Можливості використання технологій штучного інтелекту у діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
| Заявник | Туровська Леся Олегівна (Україна) |
|---|---|
| Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інновації та розвиток на шляху до майбутнього» (2026) |
| Захід | 12 Семінар. Бібліотечно-інформаційне обслуговування: сучасні парадигми та практики |
| Назва доповіді | Можливості використання технологій штучного інтелекту у діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського |
| Інформація про співдоповідачів | Коваль Тетяна Миколаївна, кандидатка історичних наук, заступниця генерального директора НБУВ |
| Презентація | не завантажено |
| Текст доповіді | не завантажено |
Тези доповіді
Розглянуто можливості використання технологій штучного інтелекту в діяльності наукової бібліотеки в умовах цифрової трансформації інформаційного середовища. Охарактеризовано роль цифрової інфраструктури як передумови розвитку інноваційних сервісів. Приділено увагу участі фахівців бібліотеки в міжнародних професійних заходах, присвячених застосуванню штучного інтелекту, а також соціальним і етичним аспектам його використання. Визначено перспективи впровадження штучного інтелекту в бібліотечну практику.
Ключові слова: штучний інтелект, бібліотечна діяльність, цифрові бібліотеки, цифрова трансформація, інформаційні технології, електронні інформаційні ресурси, міжнародна співпраця, IFLA, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
За сучасних умов цифрової трансформації суспільства важливого значення набуває впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ) у діяльність бібліотек як провідних інформаційно-комунікаційних центрів. Особливий інтерес становить аналіз рівня використання таких технологій у діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), яка є найбільшою бібліотечною установою України та виконує функції національного науково-інформаційного центру.
Сьогодні НБУВ перебуває на початковому рівні впровадження технологій ШІ, що характеризується низкою підготовчих і аналітичних заходів. Фахівці установи активно вивчають міжнародний досвід використання інтелектуальних технологій у бібліотечній сфері, зокрема шляхом участі співробітників у міжнародних наукових конференціях, круглих столах, вебінарах тощо, присвячених застосуванню ШІ в інформаційній діяльності бібліотек.
Так, 22 січня 2026 року фахівці НБУВ взяли участь у міжнародному інтерактивному вебінарі «Libraries and AI in Practice: How can we bridge AI’s technical, social and ethical dimensions?» («Бібліотеки та ШІ на практиці: як ми можемо поєднати технічні, соціальні та етичні аспекти ШІ?»), організованому Спеціальною групою за інтересами зі штучного інтелекту Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). У межах вебінару було виголошено доповіді досвідчених фахівців з різних країн світу, зокрема з Великої Британії, Сінгапуру, Об’єднаних Арабських Еміратів, присвячені методологічним засадам використання ШІ в бібліотеках, розвитку цифрової та інформаційної грамотності, питанням протидії дезінформації та відповідального використання технологій ШІ, спрямовані на обмін глобальним досвідом упровадження технологій ШІ в бібліотечну практику (https://www.nbuv.gov.ua/node/7047?utm_source=chatgpt.com).
Участь НБУВ у вебінарі стала важливим складником професійного діалогу з міжнародною бібліотечною спільнотою, сприяла усвідомленню технічних, соціальних та етичних викликів, пов’язаних з упровадженням ШІ-технологій, дала змогу співвіднести український досвід із глобальними тенденціями.
Важливою передумовою та фундаментом для впровадження технологій ШІ у діяльність НБУВ є наявність розвиненої цифрової інфраструктури. У науковій бібліотеці функціонують: електронні каталоги; цифрові бібліотеки; автоматизовані інформаційно-пошукові системи; тематичні навігатори та бази даних; численні електронні інформаційні ресурси (ЕІР).
Ці системи гарантують оперативний доступ користувачів до величезних масивів наукової інформації та забезпечують: автоматизований пошук документів; систематизацію фонду; виконання інформаційних запитів користувачів.
Вони побудовані на комп’ютерних технологіях обробки інформації та є технологічною основою для впровадження інтелектуальних алгоритмів обробки даних, автоматизованого аналізу інформаційних ресурсів та оптимізації процесів пошуку.
23 квітня 2026 року НБУВ сповістила громадськість про своє приєднання до проєкту Міністерства цифрової трансформації України зі створення української національної великої мовної моделі (LLM) «Сяйво» для роботи з науковим, освітнім і культурним контентом українською мовою. LLM (Large Language Model або Велика мовна модель) – це тип ШІ, навчений на колосальних обсягах текстових даних, який здатний розуміти, обробляти, генерувати людську мову. Ці нейромережі виконують завдання від створення текстів і коду до перекладу й аналізу даних.
Передбачається забезпечення моделі «Сяйво» структурованими текстовими масивами, насамперед реферативною базою даних «Україніка наукова», яка містить 860 тис. рефератів наукових публікацій (https://www.nbuv.gov.ua/node/7124?utm_source=chatgpt.com).
У самому проєкті закладено технологічну основу цифрової трансформації наукової бібліотеки, зокрема:
1. Формування інтелектуальних читацьких профілів. LLM «Сяйво» дає змогу аналізувати інформаційні запити (що потенційно відкриває перспективу створення інтелектуальних профілів користувачів); автоматично визначати наукові інтереси та надавати індивідуальні рекомендації щодо бібліотечних видань, тобто ця модель може стати ядром майбутніх персоналізованих бібліотечних сервісів.
2. Модернізація запису читачів. Створення динамічного цифрового профілю користувача. Технології великих мовних моделей уможливлюють «розумну» електронну реєстрацію; автоматичне заповнення профілю читача; інтеграцію з цифровою ідентифікацією («Дія»); долучення ШI-асистента до запису користувачів до бібліотеки; автоматичну класифікацію читачів за науковими інтересами тощо.
3. Аналіз читацького контингенту. Велика мовна модель здатна аналізувати пошукові запити користувачів; виявляти актуальні наукові напрями; прогнозувати інформаційні потреби; визначати нові групи користувачів; сегментувати читацький контингент; аналізувати поведінку користувачів у цифровому середовищі.
Важливо враховувати, що НБУВ – це не тільки бібліотека, а й науково-інформаційний центр, який забезпечує наукову комунікацію. Тож окремим напрямом її діяльності, пов’язаним із технологіями ШІ, є інформаційне забезпечення наукових досліджень у галузі інформаційних технологій та інтелектуальних систем. У фонді наукової бібліотеки представлені численні наукові праці, матеріали конференцій та спеціалізовані видання, присвячені розвитку ШІ, машинного навчання, цифрових технологій. Отже, бібліотека виконує важливу функцію підтримки наукових досліджень у галузі ШІ, забезпечуючи доступ до відповідних інформаційних ресурсів.
Наявність розвиненої цифрової інфраструктури, активна участь у міжнародних професійних комунікаціях, орієнтація на цифрову трансформацію створюють сприятливі умови для масштабного впровадження технологій ШІ у повсякденну практику наукової бібліотеки.