Персоналізація пам’яті про захисників України: порівняльний аналіз сприйняття візуальних біограм (на прикладі муралів і меморіальних дошок)

Тези доповіді

Плющик Оксана Валентинівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3725-0869,
кандидатка філологічних наук, доцентка,
старша наукова співробітниця відділу теорії
та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: o.pliushchyk@gmail.com

Персоналізація пам’яті про захисників України: порівняльний аналіз сприйняття візуальних біограм (на прикладі муралів
і меморіальних дошок)

На основі проведеного опитування респондентів різного віку намічено шляхи дослідження щодо представлення біограм у публічному просторі, зокрема, на фасадах будинків. Результати опитування відобразили потребу ширшої інформації про загиблих на муралах і меморіальних дошках. Зазначено, що ці формати ефективно протидіють знеособленню та забезпечують персоналізацію пам’яті про захисників України.
Ключові слова: пам’ять, захисники України, російсько-українська війна, біограма, фасад будинків, мурали, меморіальні дошки.

Сучасний міський ландшафт України став ареною активної смислової трансформації, де замість деперсоналізованих монументів минулих епох постають нові маркери пам’яті. Особливе місце серед них посідають мурали та меморіальні дошки, які ми інтерпретуємо як перманентні (тривалі) типи візуалізованих біограм. Вони не просто маркують простір, а безпосередньо транслюють персональну історію загиблих героїв у повсякденні маршрути містян, перетворюючи вулиці на живий біографічний літопис.
З метою порівняльного аналізу сприйняття цих двох меморіальних форматів було проведено експертне опитування (355 респондентів). Отримані дані дозволяють чітко розмежувати суспільну рецепцію масштабних стінописів і традиційних меморіальних практик крізь призму біографічного підходу.
Аналіз результатів показав, що суспільство бачить у муралах із зображеннями загиблих захисників України насамперед засіб документальної фіксації конкретної особистості, а не абстрактну художню алегорію. Абсолютна більшість опитаних вважає найбільш доречним типом зображення на муралах реалістичні портрети конкретних героїв. Натомість узагальнені образи захисників (без конкретних облич) підтримують лише чверть опитаних, символічні зображення і сцени з життя військових – до 30%. Це підтверджує докорінний відхід суспільної свідомості від радянського канону «невідомого солдата» на користь конкретного життєпису. Мурал сприймається як повноцінний біографічний об’єкт, який вимагає точних текстових маркерів. Близько 70% респондентів переконані, що на стінописі має бути вказана персональна інформація про захисника (ім’я, прізвище, позивний, роки життя).
Питання кодифікації мілітарного досвіду також має виразну підтримку – 41% опитаних наполягають на обов’язковому зазначенні військового звання, а 38% вважають це бажаним елементом візуальної біограми.
Потужним маркером є запит на трансляцію життєвої позиції героя – 35,4% респондентів наголошують на важливості додавання мотиваційних написів чи цитат.
Меморіальні дошки традиційно залишаються найбільш масовим і звичним інструментом локальної комеморації. Проте сучасний запит трансформує і цю форму, вимагаючи максимальної персоналізації, транслюючи думку про те, що сучасна меморіальна дошка не може бути лише сухим текстом. Серед відповідей зазначимо: 90% опитаних назвали фотографію/зображення захисника найважливішим елементом дошки, більш того, 68% респондентів вважають наявність світлини обов’язковою, а 28% – доцільним.
Окрім обов’язкових прізвища, ім’я, по-батькові (79%) і дат життя (68%), критично важливим елементом респонденти вважають інформацію про подвиг або обставини загибелі (67%), а також короткий опис життєвого шляху (37%). Це демонструє, що меморіальна дошка в уявленні містян є стислою біографічною довідкою, яка розповідає про цінності людини, а не лише фіксує дату народження й смерті.
Найбільш доречними місцями для локалізації таких біограм респонденти визначили будівлі навчальних закладів, де навчався герой (64%), і житлові будинки, де він проживав (60%), що безпосередньо пов’язує пам’ять із персональною топографією життя захисника.
Порівняльний аналіз виявив важливу тенденцію: традиційні меморіальні форми стрімко цифровізуються через потребу подолання фізичного обмеження простору (на дошці чи муралі важко розмістити розлогий життєпис). Більше половини респондентів (55%) висловили переконання, що на меморіальних дошках потрібен QR-код для переходу до розширеної біографічної інформації. Це відкриває шлях до інтеграції фізичних вуличних маркерів із цифровими гуманітарними проєктами і онлайн-меморіалами.
Порівняння двох форматів свідчить про спільний суспільний вектор: і в муралі, і в меморіальній дошці українці шукають насамперед Людину – її обличчя, ім’я та історію. Мурал орієнтований на широке коло містян, маючи масштабний простір, тоді як меморіальна дошка локалізована, орієнтована на тривалий контакт і більш інформаційно насичена. Обидва формати ефективно протидіють знеособленню та забезпечують персоналізацію колективної пам’яті.

Oksana Pliushchyk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-3725-0869,
Candidate of Philological Sciences, Associate Professor,
Senior Researcher of Department of Theory and Methodology of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: o.pliushchyk@gmail.com

Personalizing the memory of Ukraine’s defenders: a comparative analysis
of the perception of visual biograms (using murals and
memorial plaques as examples)

Based on a sociological survey of respondents of various ages, research directions have been identified regarding the presentation of biographical profiles in public spaces, particularly on building facades. The survey results highlighted the need for more detailed information about the fallen on murals and memorial plaques. It was noted that these formats effectively counteract depersonalization and ensure that the memory of these individuals is personalized.
Keywords: memory, defenders of Ukraine, Russo-Ukrainian War, biogram, building facades, murals, memorial plaques.