Трансформація читацького контингенту наукової бібліотеки та можливості статистичного обліку користувачів за алгоритмами штучного інтелекту

Тези доповіді

Досліджено трансформацію читацького контингенту наукової бібліотеки в умовах цифровізації суспільства та розвитку технологій штучного інтелекту. Проаналізовано зміни у структурі користувацьких потреб, інформаційній поведінці, очікуваннях користувачів щодо бібліотечних сервісів. Особливу увагу приділено можливостям статистичного обліку користувачів на основі алгоритмів штучного інтелекту. Визначено перспективні напрями впровадження нових моделей взаємодії бібліотеки з користувачем в умовах цифрової трансформації інформаційно-комунікативного середовища.
Ключові слова: наукова бібліотека, читацький контингент, статистичний облік, штучний інтелект, цифровізація, інформаційні потреби.

Сучасні користувачі очікують від бібліотеки не лише добре укомплектованих фондів, якісних послуг, компетентного персоналу, а й оперативного та зручного доступу до бібліотечно-інформаційних сервісів, зокрема швидкого запису до бібліотеки. Саме кількість користувачів є одним з головних показників ефективності системи бібліотечно-інформаційного обслуговування, оскільки відображає рівень затребуваності бібліотечних ресурсів і послуг. З огляду на це Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) на всіх етапах свого розвитку приділяла значну увагу вивченню складу та потреб користувачів. Локальні й комплексні дослідження, присвячені обліку та аналізу читацького контингенту здійснювалися за різними напрямами та ґрунтувалися на аналітичному опрацюванні статистичних даних, результатах анкетувань і візуальних спостережень.
Починаючи з 1990-х років у НБУВ проводилося систематичне, комплексне та багатоаспектне вивчення читацького контингенту на основі впровадження інформаційних технологій запису користувачів з урахуванням таких параметрів, як категорія читачів, шифр спеціальності, місце навчання, а також інтенсивність читацьких потоків упродовж дня, тижня, місяця.
1995 року НБУВ, будучи одним з лідерів упровадження інновацій у процес бібліотечно-інформаційного обслуговування, розробила автоматизовану систему запису читачів. Це уможливило ґрунтовне вивчення активної читацької аудиторії та здійснення диференційованого обліку користувачів.
Реалізація автоматизованої системи запису читачів зі створенням єдиної бази даних відомостей про читачів (БД «Читачі НБУВ») сприяла оптимізації інформаційно-бібліотечного обслуговування на етапі реєстрації до наукової бібліотеки й опрацюванню широкого спектра статистичних даних щодо кількісного складу користувачів, їхнього віку, статі, освіти, місця навчання або роботи.
Систематичне вивчення відвідування бібліотеки за основними професійними категоріями (академіки та члени-кореспонденти Національної академії наук України, доктори й кандидати наук, викладачі закладів вищої освіти, аспіранти, спеціалісти з вищою та середньою спеціальною освітою, студенти, школярі-учні Малої академії наук) уможливило проведення ґрунтовного аналізу читацьких інтересів відповідно до рівня освіти, професійної діяльності, мотивів звернення до бібліотеки. Серед основних мотивів – науково-дослідна робота, професійна діяльність, навчання, самоосвіта, творча активність, дозвілля.
Отримані результати сприяли вдосконаленню методики дослідження читацького контингенту, сформували концептуальне підґрунтя для розвитку інших стратегічних напрямів діяльності бібліотеки, зокрема формування фонду, коригування номенклатури бібліотечних послуг, оптимізації системи бібліотечно-інформаційного обслуговування загалом (https://doi.org/10.15407/np.56.158).
На сучасному етапі розвитку НБУВ стрімко змінює свою функціональну роль, трансформуючись із традиційного сховища документів в інтелектуальний цифровий комплекс. Під впливом цифрових технологій та активного впровадження онлайн-комунікацій трансформується і сам користувач, який сьогодні очікує від наукової бібліотеки не лише оперативного доступу до інформації, а й персоналізованого сервісу, адаптованого до його професійних інтересів, академічних потреб, особливостей інформаційної поведінки. У цьому контексті особливого значення набувають технології штучного інтелекту (ШІ), здатні суттєво покращити ефективність бібліотечного обслуговування вже на етапі запису користувачів до бібліотеки. Це зокрема:
Автоматизація реєстрації користувачів. Технології ШІ значно спрощують і пришвидшують процедуру запису до бібліотеки завдяки формуванню цифрового профілю користувача. Він може зареєструватися дистанційно через мобільний застосунок або вебпортал бібліотеки, використовуючи електронний підпис або систему цифрової ідентифікації «Дія». ШІ-асистенти здатні автоматично аналізувати надані дані, здійснювати їхню верифікацію, формувати електронний читацький квиток.
