи були виконані на замовлення власника. Також на всіх книгах є автографи «А. Я. Конисский». Більше інформації стосовно автографів О. Кониського та інших українських діячів можна знайти в каталозі Л. М. Дениско «Автографи на книгах із колекції рідкісних видань НБУВ» (2007).
Перша книга з бібліотеки О. Кониського є конволютом, що об’єднує три видання під загальною назвою на корінці: «Собрание Тараса Шевченка» (шифр зберігання Р6038). Велику частину свого життя О. Кониський присвятив дослідженню життя та творчості Т. Г. Шевченка. Він вважається засновником шевченкознавства як окремої галузі наукових знань, написав одну з перших ґрунтовних біографій Т. Шевченка, яка що не втратила значення для шевченкініани й до сьогодні. Перший алігат – це альманах «Хата» 1860 р., де серед творів різних поетів вміщено вірші Т. Шевченка, другий – «Кобзар» 1860 р., третій – вирізка з журналу «Основа» за 1862 р., яка починається з віршів Т. Шевченка та його листів.
У «Кобзарі» на другому після титулу аркуші з присвятою читаємо дарчий напис: «За життя мого у Тотьмі, Ви часто своею щирою розмовою, відь чисто непохибного серця розважали мою тугу. Нехай оця поезія нашого незабутнього Українського поета розганяе Вашу тугу, коли вона загляне у Вашу душу. Нехай разомь Кобзарь нагадуе Вам и мене. В. П. Марусі Пестерівні. А. Я. Кониський. 4 жовтня 1864 У Тотьмі». В період 1864–1865 рр. О. Кониський перебував у засланні в російському місті Тотьма. Саме там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією Пєстєровою, росіянкою за походженням, і незабаром одружився.
Наступна книга з бібліотеки О. Кониського – збірка поезій І. Я. Франка «З вершин і низин» 1887 р. (шифр зберігання Р5291). На наступному після титулу аркуші з присвятою, у верхній його частині є дарчий напис: «Вл. Ол. Кониському – від автора». Видатний український поет Іван Якович Франко (1856–1916) глибоко поважав свого старшого товариша й відзначав його велику роботу на національному ґрунті. Він вів активне листування з О. Кониським, а в одному з листів до нього навіть відзначив, що їх знайомство належить до «найкращих в моїм житті».
Цей примірник також є конволютом, назва на корінці: «Збіранина». Другим алігатом переплетено «Оповідання» 1889 р. самого О. Я. Кониського. Над назвою першого оповідання «Конокрад Іван Дранка» напис автора: «З народніх уст позаписувані мною № 781. А. Конисский».
Третя книга – знакова для української культури «Русалка дністрова» 1837 р. (шифр зберігання Р5806). На титульному аркуші внизу розміщений напис: «16/28-ХІІ.1865 от Я. Ф. Гловацького», на наступному аркуші над передмовою – автограф О. Кониського. В 1865 р. після дворічного заслання у Тотьмі О. Кониський відвідав Львів, щоб особисто познайомитись із людьми, з якими працював поруч на літературному полі та вів активне листування. Серед них був і український історик, фольклорист, священик УГКЦ та один з видавців «Русалки» Яків Федорович Головацький (1814–1888). Враховуючи ці обставини, можемо припустити, що книгу О. Кониському подарував безпосередньо Я. Головацький.
На форзаці примірника видання «Хата» 1860 р. розміщений прямокутний штамп: «Українське наукове / товариство / в / Києві» (далі УНТ). На інших двох примірниках з бібліотеки О. Кониського є провенієнції, що свідчать про їх приналежність до УНТ. У 1921 р. УНТ увійшло до складу Академії наук України, а його секції розподілились між відповідними відділами. Тому вірогідно, що всі три примірники надійшли до ВБУ зі збірки УНТ. Щодо інших книг з бібліотеки О. Кониського, складу його колекції інформації вкрай мало, тож ця тема потребує подальшого дослідження.

Anna Bondarchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9120-2457,
Junior Research Fellow,
Ancient and Rare Books Department,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: bondarchuknbuv@ukr.net

Books from the library of O. Ya. Konysky in the collection of the
Ancient and Rare Books Department of the
V. Vernadskyi National Library of Ukraine

The study examines the features of copies from the library of Oleksandr Konysky. Among them are publications of works by Taras Shevchenko, Ivan Franko, and Yakov Holovatsky. All books have author's autographs, bookplates, and proprietary bindings, probably they were acquired by the library as part of the collection of the Ukrainian Scientific Society in Kyiv.
Keywords: rare editions, O. Ya. Konyskyi.