Вплив роману «Жан Крістоф» Р. Роллана на створення фортепіанного циклу «De profundis» М. Дремлюги.

Тези доповіді

Дремлюга Марія Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0000-6317-5973,
кандидатка мистецтвознавства,
філологиня,
Київ, Україна
e-mail: mariia.dremliuha@gmail.com

Вплив роману «Жан Крістоф» Р. Роллана
на створення фортепіанного циклу «De profundis» М. Дремлюги

Розглянуто історію першого фортепіанного циклу з чотирьох Поем «De profundis» («З глибини») Миколи Дремлюги, який був покладений в основу йо-го Симфонії № 4. Підкреслено вплив роману «Жан Крістоф» французького пи-сьменника Р. Роллана на створення фортепіанного циклу М. Дремлюги.
Ключові слова: Микола Дремлюга, «З глибини», фортепіанний цикл, поеми, Ромен Роллан, «Жан Крістоф».

Микола Дремлюга (1917–1998) – видатний український композитор, педа-гог, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, автор великих симфо-нічних полотен, значного масиву фортепіанних творів, камерно-вокальних со-лоспівів, концертних обробок народних пісень, творець першого в українській музиці концерту для бандури і симфонічного оркестру, засновник академічного концертного та педагогічного бандурного репертуару. Його діяльність мала «іс-торичне, революційне значення», оскільки «знаменувала собою початок шляху бандурного виконавства до осягнення загальноєвропейської музичної традиції». (Олексієнко О. Твори М. Дремлюги у формуванні школи академічного бандур-ного виконавства. Науковий вісник : Музичне виконавство. Кн. 5. 2000. Вип. 8. С. 146). Втім, творча спадщина Миколи Дремлюги є однією з найменш дослі-джених в українському музикознавстві. Такий стан детермінований невеликими накладами друкованих нот, а також значним обсягом невідомих рукописів. Ви-няток становлять наукові праці, присвячені бандурним композиціям митця, майже всі з яких були опубліковані. Лише зараз почали з’являтися музикознавчі розвідки, що охоплюють інші грані творчості М. Дремлюги, зокрема, було про-аналізовано його ранні фортепіанні твори (О. Німилович, І. Андрусів), дослі-джено хоровий цикл «Галицька сюїта» 1941 року написання (І. Матійчин), дета-льно розглянуто сонети, серед яких є рукописні (Д. Шутко). Варто підкреслити, що у 2024 р. з ініціативи доцентів Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка Олександри Німилович, Ірини Матійчин і Тетяни Медвідь побачили світ збірки фортепіанних творів композитора.
Чотири Поеми фортепіанного циклу «З глибини» («De profundis») Микола Дремлюга написав, коли вчився на першому курсі Консерваторії – з березня по червень 1941 р. Остання Поема була завершена 21 червня 1941 р., в переддень бомбардування Києва гітлерівською Люфтваффе. А у вересні, після вибухів і пожежі в середмісті Києва, німці виселили киян з центральної частини міста для розміщення штабів і розквартирування офіцерів. Родина композитора залишала свою оселю поспіхом, адже мала звільнити її протягом лічених годин. Невідо-мо, чи ті Поеми були нашвидкуруч покладені разом з продуктами та олією, звідки й з’явилися на нотах масляні плями, причому тільки на цих нотах. Або ж рукописи залишилися вдома, були «заплямовані», але дивом вціліли, бо книж-ками унікальної сімейної бібліотеки композитора, яку збирав його батько, німці розпалювали печі. На щастя, збереглися книги в цупких палітурках із золотим тисненням, на які не піднялася рука німецьких вояк: Велика енциклопедія Южакова 1900–1909 рр., розкішні ілюстровані видання Історій мистецтв П. Гнєдича та К. Вермана, Історія живопису О. Бенуа, твори античних філософів і драматургів, стародавніх поетів Сходу, вітчизняних і зарубіжних письменни-ків, включно з раритетними виданнями Шекспіра, Ніцше, Шопенгауера, роботи з психології, а також з історії та теорії музики, серед яких і двотомник «Основи оркестровки» Римського-Корсакова 1913 р., та ін.
Зростання серед унікальних книжок величезної домашньої бібліотеки і допитливий розум Миколи Дремлюги сприяли формуванню його глибокої еру-диції. Безумовно, повз увагу молодого музиканта не міг пройти роман Р. Роллана, присвячений життю композитора, прототипом якого став Бетховен. Проте австрійський письменник С. Цвейг вважав, що «найвеличніший Бетховен є лише основним звучанням», і в цьому романі закладена «квінтесенція всіх ве-ликих музикантів». (Цвейг С. Собр. соч. Т. 7. М., 1963, с. 109).
