Архівний фонд Інституту географії НАН України: особливості формування та інформаційна наповненість

ЗаявникВоловник Людмила Семенівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація: формування національного інформаційного простору»
Захід• Семінар: Архівна спадщина в інформаційному просторі: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіАрхівний фонд Інституту географії НАН України: особливості формування та інформаційна наповненість
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Архівний фонд Інституту географії НАН України: особливості формування та інформаційна наповненість


Інститут географії Національної академії наук України – провідна науково-дослідна установа з розвитку природничо-географічної, суспільно-географічної та картографічної науки не тільки в Україні, а й за її межами
Інститут створено в системі Академії наук у 1991 р. на базі Відділення географії Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна АН УРСР. Але поза увагою дослідників процесу організації інституту не може залишатися низка інших постанов Президії більш раннього періоду, що передували цьому процесу. Так за постановою Президії АН УРСР від 03.03.1964 р. № 45 «Про розвиток в Академії наук УРСР досліджень у галузі географії» в Інституті геологічних наук АН УРСР створено Сектор географії з відділами: економічної географії, фізичної географії та картографії на чолі з д.е.н. М. М. Паламарчуком (академік з 1973 р.).(Географічна наука в Національній академії наук України. – К., 2009.– с. 5).
Згідно з постановою Президії АН УРСР від 14.02.1967 р. № 45 Сектор географії передавався із Інституту геологічних наук до складу академічної Ради по вивченню продуктивних сил УРСР (далі – РВПС УРСР АН УРСР). У акті приймання-передавання від 28 лютого 1967 р. зазначено, що у складі Сектору географії на той час функціонували відділи: «економической географии, водного баланса суши, комплексного картографирования производительных сил УССР, географии почв с общей численностью 59 штатных бюджетных единиц…» . (Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ф. 407, оп. 1 дод., спр. 254, арк. 1).
В постанові Президії АН УРСР від 10.09.1970 р. № 261 «Про уточнення напрямів наукових досліджень, положення та структури Ради по вивченню продуктивних сил Української РСР Академії наук УРСР» зазначено, що на базі географічних відділів РВПС УРСР АН УРСР відповідно до рішення Бюро Президії АН УРСР від 11.05.1970 р., пр. № 18-Б створюється Сектор РВПС комплексних географічних досліджень, який з 20 вересня 1970 р. передається зі складу РВПС УРСР АН УРСР до Відділу наук про Землю і Космос. (Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, ф. 407, оп. 1 дод., спр. 416, арк. 1–2).
Ця постанова давала однозначну відповідь на питання стосовно необхідності створення Інституту географії в Україні, наголошуючи, що Сектор географії АН УРСР в перспективі має бути перетворений в інститут.
Сектор географії відповідно до постанови Президії АН УРСР від 07.10.1970 р. № 289 отримав самостійність у науковому відношенні, а у фінансовому – був підпорядкований Інституту геофізики АН УРСР. Через десять років, у зв’язку зі створенням Відділення океанології та географії АН УРСР та відповідно до Постанови Президії АН УРСР від 27.06.1980 р. № 321, Сектор географії знову змінює підпорядкування – його передано до Морського гідрофізичного інституту АН УРСР і за постановою Президії АН УРСР від 17.07.1981 р. № 407-Б сектор перейменовано у Відділення географії Морського гідрофізичного інституту. За постановою Президії АН УРСР від 11.05.1983 р. № 263 Відділення географії знову було підпорядковане Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна. У 1991 р. прийнято доленосну постанову Президії АН України від 13.11.1991 р. № 300 про створення Інституту географії АН України на базі Відділення географії та введено інститут до складу Відділення наук про Землю. Таким чином, забезпечено необхідне розширення географічних досліджень в умовах незалежної України. Першим директором Інституту географії АН України було призначено д.г.н. Леоніда Григоровича Руденка, академіка НАН України з 2009 р., наукова діяльність якого пов’язана з географією та картографією.
Структурні підрозділи з географії в системі АН – попередники Інституту географії протягом значного часу (1964–1991) підпорядковувалися різним академічним установам і це вплинуло на процес формування архівного фонду інституту, його структуру, місце зберігання. Документація за 1964–1969 рр. не відклалася в архівному фонді Інституту географії НАН України, а зберігається в архівних фондах Інституту геологічних наук НАН України та Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (фонд зберігається в ІА НБУВ). Таким чином, у фонді інституту відклалися документи з 1970 р., що створилися в науково-організаційній, науково-дослідній діяльності та роботі з кадрових питань Сектору географії Інституту геофізики АН УРСР; Сектору географії Морського гідрофізичного Інституту АН УРСР; Відділення географії Морського гідрофізичного інституту АН УРСР; Відділення географії Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна АН УРСР та з 1991 р. вже безпосередньо Інституту географії НАН України.
