Міжнародні академічні проєкти документування особистих свідчень про російсько-українську війну: потенціал для розвитку української біографіки

Тези доповіді

Любовець Надія Іванівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8811-6627,
докторка історичних наук, старша наукова співробітниця,
завідувачка відділу теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: lyubovets@gmail.com

Міжнародні академічні проєкти документування особистих свідчень
про російсько-українську війну: потенціал для розвитку
української біографіки

Проаналізовано окремі міжнародні академічні проєкти документування особистих свідчень про російсько-українську війну як чинника формування нової інфраструктури біографічного знання. Розглянуто цифрові платформи, усноісторичні проєкти й методологічні підходи до документування цих свідчень. Обґрунтовано їх роль у формуванні міжнародного масиву джерел особового походження та джерельної бази для української й міжнародної наукової спільноти, що забезпечує інтеграцію українського досвіду війни у глобальний дослідницький простір і сприяє розвитку української біографіки.
Ключові слова: особисті свідчення, українська біографіка, мемуарна традиція, усна історія, російсько-українська війна, міжнародні академічні проєкти.

Повномасштабна російсько-українська війна сприяла широкому документуванню індивідуального досвіду її учасників і свідків. Поряд із традиційними формами мемуарної творчості активно розвиваються цифрові практики фіксації особистих свідчень, що реалізуються як в Україні, так і в межах міжнародних партнерських ініціатив.
Особисті свідчення про російсько-українську війну – усні історії, інтерв’ю, щоденникові записи, цифрові наративи та інші форми фіксації індивідуального досвіду розглядаються як складова сучасної української мемуарної традиції.
Розуміння української мемуарної традиції як культурно-комунікативного процесу дає змогу розглядати документування особистих спогадів про російсько-українську війну не лише як засіб збереження пам’яті, а й як новий етап розвитку самої мемуарної традиції. Міжнародні ініціативи, що об’єднують українські та зарубіжні наукові, бібліотечні, архівні, музейні й громадські інституції, сприяють формуванню нового масиву джерел особового походження, який відкриває додаткові можливості для української біографіки. Вони також забезпечують їх включення до глобального комунікативного простору пам’яті, створюючи нові можливості для розвитку української біографіки.
Міжнародні академічні проєкти формують міжнародний корпус особистих свідчень про російсько-українську війну, який стає новим джерельним ресурсом української біографіки. Водночас вони сприяють розвитку сучасної української мемуарної традиції, забезпечуючи збереження, наукове опрацювання та міжнародну репрезентацію індивідуального досвіду війни. Розглянемо найбільш репрезентативні міжнародні академічні проєкти, які демонструють різні моделі документування особистих свідчень про російсько-українську війну.
Одним із наймасштабніших міжнародних академічних проєктів є «Documenting Ukraine» («Україна та світ»; https://surl.li/yxelda), започаткований Віденським інститутом наук про людину (Institute for Human Sciences; IWM). Від початку створений як відповідь на повномасштабне російське вторгнення, проєкт поступово трансформувався у довгострокову міжнародну дослідницьку програму, спрямовану на документування, осмислення та збереження людського досвіду війни. На відміну від традиційних цифрових архівів «Documenting Ukraine» поєднує грантову підтримку українських науковців, архівістів, митців і журналістів із формуванням міждисциплінарного дослідницького середовища (https://surl.li/hehjpu). Особливу увагу приділено документуванню особистих свідчень, їх науковому опрацюванню та включенню до міжнародного академічного дискурсу. Для української біографіки проєкт є важливим насамперед як модель формування міждержавного корпусу джерел особового походження та інтеграції українського досвіду війни у світовий науковий простір.
Міжнародний академічний проєкт «24.02.22, 5 am: Testimonies from the War» («24.02.2022, 5 ранку: Свідчення війни») започаткований львівським Центром міської історії Центрально-Східної Європи (https://surl.li/frgkbm). Він реалізується у співпраці з Інститутом філософії та соціології Польської академії наук (PAN) і Польською асоціацією усної історії. Методологічну й технічну підтримку забезпечують партнери з Люксембургу та Великої Британії – Центр сучасної та цифрової історії Університету Люксембургу та Університет Сент-Ендрюса (Шотландія).
Основний акцент проєкту зроблено на документуванні глибинних біографічних інтерв’ю з вимушеними переселенцями з України. Його ключовою особливістю є застосування єдиної методики збору усноісторичних свідчень, що ґрунтується на міжнародних стандартах oral history (усної історії). Вона передбачає дотримання спільних етичних принципів інтерв’ювання, отримання інформованої згоди респондентів, використання уніфікованих процедур запису, опису та архівування матеріалів, що забезпечує їхню наукову валідність незалежно від країни проведення дослідження. Особлива увага приділяється роботі з травматичним досвідом, стандартизації метаданих і довготривалому цифровому збереженню матеріалів. Уся колекція інтерв’ю буде доступна в Міському медіаархіві Центру міської історії у Львові, а її резервна копія зберігатиметься в Центрі сучасної та цифрової історії Університету Люксембургу. Національні координатори проєкту також архівують інтерв’ю, проведені у своїх країнах, забезпечуючи їх збереження в захищених цифрових репозиторіях партнерських установ (https://surl.li/uzaxag).