Варто зазначити, що Ромен Роллан, визнаний класик французької і світо-вої літератури, був ще й громадським діячем, публіцистом, драматургом, музи-кантом та музикознавцем, який вперше в історії Сорбонни захистив докторську дисертацію на музичну тему. Цікаво, що студенти Сорбонни, які «слухали лек-ції Ромена Роллана з історії музики, все життя не втомлювалися розповідати, як сильно впливав цей професор на їхню самосвідомість, на їхні незрілі молоді уми, як саме він відкрив їм сутність мистецтва» (Цвейг С. Собр. соч. Т. 7. М., 1963, с. 228).
У 1915 р. Р. Роллан став Нобелівським лауреатом в галузі літератури з формулюванням: «За високий ідеалізм літературної творчості, за співчуття і любов до істини». У присудженні Нобелівської премії важливу роль відіграв його роман-епопея «Жан Крістоф», який публікувався з 1904-го по 1912 р. А «юність багатьох французів після знайомства з “Жаном Крістофом” набула но-вого підйому, нового змісту, нової пристрасті, нової напруги» (Цвейг С. Собр. соч. Т. 7. М., 1963, с. 228). Подібне враження справив роман і на юнака Миколу Дремлюгу, який під впливом пережитих почуттів написав свій перший фортепі-анний цикл «De profundis».
Монументальний роман «Жан Крістоф» простежує шлях геніального композитора-бунтаря від народження до смерті, від злиднів до творчого тріум-фу, втілюючи ідеї самопожертви, боротьби за правду в житті і в мистецтві на тлі широкої панорами соціального та культурного життя європейського суспільства межі XIX–XX ст. Свій magnum opus Р. Роллан писав як «музичний роман», по-будувавши його за законами симфонічного розвитку. Десять книг цієї епопеї він об’єднав у чотири томи і структурував як чотиричастинну симфонію (Рол-лан Р. Собр. соч. Т. 3. С.7), де кожен том має свій настрій та темп з чергуванням епізодів напруженої боротьби, страждань, шалених пристрастей і ніжного ко-хання. Найпоетичніше це охарактеризував Стефан Цвейг: ”Жан Крістоф” – симфонія, народжена тим самим духом музики, з якого Ніцше виводить антич-ну трагедію: її закони – це закони не оповіді, не декламації, а приборканого по-чуття. Він (Р. Роллан. – М. Д.) музикант, а не творець епосу» (Цвейг С. Собр. соч. Т. 7. М., 1963С. 112).
Салонній музиці у своєму романі Р. Роллан протиставляє щирість народ-них пісень, вважаючи їх фундаментальним джерелом музичної творчості. Ця думка проходить крізь увесь твір. Так, Жана Крістофа ще в ранньому дитинстві вражає народна пісня, наспівана його дядьком Готфрідом, блукаючим мудро-любом, який втілює народну розсудливість. У вуста Готфріда письменник вкла-дає думку, що народні пісні вічні, «їх не треба писати», вони завжди існували «для всього»: для смутку і для радощів, коли «Господь ніби усміхається до те-бе». Така позиція європейського письменника була вкрай близькою для М. Дремлюги, який до п’яти років жив у рідному селі батька на Вінниччині і був занурений у народний спів, у красу народного багатоголосся. Українська народна пісня з дитинства закарбувалася в душі Миколи Васильовича і визна-чила яскраво виражений національний характер його музики. Тож не випадково в другій Поемі циклу «З глибини» можна почути козацький марш.
Ключем до розуміння фортепіанних Поем М. Дремлюги є назва циклу «De profundis». У християнстві – це 129-й благальний Псалом Давида про про-щення гріхів «З глибини я взиваю до Тебе, о Господи». Варто зазначити, що ін-ципіт «De profundis» і сама молитва стали широко вживаними в мистецьких ко-лах. Їх обігравали і використовували Й. С. Бах, Ф. Ліст і Ф. Мендельсон, О. Вайльд і Ф. Г. Лорка, А. Пярт та ін. У мистецтві цей священний текст Псал-тиря став символом глибокого страждання, трагічного переживання, що яскраво виражено в Поемах М. Дремлюги. Як і в романі Р. Роллана, у творах втілені драматичні події, героїчна боротьба, пристрасне кохання, що їх супроводжують страждання та біль.
Кожна Поема циклу «З глибини» має епіграф, що було характерним для ранніх фортепіанних творів М. Дремлюги. Для перших трьох Поем композитор використав непрямі цитати з роману «Жан Крістоф», до останньої – взяв рядки з рубаї Омара Хайяма. Причому епіграфи з твору Р. Роллана мають характер ома-нливих ідилічних картин природи, за якими приховані драматичні події і гли-бокі переживання. Без заглиблення в текст роману, вони можуть підштовхнути до невірного трактування фортепіанних Поем М. Дремлюги.
