Цифровий аналіз бібліографічних даних у вивченні давнього книговидання

Тези доповіді

Курганова Олена Юріївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1609-231X
докторка історичних наук, старша дослідниця,
старша наукова співробітниця,
відділ стародруків та рідкісних видань,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: olena.kurganova@gmail.com

Цифровий аналіз бібліографічних даних
у вивченні давнього книговидання

Проаналізовано тенденції розвитку bibliographic data science як міждисциплінарного дослідницького напряму, що вивчає бібліографічні метадані в якості джерела для історичних та культурологічних досліджень. Підкреслено доцільність врахування цифрової перспективи у практиці бібліографічної роботи вітчизняних фондоутримувачів історико-культурних фондів. Виділено основні проблеми впровадження підходів bibliographic data science до створення ресурсів національної бібліографії.
Ключові слова: бібліографія, цифрова гуманітаристика, наука про дані, стародруки, дані про примірники, національна бібліографія

У сучасному дискурсі цифрової гуманітаристики набуває поширення практика використання бібліографічних даних у якості джерела для аналізу історико-культурних процесів, пов’язаних із розвитком книгодрукування. У 2019 р. група фінських вчених, Lahti, L., Marjanen, J., Roivainen, H., і Tolonen, M., у статті “Bibliographic Data Science and the History of the Book (c.1500–1800)”, опублікованій у часописі “Cataloging & Classification Quarterly” 2019 р., №57(1), ввела поняття “bibliographic data science”, тобто, науки про бібліографічні дані. Таким терміном автори статті пропонують називати дослідницький напрям, що формується на перетині чотирьох наукових дисциплін: історії, інформатики, лінгвістики та науки про дані. В основі цього напряму лежить підхід до бібліографічних метаданих як об’єкту дослідження. До завдань bibliographic data science належить розробка способів підвищення достовірності та розширення інформаційного потенціалу бібліографічних метаданих.
На противагу описовій бібліографії, спрямованій на розробку ефективних способів ідентифікації документа за допомогою бібліографічних метаданих, наука про бібліографічні дані зосереджується на проблемі узгодження та інтеграції джерел метаданих, створюваних у межах різних бібліографічних традицій. У якості прикладів упровадження методики цифрового аналізу бібліографічних даних у вивчення особливостей культури давнього книговидання автори статті “Bibliographic Data Science and the History of the Book (c.1500–1800)” наводять результати дослідження розвитку формату in-octavo та поширення народних мов у європейському книгодрукуванні XVI–XVIII ст. Джерелом для аналізу в цьому книгознавчому дослідженні стали бібліографічні метадані фінської (FNB) та шведської (SNB) національних бібліографій, англійський каталог коротких назв (ESTC) і база даних друкованої книжкової спадщини (HPB Database). У сукупності з указаних чотирьох ресурсів було отримано понад 6 млн. записів, з яких після гармонізації отримано вибірку з 2,5 млн. видань, що стосувалися теренів Європи періоду 1500–1800 рр.
Основною проблемою цифрового аналізу бібліографічних метаданих фінські дослідники виділяють неоднорідність джерел, спричинену відмінностями у мові та стандартах бібліографічного опису. У вищенаведеному прикладі для аналізу поширеності народних мов і малоформатних видань було використано всього чотири поля бібліографічних метаданих: рік, місце, мова і формат видання. Проте отримання достовірних результатів аналізу цих полів було обумовлено застосуванням сукупності методів та інструментів науки про дані (data science). Увесь накопичений досвід по гармонізації бібліографічних даних Lahti, L., Marjanen, J., Roivainen, H., і Tolonen, M. виклали у вільному доступі (https://github.com/COMHIS/bibliographica), що дозволяє використовувати їхні напрацювання для подальших досліджень.
У сучасних реаліях українського історичного книгознавства метод цифрового аналізу бібліографічних даних наразі не набув поширення. Відсутність єдиного цифрового ресурсу національної бібліографії, стандарту бібліографічного опису стародруків та достатньої кількості фахівців з цифрової гуманітаристики, що працюють у сфері аналізу бібліографічних метаданих, не сприяють розвитку цього дослідницького напрямку.
Основою для створення корпусу бібліографічних метаданих українських стародруків може слугувати зведений каталог Я. Запаска та Я. Ісаєвича, що містить найповнішу збірку описів видань, надрукованих на теренах України протягом 1574–1800 рр. Проте жоден бібліотечний фонд не має повної збірки українських стародрукованих видань. У фонді Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, який містить найбільше зібрання українських стародруків, представлено лише третину з усіх видань, зафіксованих у каталозі Я. Запаска та Я. Ісаєвича. Для створення цифрового ресурсу національної бібліографії необхідно об’єднати зусилля цілої низки фондоутримувачів історико-культурних фондів, створивши необхідні передумови для їхньої ефективної співпраці.
Проблема інтеграції в поле європейської bibliographic data science тих численних здобутків національної бібліографії, яких було досягнуто науковими бібліотеками України, полягає насамперед у відсутності відкритого ліцензованого доступу до цих метаданих з можливістю їх використання в якості об’єкта та джерела наукового дослідження, не порушуючи при цьому авторського права власників репозитарію даних. Також проблемним питанням залишається гармонізація національного підходу до опису українських стародруків із європейськими практиками бібліографування, що наразі переходять від MARC 21 до моделей Linked Data. Тому врахування в оновленому стандарті опису стародруків новітніх тенденцій розвитку bibliographic data science, що крім якісного опису стародрукованого видання націлені на можливість автоматизованого аналізу метаданих цього опису, покращить можливості інтеграції джерел давнього українського книговидання в світовий інформаційний простір.
До проблем впровадження підходів bibliographic data science до практики створення ресурсів національної бібліографії належать також потреби: 1) підвищення цифрових компетентностей фахівців, що безпосередньо займаються дослідженнями стародрукованих видань; 2) розробки прозорих механізмів захисту авторського права на бібліографічні записи в електронних базах даних; 3) вироблення стратегій збереження цифрових даних, що вводяться в бібліографічні електронні ресурси наукових бібліотек.
Отже, bibliographic data science є перспективним напрямом розвитку історичного книгознавства, що не лише розширює горизонти досліджень давньої друкованої культури, але й створює передумови інтеграції метаданих про українську стародруковану книгу до ширшого контексту європейського наукового дискурсу. Це засвідчує необхідність врахування набутків bibliographic data science у практиці науково-бібліографічного обліку та дослідження історико-культурних фондів українських наукових бібліотек.

Olena Kurhanova,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1609-231X
Doctor of historical sciences, senior researcher,
Senior research associate,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadkyi National library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olena.kurganova@gmail.com

Digital Analysis of Bibliographic Data
in the Study of Editions and Individual Copies

The study examines the development of bibliographic data science as an interdisciplinary research field that treats bibliographic metadata as a valuable source for historical and cultural studies. It emphasizes the importance of incorporating a digital perspective into the bibliographic practices of Ukrainian institutions responsible for preserving historical and cultural heritage collections. The paper identifies the principal challenges associated with applying bibliographic data science approaches to the development of national bibliography resources, particularly with regard to the integration and analysis of copy-specific data.
Keywords: bibliography; digital humanities; data science; early printed books; copy-specific data; national bibliography