У перспективі проєкт формує міжнародний корпус особистих свідчень про російсько-українську війну, який стане важливим джерельним ресурсом для дослідження її міжнародного виміру через біографії вимушених переселенців та суттєво розширить джерельну базу української біографіки.
У ширшому інституційному вимірі проєкт отримав продовження в міжнародній дослідницькій ініціативі «U-CORE» (https://u-core.org/uk/), яка об’єднує науковців України, Польщі, Люксембургу для комплексного вивчення зібраних свідчень. На відміну від початкового етапу, зорієнтованого на документування особистого досвіду війни, «U-CORE» зосереджується на науковому опрацюванні інтерв’ю, повторних хвилях опитування, аналізі біографічної пам’яті, ідентичності, міграційних стратегій, а також методологічних і етичних аспектах роботи з усноісторичними джерелами. Важливим напрямом проєкту є створення єдиного цифрового середовища для збереження й дослідження колекції свідчень, відкритого до інтеграції матеріалів інших ініціатив.
Цифрова репрезентація й інтеграція українських історичних джерел у глобальний академічний доступ представлена на платформі «Fontes» («Джерела»; https://surl.li/ekakey), що функціонує під егідою Українського наукового інституту Гарвардського університету (Harvard Ukrainian Research Institute; HURI). Платформа формує цифровий архів відкритого доступу та виконує функцію інтеграції, агрегації, систематизації й міжнародної репрезентації різнотипних джерел – усних історій, архівних документів, фотографій та інших матеріалів, що походять із українських наукових і культурних інституцій, зокрема Українського інституту національної пам’яті (УІНП), Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, НАН України та ін.
Хронологічно матеріали платформи охоплюють широкий історичний діапазон: від джерел ХІХ–ХХ ст. до сучасних цифрових матеріалів, включно з комплексом свідчень, пов’язаних із російсько-українською війною. У цьому контексті УІНП представлений, зокрема, проєктом «Усна історія російсько-української війни» (https://surl.li/mkboyy), який формує окремий масив сучасних усних свідчень.
Методологічно «Fontes» функціонує як інтеграційна платформа цифрових історичних ресурсів, що забезпечує їх стандартизоване описання, каталогізацію та включення до єдиного дослідницького простору, відкритого передусім для міжнародної наукової спільноти. У такий спосіб вона розширює доступ до українських джерел за межі національного академічного середовища.
У перспективі «Fontes» сприяє включенню українських історичних джерел до світового академічного обігу, що розширює джерельну базу біографічних, історико-культурних досліджень і дозволяє сформувати глобально доступний корпус різнотипних джерел особового походження.
Важливо зазначити роль у цьому процесі Української асоціації усної історії (УАУІ), яка функціонує як професійна методологічна мережа, що забезпечує впровадження міжнародних стандартів усної історії в українські дослідницькі практики та взаємодіє з різними ініціативами документування усних свідчень, зокрема з проєктами типу «24.02.22, 5 am: Testimonies from the War», формуючи спільне етичне й методичне поле усноісторичних досліджень. У межах своєї діяльності асоціація проводить вебінари з комеморації та цифрового архівування (https://surl.li/ahydfl).
У цілому міжнародні академічні проєкти документування особистих свідчень про російсько-українську війну формують багаторівневу масштабну інфраструктуру збирання, збереження й наукового опрацювання джерел особового походження. Вони інтегрують різні функціональні моделі: від цифрових архівів і платформ («Fontes») і усноісторичних ініціатив («24.02.2022, 5 am: Testimonies from the War») до дослідницько-координаційних мереж (U-CORE) і методологічних спільнот (УАУІ). У сукупності ці проєкти забезпечують включення українського досвіду війни до глобального академічного простору та розширюють джерельну базу української біографіки, формуючи новий тип спільного міжнародного корпусу мемуарних і біографічних джерел.

Nadiia Liubovets,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8811-6627,
D.Sc. (History), Senior Research Associate,
Head of Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V.I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: lyubovets@gmail.com

International projects for documenting testimonies of the
Russian–Ukrainian War: potential for Ukrainian biographical studies

The paper analyzes selected international academic projects documenting personal testimonies of the Russian–Ukrainian War as a component of the emerging infrastructure of biographical knowledge. It examines digital platforms, oral history initiatives, research networks, and professional communities. The study substantiates their role in creating a transnational corpus of personal sources and a source base for the international scholarly community, thereby integrating the Ukrainian experience of war into the global research space and contributing to the development of Ukrainian biographical studies.
Keywords: personal testimonies; Ukrainian biographical studies; memoir tradition; oral history; Russian–Ukrainian War; international academic projects.