Тому не слід шукати в Поемах М. Дремлюги музичну ілюстрацію роману «Жан Крістоф». Музика промовляє більше, ніж слова епіграфів. Твір Р. Роллана надихнув композитора, але Поеми оповідають про інше, не менш бурхливе і трагічне життя. І кожен владний наповнити фортепіанний цикл «З глибини» власним змістом. Треба також враховувати час написання Поем – останні місяці мирного життя 1941 р., коли в повітрі відчувалася передвоєнна напруга. Триво-жний, навіть трагічний характер перших двох Поем, написаних у мінорі, можна трактувати як передчуття великої біди, як творче пророцтво.
Четверта Поема F-dur (21.VІ.1941 р.) є своєрідним епілогом циклу «De profundis». Епіграфом для неї М. Дремлюга взяв перші два рядки чотиривірша О. Хайяма: «В одній руці – вино, а в іншій – квіти ясні. Святкуй з коханою, по-ки вогні не згасли!». На перший погляд, це – ода коханню, радості, тілесній на-солоді, що є невід’ємними складниками життя. Проте змістовне ядро тут прихо-ване. Філософський сенс цього рубаї розкривається в останніх рядках: «Бо сме-рті буревій знесе твоє життя, мов пелюстки з троянд – вбрання земне й дочас-не». Саме смерть утверджує, що людське життя має нескінченну цінність, що кожна земна мить – це подарунок. Тут ніби об’єдналися дві античні філософські тези: «Carpe diem» та «Memento mori» – «Лови миттєвість» і «Пам’ятай про смерть».
Цей та інші рубаї О. Хайяма М. Дремлюга поклав на музику в період з 1943-го по 1947 р., скоріше за все, ще в студентські часи. Тоді було написано сім романсів, а загалом на вірші О. Хайяма композитор створив 15 солоспівів для голосу із супроводом фортепіано. У 1957 р. була видана його авторська збі-рка «Пісні кохання, роздуми», до якої увійшли 10 романсів на рубаї перського поета, філософа, математика і астронома. Три романси разом із твором «Як пе-люстки з троянд», про який ішлося вище, так і залишилися в рукописах.
Не був опублікований і цикл Поем «De profundis» – він чекав свого часу. Наразі Олександра Німилович, доцентка Дрогобицького державного педагогіч-ного університету імені Івана Франка, готує до публікації фортепіанний цикл «З глибини» М. Дремлюги. Це дуже складна робота, адже під масляними плямами вицвів нотний стан, і в деяких місцях ноти необхідно було реконструювати. Але незважаючи на складність прочитання нот, усе ж відбулися прем’єри трьох По-ем циклу «De profundis». У медійному просторі ютубу звучать перші дві Поеми у виконанні піаністки Наталії Більської. Останню Поему цього циклу на конце-рті пам’яті Миколи Дремлюги в Національній музичній академії України у 2024 р. зіграв лауреат міжнародних конкурсів Роман Рєпка.
Можливо, ще в далекому 1941 р. першокурсник М. Дремлюга задумав втілити фортепіанні Поеми у великому симфонічному творі. До цього задуму митця певно спонукала і симфонічна структура чотиритомного «роману-ріки» Р. Роллана. Проте лише в 1983 р., більш ніж через 40 років, М. Дремлюга пове-рнувся до Поем циклу «З глибини» і поклав їх в основу Симфонії № 4, яка діс-тала назву «Життя». Ймовірно, композитора до цього підштовхнули тяжкі жит-тєві випробування – складна операція, що змусила його прискорити втілення творчих задумів. М. Дремлюга присвятив свою глибоку філософську Симфонію № 4 письменнику Р. Роллану. Поки що підтвердження цього не знайдене в пи-сьмових джерелах, але композитор говорив про присвяту в усному спілкуванні. Це доводить, що ідеї французького письменника про безкомпромісну правду в мистецтві М. Дремлюга проніс крізь усе життя.
У 1984 р. був зроблений запис Симфонії № 4, який зберігається у фондах Українського радіо. У грудні 2024 р., рівно через 40 років після першого і єди-ного її виконання, Симфонія «Життя» М. Дремлюги прозвучала у Львівському органному залі у виконанні Академічного симфонічного оркестру Луганської філармонії під керівництвом диригента Івана Остаповича.

Maria Dremlіuha,
ORCID https://orcid.org/ 0009-0000-6317-5973,
PhD (Art Studies),
Philologist,
Kyiv, Ukraine
e-mail: mariia.dremliuha@gmail.com

The influence of Romain Rolland’s novel Jean-Christophe on the creation
of Mykola Dremliuha’s piano cycle De Profundis

The study explores the influence of Romain Rolland's novel Jean-Christophe on the creative work of the Ukrainian composer Mykola Dremliuha. It highlights that M. Dremliuha’s piano cycle De Profundis, inspired by the novel, served as the basis for his Symphony No. 4.
Keywords: Mykola Dremliuha, De Profundis, piano cycle, poems, Romain Rolland, Jean-Christophe.