Інтелектуальні анкети та адаптивна реєстрація. Алгоритми ШІ дають змогу створювати адаптивні форми реєстрації, у яких перелік запитань автоматично змінюється залежно залежно від віку користувача, його статусу (науковець, викладач, аспірант, студент), галузі наукових інтересів і попереднього досвіду роботи з бібліотекою. Такий підхід дає змогу уникнути перевантаження користувача зайвою інформацією та водночас забезпечує формування більш точного інформаційного профілю користувача.
Біометрична ідентифікація. Перспективним напрямом є використання технологій біометричної ідентифікації, зокрема розпізнавання обличчя, голосу, автоматизованого контролю доступу. Використання таких алгоритмів ШІ забезпечує оперативний доступ користувачів до бібліотеки без застосування традиційних читацьких квитків і мінімізує часові витрати на обслуговування.
Створення динамічних цифрових профілів користувачів. Сучасні бібліотечні БД містять не лише стандартні анкетні відомості, а й динамічні цифрові профілі користувачів. Технології ШІ дають змогу накопичувати та аналізувати статистику відвідувань, рівень бібліотечної активності, історію користування бібліотекою, тематику пошукових запитів, формат використання інформаційних ресурсів, коло наукових інтересів користувача. На основі отриманих даних система формує інтелектуальний читацький профіль, який постійно оновлюється відповідно до змін інформаційних потреб, особливостей користувацької поведінки. Це забезпечує більшу гнучкість, персоналізацію, ефективність бібліотечного сервісу.
Автоматична класифікація користувачів. Алгоритми ШІ уможливлюють автоматичне сегментування читацького контингенту за різними критеріями: галуззю науки, професійною діяльністю, типом інформаційних потреб, частотою використання бібліотечних ресурсів. Система здатна виокремлювати групи активних дослідників, епізодичних користувачів; студентів, аспірантів і науковців, що дає змогу бібліотеці ефективніше адаптувати свої сервіси до потреб різних категорій користувачів.
Дослідження тенденцій інформаційної поведінки. Завдяки технологіям ШІ є можливість виявити приховані закономірності читацької активності. Система може досліджувати: найпопулярніші пошукові запити, динаміку читацьких інтересів, сезонність використання бібліотечних ресурсів, зміну наукових трендів, рівень зацікавленості окремими галузями знань.
У цілому технології ШІ здатні суттєво трансформувати систему бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів – від первинного запису до бібліотеки до комплексного аналізу читацького контингенту, прогнозування інформаційних потреб, персоналізації бібліотечних сервісів.
Попри безперечні переваги, використання технологій ШІ у бібліотечній практиці, зокрема на етапі запису та статистичного обліку користувачів, супроводжується низкою ризиків і викликів. Серед них – можливі порушення конфіденційності персональних даних, ризики витоку інформації, алгоритмічна упередженість, надмірний цифровий контроль за поведінкою користувачів, а також залежність бібліотечних сервісів від зовнішніх цифрових платформ і програмних рішень. У зв’язку з цим особливого значення набувають питання інформаційної безпеки, етики використання ШІ, дотримання прав користувачів. Бібліотеки мають забезпечувати прозорість алгоритмів, добровільність збору й опрацювання персональних даних, надійний захист інформації та збалансоване поєднання автоматизованих технологій із професійним контролем з боку бібліотечних фахівців.
У цілому технології ШІ відкривають принципово нові можливості для модернізації бібліотечної діяльності. Вони дають змогу трансформувати традиційну систему обліку читачів у багатофункціональне інтелектуальне цифрове середовище, здатне аналізувати, прогнозувати, персоналізувати бібліотечно-інформаційне обслуговування. ШІ не лише оптимізує процес запису користувачів і ведення статистичних БД, а й створює умови для глибокого аналізу читацького контингенту, виявлення тенденцій інформаційної поведінки, прогнозування читацьких інтересів, формування адаптивних сервісів відповідно до професійних і наукових потреб користувачів. Це сприятиме подальшій трансформації наукової бібліотеки у високотехнологічний центр управління знаннями, цифровими ресурсами, науковими комунікаціями.
У майбутньому технології ШІ можуть бути використані для вдосконалення системи запису читачів, створення інтелектуальних користувацьких профілів, розвитку рекомендаційних сервісів, побудови адаптивних моделей інформаційної взаємодії між бібліотекою і користувачем. Це дасть змогу науковим бібліотекам ефективніше реагувати на виклики цифрового суспільства та забезпечувати якісно новий рівень бібліотечно-інформаційних послуг.