Загалом архівний фонд Інституту географії НАН України налічує 1866 справ за 1970–2013 рр., а саме: 698 справ науково-організаційної документації за 1970–2006 рр.; 461 справа науково-дослідної документації за 1970–2013 рр. та 305 справ документації з кадрових питань за 1970–2011 рр.
В науково-технічному архіві Інституту географії НАН України відклалася документація, що висвітлює науково-організаційну діяльність за 1970–2013 рр., зокрема накази директора з основної діяльності; листування з Президією НАН України, установами про організацію науково-дослідних робіт; протоколи засідань ученої ради; протоколи приймання завершених науково-дослідних робіт та документи по їх відкриттю; протоколи засідань наукових відділів; тематичні і робочі плани НДР; звіти про наукову діяльність інституту; звіти про діяльність наукових відділів; документи (звіти, інформації) про міжнародні наукові зв’язки; протоколи, стенограми засідань та річні звіти спецради; протоколи засідань редколегії “Українського географічного журналу” (1993–2001); звіти про чисельність і склад кадрів; звіти про роботу аспірантури; штатні розписи; кошториси і плани фінансування; звіти про фінансово-господарську діяльність; документи (протоколи, колективні угоди) профкому. У річному розділі за 2001 р. відклався підготовлений директором Інституту географії НАН України Л. Г. Руденком пілотний проект Національного атласу України, який вийшов друком у 2007 р. Також сформовані справи з документами про представлення до присудження державних та іменних премій Палієнко В. П. (1997), Руденку Л. Г.(2002), про надання населеним пунктам статусу «гірські пункти, місцевість» (1995–2003).
Науково-дослідна документація у фонді інституту представлена науковими звітами по завершених науково-дослідних темах (1970–2013), виконаних за національними, державними, цільовими, науково-технічними, конкурсними програмами. У наукових звітах відображені результати досліджень природних і природно-антропогенних ландшафтів гірничо-видобувних регіонів України, змін ландшафтної структури територій України, що сталися під впливом промислової діяльності, обґрунтовано доцільність розташування, будівництва та безпечного функціонування інженерних споруд різного призначення. Зокрема, в архівному фонді відклалися наукові звіти: «Конструктивно-географічні напрями регіонального природокористування у зв’язку із розвитком мінерально-сировинної бази України» (2006 р., керівник – Палієнко В. П.); «Напрями і шляхи удосконалення промислового використання корисних копалин в контексті комплексного освоєння природно-ресурсного потенціалу України» (2011 р. керівник – Лісовський С. А.); «Інтегральний потенціал території і пріоритети господарської діяльності регіонів України» (2011 р., керівник – Підгрушний Г. П.); «Обґрунтування першочергових заходів до проекту національного плану дій щодо переходу України до сталого розвитку (стабілізаційний етап) за цілями соціогуманітарного вектора розвитку» (2013 р., керівник – Руденко Л. Г.). Чорнобильська тематика досліджень представлена заключними звітами за період 1989–2010 рр. Серед керівників завершених тем наукових звітів відомі науковці: М. Ф. Веклич, В. І. Галицький, І. О. Горленко, А. П. Золовський, О. М. Маринич, М. М. Паламарчук, В. П. Палієнко, Г. О. Пархоменко, П. С. Погребняк, Л. Г. Руденко, І. Л. Соколовський , М. І. Фащевський.
Науково-дослідна документація також представлена дисертаціями та авторефератами за період 1970–2013 рр.
Документація з кадрових питань за 1970–2011 рр. представлена наказами директора з особового складу; особовими справами звільнених працівників; особовими рахунками по зарплаті. В архіві інституту зберігається особова справа акад. НАН України М. М. Паламарчука (2000) та особові справи видатних науковців, докторів наук: В. А. Барановського; С. Ю. Бортника; М. Ф. Веклича; Н. П. Герасименко; І. О.Горленко; М. Д. Гродзинського; А. П. Золовського; А. А. Ковальчука; А. В. Матошка; О. М. Паламарчука; О. Г. Пархоменко; В. М. Пащенка; М. Д. Пістуна; Н. О. Сіренка; А. Г. Старостенко; І. Х. Удри; Р. О. Язиніної.
Отже, архівний фонд Інституту географії НАН України багатогранний, є вагомим джерелом для дослідження розвитку географічної науки в НАН України. Додатковою джерельною базою для дослідників розвитку географічної науки є документи з архівних фондів установ НАН України, в підпорядкуванні і структурі яких перебували Сектори та Відділення географії, починаючи з 1964 р. до часу офіційного створення самостійного Інституту географії АН України у листопаді 1991 р.